Омар Хайям корифей персько таджицької лірики (1048 1138) «Маленькі поеми» Хайяма

Скачати 91.44 Kb.

Назва	Омар Хайям корифей персько таджицької лірики (1048 1138) «Маленькі поеми» Хайяма
Дата	08.02.2014
Розмір	91.44 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Література > Документи

Богодухівський колегіум № 2

Світова література

8 клас

Омар Хайям – корифей

персько – таджицької лірики

(1048 – 1138)

«Маленькі поеми» Хайяма
Підготувала:

вчитель світової літератури

та російської мови

Шелковая Н. І.

ТЕМА: Омар Хайям – корифей персько – таджицької лірики (1048 – 1138) «Маленькі поеми» Хайяма
МЕТА:

навчальна – познайомити з особистістю поета – мудреця; ввести у світ його літератури; вчити аналізувати поетичний твір;
розвиваюча – розвивати увагу до художнього слова, образне мислення;
виховна – виховувати інтерес до філософської лірики О. Хайяма.

ТИП УРОКУ: комбінований.

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВЯЗКИ: історія, музичне мистецтво.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: інформаційно – рецептивний, проблемного викладу матеріалу, частково пошуковий.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ: індивідуальна, фронтальна, групова, диференційовано – групова.

ТЕРМІНИ (ПОНЯТТЯ) УРОКУ: рубаї, бейти, газель, каліграма.

ДЕМОНСТРАЦІЙНІ Й ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ, ОБЛАДНАННЯ: портрет О.Хайяма, вишиванка, зображення перських мініатюр, східні мелодії, мапа Ірану – ХІІ ст.
Четыре строки источают яд,

Когда живёт в них злая эпиграмма,

Но раны сердца лечит Рубайят –

Четверостишья старого Хайяма

С. Я. Маршак
ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань.

Відгадайте слово та дайте відповідь:

НШІПАУР
РБУАЇ
ГОСКОПРО
ІРБАІГМ
АГЛЕРГА

На дошці алгебраїчний вираз

ах+в=0

Хто розв’яже це лінійне рівняння І степеня?

Розв’язок: 3х+6=0

3х=-6

х=-2

Умова рішення:

2. 3.

немає рішення

ІІ мотивація навчальної діяльності

Яким чином ці слова та математична формула стосуються Омара Хайяма?
Як ви гадаєте, що необхідно людині, щоб мудро прожити життя? (Провести інтерактивне опитування за рядами. Три учні, які збирали інформацію, оголошують результати).
А чи цікаво вам, які правила вважав найголовнішими вчений, поет, філософ Омар Хайям?

Він сказав про це чотирма рядками свого рубаї.

Чтоб мудро жизнь прожить, знать надо немало,

Два важных правила запомни для начала:

Ты лучше будь голодным, чем что попало есть,

И лучше будь один, чем вместе с кем попало.

Рубаї Омара Хайяма – класика середньовічної східної поезії, яка і в наш час приваблює усіх поціновувачів мудрого слова.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Звучить мелодія сходу. Виконується східний танок.

Слово вчителя. Він народився в Нішапурі та похований в Нішапурі (Ірані).

Хайямівський меморіал. Прохолодно. Тихо. Можна подумати про час та поезію, про життя та смерть. Для того, щоб знову й знову погодитися з Омаром Хайямом: «В кредит не верю! Хочу наличными. Сейчас».

У молоді роки він жив у Бухарі та Самарканді. У 27 років був у далекому Ісфахані. Молодий візир Малік – шаха Низам ал – Мулк запрошує молодого вченого до Ісфахану…

І гори навколо Ісфахану, й річка Заєндурунд виглядає так само, як і у часи Хайяма. Мало, що змінилося. Тільки Ісфахан росте, шириться.

Ввечері над Ісфаханом сяють ті самі зорі, на які роздивлявся Хайям. І зодіак той самий. Тут він питав:

Что там за ветхой занавеской тьмы?

В гаданиях расстроились умы…

Когда же с треском рухнет занавеска…

Увидим все, как ошибались мы.

Виступ учнів, що підготували матеріал про життя О. Хайяма.

Народився 18 травня 1048 року в м. Нішапурі (культурний центр Ірану). Дату встановлено нещодавно за гороскопом поета.
Прізвище поета перекладається як «майстер наметів», «палаточник», бо його дід і батько були ремісниками.
Нішапур на той час був найвеличнішим містом ХІ ст., знаменитим своїми бібліотеками та школами середнього й вищого типу – медресе. Омар Хайям вчився у нішапурському медресе (аристократичний навчальний заклад), що готував чиновників для державної служби. Продовжив освіту у Балсі та Самарканді.
Омар Хайям – енциклопедист свого часу: ивчав математику, геометрію, фізику, астрономію, філософію, теософію, коранознавство, правознавство, медицину (був лікарем при дворі намісника Хорасану), весь комплекс філологічних дисциплін (володів арабською мовою, знав літературу), опановував теорію музики, мав феноменальну пам’ять і наукову ерудицію. Так, у Ісфахані уважно прочитав книгу 7 разів підряд, а повернувшись до Нішапура, продиктував її. Коли виклад порівняли з оригіналом , то майже не знайшли розбіжностей. Читав і перекладав праці Архімеда, Евкліда, Арістотеля.
«Вчений муж століття», «Доказ істини», «Знавець грецької науки», «Цар філософів Сходу та Заходу», імам (духовний вождь) – такий неповний перелік почесних титулів Омара Хайяма. У 25 років (1073) він пише свій перший алгебраїчний «Трактат доведень проблем алгебри», яким уславився як учений, у 26 років (1074) – дістав запрошення від султана Малик – шаха в Ісфані очолити обсерваторію, а у 1079 році створив сонячний календар, завоювавши вищий авторитет серед астрологів. Так, в книзі Нізамі Арузі «Зібрання рідкостей, або Чотири бесіди» оповідається, як узимку 1114 року у м. Мерве султан доручив омарові Хайяму визначити найкращий час для виїзду на полювання. Вчений встановив термін, сам поїхав до султана й посадив його на коня. Та враз набігла хмара, налетів вітер, захурделило. Усі засміялися, і султан вирішив повернутися. Але Омар Хайям сказав: «Нехай султан заспокоїть серце: хмари зараз розійдуться і у ці п’ять днів не буде жодної вологості». Султан послухався, й справді, впродовж полювання не було ні хмаринки.
Омар Хайям написав на полях наукових праць 300 – 400 чотиривіршів – рубаї.
1092 року за нез’ясованих обставин помер султан. Ісфаханську обсерваторію було закрито, столицею став Мерв. Омар Хайям повертається до Нішапура, викладає у медресе, здійснює паломництво до Мекки, пише трактат «Про мистецтво визначення кількості золота та срібла у сплавах з них».
Іранський дослідник, знавець життя і творчості поета Рахмата Даштані, писав: «Омар хайям був Людиною. Не потрібно робити з нього ні п’яницю, ні ловеласау стилі французьких романів. Він був таким самим, як усі ми: часом мерз і голодував, багато думав і багато працював. Але, водночас устигав і любити. Кого? Я б сказав так: Людину загалом…»
Омар Хайям: «Я не міг належним чином ані прикласти моїх старань до роботи, ані присвятити їм розлогих роздумів, тому що мені дуже заважали незгоди у суспільному житті. Ми були свідками загибелі людей науки… Але більшість тих, які сьогодні мають вигляд учених, переодягають істину в брехню, не виходять за межі обману й похваляння, змушуючи служити знанням, якими вони володіють, корисливим та недобрим цілям. А якщо трапляється людина шанована, що прагне істини й любові до справедливості, намагається відкинути суєтність та неправду, бахвальство й обман, - вона стає об’єктом глузування й ненависті».
Наприкінці життя поет доходить такого висновку:

Я тільки й знаю, що знання шукаю,

В найглибші таємниці проникаю.

Я думаю вже сімдесят два роки –

І бачу, що нічого я не знаю.

Переклав О. Мисик

Много лет размышлял я над жизнью земной.

Непонятного нет для меня под луной.

Мне известно, что мне ничего не известно! –

Вот последняя правда, открытая мной.

Переклав Г. Плисецький

Європа дізналася про Хайяма порівняно недавно: 1851 року у Парижі німецьким математиком Францом Вьопке булла надрукована праця «Алгебра Омара Альхайямі», у вільному перекладі Едварда Фіцджеральда, яка за кілька місяців стала бібліографічною рідкістю. У нашій країні тривалий час вважали, що Хайям – поет і Хайям – математик – дві різні особи, бо наукові праці писалися арабською мовою, а поезії, призначені не для широкого загалу, - рідною мовою автора.

Слово вчителя. Нішапур розташований неподалік від Ашгабаду та недалеко від афганського Герату.

Останні роки свого життя О. Хайям провів у Нішапурі; читав книги, міркував над сенсом життя. Це були гіркі роки: він залишався й на схилі років енергійним, діяльним, великим поетом та учнем.

Вороги звинувачували його у богохільстві. Таді він звершив хадж (паломництво у святі для мусульман місця) в Мекку й Медину. А рубаї народжувалися й жили новим життям, їх переписували, вчили.

Читання та обговорення рубаї (за вибором учителя)

Робота в группах. Завдання (для всіх груп)

Прочитати рубаї, зрозуміти їх зміст. (група 1)
Визначити теми та ідеї віршів. (група 2)
Назвати художні засоби. (група 3)
Зробити висновок: якою темою об’єднані ці рубаї? (группа 4)

Висновки записати у зошити. (записані на дошці).

Зразок.

Група № 1.

Не хмурь бровей из-под ударов рока,

Упавший духом гибнет раньше срока.

