|
|
Скачати 148.27 Kb.
|
( Звучить пісня на мелодію «Лисичка-сестричка») Діти: А чому це, а чому ? Ми такі веселі ? Чом так радісно у нас Нині у оселі ? (2 рази). Вчитель: Недарма, недарма Дружно сміх лунає. Що у нас ? Що у нас ? Хто з вас відгадає ? Діти: Може, ми поїдем в цирк ? Вчитель: Ні! Діти: Може, прийде чарівник ? Вчитель: Ні! Діти: Може, в когось іменини ? Вчитель: Ні! Діти: Може, гості будуть нині ? Вчитель: Так! Діти: Хто ж це ? Вчитель: Наша вся родина. 1 учень: Добрий день, наші мами, Добрий день, татусі, Добрий день, любі дітки, Бабусі й дідусі і ,звичайно, гості всі. 2 учень: Мама, тато, дід, бабуся – Всіх назву не помилюся, Старший братик і сестричка. В нас сімейка не Величка. Не спиняйте, бо зіб’юся: Мама, тато, дід, бабуся, Старший брат, сестра і я, Ще й учителька моя – Отака у нас сім’я. Вчитель. Сьогодні ми зібралися на свято яке хотіли присвятити всім на світі людям, які причетні до виховання, навчання оцих прекрасних діток, пізнайок, першокласників. Вони у своєму житті роблять несміливі кроки у самостійне життя і як їм це вдається прошу подивитися. Можливо, хтось розгледить у своїй дитині нові можливості, нові таланти. Отже, перед вами учні першого класу , 33 пізнайки. Зустрічайте! 3 учень. Дзвіночок дзвонить день-дзелень, Вже білий день, вже білий день. Дзвіночок дзвонить: бім-бом-бам. Добрий день, чемним школярам! Дзвіночок дзвонить, кличе нас: До школи час, до школи час! Всі. Ось і школа. Ось і клас – Він давно чекає нас. І пришли ми всі сюди, Щоб учитись і рости. ( У виконанні учнів класу звучить пісня « Ми ще з вечора поклали» ) 4 учень. Раз, два, три, чотири, Мене грамоти учили, Не писати, не читати – Тільки в лялічки пограти! 5 учень. Аж ось почалось Уже справжнє навчання: З письма й математики Перші завдання. 6 учень. І труднощі перші не забарились: Чомусь в різні боки букви схилились. «Р» зіперлася на «а», В букви «л» крива нога, «Ж» в танок пішла неначе, «З» й собі козою скаче. 7 учень. Недавно – дуже дивно – Здавалося мені, І як писати рівно Ці літери трудні. 8 учень. Сонце світлі зайчики Сипле у шибки. Кришать крейду пальчики , Пишуть палички. 9 учень. І навіть з паличками Я впоратись не міг. Криві та з карлючками, Ну, просто як на сміх. 10 учень. Пишу – виходить криво, Неначе пада вбік. А потім, як на диво, Писав, писав і звик. 11 учень. Стараюсь я не марно, Кривуль ніде нема. І ручка пише гарно, Виписує сама. 12 учень. І літеру , і кому пишу я, на кінець І вже несу додому оцінку «молодець». 13 учень. Я ходжу тепер до школи, Вчуся літери читати, Та Буквар такий великий! І тих літер так багато! 14 учень. Я їх всі ще не вивчив І половини ще не знаю! Але «баба», «мама», «тато» - Де завгодно прочитаю. 15 учень. Я хотів би ще скоріше Всі ці літери завчити, Бо не можна все читати, Як Букварик не скінчити. 16 учень. Коло, риску, закарлючку На папері пише ручка, Все з’єдналось загадково – І з’явилось перше слово. Здогадались яке саме? Наймиліше в світі: мама. 17 учень. Цифри – зовсім розгулялись: В інший бік порозвертались, Мов танцюють гопака, Розберись тут – де яка! 18 учень. Як непомітно час минає – Школярка вже Буквар читає. Вона схилилась над рядками, Вона складає слово «мама». 19 учень. Вона сьогодні у натхненні Читає вперше слово «Батьківщина». Синіє стрічка у косичці. У школі так цікаво вчиться! 20 учень. Відлетіли сірі гуси, В лісі осінь вже гуде. І малесенька Настуся З Букварем до школи йде. 21 учень. З поля вибіг зайчик шпарко, Стрімголов побіг з гори. І всміхається школярка: Так біжиш ти в Букварі. 22 учень. Біля ставу у долині Розгулялись снігурі. І дивується дитина, Чом нема їх в Букварі. 23 учень. От із школи повернуся, Намалюю птиць і став, Бо малює все Настуся, Що Буквар не змалював. ( Пісня «Вчать у школі») 1.Букви в зошиті писать Дуже добре, а не так – Вчать у школі (3р.) По складах слова читать, Дружно пісеньки співать Вчать у школі (3р.) 2. Додавати і ділить, Менших себе боронить – Вчать у школі (3р.) Малюків не ображать, Завжди друзям помагать Вчать у школі (3р.) 3. Від 5 відняти 2, Та англійські знать слова Вчать у школі (3р.) Розділити апельсин, Щоби вистачило всім Вчать у школі (3р.) 4. Вміти книжку берегти, Бути чемними завжди – Вчать у школі (3р.) Як здоровими зрости, Як від лінощів втікти – Вчать у школі (3р.). 24 учень. В школу любимо ходити, І не хочемо хворіти. Та в житті буває всяк, Може бути і отак: 25 учень. Засмутилось кошеня – Треба в школу йти щодня. І прикинулося вмить, Що у нього зуб болить. Довго думав баранець І промовив, як мудрець: «Це хвороба не проста, Треба різати хвоста». Кошеня кричить: « Ніколи! Краще я піду до школи! Хай дивуються усі, Я вже знаю голосні». 26 учень. А-а-а, котика нема, О-о-о, його знайдемо. У-у-у, он він у кутку, Е-е-е, мишку нам несе. І-і-і, він вже на печі, И-и-и, розглядає сни. Вчитель. Учися, дитино, учися, То й успіх до тебе прийде. Уважно до Бога молися, Уміло сприймай добре все. Учися, щоб бути щасливим, Учися, щоб край розцвітав, Щоб родо читалися книги, Щоб ти українцем зростав. Інсценівка «Хто кого питає» 27 учень. Ну і мама! Ну і тато! Наче справжні дошкільнята! Нічогісінько не знають. Смішно і сказать комусь! Бо щодня мене питають Лиш одне «Чому й чому?». 28 учень. – Ти чому образив Віту? - А чому отримав двійку? - А чому прийшов так пізно? - А чому в шкарпетках різних? - А чому такий непослух? - А чому не стелиш постіль? - Ти чому це вірш не учиш? - А чому портфель без ручки? - А чому такий синець? 29 учень. Ох! Настане мій кінець! Не поясниш їм ніколи, Хоч би дуже захотів… Треба їх віддать до школи, Хай питають вчителів. Вчитель. До нас на свято прийшли п’ятикласники. Тож їм слово. П’ятикласник. Милі наші малюки, Ми прийшли до вас на свято, Хочем вам пораду дати. 30 учень. Старшокласники любенькі, Діти ми своєї неньки, Дайте нам свою пораду Чому в школі дуже раді, Що не варто тут робити, Як потрібно в школі жити? 31 учень. Чи цукерки можна їсти На уроці тут, чи ні? Чи на парті можна сісти, Чи качатись на спині? 32 учень. Що робити, як сидіти Сил за партою нема? Можна в школу не ходити, Як розсиплеться зима? П’ятикласник. Ні, шановні, постривайте, Це уже не дитсадок. Вдома пустощі лишайте, Як ідете на урок. Тут немає мами й тата, Лиш на себе покладайсь. Тут в оцінках перша плата, Тож добряче постарайсь. П’ятикласник. Плакать тут уже не можна, І не можна гав ловити. Знать дитина має кожна: Байдики не можна бити. Тільки той перемагає, Добре правила хто знає. П’ятикласник. Зошит – це твоє обличчя, А підручник чужий труд. Бережи ти їх постійно, Щоб не знищив хижий труд. П’ятикласник. Вчительку нашу ви дуже любіть І уроки завжди вчіть. Будьте чемними завжди, Щоб хвалили вас батьки. Ми бажаєм вам щоранку Прокидатись спозаранку, Добре вчитись і трудитись, І ніколи не сваритись. П’ятикласник. Не скупіться на теплі слова, Бо у світі так мало тепла. Хай Бог охороняє вас від злого, Хай світить сонце і колосяться жита, Щоб були ви щасливі і здорові На многії і многії літа. Частівки . 1.Я читати і писати Вже умію гарно , А як стану рахувати – Час не лине марно . Ух . 2.Порахую все , що бачу , Хати , квіти та й ще здачу ! Все , що їздить і літає , - І ворон в придачу . Ух. 3. Нам задачу задали – Нелегке завдання , Я не плачу ,а читаю , Умову й питання ! Ух. 4.Цю задачу розв’язати Зможе кожен хлопчик , Бо додати і відняти , Вміємо у стовпчик . Ух. 5.Розчешу я чубчик білий Вмию гарно личко . І сідаю до уроків , Буду вчить табличку . Ух. 6. Каліграфія моя – Вже мене замучила ! Я виводжу кожну букву , А вона все кручена . Ух. 7. Я дивлюсь на свої букви , Кулак їм показую : „Ану , станьте гарно в ряд , Бо враз порозмазую !” Ух. 8. Букви ніби налякались , Виструнчились вправно . Ми із ними постарались – Потрудились славно ! Ух. 9.А частини мови всі – Це мої вже друзі : Дієслово та іменник – У одній попрузі . Ух. 10. Любі наші вчителі ! Дамо вам пораду : Викликайте ледацюг На вашу педраду . Ух. 33 учень. Є у нашій мові прекрасні звертання, Добрі і щирі, чудові слова. Тими словами усяк без вагання Маму найкращу свою назива. 34 учень. Мамо, матусенько, мамочко, ненько, Матінко, матінко, усміх твій ніжно ловлю. Мамочко рідна, моя дорогенька, Я над усе тебе в світі люблю. 35 учень. Я і до тата умію звернутись, Хочу в словах передати тепло, Щоб мій татусь міг частіше всміхатись І щоб в душі його сонце цвіло. 36 учень. Татку, татусеньку, таточку, татку, Кращого в світі немає навкруг. Таточку, хочу тебе я обійняти, Ти мій порадник, заступник і друг. 37 учень. І до дідуся іду по науку: Діду, дідусю, навчи на світі жить. Він на голівку кладе свою руку, Голос сріблястий струмочком біжить. 38 учень. Я й до бабусі з любов’ю звертаюсь: Бабцю, бабуню, бабусю моя. І до бабусиних рук притулюся, Та відчуваю в них лагідність я. 39 учень. Це моя бабуся, до якої я горнуся. Все бабуся зрозуміє. Поцілує. Пожаліє. Бо бабуся – охорона, Від хвороб всіх оборона. 40 учень. Як нема бабусі, як нема матусі, Татуся і дідуся, є ще вчителька моя. Я до неї пригорнуся І про все їй розкажу, бо учительку люблю. Вчитель. Слово чарівне! Яка в ньому сила! Скажем з любов’ю – і радість росте. Слово ласкаве народжує крила, Ви не забудьте ніколи про те.
33 пізнайки Ось настала вже перерва, розлетілись хто куди, Випробовуємо нерви наших любих вчителів. Поміж парт гасаєм в ваду, галас йде на всі лади. Хто у руку взяв помаду, Хто до рота мармеладу. Клас ногами до гори. Приспів. 33 пізнайки, 33 пізнайки, 33 пізнайки В класі гомонять. 33 пізнайки зграйками злітають, Як зачують дзвоник – стихнуть враз / 2 рази. Гра – драматизація « Під грибком » ( Занавіска відкривається. «Діти-дерева» ( на головах маски дерев) сплять, ручки під голівкою. Під слова вірша виходить «сонечко» і імітує прання ) Вчитель. Вранці сонце хмарки прало Та викручувати стало: ( « Сонечко » ховається, з’являється « дощик » ). Зашумів дощик веселий По деревах та оселях. І так сильно лопотів, Що дерева розбудив. ( « Дерева » прокидаються, потягаються ). Тупа дощик коло хати, Просить нас потанцювати. ( « Дерева » і « дощик » співають пісеньку і танцюють) 1. Стука дощик у вікно: кап, кап, кап-кап-кап. - Вибігай із хати. І зі мною заодно. Кап, кап, кап-кап-кап. Будем танцювати. Так, так і ось так – вибігай із хати. Так, так і ось так – будем танцювати. Паб, паб, па-па-паб, па-па-па-па-паба, Паб, паб, па-па-паб, па-па-па-па-паба. 2. А на ринві виграва: кап, кап, кап-кап-кап, Як на саксафоні. Теплі звуки розлива: кап,кап,кап-кап-кап. Підставляй долоні. Так, так і ось так – як на саксафоні. Так, иак і ось так – підставляй долоні. Паб, паб, па-па-паб, па-па-па-па-паба, Паб, паб, па-па-паб, па-па-па-па-паба. Вчитель. У казковому лісочку Грибочки-братики ростуть. На травичці у таночку Хоровод вони ведуть. ( Таночок грибочків. Двоє в кінці зникають, а один залишається з парасолькою.) Хтось по лісу походжав, Майже всі грибки зібрав. А малесенький грибок У травичці причаївся, Мабуть, він один лишився. Підріс. І став, як теремок. Якось застав Мурашку дощ. Що робити? Куди сховатись? Бачить стоїть великий гриб. Мурашка. Який великий цей грибок! І схожий він на теремок. Я під грибочком зараз стану, - Мене там дощ і не дістане. Вчитель. Заховалась Мурашка і радіє. Дощ іде: крап-крап, крап-крап! Не кінчається ніяк. Метелик теж під дощ попав. Зовсім він засумував, Бо до ниточки намок. Раптом бачить він – грибок! Метелик. Який великий цей грибок! І схожий він на теремок. ( Бачить мурашку ) Ти Мурашко, тут одненька! Ти впусти мене, рідненька. Я на мокру курку схожий, - Я злетіти вже не можу. Мурашка. Бідолахо! Йди сюди, Та ховайся від біди. ( Лунає музика ) Вчитель. Дощ іде: крап-крап, крап-крап… Не кінчається ніяк. Мишеня під дощ попало, - Плакати, пищати стало. ( Бігає, пищить ). Мишеня. Добре, що грибок попався! Але хтось там вже сховався. Пі-пі-пі! Може, впустите до себе? Від дощу сховатись треба. Мурашка і Метелик. Бідолахо! Йди сюди, Та ховайся від біди. ( Лунає мелодія ). Вчитель. Дощ іде: крап-крап, крап-крап! Не кінчається ніяк. Гороб’ятко дім шукало, Бо під шквал дощу попало. Крильця мокрі позлипали, - Важкі крильця зовсім стали. А тут – велетень грибок. Горобчик. Цей грибок, як теремок! Хтось там є? Допоможіть! Швидше і мене впустіть. Мурашка, Метелик, Мишка. Трохи нам тут тіснувато, Бо маленька наша хата. Та нічого! Йди сюди, - Ховайся швидше від біди. ( Лунає музика). Вчитель. Дощ іде: крап-крап, крап-крап! Не кінчається ніяк. Під дощем стрибає Жабка І намокли в неї лапки. Глянь, попереду грибок, Що стоїть, як теремок. Жабка. О, грибок мені попався, Певне, тут хтось заховався. Мокра навкруги трава, Заховайте мене, ква-ква! Мурашка. Бідолахо, йди сюди Та ховайся від біди. Вчитель. Дощ іде: крап-крап, крап-крап! Не кінчається ніяк. Під дощем стрибає Зайчик, Наш маленький побігайчик. І побачив він грибок, Що стояв, як теремок. Зайчик в хатку заглядає, Потім тихо так питає. ( Злякано оглядається, від когось йому треба заховатися ). Зайчик. Хто там є? Допоможіть! Лисиця вже сюди біжить. Любі друзі, вибачайте, - Ви мене скоріш сховайте. В теремок мене впустіть, А Лисиці не кажіть. Лисицю треба об хитрити І, як слід, її провчити, Щоб не думала Лисиця, Що вона вже тут – цариця! Звірята. ( разом ). Трохи нам тут тіснувато, Бо маленька наша хата. Але ж в біджу потрапив ти – Раді ми допомогти. Мурашка. Ти за нас скоріш ховайся. Там сиди, не висувайся. Горобчик. Знаєм Лисці, що сказати, - Хай до лісу йде шукати. ( Лунає мелодія ). Вчитель. А Лисиця дощу не боїться. Зайця шукає хитрюща Лисиця. Бачить грибок і звіряток в куточку, - Тремтять бідолахи малі в теремочку. ( Лисиця ходить шукає. Зухвало звертається до звіряток ). Лисиця. Чого ви тут сховалися? Може мене злякалися? Бідолахи бідні! Мені ви не потрібні! Десь тут Зайчисько пробігав, Він вам нічого не казав? Мурашка. Стрибав Зайчисько з усіх ніг, До лісу він мерщій побіг. Лисиця. ( хитро). Ні-ні! Я тут буду шукати, Далеко не піду від хати. Мурашка. Що ти мелеш? Схаменись! Краще під кущем дивись! Горобчик. Може, там він заховався… Метелик, Мишеня. Нам він більш не попадався. Лисиця. ( ніби про себе ). Цілий день все бігаю, - Нема коли й присісти. Зловлю я Зайця на обід! Бо дуже хочу їсти. ( Пошукала і пішла до лісу. Дощик перестав). Вчитель. Лисиця Зайця довго ще шукала, Та зайця не знайшла і в ліс попрямувала. Дощ перестав. Знов сонечко світить. Звірята зраділи, стрибають, як діти. Вдячна малеча грибку-теремку, І дружно співають пісню дзвінку. « Вийшов прогулятись »
Причепурив чубчик, хвостик причесав. Затріщали збоку хитрії Сороки, Взялися за боки й до Горобчика малого посміхаються. Приспів: Мама каже нам, щоб любили ми Звірят і птахів, і їх берегли. І радієм ми, що всі навкруги До Горобчика малого посміхаються.
Чи не має крихти, зиркає навкруг. Кіт старий дрімає, смачно позіхає Й мирно споглядає, як гарненько грається маленьке Мишеня. Приспів. До малесенької Мишки посміхаються.
У травичці грались, вмивались в росі. Крапельки збирають, на спину їх чіпляють. Всі на світі знають, що Корівки Божі мають плаття в крапочки. Приспів. До Корівки Божої посміхаються. Заспіваймо всі для рідненьких мам. Пісеньку свою я дарую вам. І малесенький Мишкам й Горобцям І корівкам Божим і на радість усім нам. Вчитель. Все, що в серці мали Вам подарували. За увагу вдячні. Вам кажем: ( всі разом ). До побачення. |
|
А чому це, а чому ми такі веселі? Звучить весела весняна музика, святково прибраний зал у вигляді квіткової галявини |
З давніх часів люди передавали свій життєвий досвід з покоління в... Звідси ж і полилась злива питань „чому”, „чому”, „чому”. Це призвело до роздумів над проблемою, її більш глибокий аналіз, інакомислення,... |
|
1. А. Я охоче даю іншим брати га себе відповідальність за вирішення складного питання Б. Перш ніж обговорювати те, у чому ми розходимося, я намагаюся звернути увагу на те, у чому ми обоє згодні |
А чому це, а чому ми такі веселі? ... |
|
Рекомендована література Міфи і легенди українців: «Про зоряний Віз», «Чому пес живе коло людини?», «Берегиня», «Дажбог», «Неопалима купина», «Як виникли... |
Кризи розвитку дітей шести-семи років Слід надати їй справу, заняття, де вона може довести свою самостійність. Коли вона заспокоїться, сказати, в чому ви згодні з нею,... |
|
Гідність людини як духовна краса У листі братові Михайлу відразу після невдалої страти, він пише: «Я не сумовитий і не впав духом. Біля мене будуть люди, і бути людиною... |
Відділ освіти Єнакієвської міської ради «Володарка погоди»), як народжується Сніжинка і від чого тане (казка «День народження Сніжинки»), хто такі космічні гості – комети... |
|
Відділ освіти Єнакієвської міської ради «Володарка погоди»), як народжується Сніжинка і від чого тане (казка «День народження Сніжинки»), хто такі космічні гості – комети... |
Проблеми виховання неможна вирішити без розуміння психічного світу... Х. Що ж в дійсності представляє собою дитина? Дитина, що знаходиться під нашою опікою? Чому ми бачимо в дітях особливих людей, коли... |