|
|
Скачати 0.54 Mb.
|
| Лист № 1/9-520 від 14.08.2008 Щодо планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти Текст документа по состоянию на 2 июля 2009 года << Назад | <<< Главная страница МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Л И С Т 14.08.2008 N 1/9-520 Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій Міністерство освіти і науки України надсилає рекомендації до планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти. Просимо довести рекомендації до відома керівників загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів для використання в роботі при організації навчально-виховного процесу. Заступник Міністра П.Б.Полянський Додаток РЕКОМЕНДАЦІЇ до планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти Завдання сучасної школи щодо формування творчої, соціально активної, всебічно розвиненої особистості вимагають від педагогів нових підходів до організації виховної роботи в школі, професійно-технічному училищі, позашкільному навчальному закладі. Сьогодні в суспільстві найважливіше значення надається виховній функції навчальних закладів, про що свідчить низка нормативно-правових актів, зокрема: Закони України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), "Про позашкільну освіту" ( 1841-14 ), Указ Президента України від 20.03.2008 р. N 244 ( 244/2008 ) "Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні", накази Міністерства освіти і науки від 06.04.2007 р. N 286 ( v0286290-07 ) "Про поліпшення туристсько-краєзнавчої роботи у навчальних закладах, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України", від 17.12.2007 р. N 1133 "Про затвердження "Основних орієнтирів виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України". Останнім часом найкращі вчителі й вихователі в Україні визнають пріоритетність виховання та розвитку особистості, розглядають урок не тільки як засіб набуття знань. У значній кількості навчальних закладів запроваджуються нові моделі позаурочної виховної діяльності. Педагогічні колективи плідно працюють над створенням системи виховної роботи. На часі - впровадження цілеспрямованого і професійного управління виховним процесом, що передбачає вивчення вихованців, встановлення психолого-педагогічного діагнозу, підпорядковане меті планування і здійснення виховного впливу, об'єктивне оцінювання реальних результатів виховної роботи. Поведінка вчителя, який тільки вирішує і дає вказівки, на сьогодні не ефективна. Педагог має стати зацікавленим і рівноправним учасником спільної діяльності. Його дії не можуть бути передачею готового досвіду, мати характер опіки чи педагогічного диктаторства. Зрозуміло, що успіх виховного процесу залежить, насамперед, від вихователя. Доросла людина з добрим серцем, високою культурою, яка є справжнім професіоналом, спочатку навчає: "Поглянь, як це робиться!". Потім пропонує дитині: "Спробуй сам!" При цьому вихователь поряд і готовий прийти на допомогу. І тільки тоді, коли вихованець опанував основи виконання дій, дорослий надає йому право діяти самостійно. Педагог не заважає учневі, а лише аналізує його дії та досягнуті ним результати. У середовищі вчитель - учень має панувати педагогіка співпраці. Джерелом дисципліни є не вчитель, яким би не був його авторитет, а праця (слово "співпраця" походить від "праця", така діяльність працею тримається, до праці кличе, працею нагороджується). На дитині зосереджується професійна увага педагога, він намагається зробити свої дії зрозумілими й прийнятними для кожного. Можливо, з часом діти, виховані в системі педагогіки покарання, зрозуміють добре слово і не будуть визнавати владу сили й насилля. Набуття і систематизації педагогом ґрунтовних науково-методичних знань про управління процесом формування особистості, колективу є необхідною умовою для позитивних результатів. Буде доцільним також збагачення "технологічного репертуару" педагога, вироблення ним гнучкої, варіативної, ефективної, творчої технології. Управлінський підхід дасть змогу при найменшій витраті сил, часу, засобів забезпечити найбільш продуктивну взаємодію всіх учасників навчально-виховного процесу і досягти найвищого результату, можливого за конкретних умов. Крім цього, такий підхід допоможе педагогу не відволікатися на проміжні досягнення чи невдачі, зосередити свою увагу на стратегічних напрямах співпраці: самоосвіті, самовихованні, самоуправлінні та забезпеченні соціальної активності учнів. Структура циклу управлінської діяльності, спрямованої на виконання будь-яких педагогічних завдань, і логічна послідовність його складових можуть бути подані таким чином: психолого-педагогічне діагностування; прогнозування; визначення мети та завдань діяльності; визначення змісту, вибір засобів, методів, форм організації життєдіяльності; планування (моделювання) навчально-виховного процесу; реалізація плану (організація діяльності); аналіз, оцінювання, облік результатів (діагностування нової ситуації). Психолого-педагогічне діагностування (характеристика педагогічної ситуації) Визначаються такі підходи до здійснення аналізу виховної роботи: описовий, полярно-оцінювальний (вдалося - не вдалося, добре - погано), системний, проблемний та особистісно орієнтований. За описового підходу описуються та аналізуються події та явища, які відбуваються в процесі життєдіяльності класу. За полярно-оцінювального підходу перш за все визначаються та аналізуються позитивні й негативні моменти в життєдіяльності класу, результати навчально-виховного процесу. Системний підхід передбачає цілісний аналіз педагогічного процесу в єдності та взаємодії усіх його компонентів: суб'єктів, цілей, змісту, засобів (форм, методів, прийомів), результатів діяльності. При цьому особлива увага звертається на ключові моменти педагогічного процесу, які вважаються пріоритетними в конкретний період життєдіяльності класу. За проблемного підходу здійснюється виокремлення, аналіз та структурування проблем і суперечностей педагогічного процесу. За особистісно орієнтованого підходу аналітична діяльність спрямовується на дослідження таких аспектів, як: розвиток особистості дитини; формування та прояви індивідуальних особливостей учнів; особистісні досягнення учнів; створення в класі середовища, сприятливого для розвитку учнів. Залежно від організаторської культури навчального закладу, традицій виховної діяльності, особистісних якостей класного керівника застосовуються такі види аналізу навчально-виховного процесу у класі: аналіз реалізації цілей та виконання завдань (оцінюється ступінь досягнення мети, визначеної у плані виховної роботи за минулий період); аналіз основних подій і педагогічних ситуацій (аналіз, оцінювання, облік результатів, тобто діагностування нової ситуації). При цьому необхідно враховувати: ------------------------------------------------------------------ | Позитивні аспекти проведеної | Негативні аспекти проведеної | |справи (що вдалося реалізувати | справи (що не вдалося | | і завдяки чому) | реалізувати і чому) | |-------------------------------+--------------------------------| |Що вдалося в змісті, формі та |Що не вдалося, хто не зміг | |способі організації спільної |справитися зі своїм дорученням, | |діяльності, як проведений захід|які педагогічні та організаційні| |сприяв розвитку особистості |завдання не вдалося вирішити; | |учня, колективу, у розв'язанні |які проблеми можуть загостритись| |яких проблем удалося досягти |у найближчий час, проявитися у | |результатів; що нового вдалося |перспективі. | |отримати у результаті | | |підготовки, проведення та | | |підведення підсумків спільної | | |справи; які педагогічні | | |наслідки можливі після | | |проведеного заходу. | | ------------------------------------------------------------------ Слід також зважати на: характер впливу участі та позиції вчителів на результативність справи; висновки та пропозиції про перспективи та шляхи вдосконалення спільної діяльності. Успішному проведенню такого аналізу сприяють колективний аналіз життєдіяльності, який передбачає активну участь в аналітичній роботі всіх суб'єктів виховного процесу: педагогів, учнів, батьків, друзів класу. Можна виділити такі форми колективного аналізу: усне опитування, анкетування, заповнення "відкритої сторінки думок", випуск різноманітних інформаційних листів (радіо- та фотогазет, стіннівок, виготовлення мальованого фільму "Справи минулого року", різноманітні форми колективного творчого аналізу (усний журнал, "жива газета", "телепрограма" тощо), огляд досягнень, самоатестації колективу, класні збори, присвячені підбиттю підсумків роботи протягом року. Критеріально-орієнтований аналіз спрямований на виявлення зміни показників результативності навчально-виховної роботи відповідно до розроблених критеріїв ефективності виховної діяльності. При аналізі треба розрізняти критерії результатів та критерії процесу. Критерії результатів дають змогу оцінити рівень розвитку якостей особистості учнів, їх вихованості, навченості, соціалізації. Критерії процесу допомагають з'ясувати, як спрацьовують механізми виховання, як на результати виховання впливають ті чи інші фактори (умови). Серед критеріїв можуть бути обрані такі: гуманність виховних відносин; ступінь залучення учнів до життєдіяльності класного колективу; рівень ділових та міжособистісних взаємовідносин; стан розвитку самоврядування у класі; наявність соціальних зв'язків класної спільноти; ефективність психолого-педагогічного та медико-соціального супроводу процесу розвитку учнів. Отже, в аналітичній діяльності класного керівника можна виділити три періоди. У перший період (підготовчий) відбувається підготовка самого вчителя до проведення конкретної справи (попередня робота організатора). Класний керівник визначає предмет та мету педагогічного аналізу, розробляє програму та інструментарій (критерії, форми, методи і прийоми аналізу) аналітичної діяльності. У другий період (основний) учитель направляє свої зусилля на збір та систематизацію інформації про виховний процес, аналіз і оцінку результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних та негативних моментів у життєдіяльності класу і вихованості учнів, визначення проблем та протиріч у виховному процесі, складання прогнозу розвитку виховної системи класу, формулювання висновків і пропозицій щодо удосконалення та оновлення навчально-виховного процесу у класному колективі. У третій період (рефлексивний) педагог оцінює проведену аналітичну діяльність, усуває фактичні і стилістичні неточності в інформаційно-аналітичних матеріалах, вносить необхідні корективи. Досвід роботи кращих класних керівників показує, що форми фіксування отриманих результатів можуть бути довільними й залежать від досвіду конкретного педагога (щоденник класного керівника, текст, аналіз анкетування або усна інформація, що виголошується на засіданнях методичної ради, батьківських комітетів і батьківських зборах, зборах учнівського колективу). Прогнозування Наступним етапом управлінської діяльності є прогнозування. Насамперед, це передбачення майбутнього, враховуючи мотиви, інтереси, нахили вихованців, а також знання про загальні закони та закономірності розвитку особистості. Педагогічні закони мають імовірнісний характер. Прогнозування залежить від особистості класного керівника і здійснюється з використанням життєвого, професійного досвіду, інтуїції, імпровізації. Вміння узгодити зовнішні й внутрішні умови є показником професіоналізму класного керівника. Зовнішні умови мають формуватися відповідно до загальних проблем навчального закладу. Вихователю необхідні віра у можливості та здібності кожного вихованця, надія на успіх запланованих дій. Відповідні знання та особлива технологія перетворення педагогічного передбачення на систему педагогічних цілей, засобів їх досягнення, реальних педагогічних ситуацій є необхідною умовою реалізації планів. Досвідчений класний керівник обов'язково здійснює проблемний аналіз (проблема - прогнозування - визначення цілей роботи, спрямованої на розв'язання проблеми). Найбільш доцільно для класного керівника під час планування діяльності використовувати проблемне прогнозування (пошук розв'язання проблеми конкретного класного колективу з урахуванням загальної ідеї, проблематики, над якими працює навчальний заклад). Сформулювати прогноз - означає окреслити перспективи подальшого розвитку класного колективу на певний проміжок часу, тобто сформувати модель взаємовідносин у колективі, планувати рух у певному напрямку, конкретизувати прагнення (що хочемо бачити, як буде здійснюватися робота, спрямована на згуртування колективу, чим мотивуватиметься колективна діяльність). Визначення мети та завдань діяльності Для опанування технологією визначення цілей необхідно орієнтуватися в ієрархії цілей. Є кілька підпорядкованих цілей. Вищі цілі освіти та виховання мають характер соціального замовлення. Загальні цілі визначаються за напрямами виховання громадянина України. Важливо вміти визначати робочі цілі та завдання: це певне співвідношення соціальних цілей освіти з тими конкретними особливостями вихованців, які можемо визначити у процесі психолого-педагогічного діагностування і прогнозування. Цілі та завдання робочого рівня повинні відповідати технологічним вимогам. Вони мають бути конкретними і можуть бути виконані в масштабі запроектованої педагогічної дії (уроку, бесіди, свята, періоду життя колективу тощо). Повинні відповідати вимогам комплексності, тобто бути направленими на свідомість, почуття, поведінку вихованця. Так, пізнавальна ціль - це запроектовані педагогом зміни в знаннях, ідеалах чи світогляді особистості; |
|
ПОСАДОВІ ОБОВ’ЯЗКИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА : І Загальні положення Діяльність класного керівника професійно-технічного навчального закладу регламентується Положенням про класного керівника навчального... |
ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ КЛАСН ОГО КЕРІВНИК А Дана посадова Інструкція розроблена на основі Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти,... |
|
Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Освіта України 2004 №5 Формування компетентного вчителя, учня, керівника навчального закладу – приоритетний напрямок модернізації освіти в Україні |
План роботи керівника навчального закладу План роботи керівника навчального закладу з охорони праці та безпеки життєдіяльності на (серпень-вересень ) 2012—2013н р |
|
Методичні рекомендації щодо типових інструкцій з охорони праці в... «Правил безпеки під час занять у навчальних і навчально-виробничих майстернях навчальних закладів системи загальної середньої освіти»... |
Планування виховної роботи класного керівника Основним документом класного керiвника є план виховної роботи. Вiн вiдображає змiст, форми та методи виховної роботи |
|
Ущільнення навчального матеріалу зі світової літератури в 5-11-х... Керуючись наказом Департаменту освіти і науки від 27. 08. 14р. №31 «Про зміни в структурі 2014/2015 навчального року у навчальних... |
ШКОЛА МОЛОДОГО КЛАСНОГО КЕРІВНИКА Організація роботи класного керівника з учителями з профілактики відхилень у поведінці учнів. Мистецтво робити зауваження |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ Міністерства освіти і науки України від 24. 01. 2008 N 33 "Про затвердження Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання... |
Черкаської обласної державної адміністрації Міністерства освіти і науки України №30 від 21. 01. 2006 р. “Про організаційні заходи щодо підготовки та проведення у 2006 р зовнішнього... |