|
|
Скачати 170.72 Kb.
|
|
Лунає мелодія пісні «Попелюшка». На сцені з’являється Попелюшка,яка тримає в руках торбину. Попелюшка . Сьогодні у короля бал. Я так мріяла на ньому побувати. Навіть уві сні чула чарівну музику,під яку я танцюю у світлому залі серед прекрасних дам і кавалерів. Та мачуха сказала, що бал не для Попелюшки. Ось залишила мені завдання ,яке я маю виконати до її повернення…. Як гірко, що моя мрія не здійсниться! ( на сцену виходить хлопчик Школа) Школа. Люба дівчинко! Невже ти не знаєш,що в людей щирих і добрих мрії обов’язково збуваються! Яне чарівник, але допоможу тобі відчути себе щасливою! Сьогодні в тебе є унікальний шанс побувати на випускному балу в школі, який я влаштовую на честь своїх найстарших,найдорожчих дітей. Зустрічайте наших випускників! Романтичних і екстравагантних, сором’язливих і невгамовних учнів 11 класу. До вершини знань їх вела класний керівник Замма Людмила Олександрівна, продовживши справу першої вчительки Шиман Світлани Олексіївни! Вед. Тож привітаємо випускників Роздольненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів 2012 року! ( Під звуки урочистої мелодії заходять випускники і піднімаються на сцену) Попелюшка . Скільки краси, блиску,яка чарівна музика! Я, здається, і справді потрапила на бал! Але серед таких гарних панів та панянок я відчуваю себе справжньою Попелюшкою. Випускник . Не бачу в цьому ніяких проблем. Ми тобі допоможемо! ( Випускник доторкується до Попелюшки чарівною паличкою і вона стоїть у гарній сукні) Випускник. Ну ось і все, нічого складного тут не було. Дорога Попелюшко , ми запрошуємо тебе на наш випускний прощальний бал! Попелюшка. Я щиро дякую вам всім, дорогі випускники, за цей унікальний шанс – бути поруч з вами на прекрасному балу! Хай музика лунає урочисто. І світлом радості наповнюється зал. Хай усмішка у всіх розквітне, мов намисто, - У школі випускний прощальний бал! ( Випускники спускаються вниз і виконують вальс) (Закінчився вальс, діти повертаються на сцену) Школа. Я про майбутнє України не хвилююсь. Воно щасливим бачиться мені. Державу нашу розбудують Мої найкращі доньки і сини! Урочиста частина з нагоди вручення атестатів про загальну середню освіту випускниками Роздольненської загальноосвітньої школи оголошується відкритою! Право підняти Державний прапор України надається:
Звучить Гімн України. Ведучий. Сьогоднішній тихий весняний вечір немов пророкує всім випускникам, що вступають в життя, ясну й спокійну долю. Як хочеться, щоб все це здійснилося. Як хочеться, щоб наші гарні дорослі діти знайшли в житті опору. Жили з надією. Очікуванням кожне серце б'ється, Надії вогник ще в очах не згас, Директорові слово надається, Він сьогодні з радістю вітає вас. Ведуча: Слово для привітання надається директорові школи Заммі І.Б. Ведуча: Закінчується прекрасна шкільна пора. Невпинно лине час, відраховуючи секунди, хвилини, години, тижні, місяці, роки... Слово для зачитування наказу про видачу атестатів надається заступнику директора з навчально-виховної роботи Груненко О.М. Випускник звертається до директора та заступника: В присутності і мами, й тата Вручіть нам наші атестати, Нехай вони їх потримають, Нехай відчують, і хай знають, Що вже дітей дорослих мають! Випускник! Честю й совістю своєю ручається за тебе колектив Роздольненської школи Пам’ятай! Вручаючи тобі атестат, школа віддає тобі частку свого серця. І ми впевнені, що ти ніколи й ніде не підведеш рідну школу, будеш прославляти себе і її. Іди по життю завжди з відкритим для людей серцем, іди, до мети свого життя, ясно уявляючи її. У добру годину, дорогі випускники! Виступ випускниці В минулому залишились уроки, Щоденники, екзамени, дзвінки, були у школі цілих 11 років! Усе скінчилось - вже випускники. Пролунав дзвінок останній, соловейком віддзвенів. Я іду в дорогу дальню на очах у вчителів. На душі бринить тривога, занімів порожній клас, То дитинство босоноге проводжає тихо нас. Прощавай, рідна школа моя! Тільки знай: сумуватиму я. Пам’ятай ці слова золоті: «Ти для нас найдорожча в житті!» Ведучий: Сімнадцять щасливих літ Ніжно зазирають у зіниці Це ж віднині у широкий світ Вам летіти в спеку й громовиці Пісня ……… Виходить перша вчителька. Учитель: Здрастуйте, першокласники! Починаємо наш перший у житті урок! Ведучий 1: Перша вчителька Світлана Олексіївна. Як колись, 11 років тому назад ,вона проведе для Вас перший урок. Світлана Олексіївна давно помітила, що любов до навчання можна представити у вигляді дробу... Ведучий 2: Чим старше стає клас, тим менше абсолютне значення... Учень 1: Світлано Олексіївно, а в нас іспити будуть? Учитель: Будуть, будуть. Учень 2: А тести й зрізи будуть? Учитель: Будуть, будуть. Учень 3: Світлано Олексіївно, а як правильно: у рыбей немає зубей... Учень 4: У рыбов немає зубів... Учень 5: Або в риб немає зуб? Учень 6: Світлано Олексіївно, а що в нас сьогодні на обід? Учень 7: Світлано Олексіївно, а можна мені вийти? Учень 8: Світлано Олексіївно, а нам за гарне навчання орден дадуть? (Учитель не встигає відповідати, повертаючи голову те до одному, то до іншого учня.) Учитель: Ну, не орден, але медаль точно дадуть. Тільки спочатку треба навчитися малювати палички: 20 паличок з нахилом уліво й 20 паличок з нахилом вправо. Учень 1: Ой, а я не знаю, де лево, а де право! Учень 2: А я не вмію рахувати до 20! Учень 3: А в мене немає ручки! Учень 4: А я забув зошит! Учень 5: Ну що ви до вчительки пристали? Вона в нас зараз у непритомність упаде! Учитель: Так, діти, сьогодні ми будемо здавати техніку читання. Терещенко, іди, здавай! Учень 1 (піднімає з підлоги машинку, простягає вчителеві): А можна я вам спочатку техніку здам, а потім читання? Учитель: Ну, здавай! (Бере машинку.) Так. До дошки йде... Лапшин. Читай! Учень 2: А я це читати не буду! Учитель: Це чому? Учень 2: А я вмію читати тільки слова із трьох букв! Учитель: Так, слухайте умову завдання: у Віки було дві цукерки, а в Ніки три цукерки... Учень 1: Ой, отут потрібно додавати: дві дівчинки плюс п'ять цукерок, вийде сім. Учитель: Питання: скільки цукерок у них відняв Ваня? Учень 2: А, тоді треба віднімати: дві дівчинки мінус п'ять цукерок вийде п'ять цукерок у Вані! Учень 3: Ой, а в мене Вані дістався нуль цукерок і три ліхтарі! (Позаду визирає Ваня із синцями під оком.) Учитель: От бачите, скільки різних рішень має найпростіша задачка. Усі працювали творчо, а виходить, усі одержали... Усі: По 12 балів! Ведуча Перша вчителька! Вона залишиться в пам'яті кожного випускника, бо відчинила двері до країни знань, навчила читати і писати, бути добрими і уважними до людей, добросовісно відноситися до праці. Випускник Ще пам'ятаємо ми ранні наші кроки, Коли ви повели нас в перший клас Дорогу показали в світ широкий, Країну знань відкрили ви для нас. Випускник Сьогодні слово щирого визнання, подяки і любові звучать для вас, наша шановна Світлано Олексіївно Випускник Я знаю, що колись, як буду я доросла, І пройду коридором школи я, Постане в пам'яті моя хороша, Найперша, рідна вчителька моя. Надаємо ж слово тут ми вам, Знаєм - є про що у вас сказати. Ваші ж бо підказки завжди там, Де так складно вашим пташенятам Слово першої вчительки. Учні та батьки вітають Світлану Олексіївну ( в цей день – день народження 50 років) Музичний номер У мистецтві людину, яка веде творчий клас, називають "майстер". У спорті того, хто готує команду - тренер. На підприємстві його ім'я – начальник. . У дитячому садочку - няня. А ще його можна назвати опікуном, другом, адвокатом, психотерапевтом, бойовим командиром. Ви всі, мабуть здогадалися, що мова йде про тих, хто за всі роки навчання був ближче до нас всіх. Сценка Класний керівник: Ага, попалися? А де це ви були вчора на самостійній? Ну, я чекаю: адреси, явки, шифри, позивні! Учень 1: Спокійно, Людмило Олександрівно, у нас на все є довідки... Учень 2: ...і пояснювальні! (Показує купа папірців.) Музыка. Песня «Пять причин» (И. Николаев). Классный руководитель (поет): Как же это все произошло: На урок полкласса не пришло, В школу не явился ни один! Все: А у нас на это сто причин! Первая причина - это мороз, А вторая - ухо, горло, нос, Мальчики: Третья причина - я не виноват: Посылали нас в военкомат! (Маршируют.) Девочки (машут цветочками): Четвертая причина - это весна, Не пускает в школу нас она, Все: Пятая причина - аппендицит, А шестая - просто зуб болит. Седьмая и восьмая - упадок сил, Никто меня с утра не покормил, Девятая причина - это склероз, Десятая причина - авитаминоз. Один-над-ца-та-я... Класний керівник: Стоп-стоп-стоп, ви що, думаєте, я всі ваші сто причин вислухувати буду? Виступ класного керівника Попереду - в ціле життя переліт, Будуть негоди і спрага в дорозі... Як стомишся й очі щіпатиме піт, Як ти засумуєш, затужиш в дорозі, Згадай те гніздо, де ти ріс, де мужнів, Згадай наші верби, і луки, і трави, І вічну тривогу своїх матерів, І школу, і друзів своїх нелукавих. Хай буде щаслива дорога твоя У раннім і пізнім світанку, Тебе зберігає тривога моя Від першого подиху і до останку. Які терплячі все-таки Оті класні керівники. Вони нас то в кіно водили, То на екскурсію возили, Завжди ідею подавали, Ходити в школу заставляли, А ще до пізньої пори Робили з нами вечори. І непомітно вчили нас добру, Порядку кожен раз, І скільки вистачало сили, Людей порядних з нас ліпили, І до дверей нас провели, Щоб ми в життя іти могли Дорослі, добрі, повні сили, Щоб вже самі добро творили. Та ми в житті вас не забудем І пам'ятати завжди будем. І слово, й посмішку ласкаву, То хитрувату, то лукаву, За все ми вдячні вам без ліку, Спасибі ніжне і велике! Музичний номер Музика Виходять брати і сестри 1. Сьогодні у наших мам і тат Хвилюючий дебют, Бо їхні первістки в широкий світ Дорослого життя ідуть. Отож прийшли їх нині проводжати Шкільна родина, я і мама з татом. 2. Сюди прийшов я, друзі, зовсім не дарма. Одна їдка проблема мій мозок обійма. Моя сестричка нині школу закінчила. І всі фінанси в свої руки захопила. Модняча сукня, туфлі, зачіска хітова, П'янкі парфуми і каблучка нова. Плакали наші грошики, які зібрали Навіть мені нічого вже не перепало. 3. А моя сестра, ой братці! Куди вже тій Мадонні браться? Одна лиш досконалість і краса, І має талію таку лише оса. Вона найкраща, бо моя! Та перевершу, безумовно, її я. У мами буде досвід прехороший, А татко наскладає більше грошей І Настя менша - буде "Міс - краса", Чи Василиса - позолочена коса. 4. Не лише сестрички можуть бути гарні І зайві клопоти тут, друзі марні. Бо в мене брат, як Клод Вандам, І знецінити його нікому я не дам! І не дешево він мамі обійшовся, По базарах походити нам прийшлося! Правда, з зачіскою клопотів не має, Бо майже під "нуль" завжди чуприну підстригає! Подивлюсь на брата і тепер – Буду й я галантний кавалер. Приклад з тебе, брате, буду брати Щоб ще більше вміти й більше знати. Вбігає дівчинка Тільки що я знайшла цей папірець. Його забули батьки. Ось і подумала, що зміст цього важливого документа повинні знаті всі! Розписка батьків Ми, що нижче підписалися батьки сьогоднішніх випускників школи видаємо розписку школі в тім, що ми дійсно одержуємо в 2012 -му році назад своїх дітей, зданих ушколу в 2001 році, на тимчасове зберігання, виховання й навчання. Претензій до школи немає, але є подяки і досить великі! Батьківський комітет із приймання дітей назад- відзначає лише одну обставину: ми здавали на зберігання дітей дрібногабаритних, а одержуємо назад - великогабаритних, а їх значно складніше прокормити, взути, одягти й дати подальшу освіту! Але проте, дивлячись на ситі, задоволені, гарні й одухотворені обличчя дітей, ми сподіваємося на те, що отримані в школі знання, наші діти незабаром віддадуть на благо суспільства, а суспільство від цих благ, дивишся, що-небудь виділить і батькам... За цим дякуємо й підписуємося: Мами, тата, дядьки, тітки, дідусі, бабусі випускників 2012-го року. « 12 » травня 2012 року Батьківський комітет по прийманню дітей назад Ведучий : Ваші батьки - Це головні натхненники Ваших успіхів і перемог, Жити їм у радості й без лих. Виступ батьків Випускниця. (звертається до матері на сцені) Чого ти зажурена, мамо? Чого в очах твоїх сльоза, Чи вітер пестив тебе мало, Чи усмішку вкрала сльоза? Куди твоя радість поділась? Чого зажурилась краса? І руки твої опустились, Чого посивіла коса? Не треба журитися, мамо, Чого ж у сльозах, ну чого? Чи снігу упало немало, І весь він - тобі на чоло? Пісень ти співала немало, Багато не спала ночей. Чого ж ти зажурена, мамо? Аж котяться сльози з очей. Не жалій мене, мамо, не треба, І не думай, що я ще дитя, Подивись у глибокеє небо, На своє ти оглянься життя. Як тобі було важко в дорозі, Як тебе заставала гроза. Я стою на твердому порозі, Чому ж в тебе іскриться сльоза? Принесу, мамо, тобі я квіти, В очі гляну твої ясні. Сльози радості ніде подіти, Ніби краплі дощу навесні Я загляну у очі - озерця, До щоки притулюсь, як колись, І відчую биття твого серця, Тільки жалібно так не дивись . Мама Сину мій, ти моя опора, Надія і радість у житті. Сину мій, ти залишаєш школу, Йдеш шляхом дорослих відкриттів. Став тепер ти вже таким дорослим, Але для мене - ж іще дитя Впала сивина мені на коси, Мчать роки, їх не вернуть назад. Я тебе, синочку, в радості зростила, Давала з батьком раду, як могли, В душі у тебе сонце засвітили, І для польоту крила надали Лети у світ, широкий і щасливий, Синочку мій, мій соколе ясний, Завжди будь щирий, незлобливий, Будь людяним, мій сину дорогий. Випускниця: Мамо, мамочко, посидь зі мною, Хай та казка ще примариться мені, Як колись, давно, була малою Й засинала під твої пісні. Мамо, мамочко, та ти ж така красива, Ти ж у мене лагідна така. І моє волосся чорно - синє Ніжно пестила твоя рука. Це ж було, а може, і приснилось, А якщо було, то так давно Кажеш ти, що я чужа зробилась, Що мені до тебе все одно. Не вбивай холодними словами, Та посидь зі мною, помовчи, Просто притулитися до мами І заплакати у неї на плечі. Не залишай мене, матусю, Коли у серці біль щемить. Коли сльозами враз заллюся, І радість щезне, відлетить. Не залишай як сил не маю Молитись з вірою тобі, Коли надія покидає І залишають у журбі. Але ще більше прошу: Не залишай мене тоді, Коли тяжку ти знімеш ношу І щастя з'явиться в житті. Мама: Доню моя, ти подібна сьогодні На ніжну троянду, квітку Господню. Юність безгрішна - ніжність ранкова, Все ще в почині - і дія і слово. Та я вже бачу і серцем знаю: З квіту такого зла не буває. Повтори мене, дочко в синіх щебетах ранніх, В біло трепетних і замріяних ночах. Не затримуйся довго на глухих полустанках, Щоби жар непокою не згас, не затяг. І коли я над вечір у безвість полину, Не схились, не спіткнись у жалобі - журбі. Повтори мене, дочко, повтори мене, сину, І я житиму знову удруге в тобі. Випускник. Рідні наші! Мамо! Тату! Дякуємо за те, що дали нам життя, що завжди любили й вірили в наші сили. Ваші натруджені руки, добре серце завжди допомагатимуть у житті, а промінь сімейного вогника світитиме в далекій і незвіданій дорозі. Випускниця Рідні наші, дякуємо за те, що ростили нас, віддаючи свою молодість і життя, раділи та сумували разом з нами. Вибачте нас за всі прикрощі, що вам завдали, і повірте, що ми будемо гідними називатися вашими дітьми. Випускниця. Рідні наші, припадаємо до ваших колін за життя і за ваші турботи. Любі наші, доземний уклін вам! Якщо є щось на землі святе, то це перш за все мама й батько. І батьківська хата, і мамине слово, і стежки, по яких ви ходили. Уже зміцніли ваші крила, щоб літати, Та не забудьте про рідних маму й тата. І встигни добре слово їм сказати, Допоки ти живеш у рідній хаті. Батько і мати - два сонця гарячі, Що нам дарують надію й тепло. Батько і мати... У долі дитячій Треба, щоб кривди між них не було. А без батьків чого ми в світі варті? Без маминої ласки і тепла, Без батьківської строгості і жарту, Без нашого родинного житла. Вони ж нас, як пташок, в гнізді зростили, Давали дітям раду, як могли, І в наших душах сонце засвітили, І крила для польоту нам дали. Не печалься, не журися, мамо, Усміхнись і не корись жалю. Натинає доленька вітрила, Шепчуть губи: "Я тебе люблю". (Вручення квітів батькам. ) Шимрило Наталія співає пісню про батьків. . Всі батьки сьогодні хвилюються і радіють за своїх дітей. Але у деяких ця радість і хвилювання особливі, бо (називаються прізвища батькаі матері, у яких найменша дитина закінчує сьогодні школу) вони присутні на такому святі у ролі батьків востаннє. Більше не будуть вони щоранку проводжати своїх дітей до школи, ходити на батьківські збори, перевіряти щоденники своїх синів і доньок. За добрим і давнім українським народним звичаєм цим батькам ми одягнемо сьогодні вінки із зеленого жита. (Лунає мелодія пісні "Зеленеє жито".) (Дівчатка одягають батькам вінки.) Ведучий. Нехай ці вінки нагадують всій вашій родині про шкільні роки вашої дитини. Нехай ці вінки стануть оберегами вашим дітям. Ведучий Учителі!Спасибі вам, земний уклін Від випускників прийміть. І так само дбайливо, люблячи, Нових учнів учіть. Друзі, а все ж таки наша школа – найкраща, бо є у ній … Люди, які мають золоті руки, .Люди, які мають золоті серця, Люди, гідні найкращих слів. Ми дуже вдячні усім вам, За все, що віддали ви нам, Спасибі нашим поварам, Що вмерти з голоду нам не давали, Шкільним бібліотекарям, Що вчасно книжки видавали, А медсестрі за щеплення й уколи, І техпрацівникам, що прибирали школу. Учителю! Невже ти не втомився У юні душу класти щось нове? Для цього ти на світі народився, В навчанні є покликання твоє. Учителю! І слів не підібрати Епітетів, метафор, порівнянь, Щоб вдячності рядочки проказати За все, що ти так щиро віддавав. Учителю! Прекрасного ти гідний, Бо вибрав у житті свою мету. Від імені усіх кажу "Спасибі!" За твою працю вчительську, святу. Важка і складна вчительська праця. Як вмілий диригент терпляче підбирає потрібні нотки, щоб скласти потужний акорд, так і вчитель щодня, щогодини і щохвилини складає єдину палітру знань, вмінь та навичок учнів. Для вас, шановні вчителі, що засівають добром ниву дитячих сердець, лунає ця пісня. Пісня Промчали роки. Від землі в нас сила Земля зростила дочок і синів А школа всіх нас мудрості навчила, Терпіння й доброти від вчителів! Усі знання одержані важливі І всім згодяться згодом на землі За те, щоб добрі ви були, і терпеливі, Спасибі, дорогі учителі. За труд важкий, недоспанії ночі, Вклоняємося низько до землі, За лагідні усміхненії очі Спасибі, дорогі учителі! За вашу ласку, чуйність і турботу, За те, що підняли нас на крилі, За повсякденну клопітну роботу, Спасибі, дорогі учителі. Вам доземно вклоняємось ми, За любов, за турботу, горіння! Ми дорослими стали людьми, Тож спасибі за ваше терпіння. Бувало, біля дошки ми німіли, Забувши теореми чи вірші. Спасибі, що ви лагідно сварили, Шановні, дорогі учителі. Як сонце зійде, ми покинем школу, Розійдемось у світ по всій землі, Та не забудем вас в житті ніколи Спасибі, дорогі учителі! Випускник 1. Говорить11 клас Роздольненської школи! Сьогодні ми нагороджуємо наших учителів грамотами учнівських симпатій! Директора школи «За єдність матеріального й ідеального». Завуча школи «За діловитість і націленість на успіх». Перших учителів «За материнське пещення». «За мудрість і доброту» нагороджується... «За вимогливість і принциповість» нагороджується... «За віру в дітей і оптимізм» нагороджується... «За захопленість і вміння захопити» нагороджується... «За строгість і справедливість» нагороджується... «За тактовність і чуйність до учнів» нагороджується... «За творчий пошук і романтику душі» нагороджується... «За оригінальність і нестандартність» нагороджується... «За привабливість і багатий внутрішній свыт» нагороджується... «За фанатичну любов із предмету» нагороджується... «За розуміння дитячій душі» нагороджується... «За повагу до учнів» нагороджується... Учні нагороджують вчителів грамотами,квітами. Музичний номер Як же час пролітає швидко! Наші діти так скоро ростуть. Білі плаття, як крила лебідки Вас у вальс легкий понесуть. Закружля ваша юність чудова, і наповниться щастям зал. Перший раз, як Наталка Ростова, Ви сьогодні прийшли на бал. Перший бал... Зашарілі і ніжні. Як збентеження приховать? Мов лебідоньки білосніжні, Ви збираєтесь відлітать. І на досвітку, як проміння Сонця ясного забринить, Ви гніздо своє неодмінно, Вже покинете, щоб летіть. Хай же буде вам небо високе, Ясне сонце і світла путь Щастя, радості і світ широкий. Як же роки ці можна забуть?! Сьогодні ви із світлою печаллю Ступили всі через шкільний поріг. Хай буде цей бентежний вальс прощальний Провісником незвіданих доріг! (Прощальний вальс) На сцені з’являється дівчинка,яка звертається до випускниці: Дівчинка: Ти пізнала мене? Випускниця:- Здається, так... Ти - моє дитинство... Дівчинка: - Сьогодні я покидаю тебе. Випускниця:- Не поспішай, побудь ще мить. Дівчинка: - Я буду приходити у сни, а ти згадуй мене. Пам'ятаєш, як вперше закохалась в русявого хлопчика, що смикав тебе за кіски? Випускниця:- Пам'ятаю. Дівчинка: - А пам'ятаєш те Новорічне свято, де ти була Снігуркою? Випускниця:- Пам'ятаю. Дівчинка: - А той день, коли до тебе прийшло визнання? Випускниця:- І це пам'ятаю. Дякую тобі за все. Дівчинка: - Прощавай.. Випускниця.:- Прощавай, моє дитинство! Звучить пісня «Детство мое постой» ,менші брати та сестри з іграшками танцюють під пісню, махають ручками та прощаються… Випускниця. Сьогодні наша школа нагадує осіннє дерево, від якого відірвалось 12 листочків.Нехай же доля не розкидає нас у буремному вихору життя. Ми завжди будемо дружити між собою, приходитимемо до школи,приведемо до нашої школи своїх дітей. Ми даруємо школі своє «класне дерево», на листочках якого наші фотографії. При зустрічах через 5,10,15,20 років ми будемо добавляти нові фотографії, це дерево буде рости разом з нами. Нема нічого святішого за батьків, нема нічого важливішого за батьківське благословення. (Батьки піднімаються на сцену з рушниками, роблять арку з рушників, стелять рушники під ноги дітям.) Батьки Доле! Де ти? Відгукнися! Нашим дітям посміхнися. Дай вдачу доброї людини, Дай їм щастя, вірне, лебедине. Жива традиція народу України Зерном пшеничним у дорогу проводжать І рушником, що вишитий червоним, Дорогу у майбутнє вистелять. Ідіть же, діти, в світ по рушниках розшитих, Нехай дорога вам квітками розквіта. Червоний колір хай життя лише дарує На щастя, на любов, на долю, на літа. Хай щедрою для вас земля вкраїнська буде, Вона зуміє всіх дітей своїх зігріть. На радість і па труд ми вас благословляємо І по правді, так, як слід, на цій землі живіть. Діти проходять по рушнику під музику "Два кольори". Два кольори оті на полотні Червоними чорними нитками, Світанок той і ті святешні дні, Зігріті материнськими руками, Лишаються у серці назавжди, Освітлюють прожитих літ суцвіття, І, де б не був ти, де б ти не ходив, Вони для мене найрідніші в світі. Вдивляюся прийдешнє, ніби в степ, Аж серце заболить, воно - не камінь. Бо згадка про рушник знов тихо зацвіте Червоними і чорними нитками. Закінчиться вечір, настане світанок, і наші діти розлетяться по світах шукати своєї долі. Запам'ятайте їх ось такими - юними, красивими, із сяючими очима і палаючими серцями. |
|
Матеріали візитки практичного психолога комунального дошкільного... «Попелюшка» (ясла-садок) загального типу гуманітарно-естетичного спрямування виконавчого комітету Орджонікідзевської міської ради... |
У залі на сцені – прапор гімназії. Лунає музика Гостинно запрошуємо усіх присутніх на урочисту церемонію «Посвята в гімназисти», щоб розділити з нами радість та щирі почуття з нагоди... |
|
НВК «ЗНЗ 1 ст. ДНЗ» м. Березівки, Одеської області ШАЙДЮК ТЕТЯНИ ОЛЕКСАНДРІВНИ Починає виставу вчитель, виконуючи куплет пісні. За цей час до глядачів виходять учні і співають приспів разом / мелодія пісні «Волшебник-самоучка»/... |
Із Катею Бужинською редакція знайома мало не з часу її виходу на... Відтоді вона змінилася. Народила дочку, пережила особисту драму і фактично заново стала на ноги. З принцеси вийшла королева сцени,... |
|
"Я вражений красою. Дивний цвіт…" На столах – композиції з квітів.... К. Білокур та інших художників, дитячими малюнками, витинанками, вишивками, аплікаціями на тему "Я вражений красою. Дивний цвіт…"... |
СЦЕНАР І Й інтелектуального брейн-рингу Прикрашений зал, лунають дитячі пісні. На сцені стоять два столи: «червоний» і «зелений» для команд |
|
Звучить мелодія пісні «Куда уходит детство» Ведуча. Ми бачимось щодня, але, все-таки, напевне, не дуже добре знаємо один одного |
ДЕНЬ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА Федишин «Лише у нас на Україні», Н. Май «Мамина сорочка», «Пісня про тата», мелодія скрипки та гітари, мелодія Шопена, М. Скорик... |
|
Виступ починається піснею.
Пісня "Думи мої" (лихо мені з вами)
Учні зодягнені святково у вишиванки. Ведучі сидять при столику. Хор або група дітей які співають пісні постійно стоять на сцені,... |
В який період з’являється полемічна література? Яка література стала головною зброєю ідеологічної українського народу проти національного й релігійного гноблення? |