|
|
Скачати 0.55 Mb.
|
|
Внутрішня та зовнішня політика: створено уряд - Державний секретаріат, почалося створення державних органів на містах шляхом демократичних виборів, закон про громадянство та державну мову – українську. Було проголошено земельну реформу, 8-годинний робочий день, введення нацвалюти – гривні, створення УГА; відкрито посольства та дипломатичні представництва. Досить швидко постало питання про об’єднання із Наддніпрянською Україною (було укладено з Директорією угоду в Станіславі 1919 р.): 22 січня 1919 р. на Софійському майдані в Києві було проголошено Акт злуки УНР та ЗУНР (остання ставала Західною Областю УНР та отримувала повну автономію). Детальні умови об’єднання мали бути визначені пізніше Всеукраїнськими установчими зборами. Уряд ЗУНР проголосив широкі соціальні перетворення, але зволікав з їх виконанням. Тим часом поляки, що вважали Галичину своєю, почали війну проти ЗУНР (1 листопада 1918 – липень 1919 р.). Причини та наслідки падіння ЗУНР
Східна Галичина у червні – липні 1919 р. окупована Польщею. Румунія прагнула захопити Буковину, яку окупувала в листопаді 1918 р, хоча остання була складовою частиною ЗУНР, а потім і частину Бессарабії з укр. населенням, яку окупувала в січні 1918 р, і яку західні держави дозволили приєднати, незважаючи на протести України та Радянської Росії. Закарпаття було окуповане Чехословаччиною під час придушення угорської революції (10 вересня 1919 р.), і місцеві політичні сили проголосували за об’єднання з Чехословаччиною. Директорія доби УНР: – утворення Директорії, її склад;вирішення аграрного питання;причини поразки; причини та наслідки радянсько-польської війни. причини поразки та історичне значення Української революції. 14 грудня Скоропадський зрікся влади. 19 грудня 1918 р. Директорія зайняла Київ, було відновлено УНР. До неї входили В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець, П. Андріївський, О. Макаренко. Політичний курс Директорії: встановити в Україні національний варіант радянської влади; передати владу на місцях трудовим радам селян, робітників, інтелігенції; передати законодавчу владу в УНР Конгресу трудового народу (23-28 січня 1919 р) - вищий тимчасовий законодавчий орган УНР з представників селян, робітників та трудової інтелігенції (були і представники ЗУНР – 36 представників з 400), що виконував функції передпарламенту об’єднаної України. Але Директорія знову зволікала з проведенням соціальних перетворень, головне, в аграрній сфері, і втрачала підтримку, хоча спочатку була підтримувана широкими верствами населення. Соціально-економічні реформи: ліквідація приватної власності; вживання заходів по відновленню промисловості; введення робочого контролю на підприємствах, відновлення 8-годинного робочого дня; вживання заходів з надання допомоги безробітним; конфіскація поміщицьких земель, земельні наділи до 15 дес. не конфісковувалися, лишалося без змін дрібне селянське землеволодіння, термін та порядок розподілу землі не визначався. У зовнішній політиці Директорія орієнтувалася на країни Антанти (Англія, Франція), з листопада 1918 р. вела переговори з Польщею, з Радянською Росією. Приходу Директорії до влади сприяли народна підтримка, швидке формування чисельної армії, авторитетні та впливові лідери, вдало обраний момент для повстання. Проте недалекоглядна, суперечлива внутрішня політика, відсутність моделі державотворення, яка б відповідала тогочасним реаліям, протистояння політичних лідерів, катастрофічно слабіюча армія; міжнародна ізоляція; втрата контролю за розвитком подій були тими слабкими сторонами Директорії, які не дали змоги їй надовго втриматися при владі та утворити незалежну УНР. УРСР в 20-30-ті рр. ХХ ст.: – до складу яких держав входили українські землі (в наслідок яких угод) Східна Галичина у червні – липні 1919 р. окупована Польщею. Румунія прагнула захопити Буковину, яку окупувала в листопаді 1918 р, хоча остання була складовою частиною ЗУНР, а потім і частину Бессарабії з укр. населенням, яку окупувала в січні 1918 р, і яку західні держави дозволили приєднати, незважаючи на протести України та Радянської Росії. Закарпаття було окуповане Чехословаччиною під час придушення угорської революції (10 вересня 1919 р.), і місцеві політичні сили проголосували за об’єднання з Чехословаччиною. – причини утворення Радянського Союзу, автономісничний та федеративний принципи державного союзу, наслідки для України; Встановлення радянської влади: І – кінець січня – березень 1918 р. (території Лівобережжя, частині Правобережжя, Слобідській Україні, Криму. Влада на місцях перейшла до комісарів або ревкомів (революційних комітетів). Центральні органи радянської влади переїхали з Харкова до Києва. Влада Народного секретаріату поширювалася тільки на території 5 губерній: Київської, Волинської, Подільської, Полтавської, Чернігівської (без деяких повітів). Ця територія продовжувала носити назву УНР. На Волині точилися бої військ ЦР із радянськими військами. На початку 1918 р. на території сучасної України були створені за рішенням з'їздів Рад радянські республіки: Донецько-Криворізька радянська республіка, Радянська Соціалістична Республіка Тавриди та Одеська радянська Республіка. В січні 1918 р. почалися соціалістичні перетворення (радянізація). ІІ – січень (боротьба проти Директорії)– грудень 1919 р. (більшість території України опинилася під владою Директорії). 16 грудня 1919 р. (розгром Денікіна і захоплення Києва) – встановлення радянської влади. Створена Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР). 10 березня 1919 р. було прийнято Конституцію УСРР. Конституція УСРР проголосила: • УСРР є федеративною суверенною республікою в складі РСФРР. • Форма державного устрою УСРР - радянська республіка у вигляді диктатури робітничого класу. • УСРР готова у випадку перемоги світової соціалістичної революції (більшовики були впевнені, що вона відбудеться в недалекому майбутньому) увійти до складу Єдиної Міжнародної Соціалістичної Радянської Республіки. Конституція УСРР визначила: • Вищі органи державної влади в Україні, їхні повноваження, порядок обрання. – основні напрями розвитку народного господарства в умовах НЕПу, причини її згортання; НЕП – це комплекс заходів перехідного періоду, який передбачав: а) заміну продрозкладки продподатком (натуральним аналогом). Таким чином, утворюється економічне стимулювання для розвитку сільського господарства, здійснюється впорядкування землекористування (припинився розподіл земель); б) використання товарно-грошових відносин, формування ринку, випуск червонця (дорівнював царським золотим рублям) та забезпечення його конвертації; в) запровадження госпрозрахунку, посилення особистої зацікавленості у результатах праці (ліквідація системи “главків”; створення трестів (госпрозрахункові організації); відмова від “зрівняння” в оплаті праці); г) кооперування трудящих; д) тимчасовий допуск капіталістичних елементів в економіку. Причини появи НЕПу: Закінчення війни; Кризовий стан економіки; Невдоволення продрозкладкою; Спад світового революційного руху, і як наслідок – швидкої світової революції не буде і допомоги з зовні також. Причини згортання НЕПу:
Підсумки та значення НЕПу:
– причини та наслідки колективізації, голоду 1932—1933 рр.; СТАЛІНСЬКА КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ. З ХV з’їзду (2-9 грудня 1927 р.) – курс на кооперацію с/г, з листопада 1929 р. – суцільна колективізація. ПРИЧИНИ: Економічні – нестача зерна в державі в умовах швидкого розвитку темпів індустріалізації. Хлібна криза 1927-28 рр. та не хватка валюти за хліб, який продавався за кордон, могли зірвати темпи індустріалізації, тому колгоспи виступали механізмом постійного постачання зерна державі. Політичні:
Передумови колективізації:
ЕТАПИ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ: І п’ятирічка (1928-33 рр.) У ІІ половині січня 1930 р. спеціальна комісія політбюро ЦК ВКП (б) під керівництвом В. Молотова розробила план компанії з розкуркулення. Його було затверджено в таємній постанові ЦК ВКП (б) від 30 січня 1930 р. „Про заходи в справі ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації”, розкуркулено більш, ніж 200 тис селян+200 тис – покинули с/г та подалися в міста. Політична ситуація загострилася, 2 березня 1930 р. друкується стаття Сталіна „Запаморочення від успіхів” (проголошувалася недопустимість активізації колгоспного руху засобами адміністрування, декларувалася свобода виходу селян з колгоспу. Видано закон від 7 серпня 1932 р. “Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та про зміцнення громадської (соціалістичної) власності (Про п’ять колосків)”, за яким за найменшу крадіжку державного (колгоспного) майна загрожувало ув’язнення на 10 років або навіть смерть. Тепер держава повністю контролювала село, що й було метою колективізації, розкуркулювання та штучного голодомору 1932-33 рр. Таким чином, к кінцю І п’ятирічки – 70% селянських господарств колективізовано (а в 1928 р. колективізовано тільки 4% сільських землекористувачів). ІІ п’ятирічка (1933-37 рр.)
4. з 1933 р. колгоспи здійснювали обов’язкові поставки зерна державі. Таким чином, колективізація, яка проводилася насильницьким шляхом, приводила до загострення ситуації та опору, але, все ж таки, були отримані необхідні ресурси для індустріалізації. – політика коренізаціі на Україні в 20-ті роки (здобутки та причини згортання); Політика коренізації – це процес глибокого укорінення комуністичних ідей шляхом залучення національних кадрів до партійного та державного керівництва. Коренізацію почали розгортати після ХІІ з’їзду РКП(б) (квітень 1923 р.). – репресивна політика сталінізму в Україні кінця 20 – 30-х років ХХ ст. СТАЛІНСЬКІ РЕПРЕСІЇ. Політичне життя в Україні було підпорядковане “теоретичній” викладці Сталіна про загострення класової боротьби, його тезі про наявність у республіках “повзучих” націоналістичних нахилів. Стали влаштовуватися показові судові процеси над начебто шкідниками та шпигунами, які заважають будівництву соціалізму: - Першою була “Шахтинська справа” 1928 р. проти керівників та інженерів вугільної промисловості Донбасу. - У 1930 р. в Україні відбувся політичний процес у справі “Союзу визволення України”(таємної організації з учених та творчої інтелігенції, які начебто готували збройне повстання щоб повалити радянську владу). - Наступною була справа т. з. “Українського національного центру” та його структурного підрозділу “Української військової організації”. До різних строків ув’язнення було засуджено 50 чол. - У лютому 1933 р. об’єктом “чистки” став Наркомат освіти УСРР. Протягом року з нього було вилучено біля 200 “націоналістів” і ворожих елементів. - Специфічну увагу притягувала Всеукраїнська Академія Наук де було “виявлено” 248 “ворогів” народу. - Трагічними були ті роки й для самої КПУ. З 1933-1938 рр. її кількісний склад зменшився на 48 %, в основному за рахунок репресій. Таким чином Сталін усував тих, хто міг би створити йому опозицію. Влада Сталіна стала необмеженою. - Репресіями було знищено й військові кадри. На протязі червня 1937 р. – жовтня 1938 р. було репресовано 150 тис чол. вищого командного складу тільки у Київському та Харківському військових округів. - Масові арешти не минули письменників, діячів культури України. Із 193 членів і кандидатів у члени Союзу письменників України репресовано близько 500 письменників. Отже, 30-ті роки увійшли до історії нашої держави як дуже складні і драматичні. Соціально-економічні і політичні перетворення, що здійснювалися протягом цього часу в Україні (утворення СРСР у 1922 р., прийняття нового тексту Конституції УСРР 1937 р.) були направлені на встановлення тоталітарного режиму, зміцнення адміністративних методів керування. Україна в Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах: – радянсько-німецькі договори, дати підписання, зміст; Водночас Радянський Союз напередодні війни також переслідував власні інтереси. Проявом цього стало підписання договору з Німеччиною про ненапад 23 серпня 1939 р. Він передбачав, що Німеччина та Радянський Союз не нападатимуть одна на одну; крім того, в будь-якій формі не підтримають третю державу, яка розпочне бойові дії проти Німеччини або проти Радянського Союзу. Існував і секретний „Додатковий протокол” до цього пакту, який містив деякі уточнення – проведення „на випадок територіально-політичних змін в областях, що належать польській державі” розмежування сфер впливу Німеччини та СРСР по лінії річок Нарев – Вісла – Сан. Німеччина також заявляла, що не претендує на Бессарабію (Молдавію). На території Прибалтики сфери впливу розмежовувалися північними кордонами Литви. – приєднання Східної Галичини й Західної Волині, Північної Буковини до складу УРСР; – політика радянізації у 1939-1941 рр. на цих територіях; „Радянізація” Західної України: ліквідація органів польської адміністрації, вибори до Рад, створення колгоспів, організація українських шкіл. Водночас проводилися репресії до можливих ворогів – чиновників, поміщиків, військових, уніатського духовенства, частини інтелігенції. – оборонні битви початкового періоду Великої Вітчизняної війни; 22 червня 1941 р. СРСР вступив до Великої Вітчизняної війни. Вона поділяється на три періоди: 1) 22.06.1941 – 18.11.1942 – період оборонних боїв радянських військ; 2)19.11.1942 – 31.12.1943 – період докорінного зламу у війні, початок наступу радянських військ; 3)1.01.1944 – 8.05.1945 – період остаточного вигнання загарбників за межі СРСР, звільнення Європи і повного розгрому фашистської Німеччини. |
|
Боротьба за відновлення української держави, Революційні події та... Російської імперії, а Галинчина, Буковина та Закарпаття (тобто Західна Україна) продовжували належати Австро-Угорській імперії. Таким... |
13. Українські землі у складі Російської імперії 8 в першій половині ХІХ ст. 8 На допомогу прийде вивчення конкретно-історичних фактів у їх взаємозв’язку з обов’язковим залученням документів як першоджерел історичної... |
|
Бойчук Андрій Юрійович Інститут адвокатури в Галичині другої половини... У монографії досліджено організаційно-правові основи становлення інституту адвокатури в Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини.... |
Практична робота №1 Розвиток видавничої справи і редагування в Україні ХІХ – початку ХХ ст Суспільно-політичні чинники розвитку української видавничої справи початку ХІХ ст |
|
Анна Ахматова. Життєвий та творчий шлях ... |
В Україні як складовій частині Російської імперії поруч з українським... |
|
Закріпачення Південної України До Російської Імперії приєднано Бесарабію (в 3-ох повітах там проживали українці) |
1. 1 Установлення радянської влади в 1919 р. На початку 1919 р радянські... УРСР). До травня 1919 р. Червона армія встановила контроль майже над усією територію України, що входила до складу Російської імперії.... |
|
Етнополітика як наука. Предмет та об'єкт етнополітики Етнополітичні реалії на українських землях в останній період існування Російської імперії (початок XX ст.) |
Наддніпрянська Україна в другій половині XIX ст., Наддніпрянська... Позначте ім’я російського монарха, за часів правління якого було скасовано кріпосне право |