Загальні теоретичні та історичні відомості про функціональні рівняння


Скачати 445.32 Kb.
Назва Загальні теоретичні та історичні відомості про функціональні рівняння
Сторінка 3/5
Дата 25.10.2013
Розмір 445.32 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Математика > Документи
1   2   3   4   5

Приклад 1. Що буде являти собою графік функції y=f(x), що задовольняє функціональне рівняння f(x)=f(f(x)), і є неперервною на всій числовій осі.
Графіком такої функції є лінія, що має характерні «злами». Спочатку графічно отримаємо точку з ординатою , припускаючи відомим розташування графіка функції , це ордината точки (рис.1).

Висновок 1. Якщо справедлива рівність , то кожній точці графіка , що лежить поза прямою y=x, відповідає точка графіка, яка лежить на прямій y=x і має ту ж ординату.

Для обґрунтування такого висновку помітимо, що на рис.1 ординати точок М1 і М3 повинні співпасти, тоді точка М3 графіка співпаде з точкою М2 прямої y=x.
Таким чином, доки ситуація з графіком функції , що задовольняє умову , виглядає як на рис.2, точки Mi і Ni належать графіку.

Зробимо тепер основний висновок.

Висновок 2. Якщо функція неперервна на всій числовій осі і задовольняє рівнянню , то частинами її графіка обов’язково є частини прямої (чи вся її пряма, чи її промінь, чи її відрізок, чи її точка), а сам графік має один з п’яти видів, зображених на рис.3.



Для обґрунтування цього висновку візьмемо дві точки графіка , що лежать на прямій y=x: і Як відомо значення функції f(x) в силу її неперервності заповнять на осі Oy весь відрізок з кінцями в точках f(x1) і f(x2). А цьому відрізку буде на прямій y=x відповідати відрізок N1N2 графіка (рис.4).

Таким чином, на прямій y=x графіку функції належить множина, яка або складається тільки з одної точки, або, поряд з двома різними точками, містить і весь відрізок між ними. Подібні множини на прямій називають однозв’язними. Необхідно звернути увагу на те, що в силу неперервності функції на всій числовій прямій розглядуваній множині належать його граничні точки.

Геометрично очевидно, що на прямій однозв’язними множинами, які містять і всі свої граничні точки, являються тільки сама пряма, окремі її точки, промені, відрізки.

Частина графіка , що лежить на прямій y=x, визначає верхню і нижню границі для частин графіка , що не лежать на прямій. В іншому ці частини довільні – настільки, наскільки можуть бути довільними частини графіка неперервної на всій числовій прямій функції, оскільки не важко перевірити, що для довільної неперервної функції, графік якої належить одному з пяти видів, вказаних на рис. 3, справедлива рівність .

Приклад 2. Цей приклад є узагальненням попереднього і стосується графічного розв’язку рівняння

f (x)=f ,

де функція неперервна й строго монотонна на всій числовій осі.

Як відомо для такої функції існує строго монотонна та неперервна обернена функція , значення якої заповнюють всю числову вісь.

Спочатку на рисунку, аналогічному рис.1, графічно одержимо точку з ординатою f , приймаючи за відоме розташування графіків функцій y=f (x) та y=, – це ордината точки M3 (рис.5).

Абсциса точки M2 повинна дорівнювати саме , щоб отримати ординату

f (x)= f .

Тепер неважко зробити висновок, який узагальнює висновок 2: якщо функція y=f (x) неперервна на всій числовій осі й задовольняє рівняння f (x)=f ,

де функція y= неперервна та строго монотонна на всій числовій осі, то частинами графіка y=f (x) обовязково є частини графіка y=(чи він увесь, чи його промінь, чи його відрізок, чи його точка); а сам графік y=f (x) має один з пяти видів, зображених на рис.6.



АДИТИВНІ ФУНКЦІЇ

Нехай на Rвизначено деяку функцію f, що задовольняє при довільних x, yR функціональне рівняння

f (x+y)=f (x)+ f (y). (32)

Це рівняння характеризує так звані адитивні функції.

Легко побачити: лінійна однорідна функція f (x)= ax (a – довільна стала) задовольнятиме (32). Виявляється, що для досить широкого класу функцій лінійна однорідна функція – єдина серед усіх, що задовольняють (32).

ЗАДАЧА 1. Довести, що визначена на R функція f, яка задовольняє (32) і обмежена зверху хоча б на одному інтервалі (s, s+t) (t – деяке додатне число), є лінійна однорідна функція.

РОЗВЯЗАННЯ. Із співвідношення (32) при x=y матимемо f (2x)=2f (x). Припустимо, що

f (nx)= nf (x), nN (33)

і доведемо, що f [(n+1)x]= (n+1) f (x).

Справді

f [(n+1)x]=f (nx+x)=nf (x)+f (x)= (n+1) f (x).

Отже, згідно з принципом математичної індукції рівність (33) має місце для будь-якого натурального числа n.

Вважатимемо тепер у рівності (33), яка виконана при довільному xR, x рівним . Маємо:

f () = f (x), nN.

Нехай тепер r – довільне додатне раціональне число, тобто r= (m, nN). Тоді, згідно з доведеним,

f (rx)= f (x)= mf ()=f (x)= rf (x).

Отже, якщо функція f адитивна, то для довільного додатного числа r Q має місце рівність

f (rx)= rf (x) (34)

(при будь-якому xR).

Співвідношення (34) дає можливість для довільної адитивної функції f, що задовольняє (32), обчислювати її значення при будь-якому додатному r Q, якщо задане тільки одне її значення, зокрема: f (1). Справді, покладаючи в (34) x=1, дістанемо:

f ( r)= rf (1).

Більше того, формула (34) діє також і при від’ємних раціональних значеннях змінної. Для того, щоб переконатися в цьому, покажемо спочатку, що f (0)= 0. Покладемо в (34) x=y=0, тоді f (0)=2f (0). Отже, f (0)= 0. Візьмемо тепер у (34) y= - x, тоді

f (x–x)= f (x)+ f (- x)= f (0)=0

і, отже, f (- x)= f (x) для довільного xR .

Таким чином, для довільного від’ємного раціонального числа – r:

f (-rx)= - f (rx)= - rf (x).

Отже, для будь-якого rQ

f (rx)= rf (x), xR (35)

і, зокрема, при x=1

f ( r)= rf (1), rQ. (36)

Це для визначеної на R адитивної функції f, що задовольняє функціональне рівняння (32), але це справедливо, коли значення змінної раціональні.

Поширимо формулу (36) на всі дійсні значення x, використавши те, що f обмежена зверху хоча б на одному інтервалі (s; s+t) (t деяке додатне число).

Зазначимо, що з умови f (x)<M на інтервалі (s; s+t) випливає обмеженість зверху функції f на інтервалі (0; t). Справді, нехай x(0; t), тоді x+s(s; s+t) i, отже, f (x+s)<M. Виходячи з (32), маємо f (x)+f (s)<M і, отже,

f (x)1

при довільному x(0; t).

Введемо до розгляду допоміжну функцію:

g(x)=f (x) – x, xR. (37)

На проміжку (0; t) функція g обмежена зверху:

g(x)<M1+|f (t)|=M2.

Очевидно також, що g(t)=0 i при довільних x, yR

g(x+y)=g(x)+g(y).

Звідки випливає, що

g(x+t)=g(x)+g(t)=g(x),

тобто функція g – періодична з періодом t >0. З періодичності цієї функції та її обмеженості зверху на проміжку (0; t) випливає обмеженість зверху g при довільному xR , тобто g (x)< M2.

Доведемо тепер, що g(x)0. Припустимо супротивне: нехай при деякому x0(0; t) значення функції g(x0)0. З формули (34) матимемо тоді для адитивної функції g:

g(rx0)=rg(x0), rQ.

Очевидно, завжди можна підібрати число rQ так, щоб rg (x0)>M2. Отже, при значенні змінної rx0 матимемо g(rx0)>M2, а це суперечить тому, що g(x)< M2 при довільному xR.

Суперечність доводить, що g(x)0 при будь-якому x(0; t), а отже, враховуючи періодичність, g(x)0 при довільному xR.

З формули (37) дістанемо:

f (x)=x.

Поклавши a=, остаточно матимемо:

f (x)=ax, xR,

що й треба було довести. З останньої формули очевидно, що a=f(1) (a – довільна стала).

Не слід думати, що довільна визначена на R функція f, що задовольняє (32), є лінійною однорідною. У 1905 р. німецький математик Г.Гамель (1977–1954) побудував адитивну функцію, що була відмінною від лінійної однорідної. Основна її властивість полягає в тому, що вона не обмежена зверху на довільному інтервалі. На жаль, результат Гамеля дуже складний, і я не наводжу його.
1   2   3   4   5

Схожі:

Розділ І. Загальні відомості про алгебраїчні рівняння вищих степенів
Рівняння вміли розв'язувати близько 2000 років до н е вавилоняни. Використовуючи сучасний алгебраїчний запис, можна говорити, що...
В. Л. Красюк Ділова українська мова
У посібнику подано основні теоретичні відомості з ділового українського мовлення, висвітлено питання правопису та загальні мовні...
1. Загальні відомості про районні організації політичних партій
Загальні відомості про районні організації політичних партій (останні дані про кількість зареєстрованих районних організацій, порівняльний...
Історичні відомості про виникнення та розвиток хлібопекарського та...
Тема 1: Історичні відомості про виникнення та розвиток хлібопекарського та кондитерського виробництва, їх місце та роль у сучасному...
Урок №3 Тема. Рівняння та його корені
Мета: домогтися свідомого сприйняття змісту поняття «рівняння»; по­глибити, розширити та узагальнити знання учнів про рівняння, здобуті...
ЗАГАЛЬНІ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ...
Виконує функціональні повноваження першого заступника голови районної державної адміністрації у разі його відсутності, діючи в межах,...
ЗАГАЛЬНІ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОВНОВАЖЕННЯ КЕРІВНИКА АПАРАТУ
Закону України „Про державну службу” та здійснює координацію роботи з питань запобігання проявам корупції в апараті районної державної...
Додатки до уроку «Материки Землі» Додаток Історичні відомості про виникнення материків
Земля — одна з 9 планет, якi обертаються навколо Сонця i утворюють Сонячну систему
Короткі історичні відомості. Види виробів із сірників: об’ємні ви­роби...
Короткі історичні відомості. Види виробів із сірників: об’ємні ви­роби із сірників; картинки із сір­ни­ків; аплікація із сірників;...
Лабораторна робота №2 Дослідження властивостей термопластичних насичених...
Дослідження властивостей термопластичних насичених та ненасичених полімерів на прикладі поліетилену та КАУЧУКУ
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка