|
|
Скачати 87.89 Kb.
|
| Г. Дудар, старший вчитель ТЗОШ І-ІІІ ступенів №19, м. Тернопіль Театралізоване свято осені 6 клас Підготовка і оформлення. За тиждень оголошується конкурс малюнків «Осінні акварелі» Учні підбирають прислів’я і приказки , вірші та загадки на осінню тематику, готують костюми, реквізит, створюють мультимедійну презентацію «Осінь». (На сцені – рояль. Сцена прибрана осіннім листям. Воно розкидане під ногами, зачепилось на прозорих полотнах. Виходить Дівчина Осінь, вбрана в жовтогарячі шати, з вінком із жовтого листя і калини. Сідає за рояль, і в залі звучить «Осіння пісня» П. І. Чайковського. На екран проектуються репродукції художників, фотографії на осінню тематику. На сцену виходять ведучі в українських костюмах.) Ведучий 1. Іде від нас тихенько літо, одягнене в зелені шати, і залишається десь там у сні чи наяву срібляста мушка в павукових лапках, невипите горнятко молока, скляний струмок і теплая земля, і над галявою у лісі дзижчання волохатого джмеля. Ведучий 2. Приходить осінь вдягнена в туман, вона дощі приносить нам і золотий приносить листопад, й лісів духмяний грибний аромат. Ведучий 1. У вересневім небі млистім десь потонула далина. Неначе дівчина в намисті, стоїть в садах горобина. Ведучий 2. Жовтень струшує стиглі каштани, Віє з картоплища сизим теплом. Вибігли клени у шапках багряних Щедрій землі поклонитись чолом. Ведучий 1. Лиш на мить прогляне неба просинь, Кине сонце промінь золотий. В парку знов господарює осінь Й листопад приймає на постій. Ведучий 2. І знову осінь… І так з року в рік… Вона приходить непомітно. Одного ранку ти прокинешся, виглянеш через вікно, а там краса: синє-синє небо. Багряне листя,сріблясті павутинки бабиного літа. Ведучий 1. Так, так… А то раптом як задощить, засльозить, як гриби парасольки усюди, потемнілий від дощу асфальт… Ведучий 2. І все ж осінь – це чудова пора. Адже недарма їй присвячували свої вірші поети, полотна - великі художники, музику – композитори. Ведучий 2. А й справді, це пора варта уваги. Яких тільки слів ми не вживаємо, аби описати її красу : «золота осінь», «багрянець осені», «осінні акварелі» і пушкінське « унылая пора, очей очарованье»… Ведучий 1. Осінь – це пора, коли збирають урожай, це пора цвітіння найяскравіших квітів, це пора весіль. Недарма наш народ склав багато прислів’їв. Наприклад: «Вересень – рум’янець року». Ведучий 2. Вересень весіллями багатий. Ведучий 1.Верещить вересень, що вже осінь. Ведучий 2. Жовтень ходить по краю та й виганяє птахів із раю. Ведучий 1.Листопад – вересню онук, жовтню – син, а землі рідний брат. Ведучий 2. У листопаді сонця, як у старої баби чепуріння. (Виходять брати – осінні місяці: Вересень, Жовтень і Листопад) Вересень. Я – вересень, перший місяць осені, багатий на свята. У вересні українці святкують свята Івана Головосіки, Семена Стовпника, 21 вересня – велике свято Воздвиження або Чесного Хреста. Жовтень. Най більше свято у жовтні – Покрова Пречистої Діви Марії. Листопад. Я – завершальний місяць осені,час останніх приготувань до зими. У листопаді святкують такі свята: 8 листопада – Дмитра, 14 – Кузьми, Дем’яна, 21 – Михайла. Ведучий 1. Багата осінь на народні свята. Але не забуваймо, що у кожного з нас раз на рік є ще одне дуже важливе свято. Ведучий 2. Це ж яке свято? Ведучий 1. Ну, знаєш! У кожної людини раз на рік найвеселіше свято - день народження! (Звучить мелодія пісні з мультфільму «Чебурашка».) Ведучий 2. А й справді! Тому сьогодні ми вітаємо тих, хто народився восени. Ведучий 1. А саме: (Зачитує імена іменинників.) Ведучий 2. Для вас танцюють «Віденський вальс»… (Танцювальна пара виконує «Віденський вальс». Після танцю звучить запис вальсу «Осінній сон», на сцену виходить Осінь з букетом осінніх квітів.) Осінь. Іще квітки, останнії квітки, Останнюю нам іскру кидає літо! Ваш цвіт поблід, посохли пелюстки І кожну з вас вже холодом прибито. Схилились всі, о, любі квіти, ви І стоїте, щоб тільки доцвітати, І вгору знов свої голівки Не зможете ніколи вже підняти. Ведучий 1. О, Осене! Не сумуй даремно! Хоч холодно надворі й частіше вже дощить, та гріють погляд ці чарівні твої осінні квіти. Вони то в’ються, мов кучері, то гладенькі і прямі, то крихітні як ґудзики, то величезні як соняшники. (Звучить «Вальс квітів» П. І Чайковського. На сцену, танцюючи, виходять дівчатка у костюмах осінніх квітів.) Хризантема. Я хризантема, улюблениця Японії, священна квітка. Я символ того, що дає всьому життя, я – символ сонця. Найвизначніше свято у Японії – це свято Хризантеми. Нагідка. А мене кожен упізнає по жовтогарячих квітках. Зовуть мене нагідка. Ще у 15 столітті нас почали розводити у Франції. У Люксембурзькому саду, що у Парижі стоїть статуя королеви Франції з нагідкою в руці. А ще мої квітки мають цілющі властивості. Осінь. У моєму букеті ви знайдете айстри і жоржини. (До Осені підходить дівчинка, бере у неї з рук айстри.) Дівчинка. Айстри осінні,печалі квіти, Тихі, замріяніі ваші кущі, Тихо гойдаєтесь, сумно схиляєтесь Осінню пізньою ви до землі. Сонечко ясне вас не пригріє, Осінь печальная ваша весна, Дивлюсь я на вас, і серденько мліє, Сумом огорнена моя душа. Сад весь осипався, все одцвіло… Листя зів’яле вдаль рознесло… Лише самотні айстри осінні Чекають даремно весну. C. Грей. (Переклад з російської Г. Дудар.) Айстра. Оленко,не сумуй! Поглянь, які ми, айстри, яскраві і веселі. Та й ім’я моє означає «зірка». Колись давно французький вчений посіяв у своєму саду насіння невідомої рослини. У кінці літа рослина розцвіла червоною квіткою з жовтим осередком. Квітка дуже сподобалась усім, і вчені спробували виводити нові сорти. Через два роки і саду зацвіла незвичайна квітка: на місці жовтої серединки утворились трубочки-язички. Вчений, вражений красою рослини, зачудовано вигукнув: «Астер!». А це слово латинською означає «зірка». Ось з того часу мене і називають айстрою Осінь. Розкажи і про себе, Жоржино! Жоржина. Я маю ще одне ім’я – Далія. Це ім’я дав мені королівський ботанік, котрий мене описав. А назвав він мене на честь короля Мексіки. Це було майже двісті років тому. Ім’я Жоржина мені дав німецький вчений на честь російського мандрівника Георгі. Дівчинка. Я люблю усі осінні квіти, але наймилішими для мене є чорнобривці. Вони такі скромні, і завжди нагадують мені про найдорожчу людину на світі – маму, про найріднішу землю Україну. (Ансамбль дівчат виконує пісню «Чорнобривці». Музика В. Верменича, слова М. Сингаївського. На сцену виходить Дід Панас з кошиком, у якому кленові листки із загадками, у солом’яному брилі..) Дід Панас. Ехе хе… Оце ви все про осінь та про осінь балачки ведете. І гарна вона, і красуня… А про те, що щедра вона дарами своїми, мовчите. Оце я вам зараз загадки загадаю. А ви добре думайте, перш ніж відповідати, бо ду-у-же важкі мої загадки. Ану, онучко, допоможи мені, бо старий вже, погано бачу. (Оленка виймає із кошика по черзі загадки, написані на кленових листках. і загадує присутнім.) 1.Була дитиною – не знала пелюшок, а старою стала – сто пелюшок мала. (Капуста.) 2. Круглий, а не місяць, зелений, а не діброва, з хвостом, а не миша. (Кавун.) 3. Маленьке, кругленьке, всьому світові миленьке. (Сонце.) 4. Мене б’ють, товчуть, ріжуть, перевертають, а я все терплю і всім добром плачу. (Земля.) 5. Дурний Мартин дереться на тин. (Гарбуз.) 6. Що то за голова, що лиш зуби й борода. (Часник.) 7.Білі зуби маю, та усі ховаю,довгі коси маю, та не заплітаю. (Кукурудза.) 8.Над хворостом уверх хвостом, а зірвеш – солі просить. (Огірок.) 9.Маленьке. чорненьке, все поле оббігало, а у нас обідало. (Перець.) 10.Під землею вогонь горить, а зверху видно. (Морква. ) 11.Золоте решето, а в ньому чорних хатинок повно. (Соняшник.) 12.Без очей, без рук, а лізе на дрюк. (Квасоля. ) Дід. От молодці, допомогли мені повний кошик набрати. А урожай я виростив який! Отакенну (показує) ріпку, ось таку, ще більшу (Звучить весела музика. Вибігає Ріпка, всідається.) Ріпка. Ну, виростити виростив, а от як він мене збирається витягти, та додому занести? Не знаєте? Діду! Агов! Діду! Ти що справді сам мне витягти хочеш? Дід. Еге ж, сам! Ану! Раз, два, взяли!...Ух! (витирає піт з чола) Невже не справлюсь? Бабо! А ходи-но сюди! (Вибігає сучасна бабуся.) Баба. Що, старий? Дід. А давай-но, допоможи! (тягнуть разом, не можуть) Баба. Мінко! Мінко! І де ж воно поділося оте дівчисько? (Вбігає Мінка.) Мінка. Бабусю, чого ви караул кричите? Бабуся. І де тебе носить? Мінка. Де,де, тусовка у нас. Базарили про те, про се Баба. Що? На базар ходили? Мінка. Ой, який базар, бабусю! Розмовляли ми про те, про се. Дід. Ось що, онучко, закінчуй базар, помагай ріпку тягти! Мінка.(здивовано) Овва! (Тягнуть ріпку, витягти не можуть.) Мінка. Покличу я Сірка Дог! (Кличе.) Кам ту мі! Дог! Кам ту мі! Дід. А то що, по-нашому Сірко вже не розуміє? Мінка. Ой, діду, відстав ти. Ми ж з ним на курси ЄШКО записались. Виявляється, дуже мудрий у нас песик, і не Сірко він, а Грей! Отак. Грей! Кам ту мі, пліз! Сірко. Ай ем хіе. Кому хлепнути? Мінка. Та не хелпнути, а ріпку витягти. Сірко (до кота). Слухай, Мікі, здається мені, що без нашої допомоги їм не обійтись. Мікі. Авжеж. Давай допоможемо. Агов, родино, що паритесь? Шикуйсь! Раз, два, взяли! (3 рази) Ріпка. Ой-ой-ой! Дід і баба. Ух! Всі. Ріпка – як лантух. Сірко і Мікі. Єс! (Піднімають Ріпку догори. Виходить Осінь.) Осінь. От і зібраний врожай. Потомились усі. Пора і відпочити, поспівати і потанцювати, дари мої покуштувати. Читець. Як пахне осінь в молодім селі! І мідь з дерев злітає на стежину. А вересень в коралі вбрав калину І білі айстри засвітив в імлі. І вітер в струнах проводів гуде, І срібність літа стелиться по полю. Як пік колись в бадиллі бараболю, Розмову з внуком сивий дід веде. А паморозь крадеться з далини, І блідне річка, всипана листками. І скиба протягнулась за плугами, А ніч солодкі навіває сни. Пір’їнки мряки в ранку на крилі – Як пахне осінь в молодім селі! Володимир Вихрущ. Ведучий 2. От і підходить до кінця наше свято. Все хороше і веселе коли-небудь закінчується. Але і це ще не все, зараз на вас чекають дискотека та ігри. Ведучий 1. Доки ви будете розважатись, журі визначить переможця конкурсу малюнків «Осінні акварелі». Ведучий 2. А визначити переможця допоможете ви самі. Для цього кожний на кленовому листку нехай напише ім’я автора найгарнішої, на ваш погляд, акварелі, а тоді наше журі у складі братів осінніх місяців та голови журі в особі самої пані Осені визначить трьох переможців. Ведучий 1. Отже, запрошуємо вас взяти участь у наших осінніх іграх. На переможців ігор чекають призи. (У кінці свята Осінь нагороджує переможців конкурсу малюнків акварельними фарбами, альбомами та «Осінніми Похвальними листами».) Додатки «Осінні розваги» 1.Склади прислів’я Учасники діляться на дві команди. Ведучий роздає кожній команді картки, на яких записано частину прислів’я чи приказки. Виграє та команда, яка швидше і правильно складе свої прислів’я. Прислів’я: Грім гримить – буде хліб родить. Весною не посієш – осінню не збереш. Аби сіяв вчасно, то і вродить рясно. Як в падолисті гримить,рільник добре спить. Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить. Як початок вересня гідний, то цілий рік погідний. Як ліс тепло краде, то і лист опаде. Якщо клен вчасно опадає, гостру зиму заповідає. Прийшла Покрова – всохла діброва. Хто лежить до Покрови, той продасть усі корови. Як Кузьма з медом, то Михай з ледом. Хто святкує на Пилипа, той буде голий як липа. 2. Музичний конкурс «Осіннє карооке». Учасники жеребкуванням витягують завдання, у якому вказано у якому музичному жанрі (реп, коломийки, лірична народна пісня, арія з опери, естрадна пісня, речитатив, тощо)мають виконуватись наступні поетичні рядки: Осіння казка На тім боці при потоці Верби затужили. Там худібку хлопці пасли, Ватру розложили. Горить, тріщить ріща в’язка, В’ється диму смуга. Біля ватри ходить казка, То одна, то друга. Одна казка - про ватажка. Боротьбу нерівну, Є й про Змія – Веремія, Про сплячу царівну… Догоріла ріща в’язка, Сонце йде за гору. І немає кінця казці, І не буде скоро… Задумались срібні роси, Білих мряк завої, Як із хлопців - пастушечків Виростуть герої. Марійка Підгірянка Фонограми учасникам конкурсу надаються, наприклад. «Коломийки», «Темна нічка гори вкрила…», «Ой, у гаю при Дунаю..», «Їхав козак за Дунай…», арія Наталки з «Наталки-полтавки», тощо. 3. Осінні пазли. Два учасники отримують однакові набори пазлів. За командою ведучого складають осінній пейзаж. Під час гри звучить музика. Пазли можуть виготовити учні у процесі підготовки до свята. Для цього можна використати дві однакові фотографії, зроблені учнями під час прогулянки осіннім містом. Література 1.Марійка Підгірянка. Учись, маленький! – К., «Веселка»,1994. 2.Воропай Олекса. Звичаї нашого народу.- К., Мале видавниче підприємство «Оберіг», 1981. 3.Де живе жар-птиця? – К., «Веселка,» 1991. 4.Прислів’я та приказки. - К., «Наукова думка», 1989. |
|
Зміст Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів (прислів’я, приказки, загадки, пісні) |
Книга для розуму теплий дощик для посівів Тут ви можете знайти цікаві матеріали про книги, їх значення, використання, збереження. Прислів’я, приказки, загадки, вірші, вислови... |
|
У роботі зібрані матеріали до уроків навчання грамоти. До кожної... До кожної літери дібрані вірші, загадки, скоромовки, слова для читання, речення для списування, диктанти, творчі завдання. Загадки,... |
Мета: розширити уявлення учнів про осінню пору, збагатити знання... Розвивати пізнавальні інтереси, цікавість до природи, вміння працювати з книгою, газетами та журналами. Виховувати любов і бережне... |
|
Олесь Донченко «Лісовою стежкою» Обладнання: портрет О. Донченка, виставка малюнків про осінь; слова-блискавки на картках; картки для словникової роботи, скоромовка,... |
28. 12. Новорічний ранок На новорічний ранок прийшли батьки, бабусі, учні 1 -4 класів, діти дошкільної групи. З Дідом Морозом, Снігуронькою і казковими героями... |
|
ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО ЗДОРОВ'Я |
Прислів'я та приказки про дружбу та товаришування |
|
Українські народні прислів’я та приказки про працю |
Минуло тепле літо. Прийшла золота осінь. Довго й непомітно підкрадалась... Минуло тепле літо. Прийшла золота осінь. Довго й непомітно підкрадалась вона до наших садів,полів, лісів. Відцвітають барвисті осінні... |