9-й клас
Усього − 70 год. На тиждень − 2 год.
Текстуальне вивчення творів − 59 год.
Повторення й узагальнення – 1 год.
Література рідного краю – 2 год.
Позакласне читання – 2 год.
Розвиток мовлення – 4 год. (у межах годин на текстуальне вивчення).
Резервний час − 6 год.
К-ть год.
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
|
1
|
ВСТУП
Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця. Художній твір − нова естетична дійсність, що «вбирає» свій час і є носієм загальнолюдських цінностей. Аналіз твору в історичному та естетичному контекстах.
ТЛ: аналіз художнього твору, контекст, естетика.
|
Уміти пояснювати відмінність усної словесності від «книжної» літератури (повторення вивченого).
Усвідомлення національного і вселюдського значення мистецтва.
|
5
|
УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ
Українське весілля
Весілля − один із провідних жанрів родинно-обрядової творчості. Основні етапи весілля та їхній пісенний супровід. Весільні пісні: «До бору, дружечки, до бору», «А брат сестрицю та й розплітає», «Розвий, сосно, сімсот квіток», «Летять галочки у три рядочки», «Ой матінко, та не гай мене» (на вибір). Естетична специфіка весільної пісні як обрядової. Використання елементів народної обрядовості у творах українських письменників (Г.Квітка-Основ’яненко, І.Котляревський, Т.Шевченко, Марко Вовчок, П.Куліш, М.Стельмах, У.Самчук та ін. ).
Родинно-побутові пісні. «Місяць на небі, зiроньки сяють», «Цвіте терен, цвіте терен», «Сонце низенько, вечір близенько»
Процес виникнення фольклору. Багатство і розмаїття українського фольклору (повторення і узагальнення вивченого). Види родинно-побутових пісень (про кохання, про сімейне життя). Культ романтизованих почуттів, сентиментальний пафос, традиційна символіка.
Українські народні балади
«Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить»
Тематичні та стильові особливості, сюжет, герої українських балад. Класифікація балад (легендарні, історичні, сімейні, любовні та ін.).
ТЛ: народна пісня (поглиблено), балада.
|
Знати й уміти розрізняти види і жанри усної народної творчості, розкрити роль фольклору в житті українського народу, його місце в розвитку літератури.
Мати уявлення про обряд українського весілля. Виразно читати весільні пісні, вміти їх аналізувати, звертаючи увагу на мотиви, настрій, художні засоби.
Визначати види родинно-побутових пісень. Уміти аналізувати тексти, визначати їхні мотиви, тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи.
Уміти розкрити зміст поняття «балада». Розрізняти види балад. Аналізувати тексти за змістом і стильовими особливостями.
Пояснювати драматизм колізії, специфічність закінчення, реалістичне і фантастичне в баладі.
Вивчити напам’ять: 1 пісня (на вибір).
Розуміння понять «трагічне – комічне − піднесене» та «оптимістичне-песимістичне», їхнє місце в житті людини.
Усвідомлення значення давньої культурної спадщини свого народу.
|
3
|
ДАВНЯ ЛІТЕРАТУРА
Українська середньовічна література ХІ—ХV ст.
Розвиток писемності після хрещення Руси-України (988 р.) Найдавніші рукописні книги Київської Русі (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава).
Перекладна література
Біблія (фрагменти). Легенди: про Вавилонську вежу, про Мойсея. Притча про блудного сина. Притча про сіяча
Біблія як Святе письмо. Українські переклади Біблії (П. Куліш, І. Пулюй, І. Нечуй-Левицький, І. Огiєнко, І.Хоменко). Використання біблійних тем, сюжетів, мотивів, образів у світовій та українській літературах.
ТЛ: притча (поглиблено).
|
Розуміти роль християнства (Біблії) в духовному житті українського народу. Мати уявлення про найдавніші книги Київської Русі. Мати уявлення про біблійні книги в давній Україні, знати перекладачів Біблії українською мовою. Переказувати і тлумачити біблійні легенди, притчі.
Пізнання і засвоєння християнської моралі: ідеалів правди, чесності, патріотизму, скромності, любові до ближнього.
Зацікавлення й повага до літератури інших народів, зокрема стародавнього Сходу як невід’ємної складової української національної культури.
Усвідомлення універсальності євангельських істин людського буття.
|
3
|
Пам’ятки оригінальної літератури княжої Руси-України
Літописи як історико-художні твори. «Повість временних літ», Києво-Печерський Патерик, Повчання Володимира Мономаха.
«Слово о полку Ігоревім» − давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа твору. Переклади і переспіви його в ХІХ−ХХ ст. Питання авторства. Особливості композиції та стилістичних засобів. Образи руських князів у творі. Наскрізна ідея патріотизму. Символічно-міфологічні образи та їхнє значення. Фольклорні мотиви. Роль пейзажу в розгортанні сюжету. Поетичність образу Ярославни.
