|
|
Скачати 0.53 Mb.
|
|
РОЗДІЛ IV. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ «ПРИРОДОЗНАВСТВО» ТА «СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВО» У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ Теоретичні основи методики викладання природознавства, зв'язок з іншими науками Методологічні основи методики природознавства. Природа у ракурсі діалектико-матеріалістичного світогляду. Основні положення філософії про можливості пізнання природи та розуміння закономірностей процесу навчання і виховання засобами природи. Зв'язок методики природознавства з педагогікою та психологією. Зв'язок методики природознавства з методикою рідної мови, образотворчої діяльності, музичного, фізичного виховання; з історією педагогіки. Природознавство як навчальний предмет. Загальна мета курсу природознавства у початкових класах. Суть освітньої, розвивальної та виховної власне педагогічних цілей навчання природознавства. Оволодіння природознавчими знаннями. Озброєння молодших школярів загальнонавчальними і спеціальними уміннями і навичками. Розвиток пізнавальних інтересів, логічного мислення, довільної уваги учнів, спостережливості, творчих здібностей у процесі навчання природознавства. Виховання учнів початкових класів у процесі вивчення природознавства. Завдання розумового виховання: формування системи реалістичних уявлень про природу; розвиток мови і мислення; сенсорне виховання; формування позитивного ставлення до природних об'єктів. Моральне виховання: розвиток гуманного ставлення до природи, формування перших трудових навичок вирощування рослин, догляду за тваринами. Завдання екологічного виховання молодших школярів. Організація практичної діяльності. Процес засвоєння моральних норм. Основні критерії сформованості дбайливого ставлення дітей до природи. Основні умови екологічного виховання учнів початкових класів. Природа як могутній засіб естетичного виховання. Здійснення ряду завдань естетичного виховання: розвиток естетичних вражень у дітей; поглиблення розуміння художнього образу природи; забезпечення перших спроб творення краси у довкіллі. Фізичне виховання: зміцнення дитячого організму, підвищення працездатності, лікування красою природи. Антиалкогольне та антинікотинове виховання молодших школярів. Зміст курсу природознавства в початковій школі Місце природознавства у навчальному плані початкових класів. Основні принципи побудови програми з природознавства (науковості, доступності, систематичності та послідовності, наочності, краєзнавчий, батьківщинознавчий, сезонності, енциклопедичний, зв'язку із життям). Види знань у курсі природознавства. Форми оволодіння ними молодшими школярами: конкретні факти, уявлення, поняття. їх об'єктивна суть, умови та методика формування. Спрямування змісту програми природознавства у 2 класі на вивчення сезонних змін у природі даної місцевості. Зміст спостережень під час прогулянок, екскурсій, практично-дослідної роботи в класі, в куточку живої природи, на пришкільній ділянці. Теми програми, які вивчаються у 2 класі. Тематика предметних та узагальнюючих уроків. Практичні роботи (зміст, місце проведення). Спрямування змісту програми природознавства у 3 класі на вивчення об'єктів живої і неживої природи, формування природничих понять. Спрямування змісту програми природознавства у 4 класі на вивчення природи свого краю, своєї Батьківщини. Зміст спостережень; практичні роботи, які передбачені програмою. Розділи програми, які вивчаються у 3, 4 класах. Природничі та географічні поняття, які формуються у процесі вивчення курсу природознавства. Теми програми, які вивчаються на предметних уроках. Природоохоронна робота з молодшими школярами. Аналіз діючих підручників з природознавства з точки зору відповідності їх програмі, науковості, доступності, можливості забезпечення виховуючого навчання. Аналіз методичного апарата підручників (характер запитань і завдань). Матеріальна база навчання природознавства Значення матеріальної бази навчання природознавства. Принципи відбору обладнання для уроків природознавства. Основні групи і види наочних посібників. Натуральні засоби наочності: об'єкти неживої природи (колекції, окремі зразки) і живої природи (живі рослини і тварини, гербарії, колекції, чучела, вологі препарати). Образотворчі засоби наочності: об'ємні (муляжі), плоскі (навчальні картини, таблиці, фотографії, малюнки, картки). Аудіовізуальні засоби наочності: динамічні (кінофільми, телепередачі, грамзаписи, магнітофонні записи), статичні (діафільми, діапозитиви, транспаранти до кодоскопа). Моделі як засоби наочності. Матеріальні моделі: динамічні (телурій), статичні (глобус, рельєфні таблиці). Ідеальні моделі: образні (схематичні малюнки, схеми, карти, план, діаграми, графіки); знаково-символічні; розумові. Навчально-дослідна ділянка. Вимоги до її планування, відділи (відділ початкових класів, квітково-декоративний, плодово-ягідний; овочевих культур, польових культур, захищений грунт, біології рослин, дендрологічний). Відділ початкових класів: схема овочевої 4-польної сівозміни (бобові, коренеплоди, овочі, овочі); розміри поля, доріжки між полями. Досліди, які проводять учні на навчально-дослідній ділянці. Колекційна ділянка. Розділи природознавства, які вивчаються на пришкільній навчально-дослідній ділянці. Географічний майданчик, його значення. Розміри, розмітка, огорожа-вимірювальник. Обладнання географічного майданчика. Прилади, які необхідні для виконання практичних робіт з природознавства та ведення спостережень (флюгер, метеорологічна будка, снігомірна рейка, гномон). Розділи природознавства, які вивчаються на географічному майданчику. Куточок природи у класі. Значення його, вимоги до організації. Принципи підбору та розміщення рослин і тварин в куточку природи, його обладнання. Постійні та сезонні мешканці куточка природи, спостереження за об'єктами куточка, праця дітей в куточку природи (зміст, форми організації). Організаційні форми навчання природознавства Класифікація форм навчання природознавства. Взаємозв'язок організаційних форм навчання. Урок природознавства, вимоги до його змісту (відповідність програмі, науковість, доступність, наступність, системність, чітке виховне спрямування матеріалу, включення безпосередніх спостережень за предметами і явищами природи; включення краєзнавчого матеріалу; практична діяльність учителя та учнів; формування умінь). Реалізація основних аспектів виховання на уроках природознавства. Типи уроків природознавства. Освітні завдання, структура різних типів уроків. Особливості предметного уроку. Освітньо-виховне значення уроку-екскурсії та методика його проведення. Підвищення ефективності уроків природознавства. Уроки милування природою. Уроки мислення у природі. Урок природознавства в малокомплектній школі. Його особливості, структура. Самостійна робота як обов'язковий компонент уроку. Планування та проведення різнопредметних, однопредметних різнотемних та однопредметних однотемних уроків природознавства. Значення і особливості домашніх завдань з природознавства. Специфічні особливості домашніх завдань (спостереження, практичні роботи, досліди, замальовки та інше). Спрямування домашніх завдань залежно від дидактичних цілей (закріплення знань, систематизація і узагальнення, випереджуючі завдання). Виділення домашніх завдань за методами вивчення природи (завдання-спостереження, завдання-практичні роботи, завдання-досліди); за рівнем узагальнення (спрямовані на засвоєння конкретних та загальних понять). Репродуктивний і творчий характер домашніх завдань. Індивідуальні та групові завдання. Домашні завдання як самостійний елемент уроку з природознавства. Літні домашні завдання (зміст і об'єм, використання матеріалів у навчально-виховному процесі). Словесні методи навчання природознавства Слово як джерело знань у навчанні природознавства. Характеристика словесних методів навчання. Розповідь. Переваги та недоліки розповіді як методу навчання природознавства. Види розповіді: розповідь-пояснення, розповідь-опис, розповідь-доповнення. Вимоги до розповіді вчителя. Підготовка вчителя до розповіді. Бесіда як метод вивчення природознавства: «плюси» та «мінуси» бесіди, педагогічні умови застосування, вимоги до питань бесіди. Види бесіди, мета використання кожного з видів. Словесно-логічні завдання, їх цінність, умови використання. Недоліки словесного викладання.Використання дитячої природознавчої літератури. Пізнавально-виховна роль дитячих книг про природу. Вимоги, які враховуються під час добору дитячих художніх та науково-популярних книг. Письменники, твори яких варто використати для збагачення знань учнів початкових класів про природу. Методика роботи з дитячою книгою про природу. Наочні методи навчання природознавства. Спостереження як один із провідних методів вивчення природи Загальна характеристика наочних методів: демонстрування натуральних посібників, екранних засобів, систематичної та ілюстративної наочності (загальні вимоги, особливості застосування). Спостереження - основне джерело знань. Спостереження - один із провідних методів ознайомлення учнів з природою. Спостереження у природі як складна пізнавальна діяльність учнів молодшого шкільного віку. Види спостережень у природі. Методика керівництва спостереженнями. Структура спостережень, схеми спостережень за об'єктами і явищами природи. Підготовка вчителя до спостереження: складання програми; створення умов для проведення спостереження: вибір місця для спостережень та об'єктів для розгляду; розміщення дітей; підготовка об'єктів живої природи для спостереження у кімнаті; ретельний підбір слів для визначення естетичних властивостей об'єктів, назв дій тварин; добір засобів активізації пізнавальної діяльності дітей у процесі спостережень. Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів: запитання учителя, їх характер і складність; порівняння, етапи розвитку уміння користуватися порівнянням; ігрові прийоми; використання художнього слова; виконання практичних завдань. Умови успішного проведення спостереження. Недоліки в організації спостережень у природі. Практичні методи навчання природознавства. Досліди і практичні роботи як методи вивчення природознавства Практичні методи навчання природознавства. Види практичних методів, їх характеристика: досліди; практичні роботи з приладами в класі, на географічному майданчику. Дослід як спосіб матеріального впливу людини на об'єкт природи з метою його вивчення, пізнання його властивостей. Пізнавально-виховне значення дослідів. Види дослідів. Структура досліду: підготовка дітей до досліду; початок досліду; хід досліду; обговорення наслідків досліду. Вимоги до проведення фронтальних дослідів. Назви фронтальних дослідів, які проводяться у курсі природознавства. Екологічні досліди. Практичні роботи з приладами на географічному майданчику, у класі, на місцевості. Практичні роботи по визначенню об'єктів природи. Позакласна робота з природознавства та суспыльствознавства Предмет і значення позакласної роботи. Види позакласної роботи, її зміст, природоохоронна спрямованість. Індивідуальна позакласна робота: позакласне читання, проведення спостережень, постановка дослідів. Групова позакласна робота. Гуртки юних любителів природи. Організація роботи гуртків. Планування роботи (тематика занять, фенологічні та метеорологічні спостереження, дослідницька роботи на навчально-дослідній ділянці та в куточку живої природи, практичні роботи). Фіксація результатів спостережень та дослідів. Організація сезонних екскурсій в природу, на виробництво. Виготовлення наочних посібники) (гербарії, колекції, альбоми). Стимулювання розвитку інтересу до природи (дидактичні ігри, вікторини, рольові ігри). Клубна робота. Масова позакласна робота. Значення масових заходів, які проводяться в окремих класах або загальношкільному масштабі. Масові заходи, до яких можна залучати учнів початкових класів. Умови успіху, організація і проведення натуралістичних заходів (краєзнавчі одноденні походи; прогулянки в ліс - "До зелених велетнів", "По ковдрі Діда Моро-за", "Казка весняного лісу", "Сонце, повітря і вода - наші кращі друзі"; ранки, свята "День зустрічі птахів", "Свято врожаю", "Свято квітів" та ін.; усні журнали; експедиції -"Живе срібло", "Зелений одяг Вітчизни", операції - "Зернятко", "Джерельце" та ін.) Система природоохоронної роботи з молодшими школярами, її головна мета.
Критерії оцінювання тестів Екзаменаційний тест складається із 100 завдань, з яких – 95 тестів закритого типу (з альтернативними вибірковими відповідями в 4-х варіантах) та 5 тестів відкритого типу (самостійна відповідь на питання, на утворення логічних пар, на визначення термінологічних понять, написання міні-творів, есе та інших форм творчої роботи). Від 1-го до 95-го завдання за кожну правильну відповідь нараховується 0,8 бала.
Від 96-го до 100-го завдання за кожну відповідь нараховується від 0 до 4,8 бала в залежності від повноти відповіді. Отже, за 5 тестів відкритого типу вступник може набрати від 0 до 24 балів. Остаточна конкурсна оцінка (КО) за 200-бальною шкалою (від 100 до 200) формується за формулою: |
|
Програма фахового вступного випробування з дошкільної педагогіки... Програма фахового вступного випробування з дошкільної педагогіки на базі напряму 01010101 Дошкільна освіта складена на основі стандарту... |
Програма фахових вступних випробувань на здобуття освітньо-кваліфікаційного... Задачею фахового вступного випробування на ступінь магістра є відбір осіб з числа бажаючих отримати згаданий вище ступінь, які мають... |
|
ПРОГРАМ А вступного випробування з математики для абітурієнтів напрямів підготовки Програму вступного випробування з математики розроблено з урахуванням вимог чинної програми з математики для 5–11 класів, затвердженої... |
1. Пояснювальна записка Програма вступного випробування включає основні... Програма вступного випробування включає основні дисципліни фундаментальної та фахової підготовки, що дозволить об’єктивно та системно... |
|
Програма вступного випробування з біології Галузь знань Програма вступного випробування з біології для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень магістр. – Полтава: ПНПУ, 2013. – 33... |
Міністерство освіти і науки,молоді і спорту України Національний... ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ” |
|
Матеріали з тестування для фахового вступного випробування по спеціальності 03050701 «Маркетинг» Матеріали з тестування розроблено і затверджено на кафедрі економіки та маркетингу, протокол №8 від «13» лютого 2014 р |
1. Логопедія як спеціальна педагогічна наука Складання фахового вступного випробування з дисципліни «Логопедія» студентами Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти... |
|
ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ДОДАТКОВОГО ВИПРОБУВАННЯ ... |
Готовність вчителя до роботи в умовах профільного навчання Профілізація навчання передбачає підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя, його педагогічної компетентності, ерудиції,... |