|
|
Скачати 6.32 Mb.
|
|
Плідними в цьому плані видаються нам пошуки об'єктивного висвітлення впливу Байрона на Пушкіна у монографії: В. И. Куле- \\ 31 у Я на і в оригіналі, і в перекладах активно читались у Росії. Про нього як «великого поета», «неперевершеного в описах картин природи, окремих явищ життя, сильних поривань пристрастей» писалось в «Энциклопедическом лексиконе» Плюшара (1835, т. IV), книзі, яку читали Пушкін, Шевченко... Культ сильної, гордої особи, невдоволеної тогочасним суспільним ладом, ненависть до будь-якого пригнічення людини, прагнення боротьби і самопожертви в ім’я людства — такі ідейно-тематичні засади творів Байрона. Не дивно, що його поеми мали і в Польщі («Марія» А. Мальчевського, «Канівський замок» С. Гощинського), і в Росії («південні поеми» О. Пушкіна, «Демон» і «Мци- рі» М. Лєрмонтова) своєрідні «школи». Деякі традиції «байронічної поеми» з її вільною композицією відчуваються і в Шевченкових «Гайдамаках». Романтизм боровся проти канонів класицизму і в теорії, і в художній практиці. Класицистичні поетики вже не могли задовольнити живих потреб літератури. В них ігнорувалися художні досягнення народної творчості. Схоластичною у класицистів була сама класифікація поеми на різновиди. У книзі Івана Рижського «Наука о стихотворстве» (1811) читаємо таке визначення епічної поеми: «...Эпическая поэма... есть о каком-либо великом, героическом и возбуждающем соучастие в целом каком-нибудь народе, или и во всем роде человеческом деянии такое вымышленное повествование, которое, будучи обработано со всем возможным стихотворческим искусством, наполняет душу читателя разнообразными, возвышенными и преклоняющими к добродетели чувствованиями, особливо удивлением к прославляемому деянию» (стор. 153). А «Словарь древней и новой поэзии» (1821) М. Осто- лопова, що, за словами В. Бєлінського, «був одним із останніх і найповніших підсумків французької класичної поетики на російському грунті», подає понад 20 різновидів поеми і серед них такі, як дидактична, елегійна, епі- таламічна, панегірична, схоластична, описова тощо. У тому ж «Словаре древней і новой поэзии» говориться, що «дія поеми епічної не повинна тривати більше як рік». шов. Литературные связи России и Западной Европы в XIX веке (первая половина). Изд-во МГУ, 1965, стор. 171—І77і і§д |91, 308—311.“ —- і, _ ., 32 ЛЯ романтизм розкрив иешічорииі багатстм народнопоетичної творчості — і в царині сюжетів, і в ГУДПЖИІіО ви ражальних засобах її. Український фольклор став глибинним джерелом не лише для своїх постів. До нього звертались майстри слова Росії, Польщі, ряду європейських країн. Це К. Рилєєв (поема «Наливайко»),
Був час, коли за поемою «Марія» А. Мальчевського. перекладеною різними мовами, в Європі «пізнавали» Україну. Представник «української школи» в польській літературі Антоні Мальчевський, що жив деякий час на Волині, на основі місцевих матеріалів написав свою романтичну поему «Марія», де подано картини українського життя XVIII ст., створено образи козаків, які. захищаючи рідну землю, «стрілою» кидались на ворога. Іншому творові романтичної «української школи» — поемі «Канівський замок» С. Гощннського — судилося бути попередником Шевченковнх «Гайдамаків». Северин Гощинський — видатний представник революційного романтизму в польській літературі першої половини XIX ст. його ім’я історики літератури заслужено ставлять поряд з іменами А. Міцкевича і Ю. Словацького. Ще І. Франко вважав Гощннського «одним і найбільших майстрів польського слова та одним з най- геніальніших людей, яких видав польський народ». Творчість польського поета, представника «української школи» в польській літературі, якнайтісніше пов'язана з Україною, її волелюбним народом, з українською піснею, побутом і звичаями. «Українська школа» в польській літературі1*—то умовна назва групи польських письменників, яка звернулась у своїй творчості до теми України, її історії, широко використавши український фольклор. Виникнення і розвиток «української школи» в польській літературі відноситься до 20—початку 40-х років XIX ст. Найвизначнішими її представниками були С. Гощинськнй, А. Мальчевський, Б. Залеськнн. Своєрідним внеском \ доробок «школи» була творчість Т. Падурн, який писав переважно українською мовою, але латинськими тітера ми. Творчість письменників «української школи» була одним із джерел збагачення польської літератури. Для кращих представників «української школи» в польській літературі властиве прагнення поріднити польський і український народи через літературу, що обумовило, за словами І. Франка, одну з привабливих рис їх творчості— демократизм, любов до народу. Це особливо виявилось напередодні і в час польського повстання 1830—1831 років. Однак за винятком С. Гощинського письменники «української школи» ідеалізували взаємини між польською шляхтою й українським народом, затушовували соціальні й національні суперечності. А М. Чайковський в «козацьких повістях» пропагував авантюристичні ідеї відродження «історичної» аристократичної Польщі «від моря до моря». Поети Б. Залеський і Т. Падура ідеалізували ті часи, коли українські козаки виступали під знаменами польських гетьманів і панів, коли, на їх думку, Польща була «цивілізаторкою» України. Критик М. Гра- бовський, вбачаючи «українську оригінальність» в замилуванні місцевими переказами, звичаями та віруваннями, хвалив вірші Залеського і висловлював незадоволення Гощинським, який змальовує «дикі образи і криваві пригоди» (мався на увазі «Канівський замок»). З творчістю Богдана Залеського, М. Грабовського та інших був знайомий Т. Шевченко. В зв’язку з розвитком нової української літератури «школа» втратила реальний грунт, хоч вплив її відчутний і пізніше в діяльності А. Марцінковського, П. Свєнціцького та ін. Про це читач може дізнатись з антології «Українською музою натхненні (Польські поети, які писали українською мовою)» (К., 1971). Представники «української школи» (А. Мальчевсь- І кий, С. Гощинський, О. Гроза, М. Гославський, Т. Оліза- ровський) дали ряд поем, які джерельно пов’язані з | українським фольклором. Знайомий Шевченка Е. Ізо- польський написав у 40-х роках під впливом українського поета епічний твір «Дума з дум українських». Польський поетичний епос збагатив Юліуш Словаць- I кий. Знаменно, що матеріал для своїх поем Словацький часто брав з української історії та фольклору («Беньов- ський», «Змій» та ін.). Звертаючись до історичних сюжетів, Словацький, як і К. Рилєєв, А. Міцкебич, С. Гощинський, Т. Шевченко, хотів на прикладі героїчного минулого виховувати дух протесту проти колоніальної політи- ки самодержавства. Символічну поему «Лнгеллі* (1837) великий польський поет присвятив польським засланцям у Сибіру. В поемі «Беньовський» (1841) мідображено революційні сили Польщі, викрито і осуджено католицьку реакцію і Ватікан, показано щирі симпатії автора до О. Пушкіна і М. Лєрмонтова. В цій поемі, як і в драмі І «Фантазій» (1841), звучали заклики до всенародного І повстання, до дружби польських і російських революці- I онерів. |
| Наддніпрянська Україна в другій половині XIX ст., Наддніпрянська... Позначте ім’я російського монарха, за часів правління якого було скасовано кріпосне право |
Національний дендрологічний парк «Софіївка» Уманський парк "Софіївка" є шедевром і зразком світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII – початку XIX сторіч. Парк розкинувся... |
| Письменницькі організації Мономаха і Святослава, а також при Києво-Печерському та Видубицькому монастирях. В Острозі другої половини XVI ст. існував Науково-літературний... |
Ренат Польовий Кубанська Україна Київ Діокор 2002 Ця книга про тих, хто творив українське життя на Кубані з кінця ХVIII ст до початку ХХI ст. Найбільша увага приділена добі Української... |
| Контрольні екзаменаційні питання Суспільно-історичні умови розвитку літератури в Україні кінця 50-х – початку 60-х рр. ХХ ст |
Доба національного пробудження й становлення нової літератури в Західній... Доба національного пробудження й становлення нової літератури в Західній Україні припадає на 30—50-ті роки XIX ст., тобто охоплює... |
| ЛЕКЦІЯ 1 (частина 2) Соціологічні ідеї представників української суспільної думки другої половини XIX- початку XX ст |
Урок №6 Тема: «Поема «Гайдамаки» Тема: «Поема «Гайдамаки». Історична основа твору. Сюжет і композиція. Героїчний характер поеми. Робота над текстом» |
| Особливості естетичнихконцепцій постмодерної доби Національно-культурне відродження в Україні та українська естетична думка XIX ст |
1 Розвиток дитини від періоду новонародженості до трьох років ... |