«Права людини і громадянина»
|
|
Скачати 146.48 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ СФЕРИ ПОСЛУГ Викладач загальноосвітніх дисциплін Ж.В.Федорович Предмет Правознавство Педагогічний стаж 25 років Назва роботи: «Методика проведення уроку засвоєння нових знань з використанням випереджального навчання» Методична тема: «Самостійна творча робота учнів». Коротка анотація: дана методична розробка вміщує досвід викладача правознавства по проведенню уроку засвоєння нових знань з використанням випереджального навчання. Випереджальне навчання формує творчу особистість із глибоким критичним мисленням, особистість, яка може зробити правильний вибір у житті. Ця методика дає можливість учням, більше і глибше вивчати тему, значно розширити загальний кругозір, навчає спілкуванню, умінню самостійно знаходити й вибирати необхідний матеріал, відстоювати власні погляди, розвивати індивідуальні здібності. Кременчук 2012 «Розглянуто» На засіданні комісії викладачів Загальноосвітніх дисциплін Протокол № від Голова МК Ж.В.Федорович Методична розробка «Методика проведення уроку засвоєння нових знань з використанням випереджального навчання» «Права людини і громадянина» Викладач: Федорович Ж.В. Кременчук 2012 План методичної розробки
План уроку Фах : продавець, контролер-касир. Група: СПД-4 Дата: 12.12.2012. Тема: «Права людини і громадянина» Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Методи і прийоми: робота в малих творчих групах, метод «клоуз-тест», метод «инсерт», вправа «валіза в дорогу», індивідуальні повідомлення, випереджальні завдання, учнівська презентація. Мета уроку: Навчальна:
Розвиваюча:
Виховна:
Оснащення уроку: мультимедійна дошка, проектор, комп’ютер, Конституція України, Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Запис на мультимедійній дошці (Епіграф до уроку): «Цінність держави визначається цінністю її громадян» Дж.С.Міль Поняття до теми: особистість, права людини, свобода людини, декларація, конвенція. ВСТУП Сучасний підхід до викладання правознавства вимагає ґрунтовних змін у методиці. Варто замислитися над урізноманітненням організації навчальної роботи та крім урочної форми, широко застосовувати самостійну роботу. Самостійна робота має на меті допомагати осмислити мотиви навчання, формувати вміння самостійної навчальної роботи. Проведення уроків шляхом випереджального навчання – один із важливих засобів розумового, морального виховання учнів. Такий урок правознавства вимагає переосмислення пріоритетів певних методів, прийомів та видів навчальної діяльності. Тому закономірно, що перевага останнім часом надається розвитку творчих здібностей та пошуково-дослідницьким видам роботи, випереджальним завданням, семінарам і випереджальним домашнім завданням. Головна мета діяльності викладача на уроках з використанням випереджального навчання – це створити ситуацію успіху для розвитку особистості учня, дати можливість кожному відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили. Метод випереджального навчання надає можливість досліджувати, спонукати учнів формувати наявність в них ідеї і уявлення, розвиває творчу уяву і зв’язне мовлення. Викладач вміло зацікавлює учнів, заохочує особистісне ставлення учнів до виконуваної роботи. Щоб навчання було справді розвивальним, звертаю увагу на сам урок, його побудову, продумую та організовую так навчальну діяльність, щоб учні оволодівали всім і у них нагромаджувався індивідуальних досвід пошукової діяльності, формувалися якості, потрібні для комбінування, перетворення. У даній методичній розробці вміщено досвід по методиці проведення уроку засвоєння нових знань з використанням випереджального навчання. Викладач до уроку намагається підібрати такий епіграф, щоб він виражав основну думку теми, яка вивчається. Одним із засобів організації науково-пошукової роботи учнів є випереджально-пізнавальні завдання: заздалегідь учні групи були поділенні на творчі групи і кожна з них повинна була виконати такі завдання: з’ясувати міжнародно-правові документи ХХ століття, що регулюють права людини; ознайомитися і вивести на мультимедійну дошку Загальну декларацію прав людини; дослідити основні демократичні цінності проголошенні у «Загальній декларації прав людини» та Конституції України; створити учнівську презентацію «Права людини». Ці випереджальні завдання – один із видів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках правознавства. Виконання учнями індивідуальних повідомлень, презентації і пошуково-дослідницької роботи підвищують самооцінку і додають впевненості у собі. Випереджальною була дослідницька робота учнів – це пошук цікавого матеріалу з Інтернету, добірка ілюстрацій до створення презентації. Під час засвоєння нових знань викладач пропонує учням уважно слідкувати за відповідями учнів, знаходити не достатньо повні відповіді або допущені помилки. Щоб досягнути поставленої мети вчу учнів працювати глибоко, вдумливо, логічно засвоювати матеріал, самостійно аналізувати, знаходити головну думку. Методика випереджального навчання сприяє прискореному розвитку сильних учнів групи, надає можливість слабким усвідомити найбільш складні питання проведеного уроку. У випереджальному навчанні центральною фігурою, від якої залежить успіх, є учень. Таким чином, учень отримує нову інформацію, осмислює її, застосовує в подальшому навчанні, що сприяє становленню її як особистості. Найбільш ефективні методи: проблемні, дослідницькі, тобто такі, що сприяють розвитку творчого критичного мислення та уяви. 2. Методика проведення уроку засвоєння нових знань з використанням випереджального навчання. Структура уроку. Організаційний момент. Викладач перевіряє підготовку аудиторії та навчальної групи до уроку, зовнішній вигляд учнів, відмічає відсутніх на уроці, відповідає на запитання учнів стосовно підготовки до уроку. При цьому необхідно виховувати в присутніх навички швидко змінювати ситуацію та переходити до робочої частини уроку. Цей момент дуже важливий тому, що продуктивний початок уроку багато в чому забезпечує його подальший хід. 1. Повідомлення теми та мети уроку. Темою нашого уроку є права людини і громадянина. Ми спробуємо на уроці прослідкувати як розвивалися права людини у різні часи, бо права людини мають довгу і цікаву історію. Вони тісно пов’язані з розвитком маральних правил та духовних цінностей людей. 2. Мотивація навчальної діяльності учнів. Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблеми і викликати інтерес до обговорення теми. Це своєрідна психологічна пауза, яка дає учням можливість усвідомити, що вони поснуть зараз вивчати. Мотивація готує учнів до сприйняття теми, налаштовує їх на розв’язання нових проблем. Вступне слово викладача: Демократичне суспільство, демократична держава нерозривно пов’язані з поняттями «права і свободи». Почуття свободи, рівності, власної гідності, проявлялись у людства поступово – від античного уявлення про нерівність людей – до філософії природних прав людини епохи Просвітництва, «Білля про права» в США та «Декларації прав людини і громадянина» у Франції. Існує такий вислів: «Хто не знає свого минулого, той не побудує майбутнього». Тому ми почнемо з історії появи поняття «права людини». 2. Актуалізація опорних знань. План уроку
Викладач: Кожен і кожна із вас у повсякденному житті, напевно, вимовляли слова: «Я маю право», «Це моє право», «права людини». Дайте відповідь на таке питання: Як ви розумієте, що таке права людини? Відповіді учнів починаються зі словосполучення: «я думаю, що права людини – це ….» (використовую метод «клоуз-тест») 1 учень: Я думаю, що права людини – це складне і багатогранне поняття. Права людини – це її соціальна спроможність вільно діяти, самостійно обирати вид і міру своєї поведінки з метою задоволення різнобічних матеріальних і духовних потреб шляхом користування певними соціальними благами в межах визначених законодавчими актами. 2 учень: Права людини з’являються від моменту народження як невід’ємні умови фізичного і соціального існування та розвитку і водночас як засіб і мета життя. 3 учень: Я думаю, що права людини – це категорія можливої поведінки людини; реалізація їх залежить від бажання конкретної людини, а держава не може і не повинна примушувати до використання прав. 4 учень: Права людини мають універсальний характер, неподільні, взаємопов’язані та взаємообумовлені, вони є надбанням кожної людини. Права людини набувають самостійного юридичного значення і з ними мають співвідноситись усі закони. Викладач: Поняття «свобода» пов’язане з характеристикою таких діянь особи, які визначають сферу її самостійності, захисту від втручання в її внутрішній світ (свобода думки, свобода світогляду і віросповідання тощо). Свобода – це суб’єктивне право особи, яке проявляється в способах її можливої поведінки. Забезпечуючи права і свободи людини, держава вимагає від неї певної поведінки, що формується в системі юридичних обов’язків. Основи правового статусу особи визначають лише права, свободи та обов’язки людини і громадянина, які отримали конституційне закріплення і, завдяки, цьому, називаються основними правами, свободами, обов’язками людини і громадянина. Згідно плану уроку учні відповідають на третє і четверте питання (при цьому викладач використовує метод «инсерт»). Учень: У традиційному міжнародному праві відносини між людиною та державою визначалися як національні інтереси держави. Серед міжнародних документів найбільш важливими є:
Загальна декларація прав людини, яка була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року є джерелом для численних конвенцій та національних конституцій. Загальна декларація була прийнята як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави. Декларація відображає загальну домовленість народів світу є зобов’язанням для членів міжнародного співтовариства. Учень: основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина становлять певну систему і класифікуються за різними підставами.     Сприйняття навчального матеріалу Викладач: Шлях людства до сучасного розуміння прав людини був тривалим. Спочатку права людини існували у вигляді моральних норма, на приклад, право на повагу, на власну точку зору. Такі права існують і сьогодні. Вони важливі для людини, але не належать до правових норм і законів. Закони, які з’явилися одночасно із виникненням держави, зробили права людини поняттям юридичним. Права людини визначалися законами, але держава переважно, обмежувала їх. Не рідко права, зафіксовані у законах держави на справді не реалізовувалися. У перших відомих в історії державах права людини були дуже обмежені, вузькі. На приклад, у державах давнього сходу закон відрізнявся жорстоким ставленням до людини. За доби античності й середньовіччя по при можливість певних верств суспільства користуватися деякими правами про права людини в сучасному розумінні не можна говорити. Насамперед тому, що людину у рабовласницьких державах і абсолютних монархіях не вважали вільною особистістю. Законами закріплювалася не рівність людей за становими, майновими, релігійними та іншими ознаками. Така нерівність унеможливлювала реалізацію прав і свобод людини. Низка подій, що наблизила добу прав людини, почалася з ухвалення у 1215 році англійської Великої хартії вольностей. Це була «перша ластівка» свободи людини в атмосфері сваволі можновладців середньовіччя. Далі у європейських державах було ухвалено низку документів, які розширювали права вищих верств населення «Біль про права» в Англії в 1689 році. Справжній відлік історії прав людини починається від Великої французької революції кінці 18 століття. За три дні до штурму Бастилії маркіз Лафаєт представив Національним збором проект Декларації прав людини і громадянина, сказавши при цьому: «Щоб нація стала вільною їй достатньо цього захотіти». 14 липня 1789 року Національні збори Франції проголосували за 11 статтю Декларації: «Вільний обмін думками і поглядами є одним із найцінніших прав людини». Творці американської конституції (1789р.) оголосили народ суверенним. В 1971 році Штати ухвалили 10 поправок до Конституції США, відомі тепер як «Білль про права». Викладач звертається до учнів з питанням: Які ви знаєте міжнародно-правові документи ХХ століття, що регулюють права людини? Коли і чому вони з’явилися? Індивідуальні повідомлення учнів з елементами коментованого читання документів: 1-ий учень: У середині ХХ століття, після Другої світової війни, 10 грудня 1948 року Генеральною асамблеєю ООН була ухвалена Загальна декларація прав людини, де вперше в історії людства були сформульовані основні права і свободи людини, котрі сьогодні у цілому світі вважаються стандартами, зразками для національних юридичних документів (розділів конституцій про права громадян). 2-ий учень: Протягом ХХ століття було прийнято близько ста різних міжнародних договорів про захист прав і свобод людини. Одним із нових документів є Міжнародний пакт про громадянські й політичні права, а також Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права, які були прийняті в 1966 році. Якщо люди знатимуть всі ці документи, вони зможуть повністю реалізувати свої права, а державній владі в будь-якій країні важко буде порушувати права громадян. У юридичній літературі поряд зі словами «права людини» ви можете зустріти «свободи», на приклад, свобода слова, свобода думки. Право є тим, реалізацією чого держава гарантує, свобода ж є простором в якій державі не можна втручатися. Тому кажуть «права ті свободи людини». Викладач доповнює, коментує повідомлення учнів, а потім звертається з такими питаннями:
Відповіді учнів. Викладач: Отже, міра свободи може істотно різнитися в різних суспільствах, за різних політичних режимів. Право людини англійський філософ Томас Гобс визначав як свободу щось робити або не робити. У суспільстві право забезпечується системою законів, обов’язкових для виконання всіма членами суспільства. Свобода людини – це відсутність будь-яких обмежень, тиснень у будь чому (діяльності, поведінці) прямо не пов’язаних із суспільними правами і нормами. За Гегелем «свобода – це усвідомлена необхідність». Заздалегідь група була поділена на три групи, учні яких готували випереджальне завдання «Які права людини і свободи людини притаманні тоталітарному, демократичному і політичному режимам? Чому?». Відповіді учнів. Викладач: право як загально соціальне явище – певні можливості учасників соціального життя, які об’єктивно зумовлюються насамперед рівнем розвитку суспільства. Залежно від того, хто саме є «носієм» цих можливостей розрізняють права людини, права сімї, права нації, права інших спільностей і груп. Права – це певні свободи людини, тобто її можливості діяти певним чином з тим, щоб забезпечити своє нормальне існування, свій розвиток, задоволення тих потреб, що сформувалися. Права не усі однотипні. Є такі групи прав:
Викладач пропонує поділитися учням на 3 групи: 1 група – Загальна декларація прав людини; 2 група – Міжнародний пакт про економічні, соціальні, культурні права і Міжнародний пакт про громадянські й політичні права; 3 група – Конституція України. Кожна група ознайомлюється із переліком прав людини, що містяться у Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про економічні, соціальні, культурні права, Міжнародному пакті про громадянські й політичні права та проаналізувавши документи, дає відповідь на запитання (метод «валіза в дорогу): - Які основні демократичні цінності проголошені у Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про економічні, соціальні, культурні права, Міжнародному пакті про громадянські й політичні права, Конституції України?; Відповіді учнів . Викладач: Права й свободи людини в сучасному розумінні невід’ємні від її обов’язків та відповідальності перед суспільством, державою, іншими людьми. Це фундамент не тільки демократії, але й справедливості, рівноправ’я, гуманізму. До такого висновку прийшло людство в кінці ХХ століття, воно крокувало до цього визначення багато століть, заплатило жорстоку ціну. І зараз у ХХІ столітті, не закінчується боротьба ідей, пошуків найбільш досконалих форм суспільного та державного устрою – демократична боротьба за повноправну людину і громадянина, за гідні умови її існування. У правовій державі права людини набувають самостійного юридичного значення, з ними повинні співвідноситися усі закони. Ми прагнемо до побудови такої держави, а поки-що в житті час від часу зустрічаємось із порушенням прав людини і громадянина. Демонстрація учнівської презентації «Права людини». Підсумок уроку Наша незалежна держава Україна, що входить в світову співдружність, теж робить свої перші кроки у цьому демократичному процесі, виборює право стати цивілізованим суспільством, яке поважає людську гідність, чітко прагне дотримуватися невід’ємних прав людини і громадянина. Етап контрольно-оціночний Домашнє завдання. Написати твір-роздум на тему: «Чи можу я реально користуватися правами, наданими мені Конституцією України, Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про економічні, соціальні, культурні права, Міжнародним пактом про громадянські й політичні права?» IV. Рекомендації щодо подальшого використання даної методичної розробки. Дана методика проведення уроку засвоєння нових знань з використанням випереджального навчання можу успішно застосовуватися викладачами загальноосвітніх предметів. Важливим є використання пошуково-випереджальних завдань, які формують у учнів позитивну мотивацію до навчання, прийомів розумової діяльності. Виконання випереджальних завдань учнями з високим та середнім рівнем пізнавальної діяльності спрямоване на розвиток творчих здібностей. Учням з низьким рівнем пізнавальної діяльності такі завдання діють з метою розвитку мислення, запобігання та ліквідації прогалин у знаннях. Використання дослідницької роботи – цікавого матеріалу з Інтернету також малюнків, ілюстрацій для створення учнівської презентації сприяє розкриттю індивідуальності учня. Характерним є метод групового дослідження, вивчення нормативно-правових актів, проблемних питань дозволяють суттєво зекономити час на уроці, зробити навчальний процес цікавим і жвавим. V. Перелік використаної літератури. 1. Конституція України. 2. Загальна декларація прав людини. 3. Міжнародний пакт про економічні, соціальні, культурні права. 4. Міжнародний пакт про громадянські й політичні права. 5. Правознавство: підруч. для 10 класу, С.Б.Гавриш, В.Л.Сутковий. – К.: Ґенеза. 2010. – 416с. |
Схожі:
|
Питання на іспит з конституційного права Система конституційних прав і свобод людини і громадянина. Основні способи закріплення прав і свобод людини та громадянина |
Урок з етики у 6 класі на тему: Вчитель: Тарасевич Ніна Миколаївна Мета: розкрити поняття „ права людини”, „ права дитини”, „Обов'язки людини і громадянина України” |
|
49 Права, свободи та обов'язки людини і громадянина Права людини це Ті соціальна спроможність вільно діяти, самостійно обирати вид і міру своєї поведінки з метою задоволення різнобічних... |
Основні права людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини Основні права людини – гарантована законом міра свободи (можливості) особи, яка відповідно до досягнутого рівня еволюції людства... |
|
«Ти людина, значить маєш права» Конвенцією про права дитини, виховувати в них повагу до прав та основних обов’язків людини і громадянина |
Права і свободи людини і громадянина в демократичн ій системі Отже, питання про права людини — це не тільки питання про те, що повинно бути з позицій абстрактних намірів та зобов'язань, а й про... |
|
Реферат на тему “Система конституційних прав, свобод та обв’язків громадянина України” Від народження кожна людина має певні права. 10 грудня 1948 Генеральна Асамблея Організації Об’єднанних Націй проголосила Загальну... |
5. Загальна характеристика міжнародних перевезень у міжнародному приватному праві Економічні, соціальні і культурні права та свободи людини і громадянина в Україні |
|
5. Загальна характеристика міжнародних перевезень у міжнародному приватному праві Економічні, соціальні і культурні права та свободи людини і громадянина в Україні |
5. Загальна характеристика міжнародних перевезень у міжнародному приватному праві Економічні, соціальні і культурні права та свободи людини і громадянина в Україні |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua