4 Розподіл на промисловому підприємстві

ВСТУП

• 
  вивчення сутності та значення маркетингової політики розподілу;
  
• 
  освоєння сутності, форм і методів організації роботи посередників та управління товарним рухом;
  
• 
  вивчення сутності формування і функціонування каналів розподілу;
  
• 
  набуття навичок підвищення ефективності діяльності посередників та оптимізації витрат у процесі товарного руху;
  
• 
  освоєння економічної сутності, організаційних основ розподілу, збутової діяльності на промисловому підприємстві;
  
• 
  вивчення оптової та роздрібної торгівлі в каналах розподілу;
  
• 
  освоєння правових основ та організації системи державних закупівель та державних замовлень;
  
• 
  дослідження процесу формування оптимального каналу розподілу та освоєння методів оцінки результатів його діяльності.
  

ЗНАТИ:

• 
  враховуючи стан економічного розвитку і специфіку діяльності суб'єкта господарювання, обґрунтовано оцінювати і вибирати найефективніші канали розподілу;
  
• 
  застосовувати маркетингові інструменти при формуванні системи товароруху і механізмів використання каналів розподілу;
  
• 
  визначати оптимальний рівень витрат у процесі товарного руху;
  
• 
  ефективно управляти та обґрунтовано застосовувати необхідні напрямки удосконалення системи товароруху;
  
• 
  виявляти та аналізувати фактори, що впливають на вибір каналу розподілу;
  
• 
  на основі визначених критеріїв здійснювати оптимальний вибір структури і форми каналу розподілу;
  
• 
  визначати стратегії маркетингових каналів при формуванні маркетингової політики розподілу.
  

1. 
   логістичні:
   

• 
  створення інтегрованої системи регулювання та контролю за товарним рухом і потоками, що його супроводжують (фінансовими, інформаційними тощо), яка забезпечувала б своєчасність, високу якість постачання і необхідну кількість продукції споживачам;
  
• 
  формування системи закупівель сировини, матеріалів тощо;
  
• 
  визначення технології фізичного переміщення товарів;
  
• 
  координація і організація товароруху (обробка замовлень, упакування, комплектація, консервування, складування, створення необхідних товарно-матеріальних запасів та їх підтримання, отримання і відвантаження товарів, транспортування продукції);
  
• 
  розроблення способів управління рухом товарів;
  
• 
  організація передпродажного і післяпродажного обслуговування;
  
• 
  виконання всіх замовлень з найвищою якістю та у стислі терміни та ін.;
  

2. 
   дистрибутивні:
   
   • 
     дослідження, формування, обґрунтування й ефективне функціонування каналів розподілу і товароруху;
     

• 
  встановлення збалансованості між потребами і можливостями закупівлі і виробництва;
  

1. • 
     вибір методів, каналів і структури розподілу, формування систем товароруху;
     
   • 
     аналіз форм і методів роботи посередників у каналах;
     
   • 
     вибір і ведення політики розподілення в умовах конкуренції;
     
   • 
     визначення стратегії переміщення товарів;
     
   • 
     планування процесу реалізації продукції та ін.;
     
2. 
   збутові:
   

1. 
   проектування та реалізація фізичного розподілу продукції;
   
2. 
   обґрунтування та формування каналів розподілу;
   
3. 
   організація та координація роботи у каналі збуту та з кінцевими споживачами продукції.
   

1. 
   отримання прибутку у поточному періоді і на перспективу;
   
2. 
   максимальне задоволення платоспроможного попиту споживачів;
   
3. 
   довгострокову ринкову стійкість підприємства та конкурентоспроможність його продукції;
   
4. 
   створення позитивного іміджу на ринку та його суспільне визнання і т.п.
   

1. 
   стратегії розподілу;
   
2. 
   товарорух;
   
3. 
   канали розподілу.
   

• 
  оброблення замовлень. Містить отримання замовлень від споживачів чи посередників, перевірку можливості їх виконання (наявності товару на складі чи здатності його виготовити у потрібні терміни і у потрібній кількості), оформлення угоди і платіжних документів, оформлення відпускної документації. Процедура обробки замовлень, якщо вона не знаходиться під постійним контролем вищого керівництва, здатна істотно по­гіршити систему товароруху та завдати великих збитків. Саме під час цієї процедури замовлення можуть "залежуватися", що шкодить відносинам між фірмою-продавцем (виробником), її клієнтами та посередниками. Цикл замовлення — відвантаження — оформлення рахунка має бути зведений до мінімуму за строками, що можливо тільки у разі комп'ютеризації. За допомогою комп'ютера можна пере­вірити кредитоспроможність клієнта, наявність товару на складі, віддати команду на відвантаження, сповістити клієнта про строки доставки товару (Маркетинговий, 2004);
  
• 
  складування. Товар необхідно зберігати до моменту його реалізації, оскільки цикли виробництва і реалізації рідко збігаються за часом. Товари зберігають на складах підприємства, а також на територіях збуту. Підприємство може мати власні склади або орендувати склади в інших. Звичайно, власні склади є більш контрольо­ваними, однак їх утримання потребує витрат, які пов’язують капітал. Крім того, виникають труднощі при необхідності змінити місце складування. Спеціалі­зо­вані склади загального користування (орендовані) часто надають додаткові (платні) послуги упаковки товару, відвантаження, оформлення платіжної і відпускної документації. Які склади, у якій кількості і на якій території слід використовувати, визначають, порівнюючи економічну ефективність альтернативних варіантів;
  
• 
  упакування. Товар необхідно зберігати від зовнішнього впливу під час транс­пор­тування чи знаходження на складі. Багато товарів слід фасувати порціями, нап­риклад, сірники, щоб їх легко можна було рахувати, вантажити та ін. Крім того, яскрава упаковка привертає увагу споживачів, вона може бути використана як місце розміщення реклами;
  
• 
  укладання угод зі споживачем. Переговорні процеси притаманні всім рівням каналів. Виробники, оптові та роздрібні торговці ведуть переговори про асортимент продукції, ціни, методи просування товарів;
  
• 
  отримання і відвантаження товарів. Здійснюється після оформлення платіжної і відвантажувальної документації. У вітчизняній практиці – після попередньої проплати вартості товару;
  
• 
  підтримання товарних запасів. Підприємство повинно мати певні запаси готової продукції, достатні для здійснення своєчасного продажу її замовникам. Підтримання великих запасів пов’язує капітал, а незначний запас збільшує ризик невиконання замовлень внаслідок строків виробничих циклів, можливих затримок, пов’язаних із зривом термінів постачання черго­вої партії матеріалів, тому доводиться приймати компромісні рішення;
  
• 
  транспортування товару. Товар може бути доставлений споживачу (замовнику) транспортом підприємства, самовивозом (споживачем), транспортом сторонніх органі­за­цій. Вибір транспорту здійснюється з огляду на цілі товароруху і умови відповідних угод, з урахуванням швидкості, доступності, вартості та ін.