|
|
Скачати 319.78 Kb.
|
Класифікація рим
чоловіча – слово з наголосом на останньому складі (окситон); жіноча – слово з наголосом на передостанньому складі (парокситон); дактилічна – слово з наголосом на третьому з кінця складі (пропарокситон); гіпердактилічна – слово з наголосом на 4-му – 6-му з кінця складі Поділ рими на жіночу і чоловічу існував у французькій поезії до ХVІІІ ст. (до появи німого “е” на кінці слів жіночого роду), коли слова жіночого роду мали наголос на передостанньому складі, а слова чоловічого роду – на останньому складі. Дактилічна і гіпердактилічна рими характерні для російської поезії. Домінанта жіночої рими спостерігалася в італійській поезії доби Середньовіччя і Ренесансу; у фрацузькій поезії – з ХVІІІ ст.; в іспанській та німецькій поезії були як чоловіча, так і жіноча рими; в англійській поезії переважала чоловіча рима. В українській поезії спочатку домінувала жіноча, згодом – у силабо-тонічному віршуванні – з’явилася і чоловіча рима.
відкрита – слово закінчується на відкритий склад; закрита – слово закінчується на приголосну в кінці складу.
нерівноскладова – слово з наголосом на останньому складі римується зі словом з наголосом на передостанньому складі; слово з наголосом на передостанньому складі римується зі словом дактилічного закінчення: гніт – скніти різнонаголошена – римування слів, різних щодо наголосу: Над житами йде з медами Хилить келехами. День біжить, дзвенить-сміється, Перегулюється! (П. Тичина)
_ _ _ _ // _ _ _ _ а _ _ _ _ а // _ _ _ _ О, не йди навпростець, бо там чорний чернець На горі у сутані блукає. Там опівночі він між церковних руїн Молитви урочисті читає (Ю. Клен, пер. “Дон Жуана” Байрона) Не вір, вродливко, лісунові: Не вирій носить він, а вир ... (О. Стефанович)
омонімічна: На вітах веселі гойдалися мавпи, Чіткими хвостами керуючи літ. (Я хисту такого ніколи не мав би, Хоч би й народивсь перед безліччю літ!) (Є. Плужник) тавтологічна: І день іде, і ніч іде, І, голову схопивши в руки, Дивуєшся: чому не йде Апостол правди і науки? Різновиди римуваннясуміжна (парна) рима – рима 2-х або кількох віршів, що стоять поруч: aabbccdd За тобою завжди будуть мандрувати Очі материнські і білява хата. А якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі. Стануть над тобою, листям затріпочуть. Тугою прощання душу залоскочуть. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. (В. Симоненко) перехресна рима – рима парних і непарних віршів: abab Душа поезії – не рима, Не брязкальце для диваків. Її субстанція незрима Палахкотить поміж рядків. (Л. Первомайський) охопна (кільцева) рима – рима першого і останнього віршів та другого і третього віршів: abba Вирядім ми слово для походу Не в степи куманські безконечні, А в таємні глибини сердечні, Де кують будущину народу (І. Франко) тернарна рима – рима щотретіх віршів: abc abc Поклін тобі, моя зів’яла квітко, Моя розкішна, невідступна мріє, Останній цей поклін! Хоч у життю стрічав тебе я рідко, Та все ж мені той спогад серце гріє, Хоч як болючий він. (І. Франко) кватернарна рима – рима щочетвертого вірша: abcd abcd. Дуже рідкісна рима. Такі чужі ці низькі, синяві гори. Когорта прийшла в село на відпочинок. Поховались біляві полохливі дівчата, Нависає гілля могутніх дубів. О, шляхи ці, і курява, і ґальські простори. Товариші оповідають сміховинок. Вечір. Мариться біле кампанське місто, мати, Скромна сестра і галас малих братів. Естетична вартість рими зумовлена такими факторами: оригінальністю, що досягається римуванням слів, яких ніхто не римував – використання у кінці віршів термінів (з поетики, археології тощо), варваризмів, архаїзмів, імен історичних чи літературних персонажів: Чуєш, яке взяв forte? Люди! Людці! Людва!.. ... К чорту, Вольтере-чорте! ... Ать! Два! (Є. Плужник) глибиною – поширення співзвуччя на голосні і приголосні, що стоять у словах, котрі римуються, вліво від наголосу. Для глибокої рими потрібен щонайменше збіг опорних приголосних у парокситонних і пропарокситонних та в окситонних закритих римах: туман – лиман – дурман – оман літ – пліт – околіт багатством – римування слів, що належать до різних граматичних категорій: Морський орел, шугаючи все вище, З очей зникає. Море й самота Ідуть на нас. Усе лютіше свище Холодна бора. Пінява й крута Вирує хвиля... (Є. Плужник) |
|
ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЧЕРГУВАННЯ У – В, І – Й Мета Мета: з’ясувати основні випадки чергування у – в, і – й; удосконалювати навички правильної вимови звуків української мови; розвивати... |
ПАРНІСТЬ. ЧЕРГУВАННЯ. РОЗБИТТЯ НА ПАРИ З кожним ходом коня міняється колір поля, на якому стоїть кінь, тобто має місце чергування кольорів — білого і чорного. Після першого... |
|
Двобічна симетрія, Приплюснута форма тіла в спинно-черевному напрямку Два довгих канальці по боках тіла і всередині поривної тканини і відкриваються назовні спільним отвором |
Прочитайте текст і виконайте завдання 7–10 Чергування приголосних НЕ відбуватиметься в прикметнику, утвореному за допомогою суфікса -ськ- від слова |
|
Звук [х], буква Хх («ха»). Розвиток артикуляційно-вимовних умінь учнів Письмо малої букви х. Письмо складів і слів з малою буквою х. Списування друкованого речення |
АНКЕТА інвестиційної пропозиції території №7 З північного боку територія складів “Снек-експорт”. З східного боку територія підприємства “Райагробуд. З |
|
АНКЕТА інвестиційної пропозиції території №6 З північного боку територія складів “Снек-експорт”. З східного боку територія підприємства “РайДРСУ”. З |
Тема. Закріплення знань про звукове значення букв “Щ”, “щ” (ща).... Розчитування за таблицею М. О. Зайцева. Читання рядка складів, передаючи голосом правильну інтонацію |
|
РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ Технічна підготовка: Прийняття і постановка транспортних засобів на чергування (у розрахунок). Облік транспортних засобів та їхньої... |
РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ Технічна підготовка: Прийняття і постановка транспортних засобів на чергування (у розрахунок). Облік транспортних засобів та їхньої... |