|
|
Скачати 65.98 Kb.
|
| Ой рушник, рушничок – кольорова доріжка…. Мета: Ознайомити з українським побутом; розширити знання про обереги українського народу; виховувати любов і повагу до народних традицій, почуття гордості за рідну країну. Обладнання: Виставка рушників, коровай на столі на рушнику. (Сцена має вигляд сільської хати з старовинними лавами; на столі лежить коровай на вишитому рушникові. За столом сидять три молодиці в вишитому національному вбранні. Одна з них – господиня, дві інші - її сусідки.) Господиня: вітаю вас, шановні гості, у моїй господі. Сьогодні я з моїми сусідоньками запрошую розширити знання про український оберіг – вишитий рушник. Сусідка 1: Український рушник з давніх–давен вважався ознакою працелюбності, хазяйновитості, майстерності господині. Сусідка 2: Рушники вишивали ще наші давні предки. Це не просто предмет побуту, а символічний, багатозначний виріб. Можна сміливо сказати, що візерунки на рушниках – це своєрідна зашифрована повість про життя народу, природи, людей. Сусідка 1: Вишитий рушник описують у віршах, оспівують у піснях. Знання про символи та техніку вишивання передаються від матері до донечки. Господиня: Нині вишивкою займаються по всій території України. В древні часи матеріалом-основою служила домоткана вовняна, лляна, конопляна тканина. Згодом її замінили фабричного виготовлення лляні, бавовняні та вовняні матеріали. Сусідка 2: В кожному регіоні майстрині мали властиві їм характерні особливості: На Київщині поширені вишивки з геометричним, інколи – геометризовано-рослинним орнаментом ( з квітами, листям, бутонами). Основним кольором обирали червоний, його доповнювали чорним та жовтим кольорами. Господиня: Для Чернігівщини притаманні геометричні візерунки, в яких переважають червоний та білий кольори. Іноді додавали синій колір. На цих рушниках також фігурно зображували птахів та людей. Сусідка 1: Полтавщина ж, славиться вишуканими за конфігурацією геометричними та стилізованими рослинними мотивами. Дуже оригінальні також полтавські кілкові рушники, оздоблені композиціями вазонів. Краї з усіх боків облямовували в`юнцем, утвореним спорідненими мотивами. Серед кольорів переважали охристо-золотисті, голубі, темно сині та зеленкуваті нитки. Господиня: Волинь характеризується геометричними мотивами (ромбами, хрестоподібними, розетко-зірчастими). Іноді поєднуються з рослинними мотивами. Кольорова гама стримана, монохромна, основний колір-червоний. Часом вкраплюють чорний, синій або зелений. Сусідка 2: На Поділлі, Буковині та Покутті розповсюджені геометричні мотиви з різноманітними за формою контурами та внутрішньою розробкою. Поширені також композиції зі стилізовано-розвиненими мотивами. Найбільш оригінальними серед них є «дерево роду» або «дерево життя». Переважає вишивка білим по білому, суцільним червоним, вишневим або чорним кольором. Сусідка 1: Для Львівщини властиві рослинні мотиви (плавно окреслені квіти, листки, галузки). Колорит насичений, дзвінкий, утворений сполученням червоної, синьої, білої, зеленої, жовтої барв. Господиня: На Гуцульщині вишивки вирізняються різноманітністю композиційного вирішення - геометричних, іноді геометризовано-рослинних мотивів та багатством колориту. Кольорова гама базується на поєднанні яскравих контрастних барв – чорної, червоної, вишневої, оранжевої, жовтої, синьої, голубої, фіолетової та зеленої. Сусідка 2: На території Львівщини поширені вишивки з переважанням рослинних мотивів. Це симетрично розташовані галузки з листів, квітів, пуп’янків. Кольори, в основному, червоні, з поєднанням незначної кількості темно-синього або чорного. Сусідка 1: Традиційними для Бойківщини є стрічкові композиції, утворені провідним мотивом-ромбом та підпорядкованими йому квадратами, ламаними лініями, трикутниками, зубцями, розетами. (Стук у двері) Господиня: Прошу, заходьте! (Заходять дві дівчини) 1 дівчина: Доброго дня, тіточки! Господиня: Здраствуйте дівчатонька! 2 дівчина: Чи приймете до себе у розмову? Знаємо, що багато цікавого можете повідати. Сусідка 2: А чого ж, сідайте до нас! Ми ведемо розмову про наші українські святині – рушники. То й ви послухаєте. 1 дівчина: Щиро дякуємо (проходять, сідають за стіл) 2 дівчина: А ми теж вже до весілля рушники готуємо! Може що підкажете, порадите? Сусідка 1: Звичайно, мої любі. Самі свого часу мали таку справу. То й підкажемо і порадимо. Господиня: Готуючись вийти заміж дівчина повинна наготувати чимало рушників. Рушник відіграє в весільному ритуалі особливо значну роль, як один з найважливіших атрибутів. Він був запорукою багатьох весільних зобов`язань: перев`язуванням сватів та жениха дівчина давала свою згоду на шлюб; рушник, котрим пов`язували руки молодим у церкві - запорука довгого і щасливого життя. Сусідка 2: Вишивалися рушники і під весільний коровай. На них зображували різнобарвні квіти; пару птахів, які схилили голови один до одного. Такі мотиви уособлюють щастя, кохання. Доповняли візерунки написами «На щастя – на долю», «Честь і слава молодим», «Вічного кохання», «Навіки разом», « У добрий час, на довгі роки» і тому подібне. 1 дівчина: А чи правда, що рушник який стелять під ноги молодим вважається найголовнішим? Сусідка 1: Правда! Це рушник долі. На ньому дозволено зображувати геометричні малюнки. Також дуб, калину, виноград. І ні в`якому разі не можна вишивати птахів чи квітів. Хіба що, молодята ставатимуть на такий рушник колінами. Зворотна сторона має бути не гірша лицевої , аби пліток про сім`ю не було та щоб чужі люди не влазили між подружжя. Господиня: Ще вишивали рушники на ікони, якими батьки благословляли молодят. Тут особливих обмежень не було, але здебільшого використовували геометричний орнамент. Рушники мають бути вишиті на суцільному полотні, адже це символ поєднання двох доль. Також висіли рушники над головами молодих. 2 дівчина: Ви напевно і прикмети знаєте, щодо вишивання рушників. Сусідка 2: Знаємо! І вам розповімо! Починати роботу найкраще в четвер раненько. Не можна під час вишивання сваритися, думати про лихе. Тими голками що починали вишивати закінчували виріб. Не можна їх губити. Господиня: Кожна дівчина повинна сама вишити собі на весілля рушники. Їй ніхто не повинен допомагати, аби не внести в сімейне життя чужі думки і бажання. Особливо не слід приймати допомоги від рідні (сестер, тіток, матері). Вони можуть «зятя відшити». Сусідка 1: А чи не час нам перервати свою розмову і заспівати гарну пісню? Господиня: А й справді! Готові,дівчата, показати які ви голосисті та співучі? Дівчата разом: Готові! (Пісня «Цвіте терен») Господиня: Ох і гарна в нас пісня! За душу чіпає! 1 дівчина: А матуся мені розповідала що є рушники для іншого використання. Наприклад божники, чи рушники,котрі використовують при народженні, при хрещенні немовлят. Сусідка: Так, божники - це рушники на ікони. Такі рушники мають довгі домоткані кінці, прикрашені вздовж однієї сторони чи на кінцях вишивкою. Колір переважав голубий, оскільки це колір Богородиці. Господиня: На вишитий рушник повитуха приймала немовля, рушником прикрашали колиску. Рушник, на якому несли хрестити дитину - вишивала хресна мати. Використовували лише світлі нитки, бажаючи дитині світлої долі. Сусідка 1: І навіть на останню життєву подію готували рушники. На поминки столи застилали довгим рушником, який був більше схожий на скатертину, щоб закликати душу покійного. Сусідка 2: Один з найважливіших рушників – це хлібник. На нього клали хліб. Класти хліб на непокритий стіл вважається великим гріхом. Господиня: Кожен вишитий символ має своє значення: зірочки - це гармонія Всесвіту; коло – чоловічий початок, сонце; ромб – плодючість землі; півень та курочка – початок нового дня, народження нової сім`ї. Сусідка 1: Калина символізує наш український рід. Виноград – символ створення сім`ї. Лілія уособлює чистоту, дівочу чарівність; троянда вказує на безперервне, вічно поновлюване життя. Сусідка 2: В українських орнаментах закладена душа і сила українського народу. Наша сила українського народу. Наша вишивка зачаровує й привертає до себе увагу у всьому світі. Цінуймо, бережімо та поважаймо наші традиції. З них складена наша державність! Господиня: І на завершення ми почастуємо вас ще одним українським символом – короваєм, який як і годиться поданий на рушнику-хлібнику. ( Розносять коровай, частують гостей) Господиня: Дякуємо за увагу! Щасти вам! |
|
Веселі спогади про зиму дарують нам учні 3 класу Формувати уявлення про усну народну творчість. Розвивати творчі здібності учнів, почуття гумору. Виховувати любов до рідного краю,... |
Тема: Традиції та свята нашого народу. Зимовий народний календар. Мета Мета: ознайомити дітей з зимовими народними святами та звичаями українського народу; поповнювати знання учнів про найдорожчі національні... |
|
19 січня Водохреща Мета: розширити знання учнів про святкування Водохрещення, розвивати вміння аналізувати і робити висновки, порівнювати, бажання загартовувати... |
Штори сцени закриті. На авансцені ведучі Мета: розширити знання учнів про святкування Різдва, розвивати вміння аналізувати і робити висновки, порівнювати, бажання загартовувати... |
|
Прищеплювати інтерес до вивчення історії, звичаїв, культури українського... Розширити і закріпити знання про Україну рідну Батьківщину, про видатних українців, їх вклад в розбудову і розвиток держави; знання... |
ТЕМА : «Наша шкільна родина» МЕТА: Поглиблювати знання дітей про сім’ю,шкільну родину; виховувати шанобливе ставлення до батьків,вчителів, до Батьківщини; виховувати... |
|
Тема : «Що я знаю про Україну?» Мета Мета: поглибити знання учнів про свою державу, історію українського народу; вміння робити аналіз подій, фактів, історичних явищ;... |
І. Звучить у записі або у виконанні учня легенда про манкурта Мета. Розвивати в учнів уміння бачити та цінувати красу, зміцнювати почуття національної гордості, повагу до звичаїв і традицій рідного... |
|
Тема. Христос Воскрес і дух наш воскресає Мета. Виховувати любов до рідного краю, розвивати естетичні почуття, повагу до звичаїв і традицій народу |
План-конспект виховної години на тему: «Що я знаю про рідний край» Мета: поглибити знання учнiв про Україну; прищеплювати любов до рідного краю; розширити змiст поняття громадянин України; розвивати... |