Виховна година
Тема: «Бережіть книгу, вона відкриває світ»
Мета: збагачувати знання учнів засобами залучення до книги; формувати щоденну потребу у читанні ; сприяти розширенню активного читацького кругозору учнів, виховувати в дітей бережливе і шанобливе ставлення до книги.
Обладнання:
Костюми учасників (Книга, Зайчик, Ведмедик, Лисичка, Лікар)
Плакат з темою уроку
Плакат «Пам’ятка читача»
Картки з прислів’ями, загадками,скоромовками
Сигнальні картки для гри «Чи правда,що…?»
Презентація «Пам’ятники літературним героям»
Фотосесія «Я та книга»
Мікрофон
Книжкові виставки:
«Із книгою і словом поріднися, хай буде книга - твій насущний хліб»
«Є книг багато – радісних ,печальних, товстих, тонких барвистих наче жар.»
«Найкращі в світі книжки - це казки.»
«Про сміливих…»
«Ліс - це диво!»
«Чарівне слово поезії»
«Ображена книга. Вдячна книга»
«Книжки - саморобки»
«Відремонтовані книжки»
Хід заняття
І. Вчитель. Значення книги в наші дні надзвичайно велике. Книги розповідають нам про історію нашої держави, про життя народів різних країн, про видатних вчених і мандрівників, досягнення науки і техніки, далекі планети, рослини і тварин, які оточують нас і яких ми не бачили.
Книга вчить нас розуміти, цінувати працю дорослих, допомагає обрати шлях y житті. У багатьох відомих людей у житті були книги, які вони любили понад усе. Герої цих книг надавали їм сили, натхнення, допомагали виховувати волю, формували характер справжньої людини.
Любі діти, товаришуйте з бібліотекою і книгою, виробляйте в собі звичку читати щодня. Попереду у вас ще багато зустрічей з героями цікавих книг відомих українських та зарубіжних авторів.
Але завжди потрібно пам’ятати правила поводження з книгою, щоб вона довго жила і радувала багатьох читачів.
Отже, тема нашої виховної години «Бережи книгу, вона відкриває світ»
Учениця
Добрий день усім присутнім,
Прийшли зайнятись чимось путнім,
А зібрало всіх нас тут
Те ,що книгою назвуть!
ІІ. Інсценізація. Звірятка лікують книгу
Заєць
Дорога нам книга кожна,
Нам без книг ніяк не можна,
Нам без книг ніяк не можна!
Голоси дзвенять навкруг.
А як часом книга хвора,
Значить в тім моя вина.
Ми її підклеїм скоро -
Враз одужає вона!
(На його шляху з’являється щось страшне, брудне, волохате. Це пошарпана книга).
Заєць. Ой, що це? Краще сховаюся, а то у мене зубки цокотять від переляку і хвостик тремтить. (Ховається за кущем).
Книга. Не бійся, Зайчику. Я книжка, тільки дуже хвора. Ой, як боляче моїм сторінкам. І корінець поламаний, вже зовсім сил немає. Навіть ходити сама не можу. (Плаче). Допоможи мені, Зайчику!
Заєць (вибігає з-за куща, підтримує хвору книжку).
Бідненька ж ти моя! Хто тебе так покалічив? Може ти з лисицею зустрілася, чи в лапи до вовка потрапила? Чи може лютий Бармалей над тобою знущався? Я навіть не впізнав тебе. Ми ж раніше з тобою зустрічалися. Ти була така гарна, чепурна! Усі діти тебе з радістю читали.
Книга. Так, тепер я зовсім не схожа на себе. Хлопчисько-поганисько мене так порвав. Ох і мучив він мене. Поливав гарячим супом, гнув кінчики моїх сторінок і чорнилом бруднив. Я ледве втекла від нього, і зовсім немає сили йти далі, та й куди ж я піду, нещасна?
Заєць. Не журися, Книжечко! Ми зараз що-небудь придумаємо. А ось і Ведмедик чапає. Може він нам щось порадить? (Кличе Ведмедика). Ведмедику! Ось Книга в біду потрапила, від хлопчиська-поганиська втекла, їй допомогти треба, а як - я не знаю.
Ведмедик. Бідолашечко ти наша! Потрібно негайно відвезти тебе у “Книжкову лікарню” до лікаря. Він тебе послухає, огляне, підклеїть, підпише і одягне у красиву обкладинку.
Заєць. Правильно! І як я одразу не здогадався? Адже в кожній школі, в кожній бібліотеці працює така лікарня. Там завжди прийдуть на допомогу юні друзі книги. Пішли, дорогенька Книжечко, спирайся на мене.
Добридень, шановний лікарю Айболить! З бідою прийшли ми до вас. Вилікуйте, будь ласка, бідолашну Книжечку!
Лікар. Обов’язково! Шановна Книго, присядьте-но сюди. Що з вами трапилося? Де ж болить?
Книга. Ой, дорогий лікарю, в мене болить все тіло.
Лікар. Як же ви дійшли до такого стану?
Книга.
Лікарю, мені соромно перед класом,
Хазяїн мій обкладинки вирвав з м’ясом!
Та що обкладинки...
Вирвав сторінки, поробив з них кораблики,
Плоти та голубки.
Лікар. Який жах! Так поводитися з Книгою! Та це ж злочин! Я вас вилікую, шановна Книго! Підніміть свої сторінки. Ох, а що це за брудні плями на них?
Книга. Хлопчисько – поганисько, в якого я жила, брав мене брудними руками, одного разу вилив на мене борщ, кидав мене на підлогу, слинив пальці, коли листав сторінки. Тому я хочу звернутися до всіх діток, до кожної дівчинки і до кожного хлопчика:
Я - Книга! Я товариш твій!
Школярику, завжди мене жалій.
Чистенькою тобі приємна я,
Без бруду - подруга твоя.
Погану звичку ти покинь
І пальців більше ти не слинь.
Завжди я твій найкращий друг,
Та тільки не для брудних рук.
Лікар. Ой, у вас дуже багато хвороб! Зараз я покличу Лисичку – медичну сестричку допомогти нам. (Кличе Лисицю).
Лисиця. Добрий день, Книго! Зараз ми з Айболитом тебе вилікуємо. Подивимося ось на цю сторіночку. Ой-ой-ой! Тут намальований страшенний пес, а я їх так боюся.
Книга. А в собаки ніг немає.
Лисиця. Який жах!
Книга. Лікарю, сестричко! Вилікуйте мене, будь ласка!
Лікар. Прошу вас пройти в операційну. Будемо робити операцію.
(З’являється Хлопчисько-поганисько).
Хлопчик. Привіт! Ви тут не бачили Книги? Вона втекла від мене, а чому - я й сам не знаю. Я тільки вдарив нею по голові свого сусіда по парті та ще декілька разів забув її в саду. Ось і цього разу забув. Вночі пішов дощ. Наступного дня я пішов її шукати, та не знайшов. Втекла. Ви її не бачили?
Діти. Їй роблять операцію в “Книжковій лікарні”!
(З’являються Книга і Лікар).
Лікар. Ну ось. Ви тепер маєте набагато кращий вигляд. А допомогли нам Гумка, Обгортка, Закладка.
Гумка.
Я- Гумка, Гумка, Гумка:
Та хочу вам сказати,
Щоб всі ці неподобства
Не сміли більш писати
Щоб наша книжка стала ще гарніше,
Треба покликати Обгортку.
Обгортка
Я така гладенька,блискуча й ніжна
Ця книжка зі мною буде, мов царівна
Я оберігаю всі книжки на світі,
Тому обгортайте свої книжки ,діти!
Але для повного порядку
Книзі потрібна ще й Закладка.
Агов, Закладко, не лежи
Нашій Книжці допоможи!
Закладка.
Я дуже потрібна ,друзі вам
Нелегко без мене книжечкам.
Бо діти сторінки обривають,
Якщо мене в книжечки не закладають
Ось до тебе, книжечко, притулюсь,
Не раз при читанні тобі знадоблюся.
Учень.
Щоб відкрити без вагання
У підручнику сторінку,
Необхідну для читання,
Де чомусь зробив зупинку,
Щоб завдання пам’ятати,
Сторінок не загинати,
Зайвий раз їх не гортати,
Щоб завжди книжки тримати
У належному порядку,
Треба в них постійно мати
Отакі зручні закладки.
М.Люсак
Книга. Дякую всім вам! Я себе дуже добре почуваю. Ой, знову той бридкий хлопчисько! Він, напевно, шукає мене.
Хлопчик. А, ось де ти! Але чому ти так змінилася? А тепер пішли додому. Мені без тебе так сумно.
Лікар. Я не дозволю їй жити в тебе. Вона знову може захворіти.
Книга. Я ніколи не повернуся до тебе. Ти мене ображав, зовсім не беріг. Ти й до цього часу не знаєш правил охайного поводження з книгою.
Хлопчик. Але мені дуже погано без тебе. Я обіцяю тобі і лікарю, і всім дітям, які є в залі, що буду добре поводитися з книгами. І взагалі перестану бути поганиськом.
Книга. Мені шкода його. Мабуть, я повернуся до нього. Але ти повинен запам’ятати правила.
Мене не можна брати брудними руками, тому що мені буде соромно, якщо мене візьмуть інші читачі.
Не став на мене лікті, коли читаєш і не клади розгорнутою сторінками донизу: адже тобі не сподобалося б, якби з тобою так поводилися.
Не розмальовуй мене ручкою та олівцем - це так негарно.
Якщо не закінчив читати, але не хочеш загубити сторінку, на якій зупинився, то вклади в мене закладку, щоб я змогла спокійно відпочити.
У сиру погоду загортай мене в папір, тому що така погода для мене шкідлива.
Допоможи мені залишитися чистою і свіжою, а я тобі допоможу стати щасливим.
Хлопчик. Так, я все зрозумів і даю чесне слово, що виправлюся.
Книга. Діти, запам'ятайте і ви правила охайного поводження з книгою. Тоді ми завжди з вами будемо друзями.
Бібліотекар.
У нашій бібліотеці багато книг. Вони, як і люди, народжуються, живуть, старіють. Як і люди, часом потребують лікування. 
Учитель. Кожна група учнів вилікувала книжки. Отже, відвідувачи бібліотеки можуть їх читати.
Бібліотекар. Шануючи книгу, зберігаючи її, ми шануємо і працю людей, що трудяться над їх створенням. А також продовжуємо життя лісу.
Учитель. Упродовж усього життя ми звертаємося до книги. Батьки читали вам казки, вірші, співали пісні , коли ви ще і говорити добре не вміли. З дитячих років книжка допомагала вам пізнати себе і зрозуміти світ, що вас оточує. І чим би ви в школі не захопилися - історією, географією, математикою на допомогу завжди прийде книга.
І недарма говорять, що книга - це одне із див світу. Величезний світ лине до нас зі сторінок улюблених книг.
Технологія «Мікрофон».
Країна книг – це країна дуже давня і одночасно молода.
- А як ви,діти, розумієте «давня» і «молода»?
Бібліотекар.
У давні часи на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Але потреба записувати, передавати іншим якісь відомості, досвід, знання виникла у людей дуже давно. Тож “сторінками” найдавніших книжок ставали камені, стіни печер, сокири, вояцькі щити. Писали на всьому. Бо ж не було тоді ані паперу, ані пер чи олівців, не знали люди і літер - їх замінювали малюнками. Згодом винайшли перші абетки, додумалися писати на глиняних табличках. Та хіба на таких сторінках – цеглинах багато напишеш ? Вони були дуже важкі.
З часом люди навчилися робити зручні і легкі книги з тонкої козячої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії, в стародавньому Пергамі у другому столітті до нашої ери. Тому папір із шкіри назвали пергаментом. А потім були книги з папірусу – це така болотяна рослина. А справжній папір на якому пишуть і сьогодні, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Тому й почали у багатьох країнах писати на папері, саме писати, бо книги були рукописними, й одну книжку переписували, бувало, кілька років.
Минуло ще багато часу, коли з’явилося книгодрукування. В нашій країні це сталося в XVІ столітті. Ось така коротка історія появи книги.
Як неможливо жити без повітря, води та хліба,так неможливо жити без книги. Недарма і прислів’я є: «Хліб годує тіло, а книги - розум».
Бібліотекар.
Є книг багато-радісних , печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар.
(Демонстрація книг різних за розміром).
Книги бувають різні - книги гиганти, словники, довідники, енгциклопедії, книги - малютки. (Демонстрація книжок).
Цікаві повідомлення дітей (кожної групи)
1. Найбільша у світі книга знаходиться у Державній бібліотеці в Німеччині. За “ Книгою рекордів Гіннеса “ – це гігантський атлас вагою 120 кг. Виданий він у 1661 році і має розмір 170 х 110 см.
2. Абсолютний рекорд по мікровиданнях ( маленька книга) належить також німецьким майстрам. Вони створили книжку форматом трохи більше ніж
2 мм.
3. Перлиною слов’янської поліграфії вважається байки Крилова, надруковані 130 років тому. Ця книга трохи більша за звичайну марку.
Бібліотекар. “Пам’ятники книжкам”
-А зараз у нас « ВЕСЕЛА ПЕРЕРВА»
Веселинка
Що ворона поробляє?
Третій день казки читає.
І каркоче тишком - нишком:
« Це якась погана книжка!
– Все про вовка, про лисицю,
Про кота, про рукавицю,
Навіть є про жабу трошки,
Є ще про Котигорошка,
І про змія, що літає…
Лиш про мене тут не має».
Читака
Повернувшись з магазину,
Так сказала ненька:
- Ось тобі, коханий синку,
Книжичка новенька.
Не замурзай хоч цієї …
- Не журись, матусю,
Обіцяю, що до неї
Навіть не торкнуся.
Презентація: « Пам’ятники улюбленим героям”
Бібліотекар. З дитячих років книжка допомагала вам пізнати себе і зрозуміти світ, що вас оточує.Казки,веселі та сумні вірші ,оповідання про сміливих людей. Про таємниці природи, про те, як живуть люди в далеких і близьких краях.
Про все розповіла книжка. У кожного з вас є книжки, які особливо подобаються. Одному до вподоби казки, іншому- твори про війну, сміливість людей…Але всі книжки однаково потребують уваги і бережного ставлення до них.
1учень. Що не кажіть, а найкращі книжки в світі – це казки. Я прочитав їх багато. І скільки б не читав - все хочеться і хочеться (звертає увагу на полицю з казками).
2 учень. Теж мені! Такий дорослий, а ще казки полюбляєш. Книжки про війну, сміливих героїв - ото твори. В бібліотеці їх також багато. Оце книжки! Як є вільна хвилина - обовязково читаю.
3 учень. Хваліться, хваліться! А я все знаю про кожне деревце, кущик, травинку. Ліс-це диво! Я можу прожити в лісі скільки завгодно, бо знаю,- що можна їсти і що із чого можна приготувати. А все книжки (звертає увагу на полицю ).
4 учень. А у мене натура поетична. Я люблю вірші….І таких книжок багато в нашій бібліотеці.
Бібліотекар. Ось такий огляд книжкових полиць зробили наші діти.
Я дуже рада, що сьогодні всіх нас зібрала тут книга. Уміння вдумливо читати кожну книгу збагатить ваше життя, зробить його цікавим і наповненим. А навчать Вас цьому не тільки батьки, вчителі, але й ми господарі цього приміщення.
- А зараз ще один незвичайний огляд літератури.
Де яке на світі диво,
Як вдягатися красиво,
Як зварити їсти смачно.
Як поводитись обачно.
Як ще бджоли роблять мед,
Як полагодить мопед.
Як росте мала рослина,
Як створилася людина,
І з яких героїв приклад брати,
На дозвіллі як пограти,
Як Вітчизну шанувати,
Віршик як запамятати.
Звідки сніг береться в хмарі,
Чом метелиця бува?
Чом води нема в Сахарі?-
Розкриваєм всі дива.
Учитель
Діти виготовили власними руками книжки- саморобки. Ми передаємо їх у вашу бібліотеку. Презентація книги - комп’ютера
Фотовиставка «Я та Книга»
Багато цікавих книжок на різну тематику в бібліотеці, вдома , у товаришів. Тож, читайте кожного дня – розвивайте навички техніки читання.
Виходить заплакана книга
- Що трапилося?
Книга.
Мене зачаклували… Ніхто не зможе мене прочитати. Всі літери і слова стануть на свої місця лише тоді,коли ви відгадаєте загадки.
В бібліотеці є загадки?Треба допомогти книзі. Діти, допоможемо? Відгадаємо загадки?
Загадки.
Перерва “Веселий сміх для усіх”
Павло Глазовий .Книгозбірня
В тебе в хаті, Марку,
Ціла купа книг!
Чом ти досі шафи
Не придбав для них?
- Де ж її дістанеш?
- Марко запитав:
- Там же, де і книги
Ти свої дістав.
- Марко глянув косо:
- В тебе розум є?
Хто ж в бібліотеці
Шафи видає?
Сценка-діалог «Власна бібліотека»
- Знаєш, Ваню, в моїй бібліотеці вже 100 книжок.
- А яких у тебе найбільше: історичних, пригодницьких чи науково-популярних?
Якось ішла я гаєм,
Аж зайчик вибігає
З лукавими очима,
З мішечком за плечима
Прудкий ,мов колобок,-
По стежці скок та скок.
Побачив він мене,
Та в лісяк дремене!
Як зайчик налякався -
Мішечок розв’язався,
Прислів’я у травиці
Розсипав між ялиці.
А я їх позбирала
І діткам загадала.
Робота в групах.Складання прислів’я з розсипаних слів.
Учитель.Ми все більше і більше переконуємося в тому, що без книги жити неможливо і справжній читач вміє використовувати все те найцікавіше, що є в книгах.
Учень.
Я таке сказати не вмію,
я таке читата не звик,
Я сопу і червонію
Й заплітається язик.
Хто ж ще сказав?
Ну хто ж це скоїв?
В цьому виразі-овва!
Наче між собою
Посварилися слова!
Ще зітхнувши раз затих,-
Слів не вимовить таких,
Ні,не може хлопець Вовка
Проказати…(скоромовку).
Конкурс «Кращий скоромовець»
Бібліотекар
Переступайте наш поріг
Вам буде добре в цій оселі
Беріть скарби нетлінні в руки:
Нема прекрасніших доріг,
Ніж в цей вселюдський храм науки,
В книжках відкриття всіх великих людей.
Думки,що хвилюють віками,
Ведуть нас в незнане книжки;
Розрадять,коли нам нелегко,
Для вас зберігає їх довгі роки -
Шкільна бібліотека.
Учитель. Наші учні приготували декілька повідомлень про бібліотеку.
Цікаві повідомлення дітей
1. Найменша “бібліотека” в світі в Індійському місті Амрістарі. В ній зберігається одна книга.
2. Одна з найбільших бібліотек світу – національна бібліотека конгресу США. Її книжковий фонд – 4 млн. примірників.
3. Одна з найбільших дитячих бібліотек сьогодення – бібліотека-музей
ім. А.П. Гайдара, що знаходиться недалеко від Канева.
4.Персидський вчений візир Сахиб (жив у середині Х століття) дуже любив книги. Він мав бібліотеку, що нараховувала більше ста тисяч книг. Більшу частину життя візир проводив у сідлі, разом з собою в походи брав бібліотеку. При перевезенні книг було зайнято 400 верблюдів. Цей караван був свого роду каталогом. Верблюди завжди йшли у певному порядку. Потрібну Сахибу книгу знаходили швидко.
Бібліотекар.
А зараз ми трохи відпочинемо та пограємо в гру «Чи правда, що…» (використання сигнальних карток)
1.«Рукавичка»-- українська народна казка;
2.Бабі захотілося спекти собі колобка;
3.На Різдво розписують крашанки;
4.Зараз пора року-весна?;
5.Т.Г.Шевченко народився на Херсонщині?;
6.В українському алфавіті 33 літери?;
7.П’ятниця- вихідний день у школі?;
8. 3 х 9=28?;
9.Слово «робити» - іменник?;
10.Світлана Анатоліївна - директор школи?
Бібліотекар. Один древній філософ сказав,що книги-це вчителі,які виховують без гніву та лайки. Підійдеш до них - вони не дрімають, запитаєш у них що небудь - вони не тікають, помилилися - вони не насміхаються. Пам’ятайте про це і довіряйте книгам!
Учитель.
Книжка-це серця вияв,
Розуму й чистих мрій.
Мудрий сіяч засіяв
Ниви - сторінки в ній.
Скінчиш її читати -
Твій урожай достиг.
Тільки зумій зібрати
Золото зерен тих.
Ми багато говорили на цей час про бережливе відношення до книги, адже книга – це ваша помічниця.
Пам’ятка читача
1.Якщо хочеш поговорити з кимось - відкрий книгу.
2.Якщоти занудьгував - візьми книгу.
3.Якщо хочеш одержати пораду - відшукай її в книзі.
4. Якщо прагнеш знайти друга - подружи з книгою.
5.Якщо мрієш стати справжньою людиною-читай книги.
6.Якщо хочеш відчути безмежні можливості людського розуму - працюй з книгою.
Пісенька маленьких читачів
С.Михалков
В кожнім домі, в кожній хаті -
У містах і на селі,-
Хто навчився вже читати,
Має книжку на столі.
Дружба з книгою – це свято,
Не було б його у нас,
Ми не знали так багато
Про новий і давній час.
Книги дружать з дітворою,
Полюби їх у житті -
І улюблені герої
Будуть друзями в путі.
Сторінки книжок завітних
Всіх нас доброму навчать -
Працювати, і учитись,
Й Батьківщину шанувать!
|
|