ОСНОВНА ШКОЛА
5-й клас
Усього — 70 год. На тиждень — 2 год.
Текстуальне вивчення творів — 51 год.
Повторення та узагальнення — 2 год.
Література рідного краю 4 год.
Позакласне читання — 4 год.
Розвиток мовлення – 4 год. (у межах годин на текстуальне вивчення).
Виразне читання — 2 год.
Резервний час — 7 год.
К-ть год.
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
|
1
|
ВСТУП
Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово — першоелемент літератури. Початок словесного мистецтва: фольклор і літописи. Художня література як мистецтво слова. Види мистецтва.
ТЛ: образне слово.
|
Знати і розуміти значення терміну «образне слово».
Розуміти роль художнього слова в житті людини, специфіку художнього образу. Називати види мистецтва. Вміти відрізняти художню творчість од інших видів діяльності людини.
|
4
|
СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ
Міфи і легенди українців: «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?», «Берегиня», «Дажбог», «Неопалима купина», «Як виникли Карпати», «Чому в морі є перли і мушлі»
Первісні уявлення про всесвіт і людину, реальні та фантастичні елементи людської поведінки. Добро і зло, їхня роль у житті. Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожців», «Ой Морозе-Морозенку»
Лицарство та відвага запорозьких козаків.
ТЛ: міф, фольклор, легенда, переказ.
|
Уміти розповідати про виникнення міфів, легенд і переказі. Переказувати міфи і легенди, тлумачити їхній зміст.
Розуміти роль і місце реального та фантастичного в житті.
Розвиток допитливого, шанобливого ставлення до світоглядних уявлень наших предків.
|
6
|
Народні казки
«Про правду і кривду», «Мудра дівчина», «Ох», «Летючий корабель»
Тематика народних казок, їхні різновиди (про звірів, побутові, фантастичні, пригодницькі тощо). Побудова казки (зачин, кінцівка), її яскравий національний колорит. Народне уявлення про добро і зло в казці. Аналіз фантастичного і реального, смішного і страшного, красивого і потворного в казках.
ТЛ: народна казка.
|
Знати зміст українських казок. Розуміти особливість побудови народної казки, роль у ній фантастичного елементу. Вміти виразно і вдумливо читати казки, переказувати їх. Характеризувати казкових героїв, аналізувати реальне і фантастичне. Уміти пояснювати народні уявлення про добро і зло, красиве і потворне, смішне і страшне (на основі текстів казок). Уміти висловлювати власні міркування про зміст казок, проводити аналогії з сучасним життям.
Усвідомлення постійної присутності в житті, в душі людини добра і зла, красивого і потворного.
Розвиток творчих здібностей (уяви, фантазії, прагнення експериментувати).
|
3
|
Літературні казки
І. Франко. «Фарбований Лис»
Дитинство письменника. І.Франко-казкар (зб. «Коли ще звірі говорили»). Зміст казки, головні персонажі, другорядні. Образ Лиса, риси його характеру. Особливості літературної казки, її відмінність од народної.
ТЛ: літературна казка. Мова автора і мова персонажів.
|
Уміти розповідати про дитинство письменника, про І. Франка-казкаря. Знати зміст казки, уміти переказати її фрагменти. Виразно і вдумливо читати казку в дійових особах. Розповідати про Лиса. Розрізняти головних персонажів і другорядних. Давати власну оцінку вчинкам і поведінці персонажів. Уміти пояснити особливість літературної казки.
Осмислення негативної ролі лицемірства, зазнайства і хвалькуватості в житті сучасної людини.
|
2
|
Василь Королів-Старий. «Хуха-Моховинка»
Короткі відомості про письменника і його фантастичні казки. Образи фантастичних істот, створені уявою автора на основі українського фольклору. Добро і зло в цих казках. Світлий, життєствердний погляд на світ. Аналіз зовнішності (портрета) казкових істот. Наскрізний гуманізм казок.
ТЛ: портрет.
|
Уміти вдумливо і виразно читати казки, переказувати їхній зміст. Знаходити описи зовнішності фантастичних істот, аналізувати їх. Оцінювати вчинки персонажів із позицій гуманізму. Розрізняти персонажів — носіїв добра і зла. Коментувати прояви добра і зла, зображені в цій казці, і в сучасному житті.
Усвідомлення повчального впливу цієї казки. Прищеплення бажання робити добро як спонуку до позитивної життєдіяльності. Усвідомлення важливої потреби уважного ставлення до ближнього, любові до нього.
|
2
|
Василь Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон»
Цікава сторінка з життя митця. Різні життєві позиції царя Плаксія і Лоскотона (песимістична й оптимістична). Казкова історія і сучасне життя.
ТЛ: віршована мова (рима, строфа, ритм).
|
Виразно й осмислено читати казку, звертаючи увагу на ритм, риму, особливий порядок слів віршованої казки. Визначити основні риси характеру дійових осіб твору. Простежувати різні способи життя та поведінки дійових осіб. Розуміти значення для розкриття змісту твору Назви казкової країни, імен персонажів казки. Виокремлювати основні епізоди. Пояснювати відмінність прозової і віршованої мови казок. Висловлювати особисте ставлення до зображуваного. Проводити аналогії з сучасним життям. Усвідомлення значення для людини та її життя оптимістичного погляду на світ. Розвиток уміння керувати своїми емоціями.
|
4
|
Галина Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»
Повість-казка сучасної дитячої письменниці. Морально-етичні проблеми в казці: добро і зло, відповідальність за свої вчинки, вміння долати перешкоди на шляху до мети. Елементи незвичайного в повісті. Символіка країни Недоладії та її мешканців. Своєрідність композиції твору. Особливості його мови.
|
Уміти переказувати твір, читати уривки з нього за ролями. Визначати тему повісті та морально-етичні проблеми, коментувати їх. Уміти пояснити особливості жанру, композиції твору, символіку образів; характеризувати героя, який найбільше сподобався. Аналізувати роль художніх засобів, особливості мови. Пояснювати роль діалогів у творі. Написати продовження пригоди Алі та її нових друзів або написати інсценізацію за твором, давши їй свою назву. Обговорювати проблему відповідальності людини за свої вчинки
Формування дбайливого ставлення до свого життя, до інших людей. Виховання щирості, відкритості, наполегливості в досягненні поставленої мети, відповідальності за свої вчинки.
|
4
|
Із народної мудрості
Загадки
Загадка як вид усної народної творчості. Розгляд змісту і форми загадок. Види загадок (про людей, їхнє життя, про природу та її явища, про рослин, тварин).
Прислів’я та приказки
Народне уявлення про довколишній світ та його оцінка в прислів’ях і приказках. Краса і мудрість цього жанру усної народної творчості.
ТЛ: загадка, прислів’я, приказка.
|
Уміти називати види загадок, відгадувати їх. Пояснювати логіку їх відгадування. Розглядати і пояснювати особливості будови загадки, роль у ній метафори. Уміти самому складати загадки.
Називати види прислів’їв і приказок. Розуміти їхню дотепність і мудрість.
Вміти відрізняти прислів’я від приказки та пояснювати їх, проектуючи на ситуації сучасною життя.
Вивчити напам’ять: кілька загадок, прислів’я і приказки (на вибір).
Формування шанобливого ставлення до кмітливості та мудрості нашого народу. Осмислення ролі в сучасному світі цих якостей, розвиток афористичності й точності думки, уваги до вибору лексики власних суджень. Розвиток допитливості, спостережливості, уважності, кмітливості як важливих елементів розумової діяльності людини. Розвиток логічного мислення.
|
2
|
Леонід Глібов. «Химерний, маленький...», «Що за птиця?», «Хто вона?», «Хто розмовляє?», «Хто сестра і брат?»
Відомий український поет і байкар. Фольклорна основа його віршованих загадок. Життєствердний пафос віршів Л. Глібова. Особливості його поетичної мови.
ТЛ: акровірш, порівняння.
|
Виразно, осмислено читати загадки, пояснювати способи їх відгадування. Розглядати і коментувати особливості поетичних загадок Л. Глібова, роль у них казкових елементів, гумору, пестливих слів.
Усвідомлення життєствердної сили радісного, піднесеного настрою, викликаного дотепним, доброзичливим жартом. Розвиток кмітливості, розумових здібностей людини, пам’яті, творчої уяви.
|
2
|
ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ
Літописні оповіді: «Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь», «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам» (подавати на основі «Повісті минулих літ» у переказі В.Близнеця).
«Повість временних літ» − найдавніший літопис нашого народу. Значення літописання для нащадків. Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів. Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо.
ТЛ: літопис.
|
Знати про історичну і літературну пам’ятку «Повість временних літ». Розуміти значення давнього літописання для нащадків.
Розповідати про легендарного Нестора Літописця. Усвідомлено переказувати оповіді. Аналізувати риси характерів руських (українських) князів. Уміти розрізняти казкові та історичні мотиви літописних сюжетів.
Усвідомлення душевної краси і сили наших Предків, любові руських (українських) князів до своєї землі як достойного прикладу для нащадків.
|
3
|
Олександр Олесь. «Ярослав Мудрий» (із кн. «Княжа Україна»), «Микита Кожум’яка»
Поезії з книги «Княжа Україна», їх зв’язок із літописами. Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Київської Русі, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі. Драматичний твір на тему народної казки.
ТЛ: драматичний твір і його побудова, гіпербола.
|
Уміти виразно й усвідомлено читати поезії, визначити засоби поетичної мови. Розповідати про давньоруських князів. Висловлювати власні міркування про зміст заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність сьогодні. Виразно в особах читати драму-казку «Микита Кожум’яка». Вміти виокремлювати в ній най напруженіші епізоди. Розглядати своєрідність побудови драматичного твору. Розуміти зв’язок історичного минулого з сучасністю.
Зацікавлення історичним минулим українського народу, шанобливе ставлення до заповітів наших предків та осмислене їх виконання.
|
4
|
РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ
Тарас Шевченко. «За сонцем хмаронька пливе...», «Садок вишневий коло хати...»
С. Васильченко. «В бур’янах»
Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті С.Васильченка).
Картини довколишнього світу, природи у поезіях Т.Шевченка − інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.
ТЛ: персоніфікація, ліричний твір.
|
Пригадати відомості про Україну часів Т. Шевченка.
Уміти розповісти про дитинство поета і його родину. Відтворювати настрої пейзажних поезій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом. Виразно читати поезії. Знаходити в них порівняння, персоніфікацію.
Вивчити напам’ять: «За сонцем хмаронька пливе...», «Садок вишневий коло хати...».
Виховання почуття прекрасного, усвідомлення етичної насолоди від твору мистецтва, спонукання до оптимістичного, життєствердного погляду на світ. Розвиток уміння висловити власні відчуття, емоції.
|
2
|
Павло Тичина. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять...», «Блакить мою душу обвіяла...»
Коротко про поета і край, де він народився. Майстерне відтворення краси природи, вираження життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова. Мелодійність віршів П. Тичини.
ТЛ: метафора, епітет.
|
Виразно і вдумливо читати поезії. Розвивати вміння відчувати поезію, усвідомлювати та висловлювати свої відчуття. Розглядати кольорову палітру віршів. Відтворювати в уяві аналогічні картини природи, спостережені в житті. Вміти висловлювати міркування про способи вираження любові до рідної землі, дискутувати про це.
Вивчити напам’ять: 1 вірш (на вибір).
Розвиток естетичного смаку, відчуття краси образного слова.
Розвиток абстрактного мислення, спостережливості, уміння доводити власну думку.
|
3
|
Євген Гуцало. «Лось», «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають…»
Основні відомості про письменника. Вічне протистояння добра і зла − наскрізна тема світового мистецтва. Порушення цієї теми в оповіданні «Лось». Співчуття, милосердя − шлях до перемоги добра. Образи хлопчиків, їхня невідступність у захисті гуманних переконань. Дивовижний світ рідної природи в поезіях митця.
ТЛ: оповідання.
|
Розвиток уміння переказувати оповідання, визначати його тему та жанрові особливості, виокремлювати в ньому і пояснювати найбільш вражаючий фрагмент. Характеризувати образи. Давати власну оцінку зображуваному. Вміти міркувати про великий світ природи і людини в ньому, про добро і зло, любов і милосердя і висловити своє ставлення. Вдумливо читати поезії, пояснювати в них художні засоби.
Усвідомлення турботи про світ природи і рідних людей як неодмінна риса гуманної, гідної поведінки.
|
2
|
Максим Рильський. «Дощ» («Благодатний, довгожданий…»), «Осінь-маляр із палітрою пишною…», «Люби природу не як символ…»
Основні відомості про поета. Його вміння бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови. Єдність людини і природи, зв’язок між станом людської душі та довкіллям.
|
Виразно і вдумливо читати поезії. Вміти виокремлювати в них образ ліричного героя, відтворювати його емоції та почуття, порівнюючи із власним образним баченням природи.
Вивчити напам’ять: 1 вірш (на вибір).
Усвідомлення образного бачення світу як важливого чинника розвитку творчих здібностей.
|
3
|
Григір Тютюнник. «Дивак»
Коротко про письменника. Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Паралельність і єдність двох світів − природи і людини, зображені в оповіданні. Точність і лаконізм описів природи. Допитливий, чуйний, добрий хлопчик Олесь, його жага пізнати загадковий світ природи, уміння фантазувати, уявляти. Гідна поведінка Олеся як позиція особистості.
|
Уміти переказувати цікавий епізод із дитинства письменника. Розглядати точність і лаконізм описів природи, їхню роль в оповіданні. Розповідати про особливості характеру Олеся, його обдарованість. Складати план до характеристики цього образу. Висловлювати власні міркування про характер хлопчика, оцінювати його незвичну поведінку. Пояснювати назву оповідання. Вчитися порівнювати літературного героя із собою. Вміти написати твір про нього, придумати власне закінчення оповідання.
Усвідомлення особливого призначення на землі кожнго. Формування і збереження індивідуальних особливостей людини як важливих чинників її майбутньої максимальної самореалізації.
|
4
|
Микола Вінграновський. «Перша колискова», «Бабунин дощ», «Сама собою річка ця тече...», «Сіроманець»
Поезія − особливий спосіб вираження почуттів людини. Висловлення поетичною мовою любові до дитини і турботи про неї, батьківського заповіту Художні описи природи як вияв патріотичних почуттів автора. Захоплююча і драматична історія про хлопчика й вовка як приклад гармонії людини й природи («Сіроманець»). Гуманізм повісті. Доброта, вигадливість, рішучість Сашка, його здатність на самостійні вчинки, особливо у відстоюванні своєї позиції.
|
Розуміти, що таке патріотичне почуття. Виразно і вдумливо читати поезії. Коментувати художні описи природи. Виокремлювати і пояснювати епітети і порівняння. Пояснювати власне розуміння поняття «батьківщина». Уміти переказати найцікавіші епізоди повісті, схарактеризувати головного героя за планом. Уміти придумати власне закінчення твору.
Усвідомлення значення патріотизму в житті людини, образного слова для висловлення почуттів.Розуміння того, що батьки − найрідніші люди для дитини.
|
4
(упродовж року)
|
ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ
Ознайомлення з доступними для сприймання й цікавими для п’ятикласників творами письменників-земляків.
|
Знати про письменників-земляків, їхні твори. Розуміти зміст цих творів. Виразно читати і висловлювати власну думку про них. Виховання шанобливого ставлення до митців свого краю як до особливо обдарованих людей, співців рідної землі.
|
2
|
УРОК-ПІДСУМОК
Бесіда про твори, що вивчалися упродовж року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення.
|
Згадати про письменників і твори, що вивчалися упродовж року.
Закріплення вміння висловлювати власні міркування про найулюбленіші твори.
Усвідомлення того, що власна думка і власна позиція − важливі риси характеру особистості.
|
|