ТЛ: ліро-епіка (поглиблено).
|
Називати основні пам’ятки оригінальної літератури. Уміти пояснити значення давніх літописів для збереження відомостей про життя, культуру, звичаї наших пращурів.
Знати історію відкриття пам’ятки «Слово о полку Ігоревім», основні гіпотези авторства, історичну основу, про її переклади та переспіви.
Виразно і усвідомлено читати поему, вміти переказувати і коментувати сюжет «Слова…». Вміти аналізувати, характеризувати образи руських князів, княгині Ярославни, образ Руської (української) землі, символічно-міфологічні образи, фольклорні мотиви, стилістичні засоби, особливості композиції твору. Розвивати навички визначення основної ідеї. Вміти висловлювати власні міркування про її актуальність у наш час.
Усвідомлення того, що любов до рідної землі, вірність у коханні — вічні загальнолюдські цінності. Розуміння «золотої середини» у вчинках людини.
Виховання поваги до історичного минулого нашого народу, до його культурних пам’яток.
|
4
|
Українська література доби Ренесансу і Бароко
Розвиток книгодрукування. Перші друковані книги в Україні. Іван Вишенський, Іван Величковський, Дмитрій Туптало, Семен Климовський – видатні діячі української культури. Історично-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи (Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка) та «Історію русів». Вертеп як вид лялькового театрального дійства.
Григорій Сковорода. «Бджола та Шершень», «Всякому місту − звичай і права», «De libertate», «Пісня 28» (із «Саду Божественних пісень»)
Життя і творчість філософа, просвітителя, поета. Його християнські морально-етичні ідеали. «Сад божественних пісень», «Байки харківські», філософські трактати. Біблійна основа творчості Г.Сковороди та його вчення про самопізнання і «сродний труд». Проповідь житейської невибагливості, пошуку гармонії з собою і світом. Повчальний характер і художні особливості зб. «Байки харківські».
ТЛ: Ренесанс, Бароко.
|
Називати перші друковані книги в Україні. Мати уявлення про епохи Ренесансу і Бароко. Розуміти значення видатних діячів української культури цього часу. Мати уявлення про козацькі літописи, «Історію русів», про види мистецтва та вертеп.
Знати і вміти розповісти про життя Г.Сковороди. Вміти проаналізувати зміст його поезій. Уміти сформулювати власне розуміння і актуальність для сьогоднішнього життя положень філософії Г. Сковороди.
Вивчити напам’ять: «Всякому місту − звичай і права».
Виховання толерантності, почуття патрiотизму.
Осмислення важливості для становлення і реалізації себе як особистості ідей самопізнання та гармонії зі світом.
|
5
|
НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Українська література як нова, новочасна. Суспільно-історичні, культурні обставини. Літературний процес кінця ХVIII першої половини ХІХ ст. Духовне поневолення нації. Життя народу − предмет художнього зображення. Актуальність фольклорної традиції. Розвиток фольклористики, етнографії. Основні художні напрями (класицизм, романтизм, початкові форми реалізму; бурлескна стильова течія). Визначні українські письменники.
Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка»
Творчість І. Котляревського − новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч. Історія появи «Енеїди». Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, алюзії на українську історію в ній. Бурлескний гумор, народна українська мова. Утвердження народної моралі (картини пекла, раю).
Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» − перший твір нової української драматургії. Її довготривале сценічне життя. Торжество народної етики. Наталка як уособлення кращих рис української жінки.
ТЛ: літературний напрям, течія, травестія, пародія, бурлеск, алюзія. Силабо-тонічне віршування (поглиблено).
|
Знати про становлення нової української літератури. Назвати найвизначніших письменників цього часу. Знати про життя і творчість І. Котляревського. Розуміти його роль у розвитку української літератури, в розвитку національного самоусвідомлення. Аналізувати розділи «Енеїди»: початок мандрів Енея − І, 1−26; Еней у пеклі − ІІІ, 68−130; Еней на березі Тибру − V, 1−10; оплакування вбитих − VІ, 89−95. Визначати провідні проблеми і мотиви твору. Характеризувати героїв поеми, образ Енея. Висловлювати власні міркування про його вчинки і характер. Коментувати проблему війни: погляд автора і героїв.
Характеризувати головну героїню «Наталки Полтавки», інших персонажів п’єси, аналізувати художні засоби розкриття внутрішнього світу Наталки, гумористичні засоби у творі. Робити порівняльну характеристику Миколи і Петра, їхніх життєвих позицій. Пояснювати роль і функцію пісень у драмі. Вміти розкрити значення творчості І. Котляревського в українському культурному відродженні.
Вивчити напам’ять: уривок з «Енеїди» (на вибір).
Формування активної життєвої позиції, розвиток уміння відстоювати людську гідність, власні принципи, усвідомлення можливості вибороти власне щастя.
|
3
|
Григорій Квітка-Основ’яненко. «Маруся»
Батько української прози, один із перших у Європі «творців людової повісті» (І. Франко). Гуманістичний пафос, християнські ідеали, етнографічне тло творів. «Маруся» як демонстрація спромог українського прозового слова. Художнє розкриття письменником традиційних народних моральних уявлень. Утілення морального й естетичного ідеалу в образі головної героїні твору. Інші персонажі повісті: розважливість, батьківське піклування (Наум Дрот), вірність у коханні (Василь). Композиція повісті. Трагічний злам усталеного ходу подій як нагадування про стихійний плин людського життя. П.Куліш про Г.Квітку.
ТЛ: сентименталізм.
|
Знати основне з життя і творчості письменника. Розуміти причини написання перших творів російською мовою і необхідність його виступів на захист рідної мови. Мати уявлення про художні засоби сентименталізму, християнські ідеали повісті «Маруся». Уміти охарактеризувати образи персонажів твору, визначати його композиційні особливості та проблематику. Висловлювати міркування про поведінку та моральні пріоритети героїв твору. Дискутувати про сенс людського життя, справжнє кохання й вірність. Оцінити значення Г.Квітки-Основ’яненка для розвитку української культури і духовності.
Усвідомлення необхідності соціально активної позиції в житті.
|
3
|
Література українського романтизму
Ідейно-художні особливості романтизму. Зв’язок із ідеями Просвітництва, з національним рухом. Осередки романтичного руху на Слобожанщині, Чернігівщині й Полтавщині, у Західній Україні («Руська трійця»).
Поети-романтики (Л.Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, М. Костомаров, А.Метлинський, В. Забіла, М. Петренко, О.Афанасьєв-Чужбинський, М. Шашкевич).
Балада «Рибалка» П.Гулака-Артемовського (мотив сильнішого за людину потягу, уособленого в образі русалки). Засоби романтичного зображення («Соловейко» М. Костомарова).
Байкарська творчість поетів-романтиків (П.Гулак-Артемовський, Л.Боровиковський, Є.Гребінка). Петро Гулак-Артемовський − перший байкар-класик української літератури. Започаткування байки-казки («Пан та Собака»). Собака як алегоричний, узагальнюючий образ. Глибоке співчуття поета безправному селянству, осуд деспотизму та сваволі панів. Оспівування прагнення людини до волі (байка-мініатюра «Дві пташки в клітці»).
Євген Гребінка. Збірка байок «Малоросійські приказки». Педагогічна і видавнича діяльність письменника, його участь у викупі Т.Шевченка з кріпацтва. Байка «Ведмежий суд». Викриття несправедливості кріпосницького судочинства. Мотиви моральної вищості поведінки простого народу над бундючністю «панів», неможливість довірливих стосунків із ними («Пшениця», «Вовк і Огонь»). Висока оцінка І.Франком байкарської майстерності Гребінки. Вірш «Човен». Уособлення в образі небезпечної морської плавби життєвого шляху людини. Пісенна (романсова) лірика поета українською та російською мовами («Ні, мамо, не можна нелюба любить», «Черные очи» та ін.).
Значення романтизму для нового етапу розвитку слов’янських літератур.
ТЛ: романтизм, романс.
|
Знати про розвиток романтизму в Україні, називати його яскравих представників. Уміти виразно читати поезії, визначити головні мотиви, коментувати їх у зв’язку з художніми особливостями і народнопісенною лірикою.
Усвідомлення того, що романтик — духовно багата, творча людина. Виховання шанобливого ставлення до засад народної моралі й етики: працелюбності, щирості, любові й поваги до батьків. Краса вірності в коханні.
Знати найголовніше з біографії митця.
Уміти визначити алегорію в сюжеті байки «Ведмежий суд». Пояснити художні засоби змалювання поведінки дійових осіб.
Виразно читати вірш «Човен». Уміти знайти прийом розгорнутого паралелізму, пояснити образ човна у творі та його алегоричність.
|
3
|
Микола Гоголь. «Тарас Бульба»
Творчість М.Гоголя, уродженця України, російського письменника, її місце на порубіжжі культур двох народів. Вираження глибини національного духу у творах прозаїка та драматурга, українська історія та фольклор як їх джерело. Повість «Тарас Бульба». Сюжет твору як узагальнення й символізація драматичної історії України. Внутрішній епічний розмах твору; піднесено-героїчний образ головного героя. Колізія морального і національно-культурного вибору в образах синів Тараса Бульби. Збагачення й вияскравлення української культурної традиції творчістю М.Гоголя, її вплив на розвиток українського письменства.
|
Знати біографію митця, пов’язану з Україною. Мати уявлення про його основні твори, розуміти місце творчості письменника на порубіжні культур двох народів. Розуміти культурно-історичні обставини, що впливали на мовний вибір митця. Знати думку Т. Шевченка про М. Гоголя.
Уміти переказувати зміст повісті «Тарас Бульба», розуміти пов’язаність сюжету з історією України. Характеризувати образ головного героя. Пояснювати колізію морального і національного вибору в образах синів Тараса Бульби.
Усвідомлення того, що Україна − країна визначних мистецьких талантів, які зробили великий внесок у культуру інших народів.
|
|