Специфіка викладання іноземної мови та світової літератури в сучасній школі
|
|
Скачати 159.12 Kb.
|
|
Сабадаш Т.М., вчитель німецької мови Черниш Т.М., вчитель світової літератури Специфіка викладання іноземної мови та світової літератури в сучасній школі У курсі сучасної шкільної програми іноземна мова та світова література – два предмети, які об’єктивно доповнюють один одного і стають для школяра інструментом пізнання світу. Зважаючи на це, сформувалася необхідність розуміння учнями того, що вивчення іноземної мови просто заради подальшого навчання та спілкування – це замало для їх самореалізації. У процесі навчання були створені умови для того, щоб учні розуміли, як знання, отримані під час вивчення одного предмету (німецької мови), стають інструментом глибинного розуміння іншого(світової літератури). В навчальних закладах з поглибленим вивченням іноземних мов(у нашій гімназії – англійська з 1-го класу, німецька та російська – з 5-го) можна запропонувати такий вид роботи, як читання творів малої форми в оригіналі з подальшою творчою роботою – складанням перекладів та їх порівнянням з оригіналом. Спочатку слід зупинитися саме на малих формах – поезії зокрема, тому що вона доступна для сприйняття в оригіналі і є яскраві приклади перекладацької майстерності. Якщо згадати слова відомого літературознавця і культуролога Г. Гачева, така робота тією чи іншою мірою відкриває учневі «національний образ світу». Читаючи твори української літератури, наші учні потрапляють у світ знайомий, зрозумілий, а «переклад завжди - вікно в інший світ, у світ іншого народу». А ще така робота стає для школяра одним із способів самовираження своєї творчої особистості, стимулює процес самоствердження, створюючи умови для самостійного засвоєння навчального матеріалу та надаючи можливість учням демонструвати свої досягнення. Так підтримується мотивація вивчення іноземної мови та світової літератури. Представлені уроки – це уроки з вивчення творчості німецькомовних письменників. Недоліками сучасних підручників з німецької мови є відсутність країнознавчого матеріалу та недостатня кількість текстів для читання, дуже малий обсяг матеріалу для ознайомлення з німецькою літературою, вивчення творчості відомих письменників та поетів. Компенсувати це можливо за рахунок об’єднання деяких уроків світової літератури та німецької мови у 7-ому-11-ому класах. На таких уроках учні уже в 7-8-ому класах зможуть прочитати під керівництвом учителів твори німецьких поетів в оригіналі, ознайомитися з їх біографією, розкрити художню своєрідність твору-оригіналу, вдосконалити граматичні навички німецької мови, познайомитися з азами перекладацької діяльності. Така форма роботи, як поступовий перехід від послівного перекладу до власної інтерпретації, допомагає учням глибше зрозуміти та проаналізувати поезію. Інтегровані уроки формують уявлення учнів і про найскладнішу творчу професію – перекладача. Вони знайомляться з її тонкощами, особливостями. Під час таких уроків висвітлюється проблема точності художнього перекладу, даються короткі відомості побудови відповідного поетичного жанру. Учні працюють над розкриттям ідейно-тематичної сутності і художньої своєрідності твору-оригіналу, підкреслюється перекладацька майстерність; з’ясовується роль підрядника (І етапу перекладу); розвиваються навички виразного читання та аналізу поетичного твору та перекладу; виховується повага до праці перекладача. Одним з основних етапів цих уроків є бесіда про «дух» і «букву перекладу» (за статтею Ж.В. Клименко «Сто тридцятий коштовний камінь», журнал «Зарубіжна література в навчальних закладах України» №4, 2000). Тобто чи необхідно перекладати слово в слово, щоб усе було саме так, як в оригіналі, чи достатньо зберегти спільну назву з оригіналом і декілька деталей? Це питання питань, яке примушує замислитися над двома аспектами в осмисленні перекладу: а) об’єктивістське уявлення про переклад як буквальне відображення оригіналу; б) суб’єктивістська концепція перекладу як процесу, тотожного оригінальній творчості. Один з українських теоретиків і практиків перекладу С. Ковганюк з цього приводу казав таке: «Мабуть, жодна з багатьох проблем не викликала стільки дискусій, розвідок, докладно аргументованих праць, як проблема точності» (Ковганюк С. Практика перекладу – Е.: Дніпро, 1968 – 267С., с.19) В ході роботи з учнями важливо прийти до спільного висновку про те, що майстерним вважається не той переклад, який дослівно передає текст, а той, в якому відображено «дух» оригіналу. тобто розкрито його ідейно-тематичну сутність, відтворено особливості художньої форми. Яскравим підтвердженням цього висновку можуть стати слова М.Т. Рильського: «Треба перекладати не букву, а дух, треба пам’ятати ще гоголівську вказівку про те, що для наближення до оригіналу слід іноді відходити від нього. Ось чому особисто перед терміном «точність» надаю перевагу термінові «вірність» » (цитата за книгою М. Рильського «Мистецтво перекладу: Статті, виступи, нотатки. – К: Радянський письменник, 1975. – 344 с, С.67») Кінцевий результат такої роботи – від реалістичного (адекватного, повноцінного, правильного перекладу, коли перекладач, дотримуючись законів мистецтва, відображає художню дійсність першоджерела) до суб’єктивно-інтуїтивного (коли перекладач, ігноруючи об’єктивні закономірності оригіналу, виявляє необмежену свободу творчості, результатом якої є новий твір, значною мірою віддалений від першоджерела). Представлені уроки демонструють і цей вид роботи. З метою відповідального ставлення до перекладу, виховання поваги до перекладацької діяльності, а також удосконалення мовної підготовки учнів (як рідної, так і німецької у даному випадку) доцільно звернути увагу учнів на труднощі, з якими їм доведеться мати справу: лінгвістичні (рід іменників, граматична категорія числа, міжмовні омоніми), екстралінгвістичні(передача національного колориту: людей, побуту, пейзажу, відносин…), відтворення часового бар’єру (це не календарний час, а культурний). Підсумовуючи такі уроки, варто поставити учням узагальнююче питання: «Чому, працюючи над перекладом, так важливо «ніде не порушити цієї рівноваги змісту і форми, яка притаманна творам їх автора?» (Коптілов В.В. теорія і практика перекладу. – К: Вища школа, 1982. – 168 с..) Нижче пропонуються уроки іноземної мови та світової літератури з вивчення поезії Гете, Шіллера, Гейне у 7-11-их класах. Науковий консультант: кандидат філологічних наук, доцент кафедри німецької філології КНЛУ Володіна Т.С. Учителі: учитель вищої категорії гімназії №117 ім. Лесі Українки Черниш Т.М., учитель вищої категорії Сабадаш Т.М. Уроки 1, 2 Тема: Оригінал, переклад, переспів літературного твору як спосіб розвитку творчих здібностей учнів на прикладі вірша Г.Гейне „Fichtenbaum“ (Урок розвитку зв’язного мовлення. 7 клас ) Навчальна мета: познайомити учнів з першими оригінальними творами з німецької літератури; поглибити знання учнів про творчість Г.Гейне; дати тлумачення таким літературознавчим поняттям, як оригінал, переклад, переспів (світова література); удосконалювати граматичні навички (прийменники, які вживаються з давальним відмінком) (німецька мова), формувати навички розпізнавання та розуміння граматичних явищ у тексті (дієприслівники) (німецька мова), формувати навички систематизувати і коментувати одержану інформацію, логічно будувати висловлювання, використовуючи відповідний лексичний матеріал (німецька мова, світова література), Розвивальна мета: розвивати вміння читати і розуміти текст, використовуючи мовну здогадку з опорою на контекст або словотворчі елементи (німецька мова, світова література) розвивати навички виразного читання поетичних творів українською, російською, німецькою мовами (світова література, німецька мова); розвивати самостійність у праці; Виховна мета: виховувати інтерес і цікавість до вивчення творів світової літератури у перекладах і в оригіналі (світова література, німецька мова) Тип уроку: інтегрований урок (німецька мова – світова література). Оформлення: малюнки учнів, шкільний журнал “Крок” із найкращими учнівськими роботами, німецько- українські словники Обладнання: презентація (слайди 2- 11) Епіграф Кожна людина – це всесвіт, що з нею народився і з нею помирає. Під кожним камінним надгробком поховано цілу всесвітню історію. Генріх Гейне У найкращому перекладі від автора 70-80%, від перекладача – 30-20% Андрій Тарковський Основний зміст уроку І. Робота з учителем світової літератури. 1. Вступне слово учителя: Разом із вами на уроках зарубіжної літератури ми читаємо багато творів, які належать до літературних скарбниць різних народів. А тим, що ці твори доступні нам, слід завдячувати майстрам перекладацької справи. 2. Запитання до класу: А чи задумувалися ви, коли вперше люди відчули потребу в перекладах та перекладачах? (Приблизний варіант відповіді: Потреба виникла ще в біблійні часи, про що свідчить біблійний міф про «Вавілонську вежу». Учень стисло переказує зміст міфу) 3. Запитання до класу: А чи знаєте ви, яка книга була перекладена першою у світовій історії? (Приблизний варіант відповіді готує учень-архіваріус: такою книгою стала Біблія. У третьому столітті до нашої ери єгипетський правитель Птолемей зініціював переклад перших п’яти книг Біблії з арамейської на грецьку, бо дуже хотів мати їх у своїй царській бібліотеці. Він призначив 72-х мовознавців, які за 72 дні завершили роботу. Цей переклад Біблії став відомий як Септуагінта, що походить від латинського слова «Сімдесят».) Учитель: Тобто історія перекладацтва, як ви зрозуміли, налічує понад 2000 років. Логічно постає питання: А коли перекладацькою справою почали займатися в Україні? Учень-архіваріус: З приходом християнства, коли виникла потреба перекласти християнські книги (Святе Письмо, Євангелія, Послання апостолів, Пророчі книги, Псалтир) слов’янською мовою (Х ст.). У давніх літописах лишилася згадка про князя Ярослава Мудрого, який зібрав писарів і започаткував перші школи перекладачів. Училися тут монахи, адже саме в монастирях були бібліотеки, це був своєрідний осередок культури. Продовження вступного слова вчителя світової літератури - Так що ж таке переклад? П  ереклад – це передача тексту, слова, усного висловлювання засобами іншої мови.Оригінал (від лат. оriginal – первісний) – оригінальний текст, з якого здійснюється переклад. Автори перекладів художніх творів мають не тільки досконало володіти мовою оригіналу, а й мовою, якою здійснюють переклад. Усе це повинно поєднуватися із творчими здібностями, письменницьким даром. Не випадково майстрів перекладацької літератури вважають співавторами художніх творів. Саме так говорив Андрій Тарковський: “У найкращому перекладі від автора – 70-80%, від перекладача – 20-30%”. “Чим талановитіший перекладач, тим повніше перетворюється він у автора” (К. Чуковський). Видатними українськими перекладачами можна вважати Івана Франка, Лесю Українку, Максима Рильського, Миколу Бажана, Григорія Кочура, Миколу Лукаша та інших. На уроках німецької мови та зарубіжної літератури ми теж будемо займатися перекладацькою діяльністю, як сьогодні. Але наша робота ні в якому разі ще не може називатися перекладом літературного твору. Це перший етап роботи письменника – перекладача – складання підрядника. ІІ. Робота з учителем німецької мови.
Запитання до класу: - Wir wissen, dass Heinrich Heine ein größer Dichter ist. Was wissen wir von ihm? - Ist er weltberühmt? - Wann wurde er geboren? (am 13.Dezember 1797) - In welcher Stadt wurde er geboren? (in Düsseldorf) - Was war Heines Vater? (Kaufmann) -Was könnt ihr über seine Mutter erzählen? (Sie war eine ausgebildete Frau, sprach vier Fremdsprachen, interessierte sich für Literatur und Philosophie). -Wann erschien die erste Sammlung der Gedichte Heines? (1821) -Heute arbeiten wir an seinem Gedicht „Fichtenbaum“ weiter. -Wann erschien dieses Gedicht? (1827) -Wie ist die Hauptthema dieses Gedichtes? (Einsamkeit, Liebe)
Jetzt lese ich dieses schöne Werk: Ein Fichtenbaum steht einsam Im Norden auf kahler Höh! Ihn schläfert, mit weißer Decke Umhüllen ihn Eis und Schnee. Er träumt von einer Palme, Die fern im Morgenland Einsam und schweigend trauert Auf brennender Felsenwand. 3. Vor dem Lesen machen wir uns mit der unbekannten Lexik bekannt. Tragt die Wörter ins Vokabelheft ein: der Fichtenbaum - ялинове дерево die Fichte – ялина einsam – самотній, самотньо kahl – голий, лисий die Höhe – висота, височина schläfern (безособ.дієслово) – ihn schläfert – його хилить до сну die Decke – покрив, ковдра, скатертина umhüllen – огортати träumen von (Dat.) – мріяти про schweigend – безмовний, мовчки trauern – сумувати, журитися brennend –пекучий, палаючий der Fels – скеля
- Seht noch mal an dem Gedicht und nennt alle Präpositionen! (учні називають прийменники, вчитель записує їх на дошці) im = in dem – в auf – на mit – з von – про, від - Mit welchem Kasus gebraucht man diese Präpositionen? (in, auf - прийменники подвійного керування, можуть вживатися з давальним і знахідним відмінком, залежить від питання. В даних словосполученнях вживаються з давальним відмінком, так як можна поставити питання де? mit, von – прийменники, які завжди вживаються з давальним відмінком) -Nennt die Wordverbindungen, wo diese Präpositionen sind: (im Norden, auf kahler Höh, im Morgenland, auf brennender Felsenwand - в даних словосполученнях прийменники вживаються з давальним відмінком, так як можна поставити питання де? mit weißer Decke, von einer Palme – ці прийменники завжди вживаються з давальним відмінком) - Сподіваюсь, що ви звернули увагу на незнайому форму дієслова, яка двічі зустрілася у цьому творі. (учні: schweigend, brennend) Ознайомлення з новим граматичним матеріалом – утворення Partizip I: основа дієслова в інфінітиві + суфікс -end. У реченні перед іменником виконує функцію прикметника і відмінюється як прикметник. 4. Учитель повторно читає вірш. 5. Учні під керівництвом учителя читають вірш Гейне німецькою мовою. 6. Складання учнями послівного перекладу вірша . Ein Fichtenbaum
*Fichtenbaum - німецькою мовою це іменник чоловічого роду, отже, обираючи для перекладу необхідне слово, ми керуємося існуючими варіантами. (Лермонтов обрав для російського варіанту слово «сосна». Ви виберете те, що вважаєте за потрібне. Український перекладач Первомайський обрав «кедр», а М.Старицький знайшов відповідне словосполучення – «самотня соснина») steht einsam стоїть самотньо Im Norden auf kahler Höh На півночі, на голій височині Ihn schläfert, mit weißer Decke Його хилить до сну, з білим покривалом Umhüllen ihn Eis und Schnee Огортають його лід та сніг Er träumt von einer Palme, Він мріє про пальму, Die fern im Morgenland Яка далеко в країні ранку * * Morgenland – ранкова країна, доцільніше перекладати
(асоціативний ряд) Einsam und schweigend trauert Самотньо і мовчки сумує Auf brennender Felsenwand. На розпеченій скелястій стіні. 5. Учитель: Діти, той вид роботи, який ми з вами виконали, називається підрядник. 6. Запис у зошитах: Підрядник – послівний прозовий переклад твору, передає зміст оригіналу. 7. Читання декількох підрядників, складених учнями в класі на уроці німецької мови. 8. Складання прозового варіанту: Сосна/Кедр стоїть самотньо на півночі, на голій височині. Його/він дрімає. Білим покривалом (розділові знаки змінені і доставлені) огортають його лід і сніг. Він мріє про пальму, яка далеко у країні ранку (сонце сходить на Сході; Схід географічно пустеля, східні країни, в яких ростуть пальми) самотньо і мовчки сумує на розпеченій скелястій стіні (у пісках, у пустелі; на скелі пальма не росте; частіше її можна побачити у пустелі або у східних містах) 9. Учитель німецької мови робить висновок: Ми з вами зробили підрядковий, технічний переклад. Можна зрозуміти зміст, але особистість автора ми не відчули. Лише художній переклад, а його ще називають вільним, передає не тільки зміст твору, а і його настрій, інтонацію. Власне, це і складає поезію, поетичну мову, яка характеризується емоційністю, образністю, експресивністю. IІІ. Узагальнення. Робота з учителем світової літератури 1. Учитель світової літератури читає заздалегідь підготовлений із учнем творчий переклад вірша. Стоїть кедр самотній У північній стороні. У снігу, у кризі гине, І палає уві сні . Уві сні він бачить пальму, Гарну, струнку , як лоза . У південній тій країні, Плаче й тужить вона. 2. Завдання для класу: * Дайте визначення понять “оригінал”, “переклад”, “переспів“. * Поміркуйте, чому переклад називають “важливим знаряддям спілкування між народами” (М.Т. Рильський)? * Назвіть видатних українських перекладачів. 3. Висновок: Переклад – це завжди і деяка інтерпретація трактування твору, в якому знаходить вираження ставлення перекладача до тексту, який він перекладає, і особливості його сприйняття. ІV. Робота вчителя світової літератури і класу з перекладними текстами вірша «Самотній кедр на стромині», зробленими майстрами українського слова. 1. Читання вчителем світової літератури віршів у перекладі Л. Первомайського та М. Старицького.
2. Завдання для класу: Ви прослухали переклади, тепер зробіть висновок, як би ви визначили вірш Л. Первомайського і вірш М. Старицького? Який із них близький до оригіналу, а який – до переспіву? Думку свою обґрунтуйте. Для відповіді скористайтеся підкресленими словами та словосполученнями. (Варіант висновку, який повинні були зробити учні під час самостійної роботи : Пер. №1 ближчий до оригіналу, хоча присутні нові елементи. Збережена ідейна спрямованість: сосна сумує за пальмою. Пер. №2 ближчий до переспіву (як і вірш М. Лермонтова). Співзвучні ідейні задуми: дерево сумує за теплими краями, в яких росте пальма. Так відбивається сум ліричного героя за іншим місцем. Емоційна мова.) 3. Робота з перекладами Гейне російською мовою: Ф. Тютчев “С чужой стороны...” М. Лермонтов “На севере диком…” Учитель: Послухайте переклади і поміркуйте, як би ви визначили вірш Ф. Тютчева і вірш М. Лермонтова (який з віршів близький до оригіналу, а який до переспіву? Думку свою обґрунтуйте. Для відповіді знову скористайтеся підкресленими словами та словосполученням).
(Приблизний варіант відповіді учнів: Вірш Ф. Тютчева близький до оригіналу, авторові вдалося засобами своєї мови передати авторський задум: відчуття суму сосни за пальмою. Вірш М. Лермонтова – переспів, цілком самостійний художній твір на вже відому у літературі тему . Домінує у вірші почуття ліричного героя, його суму, мабуть, за Батьківщиною. Мова вірша емоційна.) V. Iдейно-тематичний аналіз вірша Гейне «Самотній кедр на стромині» (у перекладі Л. Первомайського). 1. Прочитайте вірш і зробіть висновок, якою постає дійсність і ліричний герой в уявленні поета. (Приблизний варіант відповіді: Північ холодна, довкола крига і сніг, а південна земля спалена сонцем. Ліричний герой поезії Гейне сприймає дійсність як щось вороже людині: кедр – одинокий, пальма – самотня, тому складається враження, що і людина самотня, безпорадна у розбурханому вирі життя .) 2. Яким постає сам автор у творі, яким є його особисте ставлення до життя? (Приблизний варіант відповіді: Поет висловлює невдоволення дійсністю, вона далека від його уявлення про неї, але це не означає бунту з боку поета. Ліричний герой Гейне невдоволений тихо, скорботно, живе у світі своїх мрій: «Кедр... дрімає і мріє».) VІ. Домашнє завдання.
Урок провели вчителі: учитель вищої категорії гімназії № 117 ім. Лесі Українки Черниш Т.М., учитель вищої категорії Сабадаш Т.М. Науковий консультант: кандидат філологічних наук, доцент кафедри німецької філології КНЛУ Володіна Т.С. |
Схожі:
|
Особливості проведення державної підсумкової атестації з румунської... Атестація в основній школі проводиться з п'яти навчальних предметів: української мови, біології, географії, математики,а також іноземної... |
Організація групової форми роботи на уроці іноземної мови Одна з найважливіших задач, що стоять перед вчителем англійської мови у сучасній школі - навчання іншомовного спілкування та забезпечення максимальної... |
|
Проблеми аналізу художнього твору на уроках світової літератури в школі Як зазначається у пояснювальній записці до програми із світової літератури, основна мета предмета – «залучити школярів до скарбниці... |
Юрчак В. А., методист світової літератури Черкаського ОІПОПП Інформаційно-комунікаційні... «українським інтелектуальним дивом». Зміст предмета логічно продовжує матеріал уроків із рідної мови та літератури, розширює межі... |
|
У процесі навчання іноземної мови в середній школі домашнє читання... Рним використовувати усне мовлення тільки як засіб контролю розуміння прочитаного. При читанні літератури на іноземній мові учні... |
Методичні рекомендації щодо викладання української мови в школі з... Шляхи координації викладання української та російської мов у 5 класі в умовах білінгвізму |
|
Програма вступних випробувань з іноземної (англійської)мови для вступу... Державного стандарту базової і повної середньої освіти (освітня галузь «Мови і літератури»), затвердженого постановою Кабінету Міністрів... |
Впровадження іноземної мови у 1-му класі і другої іноземної мови... Соціально-економічні та культурні тенденції розвитку сучасного суспільства викликають необхідність навчання учнів іноземної мови... |
|
Кафедра гуманітарної освіти Навчально-методична лабораторія російської... Матеріали лекції «Численні можливості задоволення освітніх проблем учня засобами навчального предмету в школі життєтворчості» |
Міністерство освіти і науки України Департамент освіти і науки Вінницької... Вінницької облдержадміністрації, плану роботи ВОІПОПП та відділу методики викладання української мови та літератури, мов національних... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua