План звіту Пояснювальна записка І розділ Літературно-краєзнавчий

Висновок

Підводячи підсумки, варто зазначити, що літературно-краєзнавча практика стала для нас важливим елементом нашого культурного розвитку. Наша практика вміщувала два етапи.

Перший етап – літературно-краєзнавчий, дав нам можливість побувати в музеях Полтавщини. Тому перед нами було поставлене завдання уважно прослухати інформацію екскурсовода, а також самостійно попрацювати у виставкових залах краєзнавчого музею та зібрати додаткову інформацію у бібліотеці.

На початку проходження літературно-краєзнавчої практики ми завітали у музей ім. В. Г. Короленка. Для всіх нас приємною особливістю було те, що поки ми чекали свого часу відвідування будинку, де мешкав Володимир Галактіонович Короленко, ми могли насолоджуватися чудовим чаєм, яким нас пригощали в іншому будиночку Короленка.

Варто зазначити, що тільки заходячи до садиби, ми відразу ж побачили надзвичайну красу: чудова природа, ошатне оформлення будиночків, прекрасний фасад і, звичайно ж, тепла та затишна атмосфера. За словами екскурсовода, ця атмосфера, нібито, витає тут ще з часів життя Володимира Галактіоновича. Зайшовши до будинку, ми побували в усіх кімнатах й отримали цікаву і корисну інформацію.

Потім нашою наступною зупинкою у дослідженні був Полтавський краєзнавчий музей. Він вразив нас своєю величчю та красою. Наш екскурсовод подала нам інформацію у такому порядку:

• 
  Історія створення музею
  
• 
  Загальна характеристика полтавських губерній
  
• 
  Література Полтавщини
  

У музеї налічується 35 виставкових залів. Ми дізналися, що ініціатива створення музею належала Докучаєву. Цей музей – один з найстаріших і найвідоміших музейних закладів України. Надзвичайно цікавим для нас виявилося те, що він – учасник багатьох всеукраїнських та міжнародних виставок, зокрема, у Німечинні, Італії, Болгарії, Росії, Індії, Австрії, Польщі. Музей є центром краєзнавства Полтавщини.

Ми мали на меті описати декілька стендів про митців, які пов׳язані з полтавською землею. Отже, окремо для обробки власного матеріалу, я взяла таких митців, як М. В. Гоголь, Т. Г. Шевченко.

Другий етап практики являв собою дослідження історії та культури власного краю. Тож на даному етапі для збору матеріалу ми відправилися додому. У рідному краї ми відвідували старожилів, що є носіями фольклору, тобто не забули стародавні традиції народу. Після збирання фольклорних матеріалів, ми змогли підтвердити знання про фольклор на практиці. Особливо те, що фольклор тісно зв’язаний з народним життям. Він віддзеркалює народні міфологічні уявлення, вірування, мораль, родинні взаємини. Фольклор здійснив помітний вплив на становлення й розвиток літератури. Народнопоетичні мотиви відіграли помітну роль у формуванні літературних сюжетів, а фольклорні теми, образи, персонажі використовувалися і переосмислювалися літературою упродовж багатьох століть.

Уцілому народна творчість – явище багатовимірне. Важко переоцінити її пізнавальне та виховне значення. Зберігаючи у сконцентрованій формі інформацію про різноманітні прояви життя етнічного колективу, вона є яскравою і своєрідною версією духовної історії народу.

Список використаних джерел:

1. 
   Архів Полтавського краєзнавчого музею «Родовід Паскевичів»
   
2. 
   Архів Селещинського сільського музею
   
3. 
   Бабич, Надія Денисівна. Історія української літературної мови: Практ. курс / Бабич, Надія Денисівна; Худож. Р.Різник. - Львів: Світ, 1993. - 375 с
   
4. 
   Джерела з історії Полтавського полку.– Т. 1.–Полтава, 2007.
   
5. 
   Народознавство. Машівські обереги. Під ред. В. Г. Іванченко та ін. – 1993.
   
6. 
   Огієнко І. Історія української літературної мови. – К., Либідь,1995.-296с.
   
7. 
   Півторак Григорій. Про походження української мови: Глибини мови // Українська мова та література. - 1999.- 11. - С.1-2.
   
8. 
   Родовід князів Хілкових, Джуньковських, сайт Інтернету.
   
9. 
   Русанівський, Віталій Макарович. Історія української літературної мови: Підруч. для студентів гуманіт. спец. вищ. навч. закл. - К.: АртЕк, 2001. 4- 391 с.