4 Розподіл на промисловому підприємстві


Скачати 3.11 Mb.
Назва 4 Розподіл на промисловому підприємстві
Сторінка 5/18
Дата 02.04.2013
Розмір 3.11 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Маркетинг > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Складування товарів як функція фізичного розподілу
Система складування передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним. У процесі розроблення системи складування необхідно враховувати всі взаємозв’язки та взаємозалежності між зовнішніми (що входять на склад та виходять з нього) та внутрішніми (суто складськими) потоками об’єкта та пов’язані з ними фактори (параметри складу, технічні засоби, особливості вантажу тощо).

Розроблення системи складування базується на виборі найраціональнішої з усіх техніч­но можливих систем для вирішення поставленого завдання методом кількісного та якісного оцінювання. Такий процес вибору та оптимізації передбачає виявлення пов’язаних між собою факторів, система­тизованих у кілька основних підсистем. Отже, система складування містить такі складські підсистеми:

  • вантажну одиницю;

  • вид складування;

  • обладнання з обслуговування складу;

  • систему комплектації;

  • управління переміщенням вантажу;

  • обробку інформації;

  • конструктивні особливості будівель і споруд.

Вибір раціональної системи складування повинен здійснюватися у такій послідовності:

  1. визначення місця складу у каналі розподілу та його функції;

  2. визначення загальної спрямованості технічної оснащеності складської системи (механізована, автоматизована, автоматична);

  3. визначення завдання, якому підпорядковане розроблення системи складування;

  4. вибір елементів кожної складської підсистеми;

  5. створення комбінацій обраних елементів усіх підсистем;

  6. здійснення попереднього вибору конкурентоспроможних варі­антів з усіх технічно можливих;

  7. проведення техніко-економічної оцінки кожного конкурентоспроможного варіанта;

  8. здійснення альтернативного вибору раціонального варіанта.

Оптимальна система складування передбачає раціональність техно­логічного процесу на складі. Основною умовою тут є мінімальна кіль­кість операцій з переробки вантажу. Саме тому значна увага приді­ляється визначенню оптимального виду і розмірів товароносія, на яко­му формується складська вантажна одиниця. Такими товароносіями можуть стати: стоякові, сітчасті, ящичні, плоскі піддони та напівпіддони, а також касети, ящики для дрібних вантажів тощо.

Складський товароносій пов’язує між собою номенклатуру вантажу, що пере­роблюється, зовнішні та внутрішні матеріальні потоки і всі елементи системи.

На вибір товароносія впливають:

  • вид і розміри упаковки та транспортної тари;

  • система комплектації замовлення;

  • оборотність товару;

  • технологічне обладнання, що застосовується для складування вантажу;

  • особливості підйомно-транспортних машин і механізмів, що обслуговують склад.

Основним критерієм правильного вибору товароносія є відсут­ність повернення складської вантажної одиниці з зони комплектації до зони зберігання при формуванні замовлення покупця.

В основному розрізняють три види складування.

Одиничне є найпростішою формою і використовується при зберіганні обладнання, транспортних засобів та інших засобів, які тимчасово витримують відкритість. Досить часто застосовується лінійне і блокове збереження. При лінійному збереженні до кожного одиничного збереження забезпечується прямий доступ, зручний для різноманітних товарів з невеликими і середніми розмірами.

Виділяють такі види збереження:

  • розміщення товарів на підлозі;

  • створення полиць-стелажів;

  • рухомі полиці;

  • створення висотних стелажних складів.

Блокове збереження характеризується тісним (без простору) розміщенням. Недолік розміщення – зберігатися можуть лише комплектні одиниці і відсутній прямий доступ до об'єктів, що зберігаються.

При цьому виділяють такі види основних варіантів збереження:

  • складування у штабельованих блоках;

  • складування у висотних стелажах;

  • складування у стелажах до 6 м.;

  • складування в прохідних (в’їзних) стелажах;

  • складування у пересувних стелажах;

  • складування в елеваторних стелажах та ін.

На сучасних складах частіше використовуються комбінації різних варіантів складування, особливо на складах оптової торгівлі. Пояснюється це різноманітністю продукції, що зберігається, із власними специфічними особливостями.

Доступність елементів, що складуються, їх розміри і вага впливають на конструкцію складів. Альтернативами є:

  • плоска;

  • висотна;

  • стелажне збереження або в підвісному стані;

  • збереження на відкритому повітрі.

Плоска - одноповерхова, без підвалу складська будівля. Висота до 4 м і використання простих транспортних засобів є найбільш економною порівняно з висотними.

Висотна або багатоповерхова – будівлі відрізняються обмеженими можливостями навантаження на підлогу, додаткову витрату площ і капітальних коштів на створення кліток, стелажів і т.д. Склади, що обладнані полицями, стелажами розміщені в одноповерхових будівлях і досягають висоти 14 м і більше. Будівництво підвісних складів має ту перевагу, що вони можуть бути швидко перебудовані та матимуть вільний доступ транспорту до місць збереження. Ці склади мають захисні пристрої від непогоди і мають перевагу порівняно з зберіганням на відкритому повітрі.

Для обслуговування складів використовують різноманітні підйом­но-транспортні машини і механізми, їх вибір тісно пов’язаний з уже переліченими підсистемами і залежить від характеристик самих технологічних засобів і загальної спрямованості технічної оснаще­ності складу.

Складське обладнання складається з таких основних компонентів:

  • допоміжні пристрої для навантаження-розвантаження;

  • внутрішньоскладські транспортні засоби;

  • полиці, стелажі, ящики, штабелери та ін.

Найбільш поширеними на механізованих скла­дах є такі види підйомно-транспортних засобів, як електронавантажники та електроштабелери, а на автоматизованих складах – міжстелажні крани-штабелери.

Для досягнення ефективності обороту важливим є вибір відповідних видів внутрішньоскладського транспорту. Вони охоплюють: вилочні підйомники, ручні підйоми, електроталі, оператори для висотного стелажування складу, рухові роботи, рольганги і т.д. Внутрішньоскладське транспортування передбачає пересування вантажу між різними зонами складу: від зони розвантаження в зону прийому, звідти в зону збереження, комплектації та в навантажувальну зону. Транспортування вантажів усередині складу повинно здійснюватися при мінімальній протяжності в часі та просторі за прямими маршрутами.

Стелажі і полиці є складським обладнанням для одиничних товарів і виготовляються з дерева, бетону і сталі.

У процесі переробки вантажу процес комплектації проходить три етапи:

  1. відбір товару за замовленнями покупця;

  2. комплектація повного замовлення покупця згідно з його замовленням;

  3. комплектація партій відправки покупцям для централізованої чи децентралізованої доставки.

Існує кілька схем відбору, які містять різноманітне сполучення таких позицій:

  1. вихідне положення вантажу по відношенню до відбиральника (статичне чи динамічне) при підготовці матеріалу до споживання;

  2. переміщення вантажу у просторі при відборі (одномірне, двомірне);

  3. відбирання вантажу (за допомогою технічних засобів чи без них);

  4. ступінь комплектації замовлення (централізований – відби­рання вантажу одночасно для кількох клієнтів, децентралізова­ний – для одного клієнта).

Технологічний процес на сучасних складах, у першу чергу автоматизованих, передбачає наявність управляючих інформаційними пото­ками систем, які здійснюють:

  • управління прийомом та відправкою вантажів;

  • управління запасами на складі;

  • обробку документації, що одержується;

  • підготовку супроводжувальних документів при відправці вантажів тощо.


Організація транспортно-експедиційного обслуговування
У вузькому розумінні транспортом вважають сукупність технічних за­собів, призначених для просторового переміщування продукції та матеріалів; у більш широкому розумінні транспорт це одна з галузей виробничої сфери на­родного господарства, котра тісно взаємодіє з усіма його галузями щодо фізичного переміщування сировини, матеріалів, готової продукції і виконує роль сполучної ланки, що забезпечує неперервність процесів матеріального виробництва.

Завдяки створенню єдиної транспортної системи в Україні транспорт забезпечує зв'язок між територіально віддаленими районами виробництва і районами спожи­вання і тому відіграє суттєву роль у забезпеченні функціонування підприємств сфери торгівлі, громадського харчування і послуг. Ритмічна і вчасна доставка това­рів сприяє рівномірній роботі підприємств торгівлі, зниженню рівня товарних запа­сів і скороченню витрат підприємств торгівлі.

Особливості техніко-експлуатаційних характеристик окремих видів транспорту обумовлюють доцільність їх застосування у здійсненні різних етапів транспорту­вання продукції, зокрема:

  • залізничним транспортом рекомендується користуватися переважно для дальніх і масових перевезень практично всіх видів продукції і товарів народного споживання;

  • морським транспортом – переважно для перевезень різноманітних вантажів – об'єктів міжнародних економічних операцій з експорту-імпорту товарів, вивезення риби і рибопродуктів з місць їх лову, а також для міжнародних масових перевезень насипних і наливних вантажів;

  • річковим транспортом – для забезпечення масових перевезень вантажів основними водними магістралями, якщо не потрібні швидкі терміни доставки;

  • авіаційним транспортом – для здійснення термінових перевезень вантажів, особливо у важкодоступні райони;

  • автомобільним транспортом – на різних етапах транспортування і, як правило, на короткі відстані;

  • трубопровідним транспортом – для постачання газу, нафти, паливо-мастильних матеріалів.

Крім перевезень вантажів транспортні підприємства надають своїм клієнтам, зокрема, торгівлі, різноманітні послуги, пов'язані з прийманням вантажів на тимча­сове відповідальне зберігання, супроводженням вантажів експедиторами, здаван­ням вантажів органами транспорту та ін. Увесь комплекс робіт, які виконуються під час транспортування вантажів від пункту відправки (зі складу вантажовідправника) до моменту здавання в пункт призначення (до складу вантажоодержувача), а також операції, які виконуються до і після перевезення вантажів, заведено називати транспортно-експедиційними операціями.

Розгорнутий перелік операцій, що належать до транспортно-експедиційного процесу, містить такі види робіт:

  1. підготовка товарів до перевезення (пакування, маркування, сортування вантажів, їх пакетування і зберігання до моменту відвантаження тощо);

  2. зважування вантажів та/або транспортних засобів;

  3. роз­рахунок і вибір раціонального варіанта завантаження транспортних засобів, схем розміщення і закріплення вантажів;

  4. завантаження на транспорт у пункті відпра­вки, їх закріплення у транспортному засобі, накривання вантажів;

  5. приймання вантажу до перевезення на складі перевізника або замовника;

  6. оформлення перевезення, перевірка транспортних і супровідних документів;

  7. процес переве­зення, що враховує створення необхідного режиму, супровід товару в дорозі та йо­го охорону;

  8. розвантаження і здавання вантажу на склад вантажоодержувача в пункті призначення або іншому перевізнику для подальшої доставки за призна­ченням;

  9. оформлення завдання-приймання вантажу;

  10. здійснення розрахунків за виконані перевезення;

  11. страхування вантажів, виконання митних процедур під час міжнародних перевезень, паспортно-візове обслуговування;

  12. інформа­ційний супровід перевезення, у тому числі повідомлення про місцезнаходження вантажу, терміни його відправки та прибуття, інформування про види послуг, тарифи і режими роботи перевізників та експедиторів;

  13. ведення обліку і звітності щодо перевезень, заповнення документів, видавання довідок, пов'язаних із перевезеннями тощо (Апопій, 2005).


Організація перевезень вантажів залізничним транспортом
Перевезення вантажів залізничним транспортом в Україні регулюються Стату­том залізниць України, Правилами перевезення вантажів, Технічними умовами на­вантаження і кріплення вантажів, іншими нормативними документами, а також до­говором, який укладається між транспортним підприємством і вантажовідправником, експедитором або іншим замовником. Робота з організації перевезень на за­лізниці покладена на спеціальні служби залізниці: товарні контори станцій, товарні каси, багажні (вантажні) двори. B їх обов'язки входить оформлення і перевірка складених вантажовідправниками документів на вантажні перевезення, а також за­безпечення процесу доставки вантажів.