Ни ты, ни я не властны над судьбой.

Мудрей смириться с нею. Больше проку!

Висновок. Тема – рубаї – роздуми над можливістю людини впливати на свою долю.

Група № 3.

Я познание сделал своим ремеслом,

Я знаком с высшей правдой и низменным злом.

Все тугие узлы я распутал на свете,

Кроме смерти, завязанной мёртвым узлом.
Конечно, цель всего творенья – мы,

Источник знанья и прозренья – мы.

Круг мироздания подобен перстню,

Алмаз в том перстне, без сомненья, мы.

Висновок. Тема рубаї – віра у силу людини, її здібності та можливості.

6.Колективна робота.

На дошці схема в малюнках. Учні самостійно працюють над визначенням теми рубаї і записують у схему.

У центрі його уваги – мисляча, творча, активна людина.

Треба звільнитися від духовного рабства. Тільки вільна людина може відкрити закони природи, розгадувати таємниці всесвіту. Кожен повинен отримати свою часточку щастя:

Не у містичній нірвані, а тут, на

Землі, у фізичному та духовному задоволенні.

Поет закликає нас радіти кожній миті

Життя, воно швидкоплинне і повернути

його неможливо.
Жизнь пронесётся, как одно мгновенье,

Её цени, в ней черпай наслажденье.

Как проведёшь её – таки пройдёт,

Не забывай: она – твоё творенье.

IV. Підбиття підсумків уроку, оцінювання учнів.

Омар Хайям: «Я не міг належним чином ані прикласти моїх старань до роботи, ані присвятити їм розлогих роздумів, тому що мені дуже заважали незгоди у суспільному житті. Ми були свідками загибелі людей науки… Але більшість тих, які сьогодні мають вигляд учених, переодягають істину в брехню, не виходять за межі обману й похваляння, змушуючи служити знання, якими вони володіють, корисливим та недобрим цілям. А якщо трапляється людина шанована, що прагне істини й любові до справедливості, намагається відкинути суєтність та неправду, бахвальство й обман, - вона стає об’єктом глузування й ненависті».

Наприкінці життя поет доходить такого висновку.

Я тільки й знаю, що знання шукаю.

В найглибші таємниці проникаю.

Я думаю вже, сімдесят два роки –

І бачу, що нічого я не знаю.

Буріме. Складіть власні поезії за поданими віршами:

а) _______________ скінчилось;

_______________ закрилась!

_______________ зветься,

_______________ поділась?
б) _______________ спокою.

_______________ водою?

_______________ років

_______________ малою!

Додаткове завдання: створення каліграм.

Каліграма – це малюнок, створений зі слів твору. Учитель демонструє каліграми та пояснює, що вибір здорових образів навіяний поетичними образами віршів.

Щоб створити каліграму. Необхідно обрати рубаї, в якому є яскраі образи та який нескладно зобразити через малюнок.

V.Домашнє завдання

1. Вивчити напам’ять рубаї.

2. закінчити роботу над каліграмами.

Схожі:

Урок зі світової літератури і математики Тема: Омар Хайям – корифей персько-таджицької поезії. Розв’язування раціональних рівнянь	Любов, як сонце,світу відкриває Вчитель: Сьогодні ми з вами поговоримо про найсвятіше, найсвітліше і найпрекрасніше почуття – про любов. Почуття, про яке відомий...
Незнайомка із глибини віків чарує своїм поглядом А що сталося з тими... Омар Хайям, перетворилися у глину. То що варта краса, якою наділяє людину Бог? Вона – тільки миттєвість порівняно із вічним мистецтвом,...	Тема. Поетична збірка І. Франка «Зів’яле листя» шедевр інтимної лірики Мета: ● дати загальну характеристику збірки «Зів’яле листя», виділити у ній автобіографічні поезії, розкрити їх місце серед шедеврів...
Показ боротьби українського народу за визволення в історичній поемі Т. Шевченка „Гайдамаки” Мета: з’ясувати історичну основу поеми Т. Шевченка „Гайдамаки”, дослідити історію написання та видання твору, його ідейно-тематичну...	Нащадок схилить радісне чоло. В. Сосюра Обладнання Мета: показати багатство змісту й художність образів поеми; вчити учнів творчо сприймати класичну літературу, робити частковий ідейно-художній...
Урок-дослідження Тема: Т. Г. Шевченко. Поема "Кавказ" тема національно-визвольної... Тема: Т. Г. Шевченко. Поема "Кавказ" – тема національно-визвольної боротьби. Т. Шевченко і Яків де Бальмен. Лірична композиція поеми....	На леваді збираються спочатку маленькі діти, потім дівчата з польовими...
Яцківський Л. Ю., Зеркалов Д. В. З57 Транспортне забезпечення виробництва. Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів напряму “Транспортні технології” вищих навчальних...	І варіант Початковий та середній рівень Указати героя, про якого не згадується у вступі до поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила»

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання