|
|
Скачати 326.98 Kb.
|
|
1. Твори споріднених галузей мистецтва на уроках української літератури. Одним з найважливіших завдань у системі шкільної освіти, є формування культури особистості учнів. Актуальність цього питання пов'язана зі зміною та розвитком системи життєвих і художньо-естетичних цінностей людини. Однією з найвищих цінностей людства є мистецтво. Цей феномен є основою культури та її еволюційним чинником. Тож формування культури школярів неможливе без звернення до художніх цінностей накопичених суспільством в процесі свого існування. Тому ознайомлення учнів з художньо-естетичними цінностями людства, історією їхнього формування, розвиток власних мистецьких смаків має бути провідною метою уроків української літератури. А досягнення бажаних успіхів, на нашу думку, можливе, завдяки використанню на уроках літератури творів споріднених галузей мистецтв. Особливо доцільно це використання під час засвоєння нового матеріалу, задля різнопланового зацікавлення учнів, а також формування абстрактної асоціації із програмовим матеріалом, задля кращого його запам’ятовування. Мистецтво (творче віддзеркалення, відтворення дійсності в художніх образах.) існує і розвивається як система взаємозв'язаних між собою видів, різноманіття яких обумовлене багатогранністю самого (реального світу, що відображується в процесі художньої творчості. Види мистецтва – це форми творчої діяльності, що історично склалися, які володіють здатністю художньої реалізації життєвого вмісту і розрізняються по способах її матеріального втілення (слово в літературі, звук в музиці, пластичні і колористичні матеріали в образотворчому мистецтві ). Література (від лат. Ш(і)егаіига – Буквене письмо, освіта, наука, Ш{і)ега - буква) – один Із видів мистецтва, що відображає дійсність у художніх образах і створює нову художню реальність; сприймання світу у словесних образах, Мистецтво літератури відзначається універсальністю, бо поєднує в собі особливості різних видів мистецтва. Саме завдяки цьому ми можемо природньо вкраплювати твори інших галузей мистецтва на уроки літератури. Спорідненими називаються такі галузі, в яких теми, проблеми, сюжети можуть взаємодіяти та взаємодоповнювати один одне. Як один з провідних навчальних предметів загальноосвітньої школи література пов'язана з цілим рядом інших навчальних дисциплін та видів мистецтва. Озброюючи школярів широкими знаннями світу і людини, література вступає у взаємодію з історією, живописом, музикою, театральним мистецтвом, кіномистецтвом. Програма з української літератури спрямована не тільки на вивчення історико-літературного процесу, але і на духовне становлення особистості учнів, розширення кругозору, виховання почуття прекрасного. У «Концепції літературної освіти» наголошується: «Загальна мета літературної освіти – ввести учнів у світ прекрасного, прилучаючи їх до національного та світового мистецтва слова у його взаємозв’язках з мовою, історією, музикою, живописом, архітектурою». [ 9, с. 75] З цією метою варто використовувати твори споріднених із літературою галузей мистецтв. Створюючи взаємну опору в засвоєнні провідних понять, фактів, положень, між предметні зв’язки підвищують ефективність навчання, допомагають привести в єдину систему знання учнів з гуманітарних дисциплін. [ Яценко Т. с. 75] Такі уроки дозволяють учням активно включатися у творчий процес, розвивати свої здібності в тій чи іншій області: інсценування, вокал, сприйняття творів класичного музичного мистецтва і творів живопису. Вчителю слід пам’ятати, що кожен предмет має своє "естетичне поле" /М.Лещенко/. І входження до нього має наповнювати душу дитини відчуттям радості та насолоди. Тільки позитивні емоції спонукатимуть її до навчання, до нової пізнавальної діяльності, і саме предмети мистецького циклу стають на допомогу вчителю, бо дають дитині цілісне уявлення про художню картину світу, встановлюють зв’язок мистецтва з життям, наповнюють його емоційним змістом. В основі принципу інтеграції лежить синтезування мистецтвознавчих предметів навколо спільних для всіх дисциплін категорій. Розглянемо окремо деякі можливі варіанти використання творів суміжних мистецтв на уроках літератури. Живопис. При ілюстрації твору літератури картинами можна використовувати такий алгоритм пояснення твору живопису: Алгоритм аналізу творів живопису:
Наприклад під час вивчення «Слова о Полку Ігореві» варто взяти для зіставлення картину В.М.Васнєцова «Після битви Ігоря Святославича з половцями» і «Слова о полку Ігоревім». Картина. М. Васнецова «Після битви Ігоря Святославовича з половцями» навіяна «Словом о полку Ігоревім». У її порівнянні з визначною пам'яткою давньоруського епосу крім схожості сюжету обох творів, доцільно показати також, які образотворче-пластичні кошти полотна народжені поетичної атмосферою «Слова...». Сюжет картини Васнецова змушує згадати рядки епосу: «Билися день, билися другий, на третій день до полудня попадали стяги Ігореві. Тут разлучились брати на березі швидкоплинної Каяли; тут кривавого вина не вистачило, тут бенкет закінчили хоробрі русичі: сватів напоїли, а самі полягли за землю Руську». На картині зображено широкий степ з полегшими на ньому у кривавій битвіц воїни. Увагу глядача привертають два витязі, відображених на передньому плані полотна. Почуття глибокої туги викликає у глядача і образ пронзенного стрілою прекрасного юнака, який назавжди залишився лежати в чужому полі серед землі половецької». Помилково було б бачити в полотні Васнецова лише окремий епізод «Слова о полку Ігоревім». Його картина є як би образотворчим аналогом героїчного переказу. Драматизм картини підсилюють зіткнені у запеклій сутичці хижі птахи. І цей образ показаний текстом «Слова...». Приреченість Ігорева походу автор підкреслює словами: «Вже загибелі його чекають птиці за дубравам... орли клектом звірів на кістки звати...» Виступу війська Ігоря-князя супроводжують « стогони грізних птахів». Дуже точний і трагічний за своїм звучанням образ: «Дружину свою, князь, птиці крилами одягли...». Таким чином, залучення картини в.м. васнєцова «Після побоїща Ігоря Святославича з плавцями» під час розбору «Слова о полку Ігорева» дає можливість не тільки встановити сюжетну близькість полотна літературного джерела, але і показати в зіставленні обох творів високу майстерність давньоруського автора, яке знайшло талановитий образотворчий відгук у творчості видатного художника. Музика. Музика в процес викладання літератури вводиться: 1) як ілюстративний матеріал, що має конкретний зв’язок з темою; 2) з метою розкриття загальноестетичних категорій мовою мистецтва, підсилення естетичної значущості окремих явиш; 3) як підготовчий фактор - створює емоційно-образне налаштування на відповідний „тон” сприймання. Насичення уроків музикою, урізноманітнення форм роботи нетрадиційними методами збагачують світосприймання дітей, приваблюють до виконання конкретного навчального завдання. Так, робота над виразним читанням вимагає насамперед натхнення, яке безпосередньо пов’язане з емоційністю і прагненням до самовираження. Вчитель має створити такі умови, в яких літературний твір відкриє свої таємниці перед учнем і стане йому близьким. Виразне читання також пов’язане з інтонацією та динамікою, термінами, що мають музичні аналоги. Тому інтегрований урок "Виразне читання - музична розмова" стане найкращим засобом закріплення теми. Наприклад, "Казка про півника та курочку і про хитру лисичку". Діти вже ознайомлені з текстом казки, і тепер проводиться робота над виразністю читання в ролях. Спочатку з’ясовуємо разом з дітьми характер інтонацій кожної дійової особи: • Курочка - інтонація прохання /тихо, жалібно/; • Зайчик, Білочка - з застереженням /підвищення гучності голосу/; • Півник - злякано /тихо/, радісно /гучно, піднесено/; • Лисичка - улесливо, хитро /наспівно, протяжно/. Діти виділяють слова героїв казки і намагаються по черзі передати їхні інтонації. Вчитель відзначає найбільш вдалі. Далі згадуємо, які близькі за інтонаціями головних героїв музичні твори учні вивчали. Діти пригадали, що образ хитрої лисички, де звучать улесливі інтонації, - це тема Лисички "Півнику-братику, ясний соколику"... з опери К.Стеценка "Лисичка, Котик і Півник". Вчитель нагадує і тему Півника "Котику-братику, несе мене Лиска..." в якій звучать такі ж інтонації схвильованого і зляканого Півника, як і у прочитаній казці. Прослуховування чи виконання згаданих музичних творів поглиблює емоційний відгук школярів, робить їхні інтонації виразнішими і конкретнішими. Більш зрозумілим стає значення посилення гучності як у музиці, так і в декламації, пов’язане з наростанням емоційної напруги. 2. Особливості компаративного вивчення шкільного курсу української літератури. Однією з найбільш гострих проблем викладання літератури в сучасній школі залишається проблема аналізу художнього твору. А в умовах значного зростання обсягу навчального матеріалу доречним стає застосування елементів їх компаративного аналізу. Компаративістика (лат. – порівнюю) – порівняльне вивчення фольклору, національних літератур, процесів їх взаємозв’язку, взаємодії взаємовпливів на основі порівняльно-історичного підходу (методу). У школі учні ознайомлюються не лише з українською літературою, а й з літературою близького і далекого зарубіжжя. І дуже важливо виробити в них уміння глибоко аналізувати художні твори, встановлювати взаємозв’язки. Педагогічні можливості уроків компаративного аналізу різноманітні: вони допомагають учням усвідомити закономірності становлення та розвитку різноманітних національних літератур; сприяють опрацюванню на уроці більшого за обсягом навчального матеріалу; стимулюють розвиток пізнавального інтересу, активізують мислення, сприяють утворенню нових логічних ланцюжків, роблять знання школярів свідомими та міцними, служать актуалізації опорних знань, учать розуміти спадкові зв’язки художнього твору з іншими творами. Застосування компаративного аналізу є актуальним напрямом сучасної методики. У цій галузі відомі найбільш вагомі студії: Л.М.Мірошниченко, Т.Ф.Нефедової, О.М.Ніколенко, Ж.В.Клименко, А.В.Градовського, Н.Й.Волошиної та ін. Формуванню компаративістики сприяли німецький дослідник Т.Бенфей, російський учений Ф.Буслаєв, українські – Михайло Драгоманов, Іван Франко. Принципи компаративізму були чітко структуровані у працях О.Веселовського та Х.М. Поснета. Метою шкільного компаративного аналізу є не тільки порівняння заради порівняння, а й необхідність формування гуманістичного світогляду учнів, шанобливого ставлення до чужинців. На уроці компаративного аналізу твору найдоцільнішим, на думку фахівців [11.], є використання методу творчого читання; прийомів індивідуального й коментованого читання типологічно споріднених текстів, проблемної ситуації, проблемно-пізнавальних завдань, зіставлення твору з його першоджерелом, евристичної бесіди, диспуту, круглого столу, діалогу тощо. Покажемо на конкретних прикладах теми, які корисно подавати методом компаративного аналізу. Зазначимо, що порівняння передбачає надання одному об’єктові ознак іншого з метою кращого пояснення художньої передачі. [4, с. 218]. 1. При вивченні античної літератури цікаво зробити порівняльний аналіз поем «Іліада» й «Одіссея» Гомера, «Енеїди» Вергілія та «Енеїди» І.Котляревського. Компаративний аналіз рекомендуємо провести за таким планом: Історія створення. Особливості форми, віршування. Теми. Образи. Художні особливості. 2. Життя і творчість М.Коцюбинського і К.Гамсуна. Особливості індивідуальних стильових манер. 3. Компаративний аналіз двох романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та І.Білика і «Злочин і кара» Ф.Достоєвського. 4. «Воля до Життя» О.Довженка та «Жага до життя» Дж.Лондона. Сила волі до життя як один із важливих чинників виживання людини в екстремальних умовах. 5. Микола Куліш « Мина Мазало» Використання кращих зразків побутової комедії, західноєвропейської драматургії.
Під інтеграцією ми розуміємо процес та результат поєднання окремих елементів навчання та виховання в єдину цілісну систему з метою одержання якісно нового результату дошкільної освіти. Інтегрований освітній процес повинен конструюватися за принципами: • доступності; • науковості; • послідовності; • системності; • цілісності; • логічності; • вертикального тематизму. Природно, що можна виділити і “принцип інтеграції”, який використовується науковцями як для побудови змісту, так і для розробки методики та технологій навчання і виховання. Інтеграція предметів у сучасній школі - один з напрямків активних пошуків нових педагогічних рішень із метою більше ефективного й розумного впливу на учнів. Не секрет, що багато школярів не співвідносять відомості про зовнішній світ, отримані, скажемо, на уроці історії, з відомостями про той же предмет, які їм повідомляють на інших уроках (допустимо, на літературі). Досить часто діти не зв'язують воєдино розрізнені факти, які їм повідомляють і в рамках одного предмета, тобто більшість учнів у процесі навчання не використовують найважливішу інтелектуальну здатність людини - здатність до порівняння, аналізу й класифікації отриманої інформації. Проблема ізолюючого мислення, нереалізованих здатностей учня, необхідність грамотної протидії цьому привела до ідеї інтеграції як одному зі способів возз'єднання цілісності світосприймання підлітків, а так само способів виявлення й розвитку схованою, закладеною природою здатностей. Інтерес до проблеми взаємодії предметів гуманітарного й эстетического циклів, до проблеми інтегрованого навчання мотивований тим, що комплексне вивчення матеріалу, на мій погляд, не тільки сприяє вдосконалюванню знань і вмінь учнів, підвищує пізнавальну активність дітей, але й веде їх до більше глибокого розуміння закономірностей розвитку мистецтва (літератури як одного з його видів, зокрема) і суспільства, формує інтелектуальний і моральний мир підростаючого покоління. Технологію інтегрованого навчання на уроках літератури я використовую досить давно. На уроках літератури ведеться інтеграція матеріалу із традиційних, класичних предметів. Елементи інтегрованого навчання використовуються в різному обсязі залежно від рівня класу. Це можуть бути як індивідуальні, групові завдання інтегрованого характеру, так і цикли періодично проведених уроків. Межпредметная інтеграція ведеться мною помірковано, інформація із суміжних дисциплін уводиться в зміст основного курсу літератури дозовано, не перевантажуючи змісту основного курсу. Досвід показує, що завдання й уроки інтегрованого типу викликають інтерес як у школярів середньої ланки, так і в старшокласників. Паралельне співіснування в одному уроці різних шарів матеріалу дозволяє зробити сучасний урок більше цікав і змістовним, дає можливість різноманітити види діяльності дітей, емоційно утягнути школярів у рішення поставлених перед ними завдань. Інтегрований урок об'єднує блоки знань із різних навчальних предметів, тем навколо однієї проблеми з метою інформаційного та емоційного збагачення сприймання, мислення, почуттів учня, що дає змогу пізнавати певне явище різнобічно, досягати цілісності знань. Він спрямований на розкриття загальних закономірностей, законів, ідей, теорій, відображених у різних науках і відповідних їм навчальних предметах. Цей урок забезпечує формування в учнів цілісної системи уявлень про діалектико-матеріалістичні закони пізнання навколишнього світу у їх взаємозв'язку та взаємозумовленості і сприяє поглибленню та розширенню знань учнів, діапазону їх практичного застосування. Мета інтегрованих уроків - формування в учнів цілісного світогляду про навколишній світ, активізація їх пізнавальної діяльності; підвищення якості засвоєння сприйнятого матеріалу; створення творчої атмосфери в колективі учнів; виявлення здібностей учнів та їх особливостей; формування навичок самостійної роботи школярів з додатковою довідковою літературою, таблицями міжпредметних зв'язків, опорними схемами; підвищення інтересу учнів до матеріалу, що вивчається; ефективна реалізація розвивально-виховної функції навчання. Відмінність інтегрованого уроку від традиційного в тому, що предметом вивчення (аналізу) на такому уроці виступають багатопланові об'єкти, інформація про сутність яких міститься в різних навчальних дисциплінах; широка палітра використання міжпредметних зв'язків при різнобічному розгляді однопланових об'єктів; своєрідна структура, методи, прийоми і засоби, які сприяють його організації і реалізації поставлених цілей. Елементи змісту інтегрованих уроків: - знання, уміння і навички (лінійні та пересічні); - досвід творчої діяльності; - досвід емоційно-ціннісного ставлення до дійсності (світу, суспільства, людини). Інтегративна цілісність уроку потребує наявності однакового рівня спільності взаємодіючих елементів, спільної мети для всіх процесів взаємодії, спрямованої на досягнення кінцевого результату. Інтегрований урок може будуватися в межах одного навчального предмета (внутрішньо-предметна інтеграція) внаслідок інтегрованого змісту кількох навчальних дисциплін (міжпредметна інтеграція) або на змістовій основі інтегрованого курсу. Особливість інтегрованих уроків також і в тому, що учні на таких уроках не гублять з поля зору вихідну проблему, а розширюють і поглиблюють коло пов'язаних з нею знань. Методичними принципами об'єднання предметів є: 1. опора на знання з багатьох предметів; 2. взаємозв'язок в змісті окремих дисциплін; 3. зближення однорідних предметів; 4. розвиток загальних рис для ряду предметів. Інтеграційні процеси базуються на трьох підпорах: методологічний, психологічний, дидактичний. Методологічний підхід - це використання різних прийомів та методів як системи роботи. Психологічний підхід - це врахування індивідуальних особливостей дитини. Даний підхід характерезує якість засвоєння знань. Дидактичний підхід - це система теоретичних і практичних підходів до процесу навчання. Чим відрізняються уроки інтегрованого змісту від уроків з використанням міжпредметних зв'язків? На наш погляд, це різні методичні поняття. Насамперед міжпредметні зв'язки передбачають включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів. Ці завдання мають допоміжні значення. Це окремі короткочасні елементи уроку, які сприяють глибокому сприйманню й осмисленню понять, що вивчаються. Припустимо, на уроці читання творів з теми «Прийди весно з радістю» (3 клас) вчитель актуалізує у вступній чи узагальнюючій бесіді ознаки різних станів природи або використовуючи дитячі малюнки на весняну тематику - у даному разі маємо справу з міжпредметними зв'язками уроків природознавства і малювання. Уроки інтегрованого змісту вчитель проводить здебільшого як вступні до теми або узагальнюючі. До них заздалегідь готують учнів: насичування їх сприймання відповідними враженнями, активізуючи словник, інтерес до певної теми. Такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителю різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення та поняття. Різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання тощо), які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини і грою, спілкуванням з природою, музикою, малюванням, драматизацією: дає можливість оволодіння граматичними уміннями і правописними навичками через розв'язння мовленнєвих завдань, глибоко індивідуалізованого пізнання. інтегровані уроки, подібно до традиційних, можна класифікувати за такими ознаками: І. За дидактичною метою: 1. інтегровані уроки засвоєння нових знань; 2. інтегровані уроки формування практичних умінь і навичок; 3. інтегровані уроки узагальнення і систематизації знань; 4. інтегровані контрольні уроки; ІІ. За етапами навчальної діяльності: 1. вступні інтегровані уроки; 2. інтегровані уроки первинного ознайомлення з матеріалом; 3. інтегровані уроки формування понять, вивчення законів і правил; 4. інтегровані уроки застосування знань на практиці; 5. інтегровані уроки формування практичних умінь і навичок; 6. інтегровані уроки повторення і узагальнення матеріалу. Вважаємо що друга класифікація більш підходить до інтегрованих уроків. Вивчаючи технологію (структуру) кожного типу уроку вчитель повинен враховувати тему і зміст, предметів, які інтегруються на одному уроці, найдоцільніші методичні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводитиметься урок, рівень підготовки учнів. Майже в усіх типах інтегрованих уроків наявні такі структурні елементи: вступна частина, перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу закріплення нового матеріалу, повідомлення домашнього завдання, закріплення уроку. Серед загальних вимог, яким повинен відповідати якісний інтегрований урок, виділяють наступні: 1. Використання нових досягнень науки, передової педагогічної практики, побудови уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу. 2. Інформація на уроці оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил. 3. Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з врахуванням їх інтересів здібностей і потреб. 4. Зв'язок з раніше засвоєними знаннями і вміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів. 5. Мотивація і активізація розвитку всіх сфер особистості. 6. Логічність і емоційність всіх етапів навчально-виховної діяльності. 7. Ефективність використання педагогічних засобів. 8. Зв'язок з життям, особистим досвідом учнів. 9. Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності. 10. Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати об'єм знань. 11. Ретельна діяльність, прогнозування, проектування і планування кожного уроку. Інтегрований урок, як і звичайний традиційний урок, направлений на досягнення триєдиної мети. З урахуванням цього загальні вимоги до уроку конкретизуються в дидактичних, виховних і розвиваючих вимогах. Виховні вимоги до інтегрованого уроку включають: - визначення виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на урок; - постановку тільки тих виховних завдань, які органічно витікають із цілей і змісту навчальної роботи; - формування життєво необхідних якостей: охайності, відповідальності, самостійності, уважності, чесності, колективізму та ін; - увага і гуманне відношення до учнів, до тримання вимог педагогічного такту, співробітництво зі школярами і зацікавленість у інших успіхах. До розвивальних вимог відносяться: - формування і розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, інтересів, творчої ініціативи і активності; - вивчення та врахування рівня розвитку і психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку»; - проведення інтегрованого уроку на випереджаючому рівні, стимулювання нових якісних змін у розвитку. Таким чином, ми переконалися, що внаслідок врахування класифікації, дотримання технології проведення інтегрованих уроків забезпечується висока ефективність навчально-виховного процесу. Інтегровані уроки забезпечують розвиток у дітей творчого мислення, формують науковий світогляд, розвивають пізнавальний інтерес, бажання до самостійного здобуття знань. Учні на уроках оживають, активно включаються у діяльність, стають співробітниками вчителя, беруть участь у розв'язанні нових для них пізнавальних і практичних задач. Таким чином , у них формується співдружність, почуття колективу, співпереживання, взаємодопомоги. Така робота переконливо доводить, що інтеграція навчальних предметів дає змогу кожному учневі розвивати свої здібності, опановувати програму в доступному йому темпі. |
|
Календарне планування до програми курсу за вибором «Письменники-лауреати... Національна премія України імені Тараса Шевченка – найвища відзнака за твори літератури та мистецтва в незалежній Україні. З історії... |
Урок позакласного читання з елементами інтерактивного навчання ... |
|
Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури Анотація. У статті описано досвід використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури з метою активізації... |
Урок 26. Тема: Франція Франції), таблички спеціалістів, державні прапори Франції та України, комп'ютер (слайди архітектурних пам'яток, культурно-історичних... |
|
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим... «Зарубіжна література» – навчальний предмет, об’єктом вивчення в якому є кращі твори та головні етапи розвитку світового літературного... |
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим... «Зарубіжна література» – навчальний предмет, об’єктом вивчення в якому є кращі твори та головні етапи розвитку світового літературного... |
|
Програма дисципліни Сучасна українська література для студентів 2... Вступ до літературознавства”, “Історія світової літератури” тощо. При читанні курсу для спеціальностей із західноєвропейських, слов’янських... |
Програма дисципліни Сучасна українська література для студентів 2... Вступ до літературознавства”, “Історія світової літератури” тощо. При читанні курсу для спеціальностей із західноєвропейських, слов’янських... |
|
Використання сучасних педагогічних технологій контролю навчальних... |
Дидактичний матеріал по формуванню здоров’язберігаючої компетентності... Автор: Олена Миколаївна Рябко – вчитель української мови і літератури КЗ «Гуляйпільськи колегіум «Лідер» Гуляйпільської районної... |