Р о з д і л III
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ВИРОБНИКІВ І ПРОДАВЦІВ
(ПОСТАЧАЛЬНИКІВ)
Стаття 19. Права виробників та продавців (постачальників)
Особи, які відповідно до цього Закону займаються виробництвом
та обігом харчових продуктів, мають право:
1) одержувати в установленому порядку необхідну, доступну та
достовірну інформацію від відповідних органів виконавчої влади про
результати державного контролю та державного нагляду за
виробництвом та обігом їх харчових продуктів;
2) одержувати від постачальників сільськогосподарської
продукції, харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів та
матеріалів для виробництва (переробки) харчових продуктів
декларацію виробника, зазначену у статті 21 цього Закону;
3) вимагати зберігання конфіденційності будь-якої інформації
та нерозголошення конфіденційної інформації, за винятком випадків,
передбачених чинним законодавством;
4) оскаржувати результати лабораторних досліджень, якщо ці
результати відрізняються від результатів, отриманих виробником з
використанням таких самих або ідентичних методів аналізу, та
проводити арбітражні дослідження в уповноваженій та акредитованій
арбітражній лабораторії;
5) оскаржувати будь-які рішення відповідних інспекторів, що
стосуються їх господарської діяльності, відповідно до
законодавства;
6) звертатися за захистом своїх прав до суду;
7) вимагати відшкодування збитків, заподіяних внаслідок
постачання їм непридатних до споживання, неправильно маркованих
або небезпечних об'єктів санітарних заходів, за умови їх
використання та зберігання відповідно до інструкцій, наданих їх
постачальником;
8) бути звільненим від відшкодування збитків, пов'язаних із
непридатністю до споживання або небезпечністю харчового продукту,
завданих внаслідок порушення іншими особами, в тому числі
споживачами, відповідних санітарних заходів.
Стаття 20. Обов'язки виробників та продавців (постачальників)
1. Особам, які займаються діяльністю з виробництва або
введення в обіг харчових продуктів, забороняється виробляти та/або
вводити в обіг небезпечні, непридатні до споживання або
неправильно марковані харчові продукти.
2. Введення в обіг об'єктів санітарних заходів виробником
та/або продавцем (постачальником) слід розуміти як декларацію про
безпечність цього об'єкта та його відповідність вимогам цього
Закону та іншим обов'язковим вимогам, встановленим відповідними
технічними регламентами.
3. За 30 днів до першого введення в обіг в Україні об'єктів
санітарних заходів, за винятком харчових продуктів, підконтрольних
ветеринарній службі, виробник або продавець (постачальник), який
вперше вводить ці об'єкти в обіг, зобов'язаний надати повідомлення
про це та декларацію виробника Головному державному санітарному
лікарю України.
4. За 30 днів до першого введення в обіг в Україні харчових
продуктів, підконтрольних ветеринарній службі, виробник або
продавець (постачальник), який вперше вводить ці харчові продукти
в обіг, зобов'язаний надати повідомлення про це та декларацію
виробника Головному державному ветеринарному інспектору України.
5. Головний державний санітарний лікар України та Головний
державний інспектор ветеринарної медицини України затверджують
форму та порядок надання повідомлення, зазначеного у частинах
третій і четвертій цієї статті.
6. Особи, які займаються виробництвом або введенням в обіг
харчових продуктів, повинні:
1) виконувати вимоги цього Закону;
2) застосовувати санітарні заходи та належну практику
виробництва, системи HACCP та/або інші системи забезпечення
безпечності та якості під час виробництва та обігу харчових
продуктів;
3) забезпечувати використання у харчових продуктах дозволених
інгредієнтів, які використовуються у дозволених межах, є
безпечними та належної якості;
4) забезпечувати наявність достатньої та надійної інформації
щодо поживної цінності, складу, належних умов зберігання,
застережень та приготування харчових продуктів;
5) надавати декларацію виробника згідно із статтею 21 цього
Закону;
6) забезпечувати належні умови зберігання та/або експонування
харчових продуктів;
7) запобігати продажу небезпечних, непридатних до споживання
та неправильно маркованих харчових продуктів;
8) добровільно вилучати харчові продукти, які вони виробили
або вводять у обіг, у разі виявлення факту, що такі харчові
продукти небезпечні, непридатні до споживання або неправильно
марковані;
9) виправляти недоліки харчових продуктів, які вироблені або
знаходяться в обігу та не відповідають вимогам цього Закону;
10) забезпечувати безперешкодний доступ відповідного
інспектора, який здійснює державний контроль або державний нагляд,
до потужностей (об'єктів) з виробництва або обігу харчових
продуктів протягом звичайного часу роботи та дозволяти відбір
зразків об'єктів санітарних заходів, а також інших матеріалів і
речовин на зазначених потужностях (об'єктах), та надавати за
вимогою відповідного інспектора документи, необхідні для цієї
мети;
11) компенсувати відповідно до закону шкоду, заподіяну
споживачам внаслідок споживання непридатних до споживання або
неправильно маркованих харчових продуктів та споживання харчових
продуктів, які були визнані небезпечними, за умови їх зберігання,
приготування та/або споживання згідно з інструкціями, наданими
виробником та/або продавцем;
12) вести облік придбання, з посиланням на відповідну
декларацію виробника, та використання харчових продуктів, харчових
добавок, ароматизаторів та допоміжних матеріалів для переробки, що
застосовуються для виробництва або обігу харчових продуктів,
протягом трьох років для забезпечення відслідковування таких
харчових продуктів. У разі серійного виробництва харчових
продуктів, харчових добавок, ароматизаторів та допоміжних
матеріалів для переробки такий облік здійснюється за номером
партії.
Стаття 21. Декларація виробника
Виробник сільськогосподарської продукції, призначеної для
споживання людиною, харчових продуктів, харчових добавок,
ароматизаторів або допоміжних матеріалів для переробки
зобов'язаний видавати декларацію виробника на такі об'єкти під час
введення їх в обіг.
Декларація виробника засвідчує відповідність харчових
продуктів, харчових добавок, ароматизаторів або допоміжних
матеріалів для переробки вимогам, визначеним у декларації за
умови, що вимоги, встановлені виробником, виконуються протягом
подальших дій.
Декларація виробника видається на визначений період часу для
серійного виробництва одного й того самого харчового продукту,
харчової добавки, ароматизатора, допоміжного засобу для переробки
або для партії.
Якщо декларація виробника видається на серійне виробництво
продукту, включені до неї партії повинні зазначатись у такій
декларації виробника. Декларація виробника, що видається на
партію, повинна містити посилання на конкретну партію.
Декларація виробника повинна містити таку інформацію:
1) назву та адресу виробника;
2) назву харчового продукту, харчової добавки, ароматизатора,
допоміжного матеріалу для переробки та іншу інформацію, необхідну
для ідентифікації продукту;
3) посилання на санітарні заходи, технічні регламенти або
стандарти, відповідність з якими засвідчується, та умови, за яких
така відповідність буде підтримуватися (умови транспортування,
зберігання та інші умови обігу);
4) дату видачі, ім'я, підпис та посаду особи, яка видала
декларацію виробника;
5) для продуктів, вироблених в Україні, контрольний
(реєстраційний) номер, наданий виробнику після отримання
експлуатаційного дозволу відповідно до положень статті 22 цього
Закону.
Виробник, що видає декларацію виробника, повинен мати
документальні докази дійсності його декларації. Такими
документальними доказами визнаються, зокрема, протоколи
вимірювань, досліджень, проведених акредитованою лабораторією,
документи про впровадження на виробництві систем HACCP або
аналогічних систем забезпечення безпечності та якості вироблених
товарів, експлуатаційні дозволи і документи про результати
державного контролю та державного нагляду санітарної та/або
ветеринарної служби відповідно.
Р о з д і л IV
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ БЕЗПЕЧНОСТІ
ТА ЯКОСТІ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ
Стаття 22. Експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів)
з виробництва, переробки або реалізації харчових
продуктів
1. Оператори потужностей (об'єктів), що здійснюють в Україні
діяльність з виробництва та/або обігу харчових продуктів,
підконтрольних санітарній службі, повинні отримати експлуатаційний
дозвіл відповідного головного державного санітарного лікаря, який
видається на кожну з таких потужностей (об'єктів), що
використовуються для здійснення вищезазначеної діяльності.
Потужностям (об'єктам), які потребують експлуатаційного дозволу,
присвоюється персональний контрольний (реєстраційний) номер.
Потужності (об'єкти) та їх оператори заносяться до реєстру
потужностей (об'єктів), який ведеться в порядку, встановленому
центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.
2. Оператори потужностей (об'єктів), що здійснюють діяльність
з виробництва харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній
службі, та оператори агропродовольчих ринків повинні отримати
експлуатаційний дозвіл відповідного головного державного
інспектора ветеринарної медицини для кожної з таких потужностей
(об'єктів). Потужностям (об'єктам), які потребують
експлуатаційного дозволу, присвоюється персональний контрольний
(реєстраційний) номер. Потужності (об'єкти) та їх оператори
заносяться до реєстру потужностей (об'єктів), який ведеться в
порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з
питань аграрної політики.
3. Реєстри, зазначені у частинах першій і другій цієї статті,
повинні бути доступними для громадськості в електронному та/або
іншому вигляді.
4. Форма та умови експлуатаційного дозволу, порядок його
отримання, призупинення, анулювання та поновлення, а також розмір
плати за видачу та поновлення експлуатаційного дозволу
встановлюються Кабінетом Міністрів України ( 712-2007-п ) на
підставі спільного подання центральних органів виконавчої влади у
сфері охорони здоров'я та з питань аграрної політики.
{ Частина четверта статті 22 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2436-VI ( 2436-17 ) від 06.07.2010 }
5. Рішення про видачу або відмову у видачі експлуатаційного
дозволу приймається протягом 30 робочих днів з дня надходження
документів для видачі експлуатаційного дозволу на виробництво
та/або обіг харчових продуктів на розгляд санітарної служби.
Рішення про видачу або відмову у видачі експлуатаційного
дозволу приймається протягом 30 робочих днів з дня надходження
документів для видачі експлуатаційного дозволу на виробництво
харчових продуктів на розгляд ветеринарної служби.
{ Статтю 22 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 2436-VI
( 2436-17 ) від 06.07.2010 }
6. Підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу
операторові потужності (об'єкта), що провадить діяльність з
виробництва та/або обігу харчових продуктів, підконтрольних
санітарній службі, є:
1) зареєстровані протягом останніх шести місяців випадки
харчових отруєнь, гострих кишкових інфекцій або інших захворювань,
де фактором передачі, доведеним у встановленому законодавством
порядку, були харчові продукти, вироблені на потужності (об'єкті),
заявленій для видачі експлуатаційного дозволу;
2) зареєстровані факти виявлення небезпечної чи непридатної
до споживання продукції, виробленої на потужності (об'єкті),
заявленій для видачі експлуатаційного дозволу;
3) відмова оператора потужності (об'єкта) у проведенні
інспекції, невиконання ним приписів, розпоряджень, виданих за
результатами проведення органом державного нагляду (контролю)
планових та позапланових заходів.
{ Статтю 22 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 2436-VI
( 2436-17 ) від 06.07.2010 }
7. Підставою для відмови у видачі експлуатаційного дозволу
операторові потужності (об'єкта), що провадить діяльність з
виробництва харчових продуктів, підконтрольних ветеринарній
службі, та операторові агропродовольчого ринку, крім підстав,
визначених у частині шостій цієї статті, також є:
1) запровадження карантинних обмежень та/або карантину у
зв'язку з виникненням інфекційних захворювань, у тому числі
спільних для тварин і людей;
2) нестворення адміністрацією (власником) агропродовольчого
ринку умов для належної роботи державної лабораторії
ветеринарно-санітарної експертизи - невиділення у користування
службових приміщень, облаштованих опаленням, освітленням,
вентиляцією, водопроводом з гарячою і холодною водою,
каналізацією.
{ Статтю 22 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 2436-VI
( 2436-17 ) від 06.07.2010 }
8. Плата за видачу та поновлення експлуатаційного дозволу для
потужностей (об'єктів) з виробництва, переробки або реалізації
харчових продуктів, зараховується до Державного бюджету України.
{ Статтю 22 доповнено частиною восьмою згідно із Законом N 2436-VI
( 2436-17 ) від 06.07.2010 }
|