1.2.4 СТРУКТУРА ЗАЛІКОВИХ КРЕДИТІВ МОДУЛІВ
МОДУЛЬ 1. Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей
Тема
|
Лекції
|
Пр. зан.
|
СРС
|
Індивідуальна робота
|
Змістовий модуль 1. Захворювання дітей раннього віку
|
Обстеження хворої дитини, написання та захист учбової історії хвороби.
|
1. Функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей раннього віку
|
|
4
|
2
|
2. Рахіт. Гіпервітаміноз «Д». Білково-енергетична недостатність у дітей
|
2
|
4
|
2
|
Змістовий модуль 2. Захворювання органів дихання у дітей
|
3. Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів та у дітей
|
2
|
4
|
2
|
4. Гострі бронхіти у дітей
|
2
|
4
|
2
|
5. Пневмонії у дітей
|
2
|
4
|
2
|
6. Вроджені вади та хронічні захворювання бронхолегеневої системи у дітей
|
|
|
3
|
Змістовий модуль 3. Алергічні захворювання у дітей
|
|
|
7. Атопічний дерматит та алергічний риніт у дітей. Кропив'янка у дітей
|
|
4
|
2
|
8. Бронхіальна астма у дітей
|
2
|
4
|
2
|
Змістовий модуль 4. Кардіоревматологія дитячого віку
|
|
9. Найбільш поширені вроджені вади серця у дітей
|
2
|
4
|
2
|
10. Запальні та незапальні захворювання серця у дітей. Гостра ревматична лихоманка у дітей
|
|
4
|
2
|
11. Ювенільний ревматоїдний артрит та реактивний артрит у дітей
|
|
4
|
2
|
12. Інфекційний ендокардит у дітей
|
|
|
3
|
13. Порушення ритму серця та провідності у дітей
|
2
|
4
|
|
14. Системні захворювання сполучної тканини
|
|
4
|
|
Змістовий модуль 5. Гастроентерологія дитячого віку
|
|
|
15. Функціональні та органічні захворювання стравоходу та шлунку у дітей старшого віку
|
2
|
4
|
2
|
16. Функціональні та органічні захворювання кишечнику та біліарної системи у дітей
|
|
4
|
2
|
17. Захворювання підшлункової залози у дітей
|
|
|
3
|
Змістовий модуль 6. Захворювання сечової системи у дітей
|
18. Інфекції сечової системи у дітей
|
2
|
4
|
2
|
19. Гломерулонефрит у дітей. Хронічна ниркова недостатність у дітей
|
2
|
4
|
2
|
20. Дисметаболічні нефропатії у дітей
|
|
|
3
|
Індивідуальна СРС. Курація хворих, підготовка учбової історії хвороби
|
|
8
|
|
Підсумковий модульний контроль
|
|
4
|
9
|
Всього: кредитів ECTS - 4,5 годин - 135;
з них:
|
20
|
80
|
35
|
МОДУЛЬ 2. Неонатологія
Тема
|
Лекції
|
Пр.
зан
|
СРС
|
Індивідуальна робота
|
Змістовий модуль 7. Недоношені діти
|
Обстеження хворої дитини, написання та захист учбової історії хвороби.
|
1. Особливості адаптації недоношених новонароджених. Організація виходжування та годування недоношених дітей
|
2
|
4
|
1
|
Змістовий модуль 8. Найбільш поширені неінфекційні хвороби новонароджених
|
2. Асфіксія новонароджених
|
1
|
4
|
1
|
3. Пологова травма новонароджених
|
1
|
4
|
1
|
4. Хвороби органів дихання у новонароджених
|
2
|
4
|
1
|
5. Гемолітична та геморагічна хвороби новонароджених
|
2
|
4
|
1
|
Змістовий модуль 9. Перинатальні інфекції
|
6. ТОRСН-інфекції у дітей
|
|
4
|
2
|
7. Бактеріальні інфекції у новонароджених
|
2
|
4
|
1
|
Курація хворих та написання історії хвороби
|
|
|
5
|
Підсумковий модульний контроль
|
|
4
|
5
|
Всього: кредитів ЕСТ8 - 2,0; годин - 60; з них:
|
10
|
32
|
18
|
МОДУЛЬ 3. Хвороби системи крові та ендокринної системи у дітей
Тема
|
Лекції
|
Пр. зан
|
СРС
|
Індивідуальна робота
|
Змістовий модуль 10. Хвороби системи крові у дітей
|
|
1. Дефіцитні анемії у дітей
|
2
|
4
|
2
|
2. Гемобластози у дітей
|
2
|
4
|
2
|
3 Геморагічні захворювання у дітей
|
2
|
4
|
2
|
Змістовий модуль 11. Хвороби ендокринної системи у дітей
|
4. Цукровий діабет у дітей.
|
2
|
4
|
2
|
5. Захворювання щитовидної залози у дітей
|
2
|
4
|
2
|
6. Захворювання гіпоталамо-гіпофізарної истеми та статевих залоз у дітей
|
|
4
|
2
|
7. Захворювання наднирників у дітей
|
|
4
|
2
|
Виконання індивідуальної роботи
|
|
|
8
|
Підсумковий модульний контроль
|
|
4
|
6
|
Всього: кредитів ЕСТ5 - 2,0; годин - 60; з них:
|
10
|
32
|
28
|
МОДУЛЬ 4. Дитячі інфекційні хвороби
Тема
|
Лекції
|
Пр.
зал.
|
СРС
|
Індивідуальна робота
|
Обстеження хворої дитини, написання та захист учбової історії хвороби.
|
Змістовий модуль 12. Дитячі крапельні інфекції
|
1. Кір. Краснуха. Вітряна віспа, оперізуючий герпес.
2. Скарлатина. Псевдотуберкульоз. Паротитна інфекція, кашлюк.
3. Дифтерія, інфекційний мононуклеоз.
|
2
2
|
4
4
4
|
1
1
1
|
Змістовий модуль 13.
Інфекційні захворювання нервової системи
та ГРВІ у дітей
|
4. Менінгококова інфекція. Ентеровірусна інфекція. Поліомієліт.
|
2
|
4
|
1
|
5. Грип. ГРВІ (парагрип, аденовірусна, респіраторно-синцитіальна, риновірусна інфекція). Вірусні гепатити у дітей.
|
|
4
|
1
|
Змістовий модуль 14. Гострі кишкові інфекції
|
6. Шигельози, сальмонельози, ешерихіози, кишковий єрсиніоз, ротавірусна інфекція. Курація хворих.
|
2
|
4
|
1
|
Змістовий модуль 15.
ВІЛ/СНІД, СНІД-опортуністичні інфекції, ТОRСН-інфекції
|
7. ВІЛ/СНІД (пневмоцистна, кандидозна, криптококозна інфекція). Захист історії хвороби.
8. ТОRСН-інфекції (токсоплазмоз, цитомегаловірусна, герпетична інфекція).
|
2
|
4
|
1
3
|
Індивідуальна самостійна робота -
написання історії хвороби.
|
|
|
6
|
Підсумковий модульний контроль.
|
|
4
|
4
|
Всього: кредитів ЕСТ8 - 2,0; годин - 62:
|
10
|
32
|
20
|
МОДУЛЬ 5. Педіатрія
Тема
|
Ле
кц
|
Пр. зан
|
СРС
|
Індивідуальна робота
|
Змістовий модуль 1. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів дихання у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.
|
Аналіз клінічних випадків, робота з архівним матеріалом клініки, підготовка літературного огляду по клінічним випадкам, які мають труднощі диференційної діагностики та/або лікування, виступ на клінічній лікарській та/або клініко-патологоанатомічній конференції.
|
Тема 1. Диференційна діагностика пневмонії у дітей. Ускладнення пневмонії. Невідкладна допомога при гострій дихальній недостатності у дітей.
|
|
6
|
4
|
Тема 2. Диференційна діагностика синдрому бронхіальної обструкції у дітей. Невідкладна допомога при астматичному статусі.
|
|
6
|
4
|
Тема 3. Диференційна діагностика спадкових, природжених та хронічних захворювань бронхолегеневої системи у дітей.
|
|
6
|
4
|
Змістовий модуль 2. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань системи кровообігу у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.
|
Тема 4. Диференційна діагностика кардіомегалії у дітей. Невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності.
|
|
6
|
4
|
Тема 5. Диференційна діагностика порушень серцевого ритму та провідності у дітей. Невідкладна допомога при пароксизмальних порушеннях ритму, та Морган’ї-Адамс-Стокс синдромі.
|
|
6
|
4
|
Тема 6. Диференційна діагностика суглобового синдрому у дітей.
|
|
6
|
4
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Тема 7. Диференційна діагностика системних захворювань сполучної тканини та системних васкулітів у дітей.
|
|
6
|
4
|
|
Змістовий модуль 3. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів травлення у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.
|
Тема 8. Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань шлунку та кишківника у дітей.
|
|
6
|
4
|
Тема 9. Диференційна діагностика функціональних та органічних захворювань кишківника у дітей
|
|
6
|
4
|
Тема 10. Диференційна діагностика цукрового діабету у дітей.
|
|
6
|
4
|
Тема 11. Диференційна діагностика захворювань гепатобіліарної системи та підшлункової залози у дітей. Невідкладна допомога при гострій печінковій недостатності. Синдром портальної гіпертензії.
|
|
6
|
4
|
Змістовий модуль 4. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів сечової системи у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.
|
Тема 12. Диференційна діагностика інфекційно-запальних захворювань сечової системи у дітей. Диференційна діагностика спадкових захворювань сечової системи у дітей.
|
|
6
|
4
|
Тема 13. Диференційна діагностика гломерулонефритів у дітей. Невідкладна допомога при гострій нирковій недостатності.
|
|
6
|
4
|
Змістовий модуль 5. Диспансерний нагляд за здоровими та хворими дітьми в умовах поліклініки. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах.
|
Тема 14. Медичне спостереження дітей перших трьох років життя в поліклініці.
|
|
6
|
4
|
Тема 15. Диференційна діагностика жовтяниць у новонароджених дітей. Диспансерне спостереження за дітьми з перинатальною патологією центральної нервової системи.
|
|
6
|
4
|
Тема 16. Інтегроване ведення хвороб дитячого віку.
|
|
6
|
4
|
Тема 17. Особливості медичного спостереження за дітьми підліткового віку. Диференційна діагностика артеріальної гіпертензії.
|
|
6
|
4
|
Тема 18. Диференційна діагностика анемій у дитячому віці.
|
|
6
|
4
|
|
Тема 19. Диференційна діагностика внутрішньоутробних інфекцій у новонароджених. Недоношені діти та діти, які народжені з малою масою тіла.
|
|
6
|
4
|
|
Виконання індивідуальної СРС
|
|
|
6
|
|
Підсумковий модульний контроль
|
|
6
|
9
|
Всього: кредитів ECTS – 6,0; годин – 175;
з них:
|
|
120
|
55
|
МОДУЛЬ 6. Дитячі інфекційні хвороби
Тема
|
Лекції
|
Прак-тичні
|
СРС
|
Індивідуальна робота
|
Змістовий модуль 6. Диференційна діагностика інфекційних захворювань з екзантемою, дитячих респіраторних інфекцій та нейроінфекцій у дітей. Невідкладні стани при дитячих респіраторних інфекційних захворюваннях.
|
Аналіз клінічних випадків, робота з архівним матеріалом клініки, підготовка літературного огляду по клінічним випадкам, які мають труднощі диференціальної діагностики та лікування, виступ на конференції студентів.
|
Тема 1. Диференційна діагностика інфекцій з синдромом екзантеми
|
|
6
|
1
|
Тема 2. Диференційна діагностика та невідкладні стани при дитячих респіраторних інфекціях
|
|
6
|
1
|
Тема 3. Диференційна діагностика нейроінфекцій у дітей. Невідкладні стани при нейроінфекціях у дітей. Діагностика та лікування.
|
|
6
|
1
|
Змістовий модуль 7. Диференційна діагностика ГКІ та ВГ у дітей. Невідкладні стани при ГКІ та ВГ.
|
Тема 4. Диференційна діагностика ГКІ у дітей. Невідкладні стани при ГКІ у дітей. Діагностика та лікування.
|
|
6
|
1
|
Тема 5. Диференційна діагностика та невідкладні стани при ВГ у дітей.
|
|
6
|
1
|
Змістовий модуль 8. Диференційна діагностика грипу та ГРВІ у дітей. Невідкладні стани при грипі та ГРВІ. Імунопрофілактика інфекційних захворювань у дітей.
|
Тема 6. Диференційна діагностика та невідкладні стани при грипі та ГРВІ у дітей. Імунопрофілактика інфекційних захворювань у дітей.
|
|
6
|
1
|
Підсумковий модульний контроль
|
|
4
|
4
|
Всього:кредитів ECTS-1,5; годин-50
|
|
40
|
10
|
|
1.3 ЗАСОБИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та інструкцій про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005).
Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою з дисципліни.
Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) - 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність - 120 балів (60%), за результатами підсумкового модульного контролю - 80 балів (40%).
1.3.1 ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ РІВНЯ ЗНАНЬ.
Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних. При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються бали в залежності від виду модулю.Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120. Вона є результатом додавання балів за поточну діяльність (написання та захист історії хвороби, якщо передбачено програмою) та балів за індивідуальну самостійну роботу (якщо передбачено програмою).
Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується ділення на 2 максимальної поточної бальної оцінки без урахування за індивідуальну самостійну роботу (якщо передбачено програмою).
Бали за індивідуальну роботу додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.
Оцінювання самостійної роботи студентів по підготовці до аудиторних практичних занять здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.
Оцінювання засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється під час підсумкового модульного контролю.
РОЗПОДІЛ БАЛІВ ДЛЯ ОЦІНКИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТА
МОДУЛЬ 1. Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей
Модуль 1 (зміст оцінюваної діяльності)
|
Максимальна кількість балів
|
Змістовий модуль 1
|
|
Тема 1. Функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей раннього віку
|
6
|
Тема 2. Рахіт. Гіпервітаміноз Д. Білково-енергетична недостатність у дітей
|
6
|
Змістовий модуль 2
|
|
Тема 3. Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів у дітей
|
6
|
Тема 4. Гострі бронхіти у дітей
|
6
|
Тема 5. Пневмонії у дітей
|
6
|
Змістовий модуль 3
|
|
Тема 6. Атопічний дерматит та алергічний риніт у дітей. Кропив’янка у дітей.
|
6
|
Тема 7. Бронхіальна астма у дітей
|
6
|
Змістовий модуль 4
|
|
Тема 8. Найбільш поширені вроджені вади серця у дітей
|
6
|
Тема 9. Запальні та незапальні захворювання серця у дітей. Гостра ревматична лихоманка у дітей
|
6
|
Тема 10. Ювенільний ревматоїдний артрит та реактивний артрит у дітей
|
6
|
Тема 11. Порушення ритму серця та провідності у дітей
|
6
|
Тема 12. Системні захворювання сполучної тканини у дітей.
|
6
|
Змістовий модуль 5
|
|
Тема 13. Функціональні та органічні захворювання стравоходу та шлунку у дітей старшого віку
|
6
|
Тема 14. Функціональні та органічні захворювання кишечника та біліарної системи у дітей
|
6
|
Тема 15. Курація хворих та написання історії хвороби
|
6
|
Змістовий модуль 6
|
|
Тема 16. Інфекції сечової системи у дітей
|
6
|
Тема 17. Гломерулонефрит у дітей. Хронічна ниркова недостатність у дітей
|
6
|
|
|
Тема 18. Захист історії хвороби
|
6
|
Індивідуальна самостійна робота
|
12
|
Разом поточна навчальна діяльність
|
120
|
Підсумковий модульний контроль
|
80
|
Сума балів за модуль
|
200
|
Примітка: Максимальна кількість балів при засвоєнні теми практичного заняття становить - 6 балів, мінімальна позитивна оцінка - 3 бали.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, дорівнює 120. Вона є результатом множення кількості балів на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.
Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля ─ 54 бали, вираховується шляхом множення кількості балів (мінімальний позитивний бал за тему ─ 3) на кількість тем у модулі.
Бали за індивідуальну роботу додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність. Студент може набрати за індивідульну роботу максимально 12 балів.
Розподіл балів за індивідуальну роботу студента
Участь у студентському науковому гуртку
|
4 бали
|
Участь в предметній олімпіаді
|
4 бали
|
Участь в студентській науковій конференції
|
4 бали
|
Написання історії хвороби є обов’язковою самостійною роботою студента. Курація хворих проводиться на занятті №15, захист історії хвороби проводиться на практичному занятті №18. Кількість балів за написання історії хвороби ─ від 0 до 6 балів, за захист ─ від 0 до 6 балів.
Розподіл балів за написання та захист історії хвороби
6 балів
|
Історію хвороби висвітлено в повному об’ємі, написано відповідно до запропонованої схеми. Правильно встановлені та обгрунтовані попередній та клінічний діагнози. Дано відповіді на всі запитання.
|
5 балів
|
Історію хвороби висвітлено в повному об’ємі, окремі розділи не відповідають запропонованій схемі, Допущені промилки в обгрунтуванні діагнозів, студент дає відповіді на запитання за допомогою навідних питань викладача.
|
4 бали
|
Історію хвороби висвітлено не в повному об’ємі, наявні помилки в постановці попереднього та клінічного діагнозів. Студент не чітко дає відповіді на запитання, на вміє обгрунтувати діагноз.
|
3 бали
|
Історію хвороби висвітлено не в повному об’ємі, структура не відповідає запронпонованій схемі, допущені суттєві помилки в постановці та обгрунтуванні діагнозів, невірно висвітлена схема лікуваня хворого. Студент дає відповіді на окремі запитання викладача.
|
2 бали
|
Історію хвороби висвітлено загальними поняттями, студент не може дати відповіді на запитання викладача.
|
0-1 бал
|
Студент не може висвітлити історію хвороби.
|
|