|
|
Скачати 28.17 Kb.
|
|
Виховна бесіда Тема. І на тім рушникові… Мета. Ознайомити учнів із традиціями українського народу. Формувати уявлення про те, як шанобливо і бережливо ставилися наші предки до українських рушників. Виховувати повагу до традицій. Обладнання: вишиті рушники, аудіозапис « Пісні про рушник». Хід заходу І.Розповідь учителя. З далекого минулого прийшло до нас рукоділля – рук - діло – шиття, плетіння, в’язання, вишивання…І виникло воно з любові до рідної землі і батьківської оселі, зі спілкування з навколишнім світом та з потреби не стільки бачити красу, а й творити її власними руками. «Хата без рушника, що сім’я без дітей»,– говорили в народі. Майже в кожній , навіть найбіднішій оселі, завжди на видному місці висіло декілька видів рушників. «Утирач» використовували для рук і обличчя, «стирок» – для посуду, стола і лав, «покутник» і «кільковий» – оздоблення стін, покуті, «божник» – для облямування дорогих ікон. Окремо зберігалися ритуальні рушники. Плечові призначалися для сватів, весільні – для різноманітних весільних обрядів. Так, при оформленні шлюбу молоді «ставали на рушник». У рушник загортали народженика, на довгих рушниках опускали домовину в могилу. До речі, рушник «на смерть» господині готували заздалегідь. У скринях можна було знайти і численні подарункові рушники. Ними вшановували дорогих гостей, їх дарували родичам, друзям, майстрам. Так, на Буковині існував звичай, коли колодязнику, що завершував роботу , господар вручав нову сорочку, відро, рушник. Обрядові і побутові рушники використовувалися дуже широко. Рушник був символом гостинності і доброзичливості. Перед тим, як запросити гостя до столу,господиня вішала йому на плечі чистий рушник «утирач», лила на руку воду з кухлика. Хліб - сіль дорогим людям завжди вручали на рушнику. Рушниками накривали хліб на столі, паску і крашанки, які на Пасху несли святити до церкви, хлібну діжу після випікання паляниць. У деяких місцевостях сволок хати піднімали на рушниках, які потім дарували майстрам. А коли стіни були зведені, у кутку вішали ікону, а поверх неї рушник. Довгим рушником – наміткою жінка покривала голову після одруження, чоловіки використовували рушники як пояси. Дівчата, що вже могли тримати голку в руках, починали вишивати рушники. Досвідчені наставниці привчали непосидючих дівчаток до копіткої праці вишивальниць. Кожна молодиця намагалася вишити для свого коханого рушник, який не був би схожий на вироби подруг. У кожної досвідченої майстрині були свої великі і малі секрети, за допомогою яких вона досягала особливої соковитості фарб, казковості візерунків, поетичності сюжетів. Деякі вишивальниці з багатою уявою і звичкою до тонкої не метушливої роботи розміщали на полотні цілі картини. Які тільки прийоми вишивки, орнаменти і візерунки не зустрінеш на українських рушниках! Старовинною технікою вишивання у селах вважалися різновиди « гладі ». Із середини минулого століття стали застосовувати вишивання хрестом (« хрестик »). Часто на рушниках поєднувалися декілька технік. Так, на Полтавщині « гладь » застосовували разом з « вирізуванням » і «мережкою », трохи на північ вона поєднувалася з « гаптуванням ». Рушники, які часто розвішували над вікнами і дверима, мали оберігати оселю від усього нечистого, що могло до неї потрапити, тому і орнамент, і візерунки відігравали роль оберегів, символічних позначень дуже важливих для людини предметів і явищ. Ромб з крапкою посередині означав засіяну ниву, вазон чи квітка – дерево життя, розети – сонячне благословення… Виряджаючи сина у далеку дорогу, мати дарувала йому вишитий рушник. При цьому, бажаючи щастя вона говорила : « Нехай стелиться тобі доля цим рушником! ». Червоні і чорні нитки у вишивці матусиного рушника – то наша одвічна любов і журба, наша споконвічна доля. ІІ. Слухання «Пісні про рушник» (Слова А.Малишка, музика П.Майбороди). ІІІ. Розгляд рушників. ІV. Підсумок.
|
|
Веселі спогади про зиму дарують нам учні 3 класу Формувати уявлення про усну народну творчість. Розвивати творчі здібності учнів, почуття гумору. Виховувати любов до рідного краю,... |
Тема: Традиції та свята нашого народу. Зимовий народний календар. Мета Мета: ознайомити дітей з зимовими народними святами та звичаями українського народу; поповнювати знання учнів про найдорожчі національні... |
|
Ознайомити з українським побутом; розширити знання про обереги українського... Сцена має вигляд сільської хати з старовинними лавами; на столі лежить коровай на вишитому рушникові. За столом сидять три молодиці... |
19 січня Водохреща Мета: розширити знання учнів про святкування Водохрещення, розвивати вміння аналізувати і робити висновки, порівнювати, бажання загартовувати... |
|
Тема: І на тім рушничкові… Мета. Формувати в учнів, майбутніх батьків, любов до оберегу української родини рушника, шанувати українські традиції, розвивати... |
Штори сцени закриті. На авансцені ведучі Мета: розширити знання учнів про святкування Різдва, розвивати вміння аналізувати і робити висновки, порівнювати, бажання загартовувати... |
|
О. І. Приблуда, вчитель математики Клинцівської ЗШІ-ІІІ ступенів... Мета: поглибити знання учнів про історію, природні ресурси, культурну спадщину України; формувати культуру взаємовідносин між людьми,... |
«Я візьму той рушник, простелю наче долю» Мета : ознайомити учнів з одвічними людськими символами – українськими рушниками, розвивати художні естетичні смаки, виховувати працьовитість,... |
|
Урок з образотворчого мистецтва та обслуговуючої праці Тема: Український орнамент на рушникові Викликати інтерес до українських народних традицій, до минулого нашого народу, його звичаїв |
Без верби і калини- немає України Мета: ознайомити учнів з народними символами України, розширити уявлення дітей про традиції та звичаї українського народу, виховувати... |