Іван Карпенко-Карий
Біографічний диктант
Іван Карпенко-Карий народився в … . (1845 р.)
У … Іван Тобілевич закінчив Бобринецьке повітове училище. (1859)
Майбутній письменник займав посаду … в Бобринецькому повітовому суді.
(канцелярського служителя)
За політичну неблагодійність Івана Тобілевича звільнили з посади у жовтні … .
(1883 р.)
Як письменник Іван Карпенко-Карий дебютував у … . (1883 р.)
З … митець оселяється в Новочеркаську. (1884 р.)
П’єса «Хазяїн» була написана у … (1899 р.)
Історична трагедія «Сава Чалий» була створена у … (1899 р.)
Стаття Івана Франка «Русько-український театр», в якій він називає Карпенка-
Карого творцем українського репертуару була надрукована в … . (1894 р.)
Вперше п’єсу «Мартин Боруля» поставили на сцені актори трупи М.Кропивниць-
кого у … . (1891 р.)
У … в Берліні помер І.Карпенко-Карий. (1907 р.)
Логічний диктант
Доповнити речення
Серед шести дітей Тобілевичів Іван був … . (найстаршим)
Псевдонім Карпенко-Карий письменник прибрав собі на честь … . (батька)
У вільний від роботи час Іван грав у … . (аматорському драматичному гуртку)
І.Карпенко-Карий оселився у Новочеркаську через заборону … . (жити в Україні)
Кращі твори драматурга були написані на хуторі … . (Надія)
Умовно всі п’єси Карпенка-Карого можна поділити на … тематичні групи. (4)
Проблеми моралі, філософські питання сенсу життя, вагомості непересічного
таланту драматург порушив у таких драмах … . («Суєта», «Житейське море»)
Батько письменника мріяв, що син став … або … . (офіцером, священиком)
Разом з братами і сестрою І.Карпенко-Карий бере участь у І Всеросійському з’їзді
… . (театральних діячів)
В основу сюжету п’єси «Мартин Боруля» лягли … . (родинні події
сім’ї Тобілевичів)
Поштовхом до написання історичної трагедії «Сава Чалий» стала народна пісня
… . («Ой був в Січі старий козак на прозвище Чалий»)
Неграмотний селянин, який за короткий час зумів скупити багато землі й стати
багатим, є головним героєм п’єси … . («Сто тисяч»)
Драматург завжди вважав, що особисту свободу і незалежність може забезпечити
тільки … . (розумна праця)
Театральною класикою стала соціально-психологічна драма … . («Наймичка»)
Скупість, дріб’язкову ощадливість у питанні власних потреб проявляє герой п’єси
«Хазяїн» … . (Терентій Пузир)
Драматурга можна поставити в один ряд з його талановитими сучасниками … .
(Б.Шоу, Г.Ібсеном, Л.Толстим)
«Мартин Боруля»
За поданою цитатою назвіть літературного героя.
Вкажіть, хто про кого сказав
«О! Виходить, я не бидло і син мій – теля!...» (Мартин про себе)
«Добре діло це повіреничество, єй-богу. Другого такого прибильного не
знайдеш…» (Трандалєв про свою діяльність)
«Діловий чоловік!...» (Мартин про Трандалєва)
«Столоначальником буду, а потім, може, й секретарем, чин дадуть, женюся на
багатій…» (Степан про себе)
«Чого він до тебе в’язне – які ви товариші?... То-таки мужик репаний…» (Боруля
про Миколу)
«Поки був чоловіком – і не вередував, а паном зробили – чорт тепер на нього й
потрапе» (Омелько про Борулю)
«…поки ти не ганявся за дворянством, був чоловік, як і всі люде; тепер же тебе
муха вкусила – і так у тебе засвербіло дворянство, що ти рівняєш себе з Красовським» (Гервасій - Борулі)
«Я рада, що такого зятя мати буду: поштивий, добрий і хазяйський син» (Палажка
про Миколу)
«Тобі гиндики пасти, а не коней глядіть!» (Мартин - Омельку)
«Я тут із шкури вилазю, щоб його в люде вивести, а він там п’янствує…» (Боруля
про Степана)
«Та жених такий, що хоч би яка панночка, то з охотою пішла б за нього» (Боруля
про Націєвського)
« …його так татко любили, завше слухали» (Марися про Гервасія)
«Нам не треба дворянства: одного бажаєм, щоб ви одужали, і знову будем жить
весело, як колись…» (Марися - батьку)
«Вона недурна, в ній - батькова кров, розбере, не бійсь, де – пан, а де - мужик»
(Мартин про дочку)
«Господи, о Господи! Нащо ти мене довів до того, що я одружився з простою
мужичкою! … погнався за чорними бровами!» (Мартин про дружину)
«Сиплеш ти грішми, щоб мене вивести звідціля, - і я посиплю, де треба, щоб тебе у
острог посадить. Хвались – хвались!...» (Боруля про шляхтича Красовського)
«Та накажемо їм, щоб унуків наших добре вчили, то й будуть діти їх дворяне»
(Гервасій - Мартину)
«Слава Богу, що дворянство згоріло! Тепер будемо жить по-старосвітськи»
(Палажка – Мартину)
ІІ. Доповнити речення
Дітей Мартина Борулі звали … . (Степан і Марися)
П’єса «Мартин Боруля» вперше була надрукована у львівському журналі … . («Зоря»)
Марко Кропивницький зіграв у цій п’єсі роль … . (Мартина Борулі)
Події, зображені у творі, відбуваються у середині … . (ХІХ ст.)
Головний герой веде витратну судову тяжбу з шляхтичем … . (Красовським)
Боруля до своїх слуг ставиться … . (доброзичливо)
Марися батькові нововведення сприймає … . (негативно)
Націєвського не на жарт перелякала суперечка Мартина і Палажки про … .
(майбутніх кумів)
П’єса «Мартин Боруля» співзвучна з комедією Мольєра … . (Міщанин-
шляхтич)
Мартин Боруля змушує своїх дітей називати батьків … . («мамінькою»,
«папінькою»)
Поведінку Марисі стосовно Націєвського можна порівняти з поведінкою
героїні п’єси Івана Котляревського … . («Наталка - Полтавка»)
Гервасій вважає, що людям від плуга й землі … непотрібна. (освіта)
-
Всі зусилля Мартина «стати на дворянську ногу» робляться заради … . (дітей,
їх майбутнього)
«Сава Чалий»
І. За поданою цитатою назвіть літературного героя.
Вкажіть, хто про кого сказав
«Він вчений сильно: учився, кажуть, в Києві у братстві. Його й на Січі
поважають …». (Медвідь про Саву Чалого)
«Він хоче людей і віру боронить…» (Грива про Саву Чалого)
«… пан єсть знаменитий оригінал! Він проти всієї шляхти йде, проти Речі
Посполитої, заступається за бунти…» (Потоцький про Шмигельського)
«Її краса опанувала мною, а очі яснії, як небо, вже другу ніч спати не дають! »
(Сава про Зосю Курчинську)
«… чесний лицар…» (Зося про Саву Чалого)
«Якби таких побільше, то легше б нам жилося…» (Медвідь про Чалого)
«Ясновельможний пан – монарх народові своєму, він мусить знать народ свій і
як народ його живе, а він того не знає …» (Шмигельський - Потоцькому)
«Не знає сам, чого він хоче, рад би світ весь запалить… кидає працю, іде в ліси,
живе грабунком…ллє річками кров шляхетську» (Потоцький про українських селян)
«… надзвичайна голова, це не міф» (Потоцький про Саву Чалого)
«Митець з тебе не послідній і я тебе охоче приймаю до коша» (Чалий –
Шмигельському)
«Немає згоди, немає одностайності між нами. Одна біда повинна б всіх
поєднать докупи, а ми йдемо урозтіч» (Сава про повстанців)
«…чоловік без жодної освіти, і поведе братів на страту, а край – на повну
гибель» (Шмигельський про Гната Голого)
«Він хоробрий тілько в замку, а за стінами замку тремтить , як заєць» (Чалий
про Жезніцького)
«Друг, котрий підтримував всякчас мій дух, друг, що вмів розгонити найтяжчі
хмари життєві, які часто гнітили мозок мій, і душу, і серце!...» (Сава Чалий про Шмигельського)
Якому персонажеві п’єси належать слова?
1. «Я всю країну об’їздив в серцем переконався, що жити тут немає сил» (Саві Чалому)
2. «А хлопові далеко гірше живеться, ніж панським коням та собакам» (Шмигельському)
3. «Поки ж на Україні будуть кривди проти поспільства, якими б муками народ ми не карати, не діждуться спокою не тільки наші діти, але й онуки наші» (Шмигельському)
4. «Не маю я охоти кров без оружних проливать і плюндрувать край» ( Саві Чалому)
5. «З таким народом можна весь світ покорить» (Шмигельському)
6. «Навколо скрізь народ катують без оружний, а ми будемо мовчать і ждать?» (Гнату Голому)
7. «Тепер ж для користі краю цим блискучим ланцюгом я прикую тебе до Речі Посполитої» (Потоцькому)
8. «Не проти народа я воюю, а проти гайдамак, народові ж бажаю миру і спокою» (Саві)
9. «Ми перед образом дали присягу оборонять людей своїх від лядської кривди і напасті. Присягу ту зламав ти, брате, тепер вона тебе вбиває» (Гнату Голому)
10. «Ти тільки мстити хочеш, а я прогнать всі кривди з України хочу, щоб не було потім причини нам кров братську знову проливать» (Саві Чалому)
11. «Я зараз смілива така, я – справжній гайдамака і нічогісінько вже не боюсь; з твоїх грудей в мої переселилася смілість і одвага» (Зосі Курчинській)
12. «Історія складається з помилок, і коли ті, що на чолі стоять народу, свої помилки поправляють бажанням стати на певний шлях – вони достойнії сини Отчизни!» (Шмигельському)
|