|
|
Скачати 173.41 Kb.
|
|
Лупенко Олена Вікторівна Тетерівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів імені Ніни Сосніної смт Пісківка Бородянський район Предмет: українське читання Клас: 4 Розділ: позакласне читання Тема: урок – конкурс з позакласного читання по дитячій гумористичній творчості Інни Кульської Мета: ознайомити з життєвим і творчим шляхом Інни Костівни Кульської, з дитячою гумористичною творчістю поетеси. Активізувати читацький інтерес дітей. Прищеплювать морально – етичні норми поведінки. Обладнання: портрет І. Кульської; виставка книжок письменниці; запис на дошці теми уроку, слів для словникової роботи; грамоти для переможців конкурсу. На урок запрошена сусідка Інни Кульської по дачі Зінаїда Михайлівна Верпаховська. До складу журі конкурсу запрошені вчителі. Хід уроку І. Оргчастина. ІІ. Оголошення теми, мети уроку. Вчитель: - Сьогодні в нас свято: ми ознайомимось з дитячою гумористичною творчістю Інни Костівни Кульської. Вона називала себе „прабабусею Їжачихою” і колола своїми веселими колючками ледарів, забіяк, нечем, хвальків, базік, невмійок і пустунів. Авторці хотілось, щоб школярі та школярочки, читаючи або слухаючи „колючки”, усміхалися чи й посміялися, але потім ще й задумались... Цього і я вам бажаю під час сьогоднішнього уроку – конкурсу з читання гумористичних віршів Інни Кульської. ІІІ. Представлення журі конкурсу. Вчитель: – До складу журі, яку визначить переможців нашого змагання, запрошені вчителі. Вони зможуть оцінити декламаторські вміння конкурсантів. Переможці конкурсу, за висновками журі, будуть нагороджені грамотами. (В журі передається конкурсний репертуар з записом прізвищ та імен конкурсантів) ІV. Ознайомлення з життєвим і творчим шляхом поетеси. 1. Усний журнал (додаток 2). 2. З.М.Верпаховська ( сусідка по дачі ) ділиться спогадами про Інну Кульську. V. Представлення виставки книг Інни Кульської. Вчитель: - Вийшли в світ збірки віршів Інни Кульської (звертає увагу на виставку книжок) – веселої прабабусі Їжачихи. Звідси взяті вірші на конкурс. VІ. Робота над мовним матеріалом. 1. Підбери синоніми до слів достоменно (дійсно); нечепура (бруднуля, замазура) 2. Поясни по малюнку, хто такий дикобраз (тварина з довгими колючками, схожа на їжака, колючки направлені вперед; загальне враження – неохайний, непричесаний). 3. Вчитель зачитує слова. Завдання для учнів:сказати, що в них спільного: Микита, Кіндрат, Кузьма, Матвійко, Тимко. (Це імена, пишуться з великої літери). 4.Пояснення значень слів: піонери, вожатий, республіка, 5-тибальна система оцінювання. VІІ. Проведення І туру конкурсу. (Додаток 1). Учні читають напам’ять вірші. VІІІ. Фізкультхвилинка. ІХ. Проведення ІІ туру конкурсу. Учні читають напам’ять вірші. Х. Підсумки уроку – конкурсу. 1. Підсумкова бесіда: чому навчила весела прабабуся Їжачиха? ( Бути помічником не лише своїй бабусі, але й незнайомим літнім людям; не брати в школу зайвих речей; не критикувати працю інших, якщо сам не брав в ній участі; самостійно готувати домашні завдання; вчасно робити задані уроки; бути охайним; не підказувати на уроці і не надіятися на підказку, а знати самому; не базікати на уроці; берегти природу; бути хоробрим; берегти свої речі; вміти бути ввічливим; шанувати хліб; бути щирим другом; знати і любити рідну мову ). 2. Заслуховування висновків і порад журі; визначення переможців конкурсу. 3. Нагородження переможців грамотами. Додаток 1. Конкурсний репертуар ДОБРИЙ ВЧИНОКНа автобусній зупинці Зустрічав бабусю внук. Із села везе гостинці, То нехай не трудить рук. Внучок зробить добрий вчинок: Він зустріне, привіта, Піднесе важку корзину, Бо така ж кругом сльота... На зупинці — все у русі: Із автобусів тісних Раз у раз якісь бабусі Вибираються на сніг. Дві вилазили — стогнали. Три вилазили — упали. А одна зламала ногу! Викликали «допомогу»... Внук глядів, як на спектаклі, Поки ноги не поклякли. Налічив, немов на сміх, Сорок сім бабусь чужих, А своєї все нема. Наморозився дарма, Подивився на годинник І лайнувся: — От діла, Був зробив би добрий вчинок, Та бабуся підвела. СКРИВДИЛИВ Мене кроки ой веселі! Все шкільне моє – в портфелі. А в кишені... От в кишені – Тут запаси потаємні, Тут майно особливої цінності: Рогатка-самострілка, Новісінька гострилка, Пів рогатого жука І пищало од свистка. На уроці я — ні слова. Поведіночка — чудова А майно моє таємне Вже під партою у мене, І я друзям тихенько показую: То рогатку-самострілку, То новісіньку гострилку, То рогатого жука, То пищало од свистка... Раптом Толя ненавмисно У моє пищало свиснув! Тут і скоїлося лихо... Я ж не винен, я був тихо, А учителька все-все одібрала: І рогатку-самострілку, І новісіньку гострилку, І рогатого жука, І пищало од свистка. Ну, за що мене, бідного, скривдили?! КРИТИКХтось зробив для Жори маску, Засвітив ялинки скрізь, Запросив його: – Будь ласка, От приходь і веселись! Жора в залу входить боком, Тягне шию, мов гусак, Позира критичним оком І говорить: — Все не так. І ялинки не стрункі, І сніжинки не прудкі; Всі артисти незугарні, Маски зовсім не смішні, Не барвисті і не гарні, І не там горять вогні!.. Що у критика за смак? Жора злюка чи дивак? Нащо сипле іронічні Зауваження критичні?! Свято ж бо — чудове в нас: Стільки вигадок, прикрас! Був би в них І Жорин труд — Він усе хвалив би тут!.. ЗВІДКИ ДВІЙКИДобре вчилася Софійка,Добре вчилася Гафійка. А чому ж це в них, дивись, Раптом двійки завелись? Звідки двійки у Софійки? Звідки двійки у Гафійки? Кожна скаже це сама, Таємниці тут нема! От розказує Софійка: – Через те у мене двійка, Що Данило, старший брат, Виїхав на практику. Дуже добре знає брат Мову і граматику, Знає правила чудово, Вірно пише кожне слово... А самій, без брата, Як мені писати? От розказує Гафійка: – Через те у мене двійка, Що послали в нас бабусю Аж на місяць в місто Львів. Там такі відкрились курси Навчання бухгалтерів... А чого навчатись їй? Зовсім зайве діло, Вже ж вона задачник мій Назубок завчила! А самій мені, хоч плач, Не рішить ніяк задач... ЗВИЧАЙНА ІСТОРІЯДзвінок за дверима Ледь чутно деркоче. Я брату іду відчинять Неохоче. Матвійко похмурий Чвалає з книжками, Не бачить мене, Не підходить до мами. До столика свого Простує в куток, Не ївши, пірнає У стоси книжок... Я брата тоді Ні про що не питаю. – Знов двійка В Матвійка! Тихенько зітхаю. Заливчастий дзвоник Сміється і грає. Матвійко, як вихор, В квартиру влітає. Він кружить мене На порозі кімнати, Питає, чим буду Його частувати? Я брата охоче Тоді пригощаю. – Чотири чи п'ять? Вже сміливо питаю. А братик ковтає І борщ, і оладки, Розхвалює школу За добрі порядки, А потім... футбольний Розшукує м'яч І просто у двір Поспішає навскач. До ночі тепер Не дождатись Матвійка. На завтра йому... Забезпечена двійка! НЕЧЕПУРА В ЗООПАРКУЦя розхристана фігура – Це Данилко – нечепура. Здавна ножиці та мило Вороги цього Данила. Щітки він боїться – страх, Від води аж щулиться. Весь у крейді, в реп'яхах Швендяє по вулиці. От прийшов до зоопарку (Він в паркані знає шпарку). Бачить – клітка. В клітці видко – Хтось в шпичках, нечепурний, Дуже дивний і страшний! Лиш зробив Данило крок, Як отой: Фурр... хрок! Хрок... хрок! – І задкує у куток, Розчепіривсь, важко дише, Виглядає все страшніше! На страховище несміло Ще дивився б наш Данило, Та служник гукнув: – Доволі! Відійди-но! Здуру Пропустили на контролі Цього нечепуру! Гість такий – Видати зразу – За образу й дикобразу! Дикобраз нервовий в нас, Бач, злякався дикобраз!.. ПІДКАЗКАЖила-була в класі У третьому «А» Проворна Підказка, Подружка моя. Літала по класу Із швидкістю вітру... Любив я її, Винахідливу й хитру. Мене викликають – У класі шумок: Підказка Підказує другу урок! Задачу наплутав – Підказка за мить У кульці з паперу По парті біжить! Приймали наш клас В піонерську сім'ю. Нагнали із класу Подружку мою. Мене викликають Стою – ані-ні – Немає кому Підказати мені! Я з ляку моргаю Туди і сюди, Я кличу Підказку: – Рятуй із біди! Коли б я на тебе Надії не мав, То, може, урок цей І сам би я знав! Є в третьому «А» Піонерський загін. Без галстука ще Я у класі один... ГОРІШОКВ садку, що гостинно відкритий для всіх, Дбайлива рука посадила горіх. Упали блакитні дощі з висоти, Деревце охоче взялося рости: Несміло розкрило рум'яні бруньки І пишно убралось в блискучі листки. Садком пробігали малі школярі, Із школи вертались вони в тій порі. Побачив горішок школярик один, Пахучий листочок зірвав собі він, Розтер між долонь і нюхнув нашвидку, І всі захотіли зірвать по листку. В садку, де пишався горішок рясний, Самотньо стовбичить цурпалок сумний... НЕБЕЗПЕЧНА ЗВИЧКА– Поясни мені, Тимку, Дивну справу отаку: Ти уроку не учив, Як п'ятірку заробив? – Бо, на щастя, знову, Як писав письмову, То собі не довіряв – До Яринки заглядав. Молодець, Яринка: В нас одна оцінка! – Поясни мені, Тимку, Дивну справу отаку: Вчора ти урок учив, Як же двійку заробив? – Бо, на горе, знову, Як писав письмову, То собі не довіряв – До Софійки заглядав… Не моя це двійка: Підвела Софійка! ХОРОБРИЙ КАПІТАНГриць буде капітаном Підводного човна. В глибинах океану Мандрівка не страшна. От тільки там, в глибочині Молочні зуби рвуть чи ні? Бо ось зубок хитається, Хтозна-чого тримається, Якийсь молочний пень, А мучить третій день! Бабуся і три тітки Кричать: – Роззяв роток, Дай нам петельку з нитки Накинуть на зубок! Гриць мовчки огинається, Немов бичок, пацається, Як риба б'ється, в'ється, У руки не дається! Всі умовляння марні, Нема кінця турботі, Хлопчину до лікарні Ведуть бабуся й тьоті. Дорога – чисті муки: Гриць вириває руки. На розі раптом зник! Зняли тітусі крик... Від самого прийому Знов утікав додому, Ось, впійманий утретє, Грицько у кабінеті: Він ловить в кріслі дрижаків, Як викупаний кіт. Біжать по щоках п'ять струмків – І сльози тут і піт. А лікар весело пита: – Ну, ким ти хочеш стать? Грицько мугикнув: – Капіта...– А «ном» не встиг додать, Не встиг ні «о!», ні навіть «ма!», Бо зуба в роті вже нема! От лікар відійшов в куток, Щось сполоснув під краном: – Бери на спомин свій зубок, Хоробрий капітане! ІДУТЬ ДОДОМУ ДВА ДРУЖКИ Зима! Блищать льодком стежки, Наковзані, веселі! Ідуть додому два дружки, Несуть обгорнуті книжки У ранці та портфелі. – Давай-но з'їдемо з гори! – Санчат нема. – Портфель бери! Портфель тріщить, Та не біда, Школяр, мов на коня, сіда. А другий – Ранець смик з ремня. На ранці друга доганя!.. ...Ідуть додому два дружки, Несуть розідрані книжки, І ще несе один дружок... З портфеля ручку і замок, А другий... Тягне за кінці Самі від ранця ремінці!.. ЧЕМНИЙ ПИЛИПКО Обіцяв Пилип матусі: – От за чемність я візьмуся! В школі шануватимусь, До усіх вітатимусь! Пилипко виходить з хати. Як же чемність показати? Сторож ніч сторожував, Сторож вранці задрімав. Наш Пилип – гуп, гуп! – у ґанок: – Агов, дядьку, добрий ранок! Дядько не вітається, Він спросоння лається... Наздогнав Пилип Фросину. Смик! – за косу, за хустину: – Здоровкаюсь аж двічі я, Ти чого неввічлива? – Не чуть вітання Фросі, Така нечемна досі. Стоїть вожата край вікна: Складає купу книг вона. Пилип набіг на ноги: – Посуньтеся з дороги, Світ мені не застуйте, Я ж кажу вам «драстуйте»! Розгнівилася вожата: – Треба старших поважати! Пилип вожату – за рукав: – Так я ж вам «драстуйте» гукав. Хіба вам не приємно, Що я вітаюсь чемно?! Пилип у класі вдруге: – Добридень! – каже другу. Той напихає рота, Вітатись неохота. Пилип сказав: – Нечема! – І штовхонув Артема. Артем ковтнув: – Чого прилип? І стусана дістав Пилип. ...Пилипку від чемності Тільки неприємності! ЗЕЛЕНА СПРАВАНа порожньому подвір'ї У веснянім надвечір'ї Домовлялися юннати Дружно двір озеленяти: – Ми скопаєм Шмат, землі: Ось — лопата, Ось — граблі. Тут розкрилиться кленок, Там шумітиме дубок, Буде лад – двір як сад! Місяць справу відкладали, Місяць саджанці шукали, Принесли у двір дубки І... схопились за чубки: – Ти не вмієш! – Ти не так! – Ось ломака! – Ось кулак! – Зараз я тобі як дам! – Відчепися, дурень сам! Крик і гам – та-ра-рам! ...Як скінчилась справа ця? У дворі — ні деревця, А сухого хмизу купку Хтось забрав топити грубку! БУБЛИКИСеред майданчика — пеньок, А із пенька стирчить кілок. Навколо, мов горобчики, Стрибають жваві хлопчики. У кожного пашить лице: – Ось я метатиму кільце! – А кільця де? А їх нема. Усяк по бублику трима, По бублику, що з маком, Що славен добрим смаком! Рука майнула нашвидку – Танцює бублик на кілку. А ця промазала на крок: Скотився бублик за пеньок І тріскає хрумким бочком Під злим хлоп'ячим каблучком... – Хлоп'ята, та це ж бублики! Це ж добрий хліб республіки! Ви ж золотий селянський труд Ногами топчете отут!.. А хлопчики здивовано: – Хіба це заборонено? ЦОКОТУХАНастя в класі — цокотуха. Чи перерва, чи урок, Хоч заткни обидва вуха – Чути Настин голосок! – Годі, Насте! – Насте, цить! – Як би Настю та провчить? От вожатий наш, Антон, Каже: — Друзі, може, Мій новий магнітофон Справі допоможе? Насті про якусь дрібничку Торохтіти хочеться, А ми слухаємо стрічку – І весь клас регочеться! Настя вилупила очко: Стрілась з власним голосочком! Голосочок щось плете, Та таке ж дурне й пусте... Зблідла Настечка з лиця І не мовить ні слівця... ГОСТІДо бабусі на село Троє внуків прибуло: Старший Алик – семикласник, Менший Валик – п'ятикласник, Ще й мала-манюсінька Дошколя Катрусенька. Баба сяє край порога: Буде радість і підмога! Більший внук та менший внук – Це ж таки дві пари рук: Принесуть водиці З дальньої криниці, Для кролиці, для кози Наскубуть травиці... Полетіли літні днини... Внуки зрання – до малини, До черешень, до вишень Та й на гулі на весь день. Сама стара траву косить, Сама стара воду носить, Скубе, парить для гостей То курчаток, то гусей... Тільки мала внучка, Працьовита ручка, Хоче бабі помагати Чорнобривці поливати. Поливає помічниця То себе, то чорнобривці, Бо вона ж – такусінька – Дошколя Катрусенька! ЧИМ ДУМАЄ КІНДРАТ?Багата в нас, красива мова! В народі кажуть: калинова... Є райдуги барвистих слів, Щоб ними передати Усі відтінки почуттів, Все гарно описати. Та нащо стільки слів Кіндрату, Щоб з них найкращі вибирати? У семикласника в розмові Одне слівце напоготові: – Як вчишся ти з літератури? – Нормально,– буркає похмуро. – Науки точні більше любиш? – Нормально,– цідить він крізь зуби. – Чи часто ходиш до читальні? Він смішно кривиться: – Нормально. – Про бокс все знаєш ти детально? Регоче з гордістю: – Нормально! Чи це кумедно, чи печально? Хоч так, хоч сяк, а н е н о р м а л ь н о: Як ти убогий на слова, Чим думатиме голова? ЗАРАДИ РИБОЛОВЛІ– Чого ти ходиш до Микити? Сам обіцяв його побити, Казав, що він хвастун, не друг, Радий з хлоп'ят робити слуг... – Та все це правда достеменно. Микита списує у мене. А позавчора, вір не вір, Я написав за нього твір... – Навіщо ж ти? Хіба не сором?? – Так в них же човен із мотором! Як я Микиті в чімсь одмовлю, Не візьмуть більш на риболовлю... Додаток 2. Усний журнал Життя і творчість Інни Кульської 1 учень: - Народилась Інна Костівна Кульська 11 листопада 1909 року в Петербурзі. Мати її була вчителькою, а батько – журналістом і поетом. Дівчинка зростала у сім’ї материних батьків у селі Самгородку на Вінничині. Виховувала Інну бабуся, яка вміла гарно розписувати печі та крашанки, розповідати українські й польські приспівки, вміла грати на скрипці. Мабуть, все це вплинуло наиартистичні нахили дівчинки. 2 учень: - З дитинства І. Кульська почала складати вірші і захоплюватись иеатром. Навчаючись у трудовій школі у місті Києві, вона працювала у молодіжному хореографічному театрі „Іскра” – пише сценарії постановок та їх віршовані супроводи, допомагає в роботі режисерові. 3 учень: - Вищу освіту І. Кульська здобула в Києві, закінчивши театральний інститут і літературний факультет університету. Далі викладала українську мову й літературу, керувала театральним гуртком, писала п’єски, складала пісні й казки. Друкувала ці твори в журналах „Весела бригада”, „Жовтеня”, в газеті „На зміну”. 4 учень: - У війну Інна Кульська зв’язує свою долю з партизанським загоном, з підпільниками. Нагороджена медалями. 5 учень: - Після війни працює в районній газеті міста Умані, у всеукраїнській дитячій газеті „Зірка”. 1958 року в самому куточку першої сторінки газети „Зірка” з’явилася така об’ява: „Відкривається медпункт жарту і сміху. Проводить прийом медсестра Їжачиха”. На колючому прийомі лікуватиме знайомі нам усім шкільні недуги: запрошуємо всіх ледарів та забіяк, бешкетників та нетіпах, хвастунів та брехунів ще й лукавих хитрунів...” (об’яву учень зачитує з аркуша паперу). Інна Кульська скромно сховалась під веселим ім’ям „медсестри Їжічихи”. Отак в газетному „медпункті” і почали з’являтися її веселі та колючі віршики про „хворих”, які вимагали кумедних „ліків” – „антиледарину”, „трударину”, тощо. 6 учень: - Школярі не забарились; скоро полетіли до редакції „Зірки” на адресу „Колючий поштамт, Їжачисі” – цікаві листи з описами різних шкільних „недуг”, вчинків та витівок окремих „хворих” на бійки або двійки, або тих, що зазнали в класі прикрої слави як базіки та невмійки, пустуни чи торохтійки. Про цих „хворих” Їжачиха складала веселі вірші, які друкувала в газетах, журналах, книжках; читала по радіо, на зустрічах з школярами. |
|
Українське читання. 3 клас Мета. Учити дітей самостійно добирати тексти для позакласного читання на задану тему, розвивати усне мовлення, удосконалювати техніку... |
План-конспект уроку Предмет зарубіжна література. Клас 6 (за програмою... Тема : «Розкриття основ духовно осмисленого життя. Проблема персональної відповідальності за вчинок в казці-притчі А. де Сент- Екзюпері... |
|
Урок з читання 3 клас Тема. Буду я природі другом Розвивати мислення, уяву, фантазію, діалогічне і монологічне мовлення, навички читання. Виховувати любов до природи, бережливе ставлення... |
Урок читання, 2 клас Тема. Вступ до теми. Де ховаються казки? ... |
|
Уроку читання 4 клас. Вчитель Карпенко Ю. М. Тема : Вадим Скомаровський... Мета : Формувати вміння аналізувати віршовані твори, удосконалювати навички виразного читання; збагачувати активний словник учнів;... |
Урок позакласного читання з української літератури 11 клас за творчістю... Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом лауреата Шевченківської премії Тараса Мельничука,розкрити багатогранність діяльності;... |
|
Книга дивовижний сад, будинок життя та мудрості: Виховна година для учнів 5- Б клас у Для чого нам потрібна книга?”, „Як з’явилася вона?”, довести, що читання книг – це насолода і відпочинок, надати практичну допомогу... |
Урок позакласного читання 7 клас За творчістю Б. Лепкого. Новела «Цвіт щастя» Мета уроку: проаналізувати зміст новели «Цвіт щастя», розкрити образ маленького хлопчика, головного героя новели, показати внутрішній... |
|
Методичні рекомендації щодо ведення журналу Журнали класів на одній паралелі позначаються цифрами і відповідними літерами українського алфавіту, наприклад: 5-А клас, 5-Б клас,... |
Розділ виставки: Педагогіка розвитку особистості Виховання інформаційної культури та культури читання учнів засобами бібліотечної роботи” |