|
|
Скачати 0.55 Mb.
|
|
11 липня 1941 р. розпочалася оборона Києва, яка тривала до 26 вересня. 5.07 – 16.10 1941 р. – оборона Одеси. 25 жовтня 1941 р. було взято Харків. 30.10.1941 р. – 4.06. 1942 р. – оборона Севастополя. 22 липня 1942 р. було повністю окуповано Україну. – причини поразок Червоної армії у початковий період Великої Вітчизняної війни; – місце України у планах нацистської Німеччини; – окупація України, на які частини вона була поділена; Територіальне розчленування України: 1) Західна Україна перетворилася на округ (дистрикт) „Галичина” у складі „генерал-губернаторства Польщі”; 2) Південно-Західна Україна – „Трансністрія” – була передана Румунії; 3) на більшій частині Центральної та Північної України було утворено „Рейхскомісаріат Україна”, який розглядався як частина „Великої Німеччини”; 4) східні області утворили „прифронтову зону”, де вища влада належала не цивільній адміністрації, а представникам військового командування. Основні ідеї колонізації завойованих територій були викладені у плані „Ост”. Згідно з цим документом, європейська частина Росії, Україна та Білорусія мали бути заселені „панівним класом арійців”; місцеве ж населення мало скоротитися більш як на 30 млн. чоловік внаслідок виселення до Сибіру і винищення. Повна реалізація цього плану мала завершитися після перемоги Німеччини у війні; доки ж війна триває, головним завданням була максимальна експлуатація ресурсів на захоплених територіях. – особливості нацистського окупаційного режиму; Основні заходи «нового порядку»:
Таким чином, „новий порядок” в усіх своїх проявах був відверто ворожим населенню України. Нечувані знущання з боку окупантів привели до несприйняття фашизму переважною більшістю народу, а внаслідок цього – до масового опору загарбникам. В тилу ворога боротьба велася у складі партизанських загонів та підпільних груп. – Радянський рух Опору (створення Українського штабу партизанського руху, особливості партизанського руху на окупованих нацистами українських землях; 29 липня 1942 р. розпочав діяти Український штаб партизанського руху на чолі з Т.А. Строкачем. Він встановлював зв’язок з партизанськими загонами і підпільними організаціями, формував і направляв в тил оперативні диверсійні групи, переправляв зброю, вибухівку та медикаменти, здійснював війсково-оперативне керівництво всією діяльністю у ворожому тилу в Україні. Періодизація радянського руху Опору: 1 період – 22.06.1941 – кінець листопада 1942 р. 2 період – кінець листопада 1942 р. – грудень 1943 р. 3 період – січень – липень 1944 р. Форми боротьби:
Особливості радянського партизанського руку 1943-1944 рр.
– Національний рух Опору (ідеологія, організація та політика ОУН-УПА); Певну роль в боротьбі проти окупантів відігравали і загони Української повстанської армії (УПА). Ідейною натхненницею УПА виступила Організація українських націоналістів (ОУН). Заснована у 1929 р. на території Західної України, ця організація проголосила метою незалежність і соборність України. Для її досягнення ОУН практикувала терор – спочатку до представників польської влади, а з 1939 р. – і до радянських діячів. В 1941 р. в ОУН стався розкол: більш помірковану фракцію очолив А. Мельник, більш радикальну, що виступала за негайне проголошення незалежності України – С. Бандера. Характерні риси діяльності ОУН-УПА: -ОУН-УПА з початку своєї діяльності визначила головну мету своєї боротьби – створення УССД (Укр. Соборної Суверен. Держави); -Лідери ОУН були впевнені, що без військової організації захистити українську державність буде неможливо. Слід зазначети. Що УПА мали чітко виражену територіальну структуру. Яка була поділена на УПА-Захід (Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння), УПА-Південь (Поділля), УПА-Північ (Волинь і Полісся), УПА-Схід (Київ., Чернігів., півн. райони Житомирської області). -ОУН-УПА утворила ще й своє політичне керівництво – Українську Головну Визвольну Раду (11 червня 1944 р.), яка прийняла Універсал, Платформу, Статут УГВР. -УПА являлося багатонаціональним військовим формуванням. До головних наслідків діяльності ОУН-УПА: необхідно віднести знищення великої кількості живої сили і техніки противника на окупованих територіях і піднесення національної свідомості та патріотизму українського населення. Український народ зі зброєю в руках довів усьому світові своє бажання жити мирно на своїй землі. – основні бойові операції у звільненні України від фашистських загарбників (дати їх проведення); Одним з його результатів контрнаступу став початок визволення України – 18 грудня 1942 р. були визволенні перші селища у Ворошиловградській (Луганській) області. Наступним етапом визволення України стала Курська битва (5 липня – 23 серпня1943). Контрнаступ включав дві стратегічні наступальні операції: Орловську ( 12 липня-18 серпня) та Бєлгородсько-Харківську (3-23 серпня). Внаслідок її завершення виникли умови для масштабного наступу на півдні. 23 серпня 1943 р. було звільнено Харків. Кульмінацією битви за Україну стала операція по звільненню Києва, яка проводилася у вересні – листопаді 1943 р. Останній етап визволення України пов’язаний із масштабним наступом радянських військ на Правобережжі та в Західній Україні у січні – жовтні 1944 р. (Корсунь-Шевченківська (24.01 – 17.02.1944 р.), Львівсько-Сандомирська (13.07 – 29.08.1944 р.) і Карпатсько-Ужгородська (9.08 – 28.10. 1944 р.) операції). Внесок українського народі в Перемогу. Загалом внесок українського народу у перемогу доцільно розглянути за декількома напрямками: роль економічного потенціалу України у війні; участь населення України в лавах регулярної армії та в партизанському і підпільному русі; діяльність представників української культури і науки. Героїчна праця українців у тилу:
– наслідки Другої світової війни для України. Наслідки війни для України - Загальні демографічні втрати під час другої світової війни склали близько 14 млн осіб. Завершення Другої світової та Великої Вітчизняної війн стало завершенням найбільш трагічних подій ХХ ст. для всього людства. У цій війні людство втратило 60 млн. загиблих – у 6 разів більше, ніж у першу світову війну. Майже половину загиблих становлять втрати однієї з воюючих країн – Радянського Союзу. Сталін оголосив, що загинуло 7 млн. чол., Хрущов – 20 млн.. в 90-ті роки – 26.6 млн. Населення України скоротилося на третину: з 41 млн. чоловік у 1941 р. до 27 млн. чоловік у 1945 р. (звичайно, слід враховувати, що не всі з них загинули – дехто залишився в евакуації на сході СРСР, дехто був силоміць депортований). - Матеріальні збитки в Україні склали близько 286 млрд крб (42 % від загальних у СРСР). - Зруйновано 714 міст і селищ, 28 тис. сіл, 16,5 тис. промислових підприємств. Вже з 1943 р. розпочинається відбудова промисловості і сільського господарства – у ряді випадків „з нуля”, оскільки зворотну евакуацію підприємств було визнано економічно недоцільною. Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 50-х років: – зовнішньополітична діяльність УРСР; – основні напрямки, особливості та наслідки відбудови промисловості в Україні; Економічний розвиток. У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР прийняла Закон про п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства СРСР (1946 – 1950 рр.). xcvv• Відбудова виробничих потужностей України. • Доведення валової продукції промисловості (тобто всієї продукції промисловості в грошовому вимірі) у 1950 р. до 113% від рівня 1940 р. • Першочергове відновлення важкої промисловості, транспорту, енергетики, будівництво нових заводів. • Відбудова легкої промисловості. • Відродження культосвітньої сфери. Підсумки відбудовного періоду в промисловості України. Позитивні:
Негативні:
– політико-ідеологічне життя в Україні, причини й наслідки політики русифікації в Україні в повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації (1956-1964 рр.): – з’їзди КПРС, що сприяли процесу десталінізації, її суть; шістдесятники, дисиденти (причини появи, цілі та завдання, особливості дисидентського руху в Україні); соціально-економічний розвиток України середини 1950-х – середини 1960-х років, позитивні та негативні наслідки; ДЕСТАЛІНІЗАЦІЯ: На ХХ партійному з’їзді (лютий 1956 р.) в таємній доповіді М.Хрущова було засуджено культ особи Сталіна і розпочато десталінізацію:
Недоліки: не було засуджено депортацію селян в роки колективізації; не дозволено повернутися до рідного краю виселенцям з півдня України (татарам та німцям); не були переглянуті справи політичних жертв 20-30-х років; не створені умови для дотримання прав людини. Промисловість - Спроба децентралізації управління промисловістю та будівництвом шляхом створення раднаргоспів та ліквідації низки галузевих міністерств (в УРСР було створено спочатку 11, а згодом ще 3 економічних райони на чолі з раднаргоспами). Позитивні риси: розширення господарчих прав на місцях, наближення управління до виробництва, скорочення управлінського апарату. Негативні: ускладнення зв'язків між підприємствами окремих раднаргоспів, так зване «місництво», незацікавленість у комплексному розвитку всієї галузі. - Збережено старі важелі адміністративно-командної системи, реформа не була підкріплена введенням госпрозрахунку та наданням самостійності підприємствам, і це призвело до повернення і старої централізованої схеми управління. - Впровадження здобутків науково-технічної революції (НТР) у виробництво. Позитивні риси: впровадження перших кібернетичних машин, запуск першого штучного супутника Землі в 1957 р., політ Ю. Гагаріна в космос у 1961 р., використання атомної енергії в мирних цілях, заміна паровозів тепловозами й електровозами, пароплавів — теплоходами, використання нових машин технологій тощо. Негативні: повільні темпи НТР, перекіс у бік оборонної галузі, недостатні асигнування на науку, відсутність конкурентної боротьби виробників на ринку. - Збільшення обсягів випуску товарів народного вжитку. Позитивні риси: зріс добробут народу. Негативні: зберігався значний перекіс у бік важкої промисловості, недостатня кількість і низька якість споживчих товарів. |
|
Боротьба за відновлення української держави, Революційні події та... Російської імперії, а Галинчина, Буковина та Закарпаття (тобто Західна Україна) продовжували належати Австро-Угорській імперії. Таким... |
13. Українські землі у складі Російської імперії 8 в першій половині ХІХ ст. 8 На допомогу прийде вивчення конкретно-історичних фактів у їх взаємозв’язку з обов’язковим залученням документів як першоджерел історичної... |
|
Бойчук Андрій Юрійович Інститут адвокатури в Галичині другої половини... У монографії досліджено організаційно-правові основи становлення інституту адвокатури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини.... |
Практична робота №1 Розвиток видавничої справи і редагування в Україні ХІХ – початку ХХ ст Суспільно-політичні чинники розвитку української видавничої справи початку ХІХ ст |
|
Анна Ахматова. Життєвий та творчий шлях ... |
В Україні як складовій частині Російської імперії поруч з українським... |
|
Закріпачення Південної України До Російської Імперії приєднано Бесарабію (в 3-ох повітах там проживали українці) |
1. 1 Установлення радянської влади в 1919 р. На початку 1919 р радянські... УРСР). До травня 1919 р. Червона армія встановила контроль майже над усією територію України, що входила до складу Російської імперії.... |
|
Етнополітика як наука. Предмет та об'єкт етнополітики Етнополітичні реалії на українських землях в останній період існування Російської імперії (початок XX ст.) |
Наддніпрянська Україна в другій половині XIX ст., Наддніпрянська... Позначте ім’я російського монарха, за часів правління якого було скасовано кріпосне право |