Засоби художньої виразності
Поглиблення знань про епітет, порівняння, метафору; їх роль в художньому творі або творі усної народної творчості.
Знаходження слів з прямим і переносним значенням; пояснення їх смислу.
Формування уміння висловлювати свої думки.
Формування уміння аналізувати прочитане. Для виявлення краси художнього слова.
Формування здібностей працювати разом з учителем з метою засвоєння, вивчення, сприйняття смислу художніх творів, аналізуючи те, що автор описав за допомогою слова, форми, звуків.
|
Учень :
*знаходить в тексті епітети, порівняння, метафори (без уживання термінів);
*заходить у тексті слова з переносним значенням;
*використовує у власних повідомленнях засоби художньої виразності;
*висловлює свої думки щодо вивчених текстів, висуває висновки, аналізує з морально-естетичної точки зору дії, вчинки героїв;
|
Робота з дитячою книжкою
Ознайомлення учнів з поняттями
«анотація», «інформація про автора».
Формування уміння ознайомлюватися самостійно з книгою, спираючись на : інформацію про текст, заголовок, обкладинка, анотації, вступи.
Формування уміння вибирати і читати тематичні книги для дітей, за рекомендацією учителя.
Самостійне орієнтування у виборі необхідних книг, починаючи від бібліографічних вказівок або книжкових експозицій.
Формування умінь складати прості анотацію на прочитану книжку (усно, за допомогою учителя).
Розвиток умінь у учнів самостійно читати періодику дитячу.
Виховання у школярів культури спілкування в колективі.
|
Учень:
*називає структурні елементи: титульний лист, анотація, інформації про автора;
*знайомиться з виданнями, публікаціями для дітей (самостійно), починаючи від змісту обкладинки, титульного листа, анотації, вступу;
*читає запропоновані учителем книги, зв’язко переказує зміст прочитаних книг.
*знайомиться з бібліографічними вказівками, відвідує книжкові експозиції;
*складає анотації до прочитаних книг (за допомогою учителя);
*читає періодичні публікації для дітей; бере участь в обговоренні прочитаних книг, висловлює судження щодо заслуханого; він культурний, толерантний, уважний до однокласників та до їхніх думок.
* складає просту анотацію на прочитану книжку;
* бере участь в колективному обговорення прочитаних творів. Уважно і толерантно слухає міркування однокласників, виражає повагу до нїх під час спілкування.
|
4 клас
(3 години на тиждень; всього – 105 годин; резервний час – 8 годин)
І. Літературне коло
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
В четвертому класі систематизується і узагальнюються отримані попередньо знання про авторів і літературні жанри, учні ознайомляться з новими жанрами, творами, та іменами авторів.
Усна народна творчість: приказки, загадки, казки, легенди, народні пісні.
Поезія. Вивчення віршових жанрів, з якими ознайомились у попередніх класах.
Байки.
Проза: оповідання, легенди, уривки із повістей.
Науково-художня література.
Світова література: казки, оповідання, фрагменти із повістей.
Гумористична дитяча література.
|
Учень:
*називає теми дитячих творів;
*розрізняє народну казку і літературну; прозові твори, твори у віршах, драматичні твори;
*знає ім’я, прізвище молдовських письменників і тих , чиї твори вивчались попередньо;
*знаає назви, зміст 6 – 7 народних казок і художніх творів, прізвища їх авторів;
*запам’ятовує 8 – 10 віршів, 2- 3прозових фрагментів, 8 – 10 приказок.
*розуміє зміст прочитаних творів;
*знає видатних людей, людей культури, імена національних героїв, традиції молдовського народу.
|
ІІ.Формування досвіду читацької діяльності
Удосконалення навичок виразного читання (вголос) відповідно нормам
Удосконалення навичок читання мовчки текстів, різних за жанром.
Застосування засобів виразного читання під час декламації, читання, інсценувань;
Висловлювання особистого ставлення до змісту прочитаного.
|
Учень:
*учень читає виразно (вголос), на кінці навчального року не менше 80 слів/хв.., відповідно мовленнєвим нормам. І не менше 100 слів/хв.(. мовчки).
*правильно застосовує засоби виразного читання під час інсценувань, декламації, читання;
*виражає думку про зміст прочитаного.
|
Читання (його види)
Тема і основна думка твору.
Розвиток уміння визначати тему, ідею твору, відчувати основний смисл описаного: вчинки, події, персонажі;
Сюжет і композиція (без вживання термінів).
Характери, персонажі, вчинки, події в художньому творі й їх співвідношення.
Персонаж (герой) художнього твору.
Головні і другорядні персонажі, їх співвідношення. Визначення (індивідуально) типу персонажа (позитивний, негативний), власна аргументована думка про героїв твору.
Автор твору. Співвідношення автор – тема – жанр; короткі біографічні відомості про автора.
Мова художнього твору. Засоби художнього зображення та їх роль.
Аналіз художніх засобів зображення та їх роль.
Аналіз художніх засобів, застосованих автором для описування природи, персонажів, у діалогах героїв, або їх характеристик.
Літературний жанр.
Удосконалення уміння самостійно визначати жанр літературного твору.
|
Учень:
* визначає індивідуально тему, основну думку, основний смисл описаних фактів, подій;
* самостійно определяє частини тексту, герої твору; називає герої, події які мали місце, міцела час подій;
* визначає сюжет і композицію.
*називає героїв та їх риси характеру, висловлює до них своє ставлення;
*розрізняє головні, другорядні персонажі, їх співвідношення.
визначає самостійно тип персонажів, висловлює свою думку про дійові особи твору;
тему, ідею оповідань, повістей, види персонажів, ставлення автора і і власне ставлення до героїв;
* знає теми та жанри творчості письменників про їх життєвий шлях;
* називає яскраві слова, словосполучення які краще пояснюють місце події, характери персонажів;
*знає типи персонажів. Ставлення автора до персонажів.
*знає художні засоби, застосовані автором для характеристики героїв (дослідження).
* аргументує жанр твору, називає ознаки жанру, наводить приклади;
* розрізняє аргументовано елементарні жанри, ознаки творів та наводить приклади.
|
Визначення жанру
|
Народні казки, герої їхні характери; місце події.
Стосунки між персонажамию
Зв язок народної казки з літературної.
Поглиблювати знання про загадку, приказку.
Легенда твір-переказ яка оповідає фантастичним спосіб про людей, предмети, події та інше;
Герої легенд риси їх особистості.
Відмінність легенди від казки.
Систематизація та розширення знань учнів про віршів, байок х тематику.
Удосконалення умінь учнів орієнтуватися в структурі оповідання, повісти.
Типи персонажів ставлення письменника до героїв твору.
Гумористичні твори. Гумор добродушний необразливий сміх.
Художні засоби, застосовані автором для характеристики героїв.
|
Учень:
* називає герої казок, місце їхні події;
* розрізняє народну і літературну казку;
знає загадки, приказки і видача їх роль;
розрізняє легенду, називає героїв легенд риси їх особистості
знає відмінність легенди від казки;
називає ознаки вивчених жанрів;
може розрізняти оповідання від повісти;
розрізняє типи персонажів; розрізняє позитивні та негативні персонажі за характером поведінки;
*гумористичні твори. Гумор – засіб зображення реальності з метою викликати хороший настрій, сміх, веселощі.
*знає художні засоби, застосовані автором для характеристики героїв (дослідження).
|
Смисловий і структурний аналіз тексту
Мета смислового і структурного аналізу тексту в четвертому класі, відповідно «Державним стандартам для початкової школи , передбачає відчуття, сприймання художніх, фольклорних, науково-художніх творів для розуміння співвідношень смислу, дізнатися про їх головні ознаки, літературні поняття, робити висновки.
Смисловий і структурний аналіз являється одним із перших досягнень учня.
Удосконалення уміння смислового аналізу прочитаного: учні з’ясовують смисл, значення слів, художніх висловів у тексті.
Визначення ознак, з метою схарактеризувати вчинки, події; підготувати учнів до виразного читання текстів, визначення ролі пейзажу й оточуючого середовища для розуміння художніх уявлень автора.
Формулювання запитань за змістом тексту, будування діалогів, виділення головного в творі, демонстрація і узагальнення.
Аналіз структури тексту.
Складання планів і їх застосування для виконання переказів тощо.
|
Учень:
*розуміє смисл змісту тексту, розповідає зміст прочитаного, визначає головну думку твору, розповіді;
*знаходить критерії характеристики персонажів, описування подій, виразного читання;
*формулює запитання, будує діалоги, аналізує, через порівняння, різні за жанром тексти , характеризує персонажі, доводить (за допомогою учня)
* знаходить запитання за змістом тексту; вміє виділяти головного в творі, демонструє, узагальнує.
* складає плани і застосовує їх для переказування різних текстів.
|
Засоби художньої виразності
Уточнення ролі епітетів, порівнянь, метафор в у фольклорних творах, в творчості поетів і прозаїків.
Здійснення різних варіантів художнього опису:, за допомогою художнього слова. Варіанти, які дозволяють порівняння різних засобів художньої виразності.
Формування емоційно-оцінного ставлення учня до прочитаного: вправ, які допомагають охарактеризувати літературних героїв, оцінити їхні вчинки.
Визначення позиції героя щодо зображеного.
|
Учень:
*знаходить у тексті засоби художньої виразності: епітети, порівняння, метафори (без вживання термінів); дізнається за допомогою учителя про їх роль у тексті;
*використовує засоби художньої виразності у власному мовленні (в описах, розповідях, судженнях);
*висловлює емоційно-оцінне ставлення до прочитаного, написаного;
*аргументує свої погляди;
*висвітлює позицію автора в тексті.
|
Робота з дитячою книжкою
Удосконалення уміння самостійного ознайомлення з дитячою літературою, орієнтуватися у змісті тексту (за допоміжними матеріалами).
Удосконалення вмінь самостійно складати короткі анотації. Формування уміння усвідомлювати зміст твору, головну думку казок, розповідей, оповідань; визначати тему, основну думку, сюжетні лінії; пояснювати співвідношення композиційних частин тексту; впізнавати персонажів твору, їх вдачу.
Формування здібностей орієнтуватися, у збірці творів, в хрестоматіях з позакласного читання, уміння систематизувати матеріал.
Формування уміння відтворювати стисло, цікаво зміст прочитаного твору, аргументуючи, чому сподобався певний твір.
Удосконалення уміння знаходити необхідну інформацію у різних джерелах: словники, енциклопедії, періодика для дітей.
Формування уміння тримати дискусію (колективно) щодо прочитаного твору, дотримуючись етики спілкування.
|
Учень:
*індивідуально творить короткі анотації;
*читає самостійно різні тексти (розповіді, казки, біографічну інформацію); визначає тему, розуміє міст прочитаного; називає персонажів, групуючи їх відповідно до позиції автора, особистого ставлення читача;
*повідомляє стисло і цікаво зміст прочитаного твору;
*знаходить необхідну інформацію, користуючись різними джерелами: словники, енциклопедії, дитячу періодику;
*е учасником колективних обговорень, виражає свої думки, відповідно нормам етики спілкування.
|
Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного
Словесне малювання прочитаного.
Креативне переказування, читання за ролями, інсценування.
Доповнення віршів, прозових творів, зміни в змісті твору.
Складання розповідей, творів-мініатюр, загадок, віршів (за допомогою учителя).
Застосування різних мистецтв: художнє слово, живопис, музика – під час творчої роботи.****
|
Учень:
*виконує різні творчі вправи під наглядом учителя (змінює, доповнює);
*знає засоби творення казок, загадок, віршів, міні – творів;
*е учасником інсценувань на основі прочитаних творів.
|
Програму підготувала Фєтєску Лариса Іванівна,
методист Одеського обласного інституту удосконалення вчителів
Citirea clasele 2 – 4
NOTIŢĂ EXPLICATIVĂ
În procesul studierii „Citirii” realizează dezvoltarea comunicativă, estetico- morală, literară, intelectuală a elevilor din clasele primare, se educă elevul- personalitate.
El îşi formează atitudinile, părerile despre lumea înconjurătoare, îşi dezvoltă posibilităţile creative, îşi satisface interesele, capacităţile de cunoaştere.
Scopul cursului de citire este de a pune bazele activităţii literare a elevilor, de a dezvolta capacităţile culturii informatice, de a educa personalitatea elevului prin intermediul literaturii artistice şi literaturii ştiinţifico-artistice.
Pentru atingerea scopului, cursul prevede rezolvarea următoarelor sarcini:
* dezvoltarea interesului faţă de lectură;
* familiarizarea elevilor cu tematica şi speciile literaturii pentru copii;
* formarea deprinderilor de citire, înţelegere, interpretare, exprimare orală şi scrisă;
* dezvoltarea capacităţilor de creaţie ale elevilor;
* formarea deprinderilor de a lucra individual cu cărţile pentru copii, cu diverse izvoare periodice pentru a afla informaţia necesară;
|