Мета: розширити уявлення учнів про осінню пору, збагатити знання прикметами, загадками та прислів’ями про осінь, закріпити уявлення дітей про підготовку звірів до зими. Розвивати пізнавальні інтереси, цікавість до природи, вміння працювати з книгою, газетами та журналами. Виховувати любов і бережне ставлення до навколишнього світу.
Обладнання: виставка робіт з овочів і фруктів, фрукти, овочі зі «Свята врожаю», листячко, осінні квіти, жолуді, каштани, муляжі та малюнки їстівних та отруйних грибів, для оформлення залу малюнки птахів, сонечка. Костюми для учнів: осінь, їжачок, зайчик, лиска, ведмідь, жабка, вовк, гномики. Деревця, пеньочки, кошички.
Зала І поверху «Свято врожаю».
Зала прибрана листочками з дерев, букетами квітів, на сцені дерева з осінніми листочками, виготовленими з картону. На сцену вибігає 5—6 дітей, які збирають листочки у букетики, розглядаються навколо.
ХІД ЗАХОДУ:
Учитель: Добрий день, дорогі друзі! І він дійсно видався напрочуд добрим: подивіться
навколо — і ви замилуєтесь дивовижною красою матінки-природи. Дерева
ледь торкнула вереснева позолота. Легенький вітерець несе срібні ниточки
павутиння.
Повітря напоєне незрівняними пахощами айстр, чорнобривців, жоржин…
Сонце уже не таке спекотне, як влітку: воно лиш лагідно торкається обличчя,
ласкавою посмішкою осяває будинки, дороги, краєвиди, вже не так рано
виринає з-за неозорого обрію і чомусь квапливо поспішає увечері спати. Та
зараз небо, ясне та яскраве, радіє сьогоденню.
Учень1 : Прислухайся! Земля співає!
І линуть звуки чарівні.
Усе в природі голос має
Й свої наспівує пісні.
Заграло листя на тополі,
І очерет зашелестів.
Чарівні звуки линуть в полі,
Звучать мелодії без слів.
2: Осика листячком тріпоче,
Сосна задумливо шумить.
Далеко в небі грім гуркоче,
З-під кореня вода дзюрчить.
Ось стогне дуб, верба зітхає,
Он павутиннячко дзвенить.
Струмочок весело співає —
Усе в гармонії звучить!
3 : Була земля квітками вкрита,
Скрізь сонце, радість і тепло.
Та ось поглянь, нема вже літа,
Кудись з туманом попливло.
Мабуть, у вирій полетіло,
Вслід за птахами вдалечінь.
І листя раптом пожовтіло,
А в небесах — чарівна синь.
Учитель: І стало тихо... Зовсім тихо.
Вже й ластів’ята не дзвенять...
Лиш падають плоди з горіха
Й листочки з дерева летять.
А трави стали шовковисті,
І чути запах полину.
Лиш вітерець в осіннім листі
Співає пісеньку сумну.
Щоб підняти настрій, розгадайте загадки:
Жовте листячко летить,
Під ногами шелестить.
Сонце вже не припікає,
Коли,діти,це буває? (Восени)
Не кінь,а біжить,не ліс,а шумить. (Вітер)
Огляда суворо скоса
Степ,ліс,села і міста:
Розпустила жовті коси,
А їх вітер запліта. (Осінь)
Мене просять і чекають
,А як покажусь-втікають. (Дощ)
Сиві воли усе поле стягли. (Туман)
Не кінь,а біжить,не ліс,а шумить. (Вітер)
Маленький,проворненький,
Крізь землю пройшов,
Червоненьку шапочку знайшов. (Гриб)
4: Бо це вже осінь наступила,
Зажуру тиху розлила.
Все золотом осіннім вкрила,
Туманом землю сповила.
Тепер у лісі і у полі
Не ті мелодії звучать.
Та й затихає все поволі...
Все у природі буде спать.
5: Заходь до нас,
Тут хлопчики й дівчатка
Зібралися стрічать тебе давно.
Про себе розкажи спочатку,
Порозважайся з нами заодно.
Осінь: Добрий день, мої шановні
Діти, пані та панове.
Нині знов із вами я.
Осінь — ось моє ім’я.
Восени земля прекрасна.
Як завжди, прийшла я вчасно
І у села й у міста —
Всюди осінь золота.
Лист торкну — і диво стане:
Помаранчевим, багряним,
Ясно-жовтим стане ліс.
Як не віриш,— подивись!
Учитель: Ні, це, друзі, нам не сниться:
Справді, осінь-чарівниця завітала у гаї
І творить дива свої.
Ось червоне та іскристе
На калині вже намисто,
Є у осені талан Ранком розливать туман,
Білий, молоко немов.
Осінь вся у праці знов:
Журавлі курличуть: певно,
Птах вона збирає в путь.
І, звичайно, недаремно Осінь щедрою зовуть.
Осінь: Я — Осінь. Пора надзвичайно чарівна.
У барвах казкових ліси і поля.
Я тут господиня, я Осінь — царівна.
В моїм володінні земля.
Три місяці маю собі на підмогу
Це діти мої, мої – трударі.
Гра «Лабіринт». Знайти назви осінніх місяців.
Слайд – шоу «Вересень»
Вересень: Потрудився я в садочку, в городах та в полі.
Льон зібрав я і картоплю, яблук, груш доволі,
Помідор, квасолі, перцю, гречку, просо й сливи,
Щоб були всі люди ситі та були щасливі.
Жовтень: Ну, а я все, що лишилось довше достигати —
Це капуста головаста і гарбуз пузатий.
Моркву гарну, солоденьку, буряки цукрові,
Щоб були всі люди ситі та були здорові.
Листопад: Ну, а я зорю земельку, як пройду полями.
Повкладаю звірів спати, як пройду лісами.
У городах та садочках приберу красиво,
Щоб цю зиму перебути на землі щасливо
Дівчинка: Заходьте, дітки, до столу сідайте,
Та Осінь-царівну усі привітайте.
Це Осінь і місяці в гості прийшли,
А скільки дарунків вони принесли!
Я рада, діти, що зустрілась з вами,
Ви осінь любите, як казку чарівну
Ще славте осінь і віршами, й піснями,
Й малюйте картину та не одну.
Глашатай: Увага! Увага! Спішіть-поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте.
На ярмарок прошу гуртом, поодинці,
Чекають на вас там чудові гостинці.
На ярмарку нашім веселім, багатім
Є чим дивуватись і є що придбати,
Тут щедрі дарунки із саду й городу,
Тут пісня і жарти - усім в нагороду.
Мерщій бо на ярмарок всі поспішайте.
Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!
Урожай: Ось і я! Привіт, громадо!
(Звертається до Осені.)
тобі я, сестро, радий!
Осінь — це моя пора.
І приємно показати
І дорослим, і малятам:
Я вродився «на ура».
Теплий день, і небо синє.
І доречне свято нині,
Хай лунають жарти, сміх!
А земля тепер спочине.
Я на ярмарок осінній
Вас запрошую усіх!
1: Ярмарок зібрав учасно
Весь шляхетний, добрий люд.
І погода розпрекрасна,
Ех, настрій також напрочуд.
Свята ми усі чекали,
Гляньте на дари оці:
Гарний урожай зібрали
Ех, і картоплю, й гарбузці.
Уродилася пшениця,
Жито, просо та овес.
Будуть гарні паляниці
Ех, буде ситий рід увесь.
Всім бажаємо здоров’я,
Зичим щастя повсякчас.
Господарочки чудові
В Кривому Розі є у нас.
2. То ж проходьте, подивіться,
Все сподобається вам.
Продавці тут, як годиться,
Вихваляють різний крам.
А від краму, що й казати,—
Погляду не відірвати
І не відвести очей
Від плодів та овочей.
3. Гарні яблука червоні,
В Геркулесову долоню,
Ніби з сонця промінців,
Дожидають покупців.
Ранньою росою вмиті,
В них ще чути подих літа.
Покуштуй лишень, і знай:
На землі буває рай.
І солодкі, і духмяні,
І такі вони рум’яні,
Мов соромляться чогось.
Подивіться, вони ось!
4. Осінь! Ти — пора чудесна,
Ці усі смачні плоди
У дарунок нам принесла.
А погляньте-но сюди:
Цим духмяним короваєм
Із нового урожаю
Вас дозвольте привітать,
Побажати щастя й миру
І слова подяки щирі
Від душі гостям сказать.
Вклоняючись, подає Осені на рушнику коровай
5. Ось гарбузик симпатичний,
Зовсім, зовсім невеличкий.
Це з усіх, що в нас були,
Ми найменший принесли.
Гарбузи чудові наші,
Буде з нього гарна каша.
Хто забув придбать гарбуз?
Він розлігся, наче туз.
Вранці був ще на городі,
Власній радується вроді,
В чому сумніву не має ,
Та на покупця чекає.
Гей, дівчата-парубки!
Всі купуйте буряки!
Той ніколи не жалкує,
Хто такий товар купує.
Турок бо, а не козак,
Не шанує хто буряк.
Буряки вродились в нас
На салат, на борщ, на квас.
З’їжте зранку бурячок —
І не буде болячок.
Споживай його щоднини —
Шлунок буде, як годинник,
Бо буряк — це овоч гідний.
І «Активій» не потрібно.
А у мене є квасоля!
Буде борщ пісний, розсольник,
І повірте ви мені:
З нею пироги смачні.
Біла, жовта і ряба,
Є і спаржева, й проста.
Люде! Мимо ви не йдіть,
А квасолі прикупіть!
Крупна, бачите, яка?
В ній багато є білка.
Хочеш сильні м’язи мати?
То квасолю слід вживати!
Не квасоля і не біб,
А картопля — «другий хліб».
З неї можна, так сказати,
Безліч страв приготувати.
З цього висновок простий:
Без картоплі стіл пустий.
То ж підходимо, купуєм!
Бо картопля всім смакує.
Фрукти, овочі нівроку,
Ми зібрали залюбки.
Всі вони милують око
Урожаю завдяки.
Наші гості довгожданні!
Щиро, щиро просим вас!
Ярмарок удався славний,
Все чудово, все гаразд.
Осінь: Я дуже гарно працювала
Добрий урожай зібрала:
Моркву, ріпку, бурячок
І цибулю, й часничок.
Огірочки, помідори
І картоплю, і капусту...
Все вродило в нас на славу,
Все вродило густо-густо.
Груші, яблука і сливи,
Соковиті і красиві,
Ми зібрали дружно, вправно,
Вийшов урожай в нас славний
А чи знаєте малята,
Що принесла Вам на свята?
Із полів, садів, грядок
Повний кошик загадок.
Вчитель: Нумо, діти, грати-
Швидко бігати, стрибати
Добрий урожай збирати.
Гра «Збирання урожаю» З поля перенести урожай-
1 команда – картоплю,
2 команда – буряки,
3 команда – перебрати квасолю: білу, спаржеву окремо.
Вітер пробігає поміж дітей.
Вітер: Де не взявся вітерець -
Непосидько – пустунець.
Заходився коло хати
Жовте листя підмітати.
(Діти піднімаються на 2 поверх «Ліс»)
Учитель: Осінь все довкіл фарбувала,
Казку чарівну дарувала.
З неба тепле сонце світило
На осінню казку дивилось.
І красі земній дивувалось,
В казку цю й саме закохалось.
Танець «Листячко»
Учитель: з долу листя піднімає, загадки загадує:
Мов розгорнута долоня,
Ліг спочити на осоння
Між зелених їжаків
Найтемніший із листків.
Я землі приніс вітання
Від старезного …(каштана).
Я вальсую та кружляю,
Барви осені збираю.
Я і жовтий, і зелений,
І оранжево-вогненний,
Золотавий, пурпуровий,
Я, звичайно, лист … (кленовий).
Я, немов крило за вітром,
В небо мріяв полетіти.
Тільки золотом налився
І в траву звалився.
Пораділи жолудята:
Це листочок …(з дуба) - тата.
Я ховав від злого ока
Намистини круглобокі,
Та від цих гарячих барв
Я і сам червоним став.
"Буду гріти землю нині, -
Я шепочу… (горобині).
Осінь: Я в ліс прийшла, щоб у звірят спитати,
Як до зими готуються вони?
Мені обов’язково треба знати,
Бо ж скоро сніг накриє все крильми.
Покличу я лісовичка, спитаю,
Чи все за планом в його лісі йде?
Хоч я й сама, звичайно, добре знаю,
Що лежнів по лісах нема ніде!
Всі до зими готуються завзято,
Щоб був запас і жиру, і харчів...
Тут трудяться у будень і у свято,
І вже зробити кожен щось зумів.
Лісовичку! Виходь-но на розмову!
До тебе в гості я у ліс прийшла.
Сьогодні в лісі гарно, так чудово —
Багато світла, золота й тепла!
Лісовичок: Агов! Іду! Спішу про все сказати:
Гриби, горіхи, жолуді тут є,
І ягоди, які пора збирати,
І фрукти також — кожному своє!
Хтось їсть багато — жир той запасає.
Хтось риє нірку, лагодить дупло.
А хтось горішки, ягідки збирає,
Щоб взимку ситно й затишно було.
Тепер давай всіх звірів поскликаєм,
Хай кожен скаже, як він готувався.
Зі святом осені усіх їх привітаєм.
Виходьте, звірі! Хто там де сховався?
На картинці відшукати звірів.
Лисичка: Добридень, Осене-царівно! Яка ти гарна і чарівна!
Й тобі, Лісовичку, уклін. Господар в лісі ти — один!
А в мене в нірці чисто й сухо. Багато листя й потеруха.
Мені в ній затишно буває, як з полювання прибігаю.
Запасів їжі не роблю та й зиму цілу я не сплю.
Бо спритна я, а не лежуха — на зиму справила кожуха,
Тож лютий холод не страшний, спробуй-но, кожух який.
Вовк: Здорові будьте! Всім привіт! Який же в нас чарівний світ!
Неначе в казці, всі зійшлися, а скрізь краса і жовте листя...
На зиму й я не засинаю, полюю, здобич доганяю.
А лігво я своє поправив, новий кожух на зиму справив.
Вовки — це лісу санітари, ми приймемо зими удари
І не здригнемося — ми сміливі, швидкі і сильні, не ліниві.
І справи в нас завжди чудові — ми до зими усі готові!
Лисичка. Вовчику: Давай подивимося, чи діти такі ж спритні і швидкі, як ми. Розділіться на 2 команди і пограємо гру «Полювання».
Вибігає Зайчик, перелякано озирається, стрибає.
Зайчик: Хто оце мене гукав? Я так біг, ледь не пропав.
Вітер листя піднімає і на мене все жбурляє.
В лісі стільки шуму-гаму, я злякавсь, згубив я маму.
Як же далі жити маю?
Звертається до всіх.
Ой, привіт! Усіх вітаю!
Я не мав ніколи хати, де той затишок шукати?
А зима прийде холодна, зла, вреднюча і голодна.
Ні морквинки, ні капусти... Всюди голо, всюди пусто.
Але шубку я придбав, сам про себе все ж подбав.
Шубка ця, як сніг біленька, я ще й бігаю швиденько...
Як спасатися я знаю — що є сили утікаю.
А як дуже вже злякаюсь — під ялинку заховаюсь.
Білочка. (кидає в дітей жолуді)
Добрий день! Усім привіт! Справді, чарівний наш світ!
З дуба я на дуб стрибала — від куниці утікала,
Аж дивлюсь, в добрі і в мирі розмовляють різні звірі.
Тож скажіть мені, будь ласка, сон, можливо, це чи казка?
Взимку я живу в теплі у гніздечку чи в дуплі,
жі теж чимало маю, бо старанно припасаю
Жолуді, гриби, горішки, ягоди і шишок трішки.
І ховаю це повсюди. Як не з’їм, то знайдуть люди.
Навесні ж насіння це проросте у деревце.
А тепер давайте пограємось і побачимо, хто більше знайде грибочків у нашому лісі, назбирає шишок, жолудів і каштанів.
Їжачок: Тут вас так багато! Що сьогодні? Свято?
Добрий день! Усіх вітаю і здоров’ячка бажаю.
Бачу ліс позолотів, листя я збирать побрів.
Буду ямку ним мостити, щоб в теплі зимою жити.
Тобто спати у теплі, а не на сирій землі.
Треба листячка багато, щоб була тепленька хатка.
Восени я наїдаюсь, добре жиром запасаюсь.
Круглим я стаю, як м’яч, товстим і тугеньким, бач?
А зимою сплю і сплю, дням і ночам лік гублю.
А як сонечко пригріє, я прокинутися мрію.
Гра «З̓ їж яблучко». Хто швидше з’їсть яблучко.
Ведмідь: Я усіх гостей вітаю і приємних снів бажаю.
Діткам всім потрібно знати, що й Ведмідь лягає спати
На усі зимові дні. Сон пройде аж навесні.
Шубу літню я змінив, а товсту-товсту надів,
Ще й жирком запасся теж, їм щодня — не знаю меж.
Їсти треба так багато, щоб зимою добре спати.
Я барліг собі придбав, листя й гілля натягав,
А іще сухого моху, словом, усього потроху.
У барлозі під снігами у ведмедиці, у мами
Народиться ведмежатко, гарне буре немовлятко.
А весною, днем ясним, мама вийде разом з ним.
Гра «Впізнай ведмежатко». В торбинці на помацки знайти ведмежатко.
На сцену вибігає Ворона, махаючи руками-«крилами»
Ворона: Кар! Кар-кар! Усі розказують про себе,
Хто взимку їсть, хто взимку спить...
А що мені робити треба? Куди себе мені подіть?
Ведмідь великий, в теплій шубі, я — боса, навіть без панчіх!
Ведмідь ще й спить, себе він любить!
Я ж гола й боса, як на гріх!
У вирій сил нема летіти, а тут як зиму пережити?
Можливо, нірку пошукати, щоб також зиму переспати?
Скажіть мені, порадьте, діти, ну, як ту зиму пережити?
Вчитель пропонує дітям, щоб вони подумали, як Ворона має пережити зиму.
Діти з залу на свій розсуд дають поради. Персонажі сідають на стільці к дітям.
1 учень: Осіння казка в лісі відбулася.
Всі розійшлись, бо справ багато є.
У кожного робота ще знайшлася,
То й доробляє кожен щось своє.
Бо дуже швидко теплі дні минають.
Поменшав день, і стала довга ніч.
Тумани сиві землю сповивають,
Так мало сонця — ось у чому річ...
2 учень: Краса і заворожує, й чарує,
Дивує розмаїттям кольорів.
А кожен звір прихід зими вже чує
Й підготуватися по-своєму зумів.
Утеплили хто лігва, хто барлоги,
Гніздечка й нірки, їжу запасли.
Та в кожного у серденьку тривога,
Хоч все вони зробили, що могли.
3 учень: Ми й грибочків назбирали,
І листочків теж знайшли.
А у лісі не кричали,
Чемними усі були.
Лісовичок: Я горішків назбирав,
Потрусив з ліщини.
Трішки білочці віддав
Й собі — половину.
Їжачок: Я ось жолудів приніс —
Теж корисне діло!
Посаджу весною ліс,
Щоб дуби шуміли.
Осінь: Чудовими дітьми ростете,
І маю я надію —
Вітчизні користь принесете.
Тому за вас радію.
Насіннячко зібрали ви
В осінню гарну пору,
Щоб квіти й трави скрізь росли,
І ліс піднявся вгору.
Щоб край наш рідний розцвітав,
Турбуєтесь ви нині,
І соловейко щоб співав
Весною на калині.
Учитель: Вже осінь. Падають каштани.
І листя з дерева летить.
Над лугом стеляться тумани,
І ліс задумливо шумить.
Вдень струни бабиного літа
Блищать на сонці і дзвенять.
Пташки останні сумовито
У вирій, в теплий край летять.
За сценою чути голоси.
Учитель: Що це за галас такий? Заходять птахи.
Горобець: Здрастуйте, любі друзі. Ми до вас у гості на всю зиму завітали.
Учитель: Діти, а хто ж це до нас прилетів? Які пташки? Чому немає ластівок, лелек, журавлів?
Горобець: В зимові дні на стовпчиках,
На вітах, на дахах
Сидять малі горобчики
У сірих піджачках.
Сидіти б їм під стріхами,
Чекати б їм тепла,
Та жаль, що всюди віхола
Поживу замела.
Снігур: А ви знаєте, чому нас снігурами назвали?
Подивіться, угорі
В чорних шапках снігурі.
Ще й червоні фартушки
Одягли собі пташки.
Значить, сніг і холоди
Наближаються сюди.
Снігурами через те
Нас тепер і ви звете.
Сорока: І мене діти взимку частенько біля своїх годівниць бачать.
Строката сорока
Веселої вдачі.
В саду білобока
Навприсядки скаче.
Вбігає ворона, видно, що дуже поспішала.
Де, вороно-каркароно, ти була?
Що, вороно-каркароно, принесла?
Ворона. Я проснулась, стрепенулась, і кар-кар.
На воронячий зібралась я базар.
Рано-рано прилетіла до струмка,
На городі проковтнула черв'яка.
Покружляла-покружляла я вгорі,
Горобців порозганяла у дворі.
Сорока. Стріла півня-розбишаку, пісняра
І чкурнула-дременула із двора!
Ворона. Неправда, сороко, зовсім не тому я поспішала, що від півня втікала.
Я на свято хотіла встигнути, діток побачити, себе показати!
Листопад. Дякую вам, милі пташки, що прилетіли до нас на свято.
Не сумуйте, що наш час прийшов і скоро зима.
Діти допоможуть вам, зроблять годівнички й насипатимуть в них вашу
улюблену їжу. Правда, діти?
4 учень. До зустрічі зими готуються і люди,
Щоб взимку з їжі все у них було.
Є хліб, картопля, та й до хліба буде,
В домівці кожній — затишок, тепло.
Тому про звірів ми не забуваймо,
Колись морквину зайчику дамо...
Весь їхній біль до серденька приймаймо,
Бо ж ми людьми у світі живемо.
5 учень. Насипте крихт узимку в годівничку,
А пташечка зрадіє й поклює.
Ви так врятуєте горобчика й синичку,
Бо в вас у грудях добре серце є.
У світі треба з добрим серцем жити,
Це так важливо вже з маленьких літ.
Людина в світ іде добро творити
І ласкою збагачувати світ.
Осінь: Молодці, що в гості прийшли,
Щастя й радість мені принесли.
Гарно ви пісні співали,
Гарно дуже танцювали.
Я за це вам у корзинці
Принесла смачні гостинці.
А зараз я вам розповім, за якими ознаками чекати гарної осені:
Грім у жовтні — малосніжна осінь.
Багато павутиння на бабине літо — осінь буде ясною, а зима морозною.
Якщо калина вже достигла, а зберігає зелене листя — осінь буде теплою.
Журавлі летять у вирій високо у небі — осінь буде теплою і довгою.
Якщо шпаки довго не відлітають — осінь буде сухою.
Влітку на деревах з’являється жовте листя — осінь буде рання і тепла.
Доки з вишні не спаде листя, скільки б снігу не випало — розтане.
Грім у вересні — тепла і довга осінь.
Учитель: Гра «Добери риму» Про осінь мову поведемо і слово в риму доберемо
За літом, як завжди буває,
Чарівна осінь... (наступає).
Як тепле сонечко сміється,
То все ще літечком ... (здається).
Та все ж гніздечка опустіли —
Пташки у вирій ... (полетіли).
В тепла краї, як кажуть люди,
І до весни вже іх ... (не буде).
Не зазвучать пісні для втіхи,
В природі стало ... (тихо-тихо).
І вже нема чому радіти,
Бо починає лист ... (жовтіти).
Зачервоніла горобина,
Зібрала урожай... (людина).
Посіяла озимину
В осінню пору ... (чарівну).
А осінь ходить рідним краєм
І медом груші... (наливає).
І як завжди, мільйони літ,
Вдягає все у жовтий... (цвіт).
А вітер між дерев гуляє,
На землю листячко... (скидає).
Воно кружляє і летить,
А потім ляже і... (лежить).
В природі в час такий красиво,
А вранці від туману... (сиво).
Усе стихає, лиш охоче
Цвіркочуть коники до... (ночі).
Дерева зовсім стали голі,
Травичка пожовтіла в ... (полі).
І небо сіре вже дрімає.
Ото вже й дощик... (накрапає).
Поменшав день, ось в чому річ.
Та стала довга-довга... (ніч).
А осінь все собі мандрує
І землю до зими... (готує).
Дівчинка:Довелося потрудитись,
Щоби нині не зганьбитись.
Зараз — час відпочивать,
А тепер нам треба, звісно,
Для гостей веселу пісню
Та душевну заспівать.
Діти співають пісню про осінь.
Урожай: Ми сьогодні зійшлися на свято,
Щоб здружитись, як добра сім’я.
Свят, нам кажуть, ще буде багато,
Як пісень навесні в солов’я.
Учитель: Ми всі господарі природи,
Діти,тож збережемо її вроду!
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І – ІІІ СТУПЕНІВ № 99
Осінь
в гості
завітала
Провела: Середа Г.М.
Кривий Ріг - 2012
|