Перевезення торговельних вантажів залізницею здійснюються на договірних за­садах на основі місячного планування перевезень. Основою місячного планування перевезень є поточні або довгострокові договори про організацію перевезення та замовлення відправників або експедиторів. Для цього в місцеве Управління залізниці замовник (вантажовідправник, експедитор) не пізніше ніж за 14 днів до початку місяця, в якому планується перевезення, повинен подати замовлення для отримання необхідної кількості вагонів або контейнерів. Таке замовлення подається у трьох примірниках, кожний з яких підписується керівником підприємс­тва і його підпис затверджується печаткою, за формою розгорнутого плану переве­зень вантажів за встановленою номенклатурою, з розподілом за видами вантажів, станціями відправлення і залізницями призначення, а за вантажами, що відвантажува­тимуться у межах залізниці відправлення, – з розподілом за станціями призначення. При цьому обсяги перевезень розраховуються в тоннах і вагонах або тільки у ваго­нах. Вантажовідправники подають окремий розгорнутий план з кожної станції відправлення на кожну номенклатурну групу вантажів.

Після розроблення місцевою залізницею місячного плану перевезення вантажів та доведення його до відома вантажовідправника він повинен подати декадне замовлення на надання вагонів у розрізі днів декади і напрямків перевезення (не пізніше ніж за 3 дні до початку декади).

Ha основі отриманого (не пізніше ніж за 1 день до початку декади) повідомлення місцевої станції залізниці про кількість виділених вагонів у розрізі вантажів і заліз­ниць або станцій призначення вантажовідправник повинен забезпечити підготовку вантажу до відправки, визначити спосіб його переміщення (тобто встановити для да­ного вантажу вид відправлення, швидкість доставки, вид сполучення), оформити від­повідні перевізні документи і передати вантажі транспортному підприємству.

Важливу роль в організації перевезення відіграє спосіб перевезення вантажів, який визначається низкою ознак, що базуються на класифікації залізничних переве­зень за територіальною ознакою і видом сполучення, видом відправлення, швидкіс­тю перевезення тощо. Швидкість перевезення вантажу вибирає і зазначає в залізнич­ній накладній вантажовідправник.

Основним перевізним документом при залізничному перевезенні є транспортна залізнична накладна, яка супроводжує вантаж до станції призначення і передається вантажоодержувачеві разом з вантажем. У накладній зазначаються відомості про від­правника і одержувача, швидкість перевезення, найменування вантажу, кількість місць і масу вантажу, оголошену цінність вантажу, час приймання його до переве­зення та ін. Крім накладної, заповнюються інші передбачені документи (дорожня відомість на перевезення вантажу, корінець дорожньої відомості на перевезення, квитанція про прийняття вантажу до перевезення; при перевезеннях вантажів з об­меженими термінами зберігання додатково повинні бути виписані сертифікати, по­свідчення якості товарів, ветеринарні посвідчення). У транспортній залізничній на­кладній залізниця зобов'язана проставити календарний штемпель, що підтверджує факт прийняття вантажу для перевезення. Квитанція про прийняття вантажу до пе­ревезення видається вантажоодержувачеві під розписку у відповідній графі корінця дорожньої відомості.

Транспортна залізнична накладна і квитанція про прийняття вантажу, які вида­ються вантажовідправникові, підтверджують укладення договору перевезення ван­тажу, за яким залізниця зобов'язується вчасно і в цілісності доставити вантаж на залізничну станцію призначення з дотриманням умов його перевезення і видати ва­нтаж вантажоодержувачеві, а вантажовідправник – оплатити це перевезення.

Перевезення вантажів по залізниці поділяють (Апопій, 2005):

1) за територіальною ознакою:

  • внутрішні перевезення;

  • міжнародні перевезення (в тому числі перевезення експортних та імпортних вантажів і транзитні перевезення);

  • залежно від виду сполучення внутрішні перевезення вантажів залізницею поділяють на:

  • місцеві перевезення – здійснюються між двома станціями одного Управлін­ня залізниці;

  • перевезення в прямому внутрішньому сполученні – між станціями двох і більше Управлінь залізниці;

  • перевезення в змішаному сполученні – різни­ми видами транспорту, зокрема, перевезення в прямому змішаному сполученні – різними видами транспорту за одним документом;

2) за видами відправлення, тобто з урахуванням розміру партії, що відправ­ляється:

  • дрібними відправленнями – коли партія вантажів, пред'явлених до перевезення за одним перевізним документом, не потребує надання окремого вагона (в масу відправлення включається маса вантажу, тари або упаковки, а також маса належних перевізних пристосувань). Перевезення дрібними відправленнями здійснюють, як правило, у збірному універсальному вагоні. У такому вагоні дрібні партії вантажу, які належать різним вантажовідправникам, об'єднуються в одну вагонну партію з оформленням перевезення за окремими залізничними накладними;

  • вагонні відправлення – партія вантажу, пред'явлена за однією залізничною накладною, для перевезення якої надається окремий вагон;

  • контейнерні відправлення – контейнерним відправленням вважається вантаж, який пред'явлений за одним перевізним документом для перевезення в контейнері, або контейнер у порожньому стані;

  • перевезення групами вагонів;

  • перевезення маршрутами;

3) залежно від швидкості:

  • перевезення вантажною швидкістю (її забезпечують всі вантажні поїзди). При перевезеннях більшості звичайних вантажів в універсальних вагонах дрібними відправленнями її умовно беруть у розмірі 180 км за добу; вагонними відправленнями – 330 км за добу, маршрутними – 550 км за добу;

  • перевезення великою швидкістю (у швидких поїздах в одному напрямку). Застосовується для перевезень вантажів з обмеженими термінами зберігання, для перевезень цінних вантажів, інших вантажів за бажанням вантажовідправника і за узгодженням із залізницею. При таких перевезеннях норма пробігу вагона з вантажем становлять від 550 км за добу (при перевезеннях дрібними відправленнями) до 660 км за добу (при перевезеннях у вагоні рефрижераторі);

  • перевезення багажною швидкістю (у вантажних вагонах пасажирських пoїздів). У цьому разі швидкість перевезення залежить від розкладу руху конкретного пасажирського поїзда.

Технологічний процес перевезення вантажів залізницею
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Схожі:

ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Опорний конспект лекцій з дисципліни «Планування і контроль на підприємстві» для студентів IV курсу/ Укл ст викладач кафедри економіки...
Ю. Ю. Криворог, магістрант гр. ФК-06-1, В. П. Кравченко, доц., канд екон наук
У статті висвітлено результати аналізу та оцінка фінансової діяльності підприємства «Креатив». Досліджено систему стратегічного управління...
План Передмова Розподіл влад розподіл функцій Порівняльний аналіз...
Тому тільки дослідивши роботу вищих органів законодавчої і виконавчої влади можна більш або менш точно визначити, в яких формах здійснюється...
4. Формування й розподіл прибутку Тема 4
Ключові слова: ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ ВІД ОПЕРАЦІЙНОЇ, ІНВЕСТИЦІЙНОЇ, ФІНАНСОВОЇ, ЗВИЧАЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ВАЛОВИЙ ПРИБУТОК, ПРИБУТОК...
Хто несе відповідальність за організацією бухгалтерського обліку на підприємстві?

Уроку
Розподіл сили струму, напруги та опору в електричному колі з послідовним з’єднанням провідників
ПЛАНУВАННЯ
ПЕРЕЛІК РОЗДІЛІВ І ТЕМ ТА РОЗПОДІЛ ГОДИН ІІ. КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ІІІ. ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ
ПЛАНУВАННЯ
ПЕРЕЛІК РОЗДІЛІВ І ТЕМ ТА РОЗПОДІЛ ГОДИН (за програмою профільного рівня, 10-й клас, група юнаків)
Вступ
Модуль контролю використання корпоративної мережі та телекомунікаційних сервісів на підприємстві
Практично-семінарське заняття №14. Людина і біосфера
Вчення В.І. Вернадського про біосферу. Структура біосфери. Розподіл життя у біосфері
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка