№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
IV
|
Наближені значення чисел і величин. Абсолютна і [відносна] похибки наближення. Оцінка похибок. Додавання, віднімання, множення і ділення наближених значень.
Відсоткові розрахунки. Формули простих і склад- них відсотків.
|
виконувати дії над наближеними значеннями, в то- му числі за допомогою комп'ютера;
застосовувати набуті знання до розв'язування прикладних задач;
розв'язувати найпростіші задачі на відсоткові розрахунки.
|
V
|
Повторення і систематизація навчального матеріалу (12 год)
|
|
Програма з геометрії 9-й клас
(2 год на тиждень, у І семестрі — 32 год,
у II семестрі — 38 год, усього 70 год)
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
I
|
Перетворення фігур на площині (12 год)
Мета. Ознайомити учнів з поняттям перетворення фігур у геометрії, його видами та властивостями; навчити застосовувати ознаки подібності трикутників до розв 'язування задач.
Перетворення подібності та його властивості. Подібність фігур. [Гомотетія]. Ознаки подібності трикутників. [Подібність прямокутних трикутників].
Кути, вписані в коло. [Пропорційність відрізків хорд і прямих, що перетинають коло].
|
Учні повинні:
мати уявлення про подібність геометричних фігур;
знати:
означення і властивості перетворення подібності, центральних і вписаних кутів;
ознаки подібності трикутників;
уміти:
застосовувати властивості рухів та перетворення подібності до розв'язування простіших задач;
доводити подібність трикутників та знаходити еле менти подібних трикутників;
знаходити і зображати центральні й вписані кути.
|
II
|
Розв'язування трикутників (12 год)
Мета. Виробити вміння розв'язувати основні задачі на знаходження елементів довільних трикутників. Теореми косинусів і синусів та наслідки з них. Співвідношення між кутами і протилежними сторонами трикутника.
Розв'язування трикутників. Прикладні задачі.
|
Учні повинні:
знати:
теореми синусів і косинусів та наслідки з них;
алгоритми розв'язування довільних трикутників;
уміти розв'язувати простіші задачі, застосовуючи алгоритми розв 'язування трикутників.
|
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
III
|
Многокутники (12 год)
Мета. Систематизувати і розширити знання про многокутники і коло.
Ламана. Довжина ламаної. Многокутник та його елементи. Опуклі й неопуклі многокутники. Сума кутів опуклого многокутника.
Правильні многокутники. Формули радіусів вписаних і описаних кіл правильних многокутників. Побудова деяких правильних многокутників. [Подібність правильних опуклих многокутників].
Довжина кола. Довжина дуги кола. Радіанна міра кута.
|
Учні повинні:
мати уявлення про ламану, довжину ламаної, довжину кола;
знати:
— означення правильного многокутника;
— формули суми внутрішніх кутів опуклого много- кутника, радіусів уписаних і вписаних кіл, довжини кола та дуги;
уміти:
— будувати правильний трикутник, квадрат, шести- кутник;
— застосовувати вивчені формули до розв'язування простіших задач.
|
IV
|
Площі фігур (14 год)
Мета. Ознайомити з поняттям площі фігури; сформувати вміння знаходити формули площ основних фігур, площі многокутників, вказаних у змісті програми, круга та його частин.
Поняття площі фігури. Основні властивості площ. Площа прямокутника, паралелограма, трикутника. Формула Герона для площі трикутника. Площа трапеції. Формули для радіусів вписаного і описаного кіл трикутника.
Площі подібних фігур. Площа круга [та його час-
тин].
|
Учні повинні:
мати уявлення про площу плоскої фігури та її власти вості;
знати формули площ прямокутника, паралелограма, трикутника, трапеції, круга;
уміти застосовувати формули до розв'язування простіших задач на обчислення площ многокутників та круга.
|
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
V
|
Початкові відомості зі стереометрії (12 год)
Мета. Повторити, привести в систему і розширити відомості про геометричні фігури в просторі та навчити обчислювати площі поверхонь і об'ємів розглянутих тіл.
Взаємне розміщення прямих у просторі. Взаємне розміщення площин. Взаємне розміщення прямої і площини. Перпендикуляр до площини. Многогранник. Пряма призма. Піраміда. Площі поверхонь і об'єми призми і піраміди. Циліндр, конус, куля. Площі поверхонь і об'єми циліндра, конуса і кулі.
Розв'язування задач на обчислення площ повер- хонь і об'ємів, у тому числі прикладного характеру.
|
Учні повинні:
мати уявлення про:
— взаємне розміщення прямих і площин у просторі;
— многогранник, призму, піраміду і тіла обертання;
знати формули обчислення площ поверхонь і об'ємів зазначених у програмі многогранників та тіл обертання;
уміти розв 'язувати простіші задачі на обчислення площ поверхонь і об'ємів зазначених геометричних тіл.
|
VI
|
Резерв навчального часу (8 год)
|
|
Програма з алгебри та початків аналізу 10-й клас
( 2 год на тиждень, у І семестрі — 32 год,
у II семестрі — 38 год, усього 70 год)
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
I
|
Тригонометричні функції (16 год)
Мета. Повторити і розширити основні відомості про функції, набуті в основній школі. Ввести поняття тригонометричних функцій числового аргументу, навчити будувати графіки і розглянути основні властивості тригонометричних функцій. Ввести основні тригонометричні тотожності та навчити застосовувати їх до виконання тотожних перетворень. Числові функції. Зростаючі й спадні, парні й непарні функції. Побудова графіків функцій за допомогою геометричних перетворень.
Тригонометричні функції кута. Радіанна міра кутів і дуг. Тригонометричні функції числового аргументу. Періодичність тригонометричних функцій. Властивості тригонометричних функції. Побудова графіків тригонометричних функцій.
Співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу.
Тригонометричні тотожності: формули зведення, формули додавання, формули подвійного аргументу,
|
Учні повинні:
мати уявлення про:
радіанні міри кутів і дуг;
тригонометричні функції числового аргументу
у =sin x; у = cos x; y = tg x; y = ctg x;
знати:
означення числової функції, зростаючої та спадної, парної і непарної, періодичної функції;
найменший додатній період і властивості кожної з тригонометричних функцій;
радіанні міри кутів 0°, 30°, 45°, 60°, 90°, 180°, 360°;
співвідношення між тригонометричними функція ми одного аргументу;
уміти:
доводити за означенням монотонність, парність, непарність вивчених раніше функцій;
переводити градусну міру в радіанну і навпаки;
— будувати графіки тригонометричних функцій числового аргументу;
|
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
I
|
[формули перетворення суми і різниці тригонометричних функцій на добуток, формули пониження степеня, формули перетворення добутку тригонометричних функцій на суму, формули половинного аргументу
|
доводити співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу;
доводити тригонометричні тотожності та виконувати тригонометричні перетворення тригонометрич- них виразів.
|
II
|
Тригонометричні рівняння і нерівності (16 год)
Мета. Ввести поняття оберненої функції, обернених тригонометричних функцій; розглянути їхні графіки і властивості. Ввести поняття тригонометричного рівняння і нерівності. Навчити розв 'язувати найпростіші рівняння і нерівності та окремі види тригонометричних рівнянь, що зводяться до найпростіших. Обернена функція. Обернені тригонометричні функції. [Їхні графіки і властивості]. Розв'язування найпростіших тригонометричних рівнянь. Основні способи розв'язування тригонометричних рівнянь [та 'їх систем]. [Розв'язання найпростіших тригонометричних нерівностей].
|
Учні повинні:
мати уявлення про:
обернену функцію і обернені тригонометричні функції;
область визначення і область значень обернених тригонометричних функцій [і побудову їх графіків];
тригонометричне рівняння і тригонометричну нерівність;
знати:
— формули загального розв'язку найпростіших тригонометричних рівнянь: sin x=a; cos x=a; tg x=a; ctg x=a;
уміти:
— розв'язувати тригонометричні рівняння і найпрос- тіші тригонометричні нерівності.
|
III
|
Степенева функція (10 год)
Мета. Ввести означення кореня п-го степеня, арифметичного кореня п-го степеня; розглянути перетворення коренів та дії над коренями.
|
Учні повинні:
мати уявлення про ірраціональні рівняння [і нерівності]; степінь з раціональним показником;
|
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
III
|
Ввести означення ірраціонального рівняння [та нерівності]; навчити розв'язувати найпростіші ірраціональні рівняння [і нерівності]. Ввести поняття степеня з раціональним показником та розглянути його властивості. Ввести означення степеневої функції, розглянути її графік і властивості.
Корінь n-го степеня. Арифметичний корінь n-го
степеня та його властивості. Перетворення коренів.
Дії над коренями.
Ірраціональні рівняння [і нерівності]. [Система ірраціональних рівнянь].
Степінь з раціональним показником та його властивості. Узагальнення поняття степеня.
Степенева функція, її графік і властивості.
|
знати:
означення кореня и-го степеня і арифметичного кореня и-го степеня;
властивості арифметичних коренів;
— найпростіші перетворення коренів;
дії над коренями;
означення степеня з раціональним показником та його властивості;
— означення степеневої функції, її графік і властивості;
уміти:
— виконувати основні перетворення коренів і дії над
ними;
— розв'язувати найпростіші ірраціональні рівняння
[і нерівності];
— застосовувати властивості степеня з раціональним
показником до перетворення виразів;
— будувати ескізи графіків степеневих функцій і «чи-
тати» за графіками властивості функцій.
|
IV
|
Показникова і логарифмічна функції (20 год)
Мета. Ввести означення показникової та логарифмічної функцій, розглянути їхні графіки і властивості. Розглянути способи розв'язання показникових рівнянь, нерівностей [та їх систем]. Ввести означення логарифма числа, довести основні логарифмічні
|
Учні повинні:
знати:
— означення показникової функції, логарифма числа
та логарифмічної функції;
— основну логарифмічну тотожність і властивості логарифмів;
|
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
IV
|
тотожності та властивості логарифмів. Розглянути способи розв 'язування логарифмічних рівнянь, нерівностей [та їх систем].
Показникова функція, її графік і властивості. Розв'язування показникових рівнянь, нерівностей [та їх систем].
Логарифм числа. Основна логарифмічна тотож- ність. Властивості логарифмів. Логарифмічна функція, її графік і властивості. Розв'язування логарифмічних рівнянь, нерівностей [та їх систем].
|
означення показникового і логарифмічного рів- нянь, нерівностей;
уміти:
будувати ескізи графіків показникової та логариф- мічної функцій і «читати» за графіками властивос- ті функцій;
спрощувати показникові та логарифмічні вирази, доводити простіші тотожності;
розв'язувати нескладні показникові та логарифміч- ні рівняння і нерівності.
|
V
|
Резерв навчального часу (8 год)
|
|
Програма з геометрії 10-й клас
(2 год на тиждень, у І семестрі — 32 год, у II семестрі — 38 год, усього 70 год)
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
I
|
Вступ до стереометрії (6 год)
Мета. Розширити і систематизувати відомості про властивості основних геометричних фігур на площині і в просторі; ознайомити учнів з логічною будовою геометрії; виробити вміння застосовувати аксіоми та наслідки з них до розв 'язування задач.
Основні поняття стереометрії. Аксіоми стереометрії та наслідки з них.
|
Учні повинні:
мати уявлення про стереометрію, як частину геометрії;
знати:
— основні поняття стереометрії;
— аксіоми та наслідки з них;
уміти застосовувати аксіоми та наслідки з них до роз- в'язування простіших геометричних і практичних задач.
|
II
|
Паралельність прямих і площин (18 год)
Мета. Дати систематизовані знання про паралельність прямих і площин у просторі; виробити вміння застосовувати відповідні властивості й ознаки до розв 'язування задач.
Розміщення двох прямих у просторі. Прямі, що перетинаються, паралельні, мимобіжні прямі. Ознака паралельності прямих.
Розміщення прямої та площини у просторі. Пряма і площина, що перетинаються, паралельні пряма і площина. Ознака паралельності прямої та площини.
|
Учні повинні:
мати уявлення про взаємне розміщення прямих і площин у просторі;
знати:
— означення паралельних і мимобіжних прямих, паралельних прямої та площини, паралельних площин;
— властивості й ознаки паралельності прямих і пло- щин;
уміти:
— зображати та знаходити на малюнках, моделях па- ралельні прямі й площини;
|
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
II
|
Розміщення двох площин у просторі. Площини, що перетинаються, паралельні площини. Ознака паралельності площин. [Існування площини, паралельної даній площині]. Властивості паралельних площин. Паралельне проектування, його властивості. Зображення просторових фігур на площині.
|
— застосовувати їхні властивості й ознаки до розв’я- зування простіших задач.
|
III
|
Перпендикулярність прямих і площин (20 год)
Мета. Дати систематизовані відомості про перпендикулярність прямих і площин у просторі; сформувати вміння застосовувати відповідні властивості й ознаки до розв'язування простіших задач.
Перпендикулярність прямих у просторі. Перпендикулярність прямої та площини. Ознака перпендикулярності прямої та площини. [Побудова перпендикулярних прямої та площини].
Властивості прямої та площини, перпендикуляр-них між собою. Перпендикуляр і похила. Теорема про три перпендикуляри.
Перпендикулярність площин. Ознака перпен-дикулярності площин. Властивості перпендикулярних площин. Відстані у просторі (від точки до площини, від прямої до площини, [від точки до фігури], між паралельними площинами, [між мимобіжними прямими, між двома фігурами].
[Ортогональне проектування, його застосування у технічному кресленні].
|
Учні повинні:
мати уявлення про взаемозв 'язок паралельності й перпендикулярності прямих і площин у просторі;
знати:
означення перпендикулярних прямих у просторі, прямої, перпендикулярної до площини, перпендикулярних площин;
властивості перпендикулярних прямих і площин та відповідні ознаки;
уміти:
зображати та знаходити на малюнках, моделях перпендикулярні прямі й площини, перпендикуляр і похилу;
застосовувати вивчені властивості й ознаки до розв'язування простіших задач.
|
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
IV
|
Координати і вектори у просторі (18 год)
Мета. Узагальнити та систематизувати відомості про координати і вектори переміщення і перетворення подібності у просторі.
Прямокутна система координат у просторі. Відстань між точками. Координати середини відрізка. Рух у просторі та його властивості. Симетрії, паралельне перенесення. Перетворення подібності та його властивості. Подібність і гомотетія просторових фігур.
Кути в просторі ([між мимобіжними прямими], між прямою і площиною, між площинами). [Площа ортогональної проекції многокутника].
Вектори у просторі. Рівність векторів. Колінеар-ність векторів. Компланарність векторів. Додавання, віднімання векторів, множення вектора на чис ло та їх властивості.
[Кут між векторами. Скалярний добуток векторів].
|
Учні повинні:
мати уявлення про перетворення фігур у просторі; застосування координат і векторів у геометрії;
знати:
означення понять вивченого матеріалу;
формули відстані між точками, координат середини відрізка і елементів векторної алгебри;
властивості переміщень і перетворення подібності;
уміти:
наводити приклади симетричних, одержаних при паралельному перенесенні подібних фігур;
будувати точки і вектори за їхніми координатами та розв'язувати обернені задачі;
— знаходити суму, різницю векторів, добуток векто- ра на число;
— застосовувати координати і вектори до розв'язу- вання простіших задач.
|
V
|
Резерв навчального часу (8 год )
|
|
Програма з алгебри та початків аналізу 11-й клас
(2 год на тиждень, у І семестрі — 32 год, у II семестрі — 38 год, усього 70 год)
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
I
|
Границя і неперервність функції (4 год)
Мета. Повторити означення модуля числа і ввести його властивості. Ввести поняття границі функції неперервного аргументу, неперервної функції в точці та на проміжку. Навчити обчислювати границі функцій за допомогою теорем про границю.
[Модуль дійсного числа, його властивості. Границя функції неперервного аргументу. Основні теореми про границі. Неперервність функції в точці].
|
Учні повинні:
мати уявлення про границю функції в точці; неперерв- ність функції в точці та на проміжку;
знати:
— означення модуля дійсного числа [і його власти- вості;
основні теореми про границі;]
уміти обчислювати границі нескладних функцій за допомогою теорем про границі.
|
II
|
Похідна та її застосування (16 год)
Мета. Розглянути задачі, що приводять до похідної, на основі їх узагальнення ввести означення похідної, розглянути її механічний і геометричний зміст. Довести формули похідних елементарних функцій та теореми про похідні суми, добутку, частки функцій. Розглянути похідну складеної функції. Навчити учнів обчислювати похідні з використанням формул та теорем. Розглянути застосування похідної до дослідження функцій на зростання, спадання, знахо-дження найбільших і найменших значень функції
|
Учні повинні:
знати:
— означення похідної функції в точці; її механічний і геометричний зміст;
— таблицю похідних елементарних функцій;
— правила обчислення похідної суми, добутку, частки двох функцій;
— достатню умову зростання і спадання функцій, екстремумів функцій;
|
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
II
|
на відрізку, застосування похідної в геометрії, фізиці. Навчити досліджувати властивості функцій і будувати їх графіки.
Задачі, що приводять до похідної. Похідна функції, її механічний та геометричний зміст. Похідні елементарних функцій. Похідна суми, добутку і частки функцій. Похідна складеної функції.
Зростання і спадання функції. Екстремальні точки функції. Локальні екстремуми функції. Найбільше і найменше значення функції на відрізку.
Дослідження функцій за допомогою похідних та побудова графіків функцій.
|
уміти:
— знаходити похідні елементарних функцій, їх суму, добуток, частку;
— знаходити похідну складеної функції;
— знаходити числове значення похідної функції для даного значення аргументу;
— розв'язувати вправи на знаходження проміжків зростання і спадання функції;
— знаходити екстремуми функцій за допомогою по- хідних, їх найбільше і найменше значення на зада- ному відрізку;
— досліджувати функції за допомогою похідної та бу- дувати графіки функцій.
|
III
|
Інтеграл та його застосування (12 год)
Мета. Ввести поняття первісної, невизначеного і визначеного інтеграла. Ознайомити учнів з інтегруванням, як операцією, оберненою до диференціювання. Навчити застосовувати інтеграл до розв 'язування задач.
Первісна і невизначений інтеграл. Таблиця первісних. Основна властивість первісної. Правила знаходження первісних.
Приклади задач, що приводять до поняття інтеграла. Визначений інтеграл. Формула Ньютона -Лейбніца. Застосування інтеграла до обчислення площ та об'ємів геометричних фігур. [Інтеграл у фізиці, техніці, економіці].
|
Учні повинні:
мати уявлення про первісну функції, невизначений інтег- рал, криволінійну трапецію;
знати:
— таблицю первісних елементарних функцій;
— правила знаходження первісних;
— формулу Ньютона — Лейбніца;
уміти:
— знаходити первісну з застосуванням таблиці пер- вісних та правил знаходження первісних;
— застосовувати формулу Ньютона - Лейбніца до обчислення визначеного інтеграла;
|
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
III
|
[Диференціальне рівняння. Диференціальне рівняння показникового зростання. Гармонічні коливання. Диференціальне рівняння гармонічного коливання.]
|
— обчислювати у простіших випадках площу криво- лінійної трапеції за допомогою інтеграла.
|
IV
|
Елементи комбінаторики (8 год)
Мета. Ввести поняття множини та її елементів, види множин та операції над ними. Навчити виконувати зазначені операції. Ввести означення впорядкованої множини, перестановки, розміщення і комбінації. Довести формули обчислення числа кожного виду сполук. Навчити розрізняти види сполук і розв 'язува-ти комбінаторні задачі.
Множина та її елементи. Числові множини (N, Z, Q, R). [Множина комплексних чисел]. Порожня множина. Способи задання множин. Підмножина даної множини. Об'єднання і переріз множин. Віднімання і доповнення множин.
Упорядкована множина. Перестановки. Розміщення. Комбінації. Біном Ньютона. Розв'язування прикладних задач.
|
Учні повинні:
мати уявлення про множину та її елементи; порожню множину, способи задання множин, підмножину даної множини;
знати:
означення об'єднання, перерізу множин, різниці множин, доповнення множини, впорядкованої множини; перестановки, розміщення і комбінації та формули їх числа;
уміти:
задавати множини основними способами;
утворювати підмножини даної множини;
знаходити об'єднання, переріз, різницю множин, доповнення множини;
розрізняти види сполук і знаходити їх число за відповідними формулами;
розв'язувати нескладні комбінаторні задачі.
|
V
|
Початки теорії ймовірностей (12 год)
Мета. Ввести основні поняття теорії ймовірностей та поняття про теорію ймовірностей як науку. Довести теореми додавання, множення ймовірностей
|
Учні повинні:
мати уявлення про:
— випробовування і випадкові події; повну групу подій; попарно несумісні, рівно можливі, елементарні події;
|
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
V
|
та теорему про ймовірність здійснення принаймні
однієї з незалежних подій. Ввести поняття про класичну ймовірність і закон великих чисел. Навчити обчислювати ймовірності випадкових подій, застосовуючи вивчені теореми та формули комбінаторики.
Основні поняття теорії ймовірностей. Класична
ймовірність.
Операції над подіями. Ймовірність суми несумісних
подій. [Умовна ймовірність та незалежність подій].
Ймовірність добутку незалежних подій. Використання формул комбінаторики для обчислення ймовірностей.
Схема Бернуллі, статистична ймовірність. Закон великих чисел.
|
— схему Бернуллі;
знати:
означення вірогідної та неможливої подій;
означення класичної ймовірності;
— теорему додавання ймовірностей несумісних подій;
— означення протилежних подій;
— теорему множення ймовірностей незалежних подій;
— теорему про ймовірність здійснення принаймні однієї
з незалежних подій;
— означення взаємно-незалежних випробовувань;
— означення статистичної ймовірності;
— закон великих чисел;
уміти:
— обчислювати класичну ймовірність подій;
— застосовувати теореми додавання і множення для
обчислення ймовірностей подій;
— знаходити ймовірність здійснення принаймні однієї з незалежних подій у простіших випадках;
|
VI
|
Вступ до статистики (4 год)
Мета. Ввести поняття про статистику як науку, її методи і завдання, способи представлення даних та
наочне представлення статистичного розподілу, точкового та інтервального розподілу частот. Розглянути полігон та гістограму, моду і медіану.
|
Учні повинні:
мати уявлення про:
— статистику як науку, її предмет і методи;
— статистичні спостереження, їх види, статистичні
таблиці;
|
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
VI
|
Статистика та її методи. Набір експериментальних даних, вибірка. Наочне представлення статистичного розподілу. Точковий та інтервальний розподіл частот. Полігон та гістограма. Мода і медіана. Середні значення: середнє арифметичне, середнє квадратичне. Завдання математичної статистики
|
— ряди розподілу, наочне представлення статистич- ного розподілу, моду, медіану;
— завдання математичної статистики;
знати:
— означення середнього арифметичного;
— середнє арифметичне спостережених значень;
уміти:
— наводити приклади різних наборів спостережень даних з навколишньої дійсності;
— обчислювати частоти для невеликих вибірок (до 30 значень);
— подавати статистичні дані у вигляді таблиць, відповідних точкових та інтервальних розподілів частот;
— будувати полігон та гістограму розподілу частот.
|
VII
|
Резерв навчального часу (14 год)
|
|
Програма з геометрії
11-й клас
(2 год на тиждень, у І семестрі — 32 год,
у І семестрі — 38 год, усього 70 год)
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
I
|
Многогранники (18 год)
Мета. Дати систематизовані відомості про основні види многогранників та площі їх поверхонь. Двогранні кути. Лінійний кут двогранного кута. [Многогранні кути].
Многогранник та його елементи. Опуклі многог-ранники. Паралелепіпед. Призма і піраміда. Пряма і правильна призми. Правильна піраміда. Перерізи многогранників, їх побудова.
Площі бічної та повної поверхонь призми і піра- міди.
Правильні многогранники. [Симетрія правильних
многогранників].
|
Учні повинні:
мати уявлення про многогранні кути; многогранник, правильні многогранники; лінійний кут двогранного кута, призму, піраміду;
знати:
— означення многогранників, указаних у змісті про- грами, та їхні властивості;
— формули площ бічної та повної поверхонь призми і піраміди;
уміти:
— зображати многогранники, користуючись властивостями паралельного проектування;
— застосовувати вивчені властивості й формули до розв'язування простіших задач.
|
II
|
Тіла обертання (14 год)
Мета. Ознайомити учнів з тілами обертання та їхніми властивостями.
Поняття про тіло і поверхню обертання. Циліндр і .конус. Осьові перерізи циліндра і конуса. Перерізи
|
Учні повинні:
мати уявлення про тіло та поверхню обертання;
знати означення циліндра, конуса, кулі, сфери та їхні
властивості;
|
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
II
|
циліндра й конуса площиною, паралельною основі. Уписані й описані призми та піраміди.
Куля і сфера. Переріз кулі площиною. Дотична площина до сфери.
|
уміти:
— зображати тіла обертання на площині;
— розв'язувати простіші задачі, застосовуючи їхні властивості.
|
III
|
Об'єми тіл (14 год)
Мета. Дати відомості про об'єми многогранників і тіл обертання.
Поняття про об'єм тіла. Основні властивості
об'ємів. Об'єми многогранників: паралелепіпеда,
призми, піраміди.
Об'єми тіл обертання: циліндра, конуса, кулі [та її
частин].
[Відношення об'ємів подібних тіл].
|
Учні повинні:
мати поняття про об'єм тіла;
знати:
— основні властивості об'ємів;
— формули для обчислення об'ємів паралелепіпеда, призми, піраміди, об'ємів тіл обертання;
уміти розв 'язувати простіші задачі на знаходження об'ємів, указаних у змісті програми тіл.
|
IV
|
Площі поверхонь тіл обертання (10 год)
Мета. Завершити систематичне вивчення тіл обертання у процесі розв 'язування задач на обчислення площ їх поверхонь.
Площі бічної та повної поверхонь циліндра і кону са. Площа сфери.
|
Учні повинні:
мати уявлення про площу поверхні тіл обертання;
знати формули площ бічної та повної поверхонь циліндра і конуса, сфери;
уміти розв 'язувати простіші задачі на знаходження площ поверхонь, указаних у змісті програми тіл.
|
V
|
Комбінації геометричних тіл (6 год)
Мета. Ввести поняття про вписані та описані многогранники. Розв 'язувати задачі на комбінацію просторових фігур, у тому числі й прикладного змісту
|
Учні повинні:
мати уявлення про:
— комбінації тіл: многогранники, вписані в кулю та описані навколо кулі;
|
№
пп
|
Тема, мета вивчення, зміст навчального матеріалу
|
Основні вимоги до математичної підготовки учнів
|
1
|
2
|
3
|
VI
|
Уписані й описані многогранники і тіла обертання. Розв'язування задач на комбінації просторових фігур.
|
призму, вписану в циліндр та описану навколо циліндра;
піраміду, вписану в конус та описану навколо конуса;
уміти розв 'язувати задачі на комбінацію просторових
фігур.
|
VII
|
Резерв навчального часу (8 год)
|
|
ПРОГРАМИ
для загальноосвітніх навчальних закладів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв економічного профілю. Математика. 10 – 11-і класи (авт. М.А.Вайнтрауб, О.С.Стрельченко, І.Г.Стрельченко)
Пояснювальна записка
|