|
Скачати 179.54 Kb.
|
Провісник долі України Сценарій Шевченківського свята Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка( слайди )1814 25 лютого (9 березня за н. ст.). У селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині в родині Григорія Івановича Шевченка, кріпака поміщика Енгельгардта, народився син Тарас. 1815 Грудень. Сім'я Григорія Івановича Шевченка переселилася до села Кирилівки, де й пройшли дитячі роки Шевченка. 1823 Померла мати Тараса — Катерина Якимівна Шевченко. Батько одружується вдруге з удовою, у якої було своїх троє дітей. 1824 Малий Тарас чумакує разом з батьком. Про цю подію в своєму житті він згадує у повісті «Наймичка». 1825 Помер батько Тараса. 1826 Тарас Шевченко йде в Кирилівську школу в найми до вчителя-дяка Петра Богорського. 1827—1828 Тікає від жорстокого дяка Богорського в містечко Лисянку з наміром піти в науку до місцевого маляра. З Лисянки Тарас переходить. до іншого дяка-маляра в село Тарасівку. Після невдалих спроб влаштуватися в науку до малярів Тарас повертається в с. Кирилівку. Пасе громадську череду. Наймитує в попа. 1828 Протягом двох тижнів живе у хлиннівського маляра-живописця. Просить управителя поміщицького маєтку у Вільшаній дозволити вчитися у хлиннівського маляра-живописця. Але Тараса забирають у двірню поміщика Енгельгардта. Працює кухарчуком, а потім — козачком, 1829 Разом з поміщиком побував у Корсуні, Києві, а пізніше потрапляє в Литву у м. Вільно. У Вільні вивчає польську мову, читає твори польських письменників, малює. Заставши Тараса за малюванням, поміщик жорстоко покарав кого. 1830 У Вільні Тарас Григорович Шевченко був свідком польського визвольного повстання проти російського самодержавства. 1831 П. Енгельгардт переїжджає в Петербург. Слідом за ним в обозі разом з іншими дворовими прибув до Петербурга і Шевченко. 1832 Поміщик законтрактував Шевченка цеховому майстру-живописцю В. Ширяеву. На вечорах у Ширяева Тарас Шевченко слухає читання творів О. Пушкіна, В. Жуковського та інших письменників. У цей час у Петербурзі білими літніми ночами перемальовує статуї в Літньому саду. 1835 У Літньому саду Шевченко познайомився з учнем Академії художеств Іваном Максимовичем Сошенком. Сошенко дає Тарасу поради, одержує для нього дозвіл працювати вечорами в класах Товариства заохочення художників. Разом із Ширяєвим розмальовує плафон петербурзького Великого театру. 1837 І. Сошенко представив Тараса Григоровича конференц-секретарю Академії художеств В. Григоровичу з проханням допомогти звільнити його з кріпацтва. Карл Брюллов розпочав роботу над портретом В. Жуковського, призначеним для викупу Шевченка з кріпацтва. 1838 22 квітня. Заходами видатних діячів російської та української культури Шевченка було викуплено на волю за гроші, одержані від лотереї, на якій було розіграно портрет В. Жуковського роботи К. Брюллова. Шевченко відвідує класи Академії художеств як вільний слухач. Навчається під керівництвом К. Брюллова, користується його багатою бібліотекою, деякий час живе у нього на квартирі. Написав поему «Катерина», присвячену В. Жуковському на спогад про день викупу з кріпацтва. 1839 Ухвалою Ради Академії художеств Шевченка нагороджено срібною медаллю за малюнок з натури. Написав баладу «Тополя», поеми «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та вірші «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Нащо мені чорні брови», «До Основ'яненка». 1840 Вийшла з друку перша збірка творів Т. Шевченка під назвою «Кобзар», де були вміщені твори: «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ'яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Рада Академії художеств нагородила Т. Шевченка срібною медаллю за картину «Хлопчик-жебрак ділиться хлібом з собакою». 1841 Шевченка нагороджено третьою срібною медаллю за акварель «Циганка-ворожка». Написав російською мовою драму «Никита Гайдай». Закінчив баладу «Утоплена». Вийшла з друку окремою книгою поема «Гайдамаки». 1842 Під час подорожі пароплавом по Балтійському морю написав поему «Гамалія», яка була надрукована в Петербурзі в 1844 році. 1843 Закінчив писати драму російською мовою «Назар Стодоля», яку пізніше сам переклав українською мовою, У квітні разом з українським письменником Є. Гребінкою поет виїхав на Україну. Зупинявся у Качанівці в маєтку Г. Тарновського, де в попередні роки гостювали М. Глінка, М. Гоголь, В. Штернберг, В. Забіла та інші діячі російської та української культури. Подорожує по селах і містах України, знайомиться з життям трудового народу, виконує ряд етюдів та начерків. Гостює в своїх родичів у Кирилівці. Малює хату батьків і портрет діда Івана. Пише російською мовою поему «Тризна», яку присвячує Варварі Рєпніній. Виконує ряд портретів. 1844 Після подорожі по Україні у лютому їде в Петербург. По дорозі зупиняється в Москві, де зустрічається з видатним артистом Московського театру, основоположником реалістичного театрального мистецтва Михайлом Щепкіним. Закінчив поему «Сон» («У всякого своя доля»). Вийшов альбом Шевченка «Живописна Україна». Продовжує навчання в Академії художеств. 1845 У Петербурзі зустрічається з учасниками політичного гуртка петрашевців. Навесні поет виїхав на Україну, де збирався постійно жити і працювати. Подорожує по містах і селах України, вивчає життя народу, змальовує архітектурні пам'ятки та різні краєвиди. Гостює у родичів. Зустрічається із земляками. У селі Мар'їнському на Полтавщині написав поему «Єретик». Перебуваючи в Переяславі в А. Козачковського, написав поеми «Кавказ», «Наймичка», вступ до поеми «Єретик». Зарахований співробітником Київської археографічної комісії. 25 грудня хворий поет у Переяславі написав свій знаменитий «Заповіт». 1846 Т. Г. Шевченко вступає в Києві до таємного Кирило-Мсфодіївського товариства. 1847 Т. Г. Шевченко затверджений на посаду вчителя малювання в Київському університеті. 14 25'5 28 лютого. Студент Київського університету О. Петров подав донос про існування таємної організації — Кирило-Мефодіївського товариства та про його учасників. 22 березня. Київському генерал-губернатору надіслано розпорядження III відділу про арешт Шевченка та інших членів Кирило-Мефодіївського товариства. б квітня. Арешт Т. Г. Шевченка при в'їзді до Києва після повернення з Чернігівщини. 6 квітня. Поета відправлено в Петербург до III відділу. 17—30 квітня. Перебування в казематі III відділу. Допити. Тарас Шевченко пиши цикл ліричних поезій: «Ой одна я, одна», «За байраком байрак», «Мені однаково...», «Не кидай матері!», «Чого ти ходиш на могилу?», «Ой три шляхи широкії...», «Веселе сонечко ховалось», «Садок вишневий коло хати», «Рано-вранці новобранці», «В неволі тяжко...», «Косар», «Чи ми ще зійдемося знову?», «Не спалося,— а ніч, як море». ЗО травня. Т. Г. Шевченкові оголошено царський вирок про заслання його в Окремий оренбурзький корпус рядовим солдатом «під суворий нагляд з забороною писати й малювати». 18 червня. Шевченка відправлено з Оренбурга до Орської фортеці. Пише поетичні твори: «Думи мої, думи мої», «Княжна», «Сонце заходить, гори чорніють», «Мені тринадцятий минало», «Не гріє сонце на чужині», «Сон» («Гори мої високії!»), «Ще як були ми козаками» й інші. 1848—1849 З травня 1848 року до вересня 1849 року Шевченко як художник перебуває в складі експедиції О. Бутакова, яка мала завдання вивчити й науково описати Аральське море. Зимівля на о. Кос-Арал. Після експедиції залишений в Оренбурзі для закінчення художніх робіт. 1850 Пише поезії: «Лічу в неволі дні і ночі», «Петрусь», «Якби ви знали, паничі», «Буває, в неволі іноді згадаю» та інші. Виконує ряд портретів на замовлення. За порушення царського наказу про заборону писати й малювати Шевченка було заарештовано і під конвоєм відправлено до Орської фортеці у в'язницю. 1850—1857 Перебування в Новопетровському укріпленні. Пише повісті російською мовою. 1857 21 липня. Шевченко одержав повідомлення про звільнення з солдатчини. 5 серпня. Прибув на рибальському човні до Астрахані. Зустрічі з давніми друзями і знайомими. Оглядає місто. 22 серпня. На пароплаві «Князь Пожарський» вирушає до Нижнього Новгорода. 20 вересня. Прибув до Нижнього Новгорода. Дізнається про заборону йому в'їжджати до Москви та Петербурга. Над Шевченком встановлюється таємний поліцейський нагляд. Знайомиться з декабристом І. Анненковим. Пише поему «Неофіти», До Шевченка з Москви приїхав М. Щепкін. 1858 Лютий. Т. Г. Шевченку дозволено жити в Петербурзі під суворим поліцейським наглядом. Березень. Поет прибув до Москви. Оглядав місто, знайомиться з літераторами і вченими, відвідує друзів, знайомих. Зустріч з декабристом С. Волконським. Повернення до Петербурга. Російські та українські передові діячі культури радо вітають Шевченка. Працює над гравюрами. Написав вірш «Сон» («На панщині пшеницю жала»). Опрацьовує свою невольничу поезію. Пише вірш «Я не нездужаю, нівроку», виконує ряд портретів. 1859 Січень. Шевченко познайомився з письменницею Марко Вовчок. На згадку про цю зустріч пізніше написав поезію «Марку Вовчку». Лютий. Познайомився з російським письменником І. С. Тургенєвим. Березень. Написав поезію «Ісаія. Глава 35». Травень. Знайомство з грузинським поетом Акакієм Церетелі. Виїзд на Україну. Зустріч з селянами, політична та антирелігійна пропаганда серед них. Липень. Шевченка заарештовано і відправлено до Києва. Після закінчення слідства поету дозволено повернутись до Петербурга. На літературних вівторках у М. Костомарова Шевченко зустрічається з М. Чернишевським. Листопад. Закінчив поему «Марія». 1860 Вийшов з друку «Кобзар». Окремими виданнями виходять поеми «Наймичка», «Тарасова ніч», «Катерина», «Гамалія» та балада «Тополя». Пише поезію «Світе ясний! Світе тихий!» Вересень. Винесена постанова Ради Академії художеств про надання Шевченкові звання академіка. Написав вірші «І Архімед, і Галілей», «Л». («Поставлю хату і кімнату») та ін. Вийшов «Кобзар» в перекладі російською мовою. Російська критика дала високу оцінку творам українського народного співця. 1861 Турбується про придбання землі біля Дніпра для побудови хати. Стан здоров'я поета гіршає. Хвороба прогресує. 26 лютого (10 березня н. ст.) о б год. ЗО хвилин ранку Тарас Григорович Шевченко помер. 28 лютого. Поета поховали на Смоленському кладовищі. Пам'ятаючи заповіт Шевченка, його друзі домоглись дозволу перевезти його тіло на Україну і поховали в Каневі на Чернечій горі. Провісник долі України Сценарій Шевченківського свята У центрі сцени на стіні прикрашений рушником портрет Тараса Шевченка, на сцені виставка книг, в залі – газети, присвячені Кобзарю, саморобні книжечки з прислів’ями про Шевченка, його « Кобзарем », піснями та висловами про нього. Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить на столик біля портрета Т. Шевченка. До неї підходить хлопчик. Хлопчик Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається? Мати Так, синочку, правда. Хлопчик А чому так багато зірок на небі? Мати Це, коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив? Хлопчик Бачив, матусю, бачив. Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно? Мати Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло. Хлопчик Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила. Мати Старайся, мій хлопчику. Хор співає пісню « Зоре моя, вечірняя...» Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. Розкажи, як за горою Сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка Воду позичає. Як широка сокорина Віти розпустила... А над самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала Зеленії віти, А на вітах гойдаються Нехрещені діти. Ведучий Тарас Шевченко. З цим іменем сьогодні на планеті ідентифікується Україна та українці. І хто б ти не був, де б не жив, хто перечитає « Кобзаря », не зможе уявити своєї долі без Шевченка. Ведуча Той, хто крізь алмазну грань Кобзаревого слова гляне у світ, той уже ніколи не спиниться в дорозі до ідеалу. Шевченко належить до найулюбленіших поетів світу. Ведучий Як досяг, чим завоював цю славу найбезправніший солдат Російської імперії? СЛОВОМ! Ведуча Пізнавати Шевченка – це пізнавати історію, мучитися, страждати від того, що нашу предковічну землю позбавили спокою сусіди – нероби. Ведучий Пізнавати Шевченка – це працювати до сьомого поту і наближатися до торжества добра над злом, очиститися духовно і морально. Ведуча Думаймо про Шевченка, живімо Шевченком, продовжуймо його безсмертя в собі та в дітях наших. Ведучий Шевченкове свято – то кришталево чисте свічадо. 195 років минуло від того дня, коли українка – кріпачка дала світові генія, але він не віддаляється, а наближається. Тож слухаймо Кобзареве слово! Хлопчик Народився Тарас Шевченко 9 березня 1814 р. в сім’ї кріпака. Батько Григорій Іванович родом з козаків, був людиною письменною, кохався у слові Божому. Дівчинка Мати – Катерина Бойко – була натурою чутливою і люблячою. Померла рано, залишивши сиротами шестеро дітей, Тарасові тоді було 9 років. Читець ( вірш « Не називаю її раєм...» ) Дівчинка Тепло материнського серця, вся розкіш материнських почуттів, - про все це переповість Тарас у віршах, баладах, поемах. І виріс він, і кобзу взяв, І струн її торкнувсь рукою – І пісня дивна полилась, Повита вічною журбою. Хлопчик Залишившись без батька й матері, малий Тарас став школярем – попихачем у дяка. І хоча забаганки п’яного дяка треба було виконувати з рабською покірністю, обдарований від природи малий Тарас за два роки пройшов Граматику, Часословець і Псалтир. Давно те діялось. Ще в школі Таки в учителя – дяка Гарненько вкраду п’ятака – Бо я було трохи не голе, Таке убоге – та й куплю Паперу аркуш. І зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу Та й списую Сковороду. Ведуча Тарас наймитує в школі, а потім пасе громадську череду. Мине 20 років, і він з болем згадуватиме своє дитинство у вірші "Мені тринадцятий минало". Інсценізація вірша ''Мені тринадцятий минало" Оксана Чом же ти плачеш? Ох, дурненький Тарасе, давай я сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, ще й ,кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж? Тарас Еге ж, малярем. Оксана І ти розмалюєш нашу хату. Тарас Еге ж. А всі кажуть , що я ледащо і ні на що не здатний. Ні, я не ледащо. Я буду – таки малярем. Оксана Авжеж будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята. Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий - вони ж питочки хочуть! Жени їх до води! Оксана і Тарас вибігають. Хор виконує « Така її доля » Читець читає поезію « І золотої й дорогої…» І золотої й дорогої Мені, щоб знали ви, не жаль Моєї долі молодої: А іноді така печаль Оступить душу, аж заплачу. А ще до того, як побачу Малого хлопчика в селі, Мов одірвалось од гіллі, Одно-однісіньке під тином Сидить собі в старій ряднині. Мені здається, що се я, Що це ж та молодість моя. Мені здається, що ніколи Воно не бачитиме волі, Святої воленьки.Що так Даремне, марне пролетять Його найкращії літа, Що він не знатиме, де дітись На сім широкім вольнім світі, І піде в найми, і колись, Щоб він не плакав, не журивсь, Щоб він де-небудь прихиливсь, То оддадуть у москалі. Ведучий Ріс Тарас розумною, допитливою дитиною, хотів усе знати. Наслухавшись розповідей про те, що залізні стопи підпирають небо, він загорівся бажанням подивитися на них і пішов шукати. Але зустрілися добрі люди і повернули малого додому. Ведуча Змалку в малої дитини прокинувся талант художника. Це було незвичайне дитяче захоплення. Вугіллям, крейдою чи олівцем він малював скрізь, де тільки міг: на стінах, дверях, папері. Ходив від села до села в пошуках учителя. Але важке було то навчання. Дяки-вчителі примушували носити воду, рубати дрова, робити все що завгодно, але не малювати. Так сталося , що пан Енгельгард все ж таки відсилає Шевченка на навчання до Петербурга. Ведучий « ... Живу, учусь, нікому не кланяюсь, і нікого не боюсь, окроме Бога – велике щастя бути вольним чоловіком ...», - так писав Шевченко братові з Петербурга. Тут сталися важливі події в його житті, одна з яких – викуп. У Петербурзі пан Енгельгардт дозволив йому вчитися малювати. Вчителем Шевченка був Ширяєв, відомий в Петербурзі майстер декоративних розписів. У нього Тарас і здобув певну малярську підготовку. Ведуча Вирішальне значення для Шевченка мала зустріч з Сошенком, на той час учнем Академії мистецтв, який перший спостеріг талант у ранніх Тарасових малюнках і розпочав справу викупу Шевченка з неволі. Ведучий Українські та російські діячі мистецтва і літератури – Є. Гребінка, В. Жуковський, Карл Брюллов, О. Венеціанов – викупили Тараса з неволі і дали можливість талановитому юнакові вчитися в Академії мистецтв. Це сталося 25 квітня 1838 року. Хор виконує пісню « Думи мої, думи мої » Ведуча Спливав третій рік, осяяний сонцем свободи. Як художник, Тарас Шевченко нагороджений трьома срібними медалями Академії мистецтв. Вперше прийшла до нього слава і як поета: тут у Петербурзі явився світові найперший « Кобзар ». Але разом із третім спливав одинадцятий рік вимушеної розлуки з Україною. А вона, змучена і розтерзана, боліла йому і вдень, і вночі. На самоті й поміж людей, Щомиті чую рідну землю, Не все, що грішне і святе, Довірив я перу і пензлю. Ведучий Шевченко – вартовий памяті народної. Традицію патріотичного ставлення до пам’яті національної історії ми ведемо від Тараса. « Геній Шевченка широко розпускає крила і ударяє з великою силою в різні струни ,» - писав про період «трьох літ» І. Франко. Читець читає « І мертвим, і живим і ненародженим землякам моїм, в Україні і не в Україні моє дружнє посланіє » І смеркає, і світає, День Божий минає, І знову люд потомлений, І все спочиває. Тільки я, мов окаянний, І день і ніч плачу На розпуттях велелюдних, І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає — Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують. І господа зневажають,— Людей запрягають В тяжкі ярма. Орють лихо, Лихом засівають... А що вродить? Побачите, Які будуть жнива! Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну! Полюбіте щирим серцем Велику руїну! Розкуйтеся, братайтеся! У чужому краю Не Шукайте, не питайте ТОГО, ЩО немає І на небі, а не тільки На чужому полі. В своїй хаті своя й правда, Ведуча Шевченко – художник не полишав надії побувати в Італії, аби краще оволодіти секретами малярства. Але невдовзі не тільки Італія, а й сама Україна залишилася мрією. Ведучий Навесні 1847 р. за участь в Кирило – Мефодіївському братстві Шевченка заарештували і відправили до Петербурга. При арешті вилучили поему « Сон », за яку звинувачено Кобзаря в політичному злочинстві і жорстоко покарано. Ведуча « Художника Шевченка за написання обурливих і зухвалих віршів віддати в рядові в Оренбурзький окремий корпус з правом на вислугу, зобовязавши начальство вести найсуворіший нагляд.» Тут же цар власноручно дописав : « Під найсуворіший нагляд із забороною писати і малювати». Ведучий У Петербурзі, чекаючи вироку, написав поет 14 поезій, які потім оформить у цикл « В казематі ». Читець читає « Садок вишневий коло хати...» Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зірочка встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата Та соловейко не затих. Ведучий Важким докором лягають на душу Тарасові слова, якими він гнівно картав тих, що вірили, і , на сором, вірять в офіційну версію про те, що був єдиний російський народ, а українці та білоруси – це ті ж росіяни, тільки зіпсуті польським впливом. Ведуча Муза зігрівала змучене серце, дарувала радість творчості. Щасливий з цього Шевченко звертається до Пресвятої Богородиці. ...Ридаю, Молю,ридаючи:пошли Подай душі убогій силу, Щоб огненно заговорила, Щоб словом пламенем взялось, Те слово Боже і кадило, Кадило істини. Ведучий Свічка його життя догорала. Мрії про одруження, розраду в сімї, хатину над Дніпром залишились ілюзіями. Фізично знищений, поет відчував, що недалекий кінець. У німій холодній майстерні, в будинку Академії мистецтв він пішов із життя. Було це 10 березня 1861 р. Але залишився його заповіт – мрії тобі, нам, українському народові. Хор виконує « Заповіт ». Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... отоді я І лани і гори — Все покину і полину До самого Бога Молитися... а до того Я не знаю бога. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. І мене в сім'ї великій, В сім'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Не злим тихим словом. Ведуча Багато чого змінилося з часу Шевченкового, та, на жаль, не тільки на краще. Державне дикунство й сьогодні довело до того, що могили знищують, пам’ятники культури руйнують. Ведучий Не прийнято в ювілейні дні говорити про погане. Але чи був би радий Шевченко, коли б його вірші хвалили, та не виносили на осуд наші біди. Напевно, що ні. Від Кобзаря нам треба взяти масштабний підхід до історичноі спадщини. Бо ж поставив поет « на сторожі » коло нас слово. І треба його берегти : Прочитайте знову Тую славу. Та читайте Од слова до слова, Не минайте ані титли, ніже тії коми- Все розберіть... Тож виконаймо і цей заповіт Шевченка. Хор виконує пісню « Реве та стогне Дніпр широкий ...» . Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідний місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі То виринав, то потопав. Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів. Ведуча І тепер, у незалежній і вільній Україні, ми можемо припадати до Шевченкових цілющих джерел, до його вічного живого слова, над яким не зависає чорна тінь потрошителів з таємними інструкціями. Уже достигли полуниці Росу вечірню трави п’ють, І в ароматі медуниці Хрущі шевченківські гудуть. Нема співця, о ні, він з нами, Його пісні, його любов, Його це місяць над садами У сяйві тихому зійшов. І все здається, я клянуся, Крізь сяйво місячне бліде До мене рідний добровусий Тарас Григорович іде… Звучить « Молитва » Д. Павличка. Отче наш, Тарасе всемогущий, Що створив нас генієм своїм, На моїй землі, як правда, сущий, Бющий у неправду, наче грім. Ти, як небо, став широкоплечо Над літами, що упали в грузь; Віку двадцять першого предтечо, Я до тебе одного молюсь. Дай нам силу ідолів знімати, З пєдесталів чорної олжі, Бурити казарми й каземати, Де виймають душу із душі. Не введи у спокушення слави, Вкинь за те у хижу ненависть, Мудрості і знамено криваве Дай нам не соромлячись носить. Поклади нам зорі на зіниці- Променем туди,де непроглядь. Хай підносять очі люди ниці, Хай в незрячих більма погорять. Мислям нашим дай ясне поліття, А поетам- спину,що не гнесь. Дай нам память на тисячоліття, Непокору і любов на днесь. І не одпусти нам ні на йоту Борг, забутий в клекотах забав, Сплатимо його із крові й поту. Тільки од лукавства нас позбав. Да святиться слово блискавиця, Що несе у вічну далечінь Нашу думу й пісню. Де святиться Між народами твоє імя. Амінь. Всі учасники запалюють свічку, ставлять квіти до погруддя Шевченка |
Тема. Роль жінки у житті і творчості Тараса Мета: на прикладах поетичних шедеврів інтимної лірики Т. Г. Шевченка розглянути красу і складність людських почуттів; викликати в... |
План-конспект уроку української літератури у 8 класі учителя СЗШ... Обладнання: інтерактивна дошка, презентація уроку,виставка книжок письменника, ілюстрації до твору, мультимедійні засоби наочності... |
Конкурс знавців творчості Т. Г. Шевченка «Ми пам ’ ятаємо тебе, Кобзарю !» Учасники конкурсу повинні знати основні і провідні етапи життя Кобзаря, що вплинули на формування його особистості |
Уроку. Чому Шевченка називають генієм, пророком, мислителем? Т. Г. Шевченка; розкрити красу і неперевершеність ранніх балад Т. Шевченка; розвивати допитливість учнів, уміння зіставляти факти,... |
Тема : Національні джерела української журналістики Внесок літописної літератури в розвиток української журналістики (“Літопис Руський”: “Повість минулих літ”, “Київський літопис”,... |
Тема. Життя та творчість Т. Г. Шевченка Мета. Закріпити та розширити знання учнів з теми «Життя та творчість Т. Г. Шевченка», сприяти розвитку пам»яті, допитливості, пізнавальних... |
ПРОЕК Т проведення Тижня української літератури, присвяченого творчості Т. Г. Шевченка Тема Тема: Вшанування пам’яті національного генія, народного поета України Т. Г. Шевченка. |
Урок читання в 4класі Тема: Уклін тобі, Тарасе! «Позакласне читання», мультимедійний пристрій, слайди репродукцій картин Т. Шевченка, записи пісень на слова Т. Г. Шевченка, свічка,... |
Життя і творчість Нечуй тощо) народився 25 листопада 1838р в м. Стеблеві Київської губ. Канівського повіту (нині — Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський... |
Усний журнал. Сторінками життя Т. Г. Шевченка Мета Т. Шевченка в умовах підневільного становища нації в першій половині XIX ст.; інтерес до історичного минулого рідного краю |