|
|
Скачати 0.55 Mb.
|
пояснює, які яскраві, влучні слова, словосполучення, вислови допомагають глибше, краще уявити картини природи, місце події, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки, стосунки з іншими героями; |
|
Жанр. Удосконалення умінь самостійно визначати жанрові ознаки творів, що вивчалися в 2 - 4 класах, обґрунтовувати свою думку |
самостійно розрізняє, визначає, обґрунтовує елементарні жанрові ознаки літературних творів, які опрацьовувалися під час навчання в 2-4 класах; наводить приклади |
Досвід читацької діяльності Особливості опрацювання художнього твору Усвідомлення жанрової специфіки творів – впізнавання і називання жанру твору |
|
Народні соціально-побутові казки. Відображення народного побуту, місце події у казці, особливості мови цих казок. Герої, їхні характери, вчинки, мотиви поведінки. Протиставлення персонажів. Відмінність соціально-побутових казок від казок про тварин та героїко-фантастичних (чарівних). Зв’язок літературної казки з фольклорною. Письменники-казкарі |
Учень: практично розрізняє народну соціально-побутову казку; називає місце події у казках, героїв, пояснює їхні вчинки, мотиви поведінки; відмінність соціально-побутових казок від казок про тварин та героїко-фантастичних (на конкретних прикладах); розрізняє фольклорну та літературну казку; пояснює спільне та відмінне у цих казках; правильно називає прізвища найвідоміших письменників-казкарів та їхні твори |
Легенда як твір-переказ про якісь події, факти, людей, оповитий казковістю, фантастикою. Герої легенд, їхні риси особистості. Відмінність легенди від казки. |
практично розрізняє легенду; пояснює її відмінність від казки; називає героїв легенд, їхні риси особистості |
Розширення та систематизація знань, умінь школярів про жанрові особливості віршів, їх тематику, проблематику. Емоційна тональність вірша; динаміка почуттів поета у ліричному вірші. |
називає ознаки вірша як жанру; теми опрацьованих віршів; розрізняє вірші за емоційною тональністю; пояснює, як змінюються почуття поета у ліричному вірші (на конкретному прикладі) |
Удосконалення умінь школярів орієнтуватися в структурі оповідання, повісті. Ставлення письменника до зображуваних подій, до героїв твору. Типи персонажів: позитивні, негативні; мотиви їхніх вчинків |
розрізняє оповідання й повість; обґрунтовує свій вибір (на конкретному прикладі); самостійно визначає в оповіданні та повісті тип персонажа (персонажів): позитивні й негативні за характером поведінки, ставленням до них письменника та власним ставленням, обґрунтовує свої міркування |
Історичні оповідання для дітей. |
практично розрізняє історичні оповідання для дітей, пояснює, що в таких творах йдеться про події (людей), які відбувалися (жили) дуже давно; |
Основні теми дитячих оповідань, повістей. |
називає основні теми оповідань, повістей, які опрацьовувалися під час навчання; |
Гумористичні твори для дітей. Гумор як добродушний необразливий сміх, його виховний вплив на людину. Спостереження за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій і т. ін. |
спостерігає за авторським вибором слова для характеристики героя, створення комічних ситуацій у гумористичних творах, усвідомлює, що гумор не ображає людину, а почуття гумору є позитивною якістю особистості |
Смисловий і структурний аналіз тексту |
|
За вимогами Державного стандарту з “Читання” основне завдання цієї складової читацької діяльності - домогтись повноцінного сприймання молодшими |
|
школярами тексту з урахуванням специфіки його жанру і структури. У зв’язку з цим у читанні художнього тексту основне завдання смислового і структурного аналізу - це сприймання художнього образу твору, у науково-художніх, науково-популярних текстах - передусім розуміння смислових зв’язків, істотних ознак, понять, висновків. Ці завдання розв’язуються у взаємозв’язку, проте залежно від жанру, обсягу, складності тексту одне з них висувається на перший план. Смисловий і структурний аналіз є основою досягнення учнями повного розуміння тексту. У 4 класі на новому змісті літературного матеріалу удосконалюються основні уміння смислового аналізу прочитаного: з’ясування значення слів і висловів у тексті; знаходження і пояснення ознак певних подій, явищ, персонажів з метою їх характеристики і підготовки до виразного читання; читання в особах; з’ясування ролі пейзажу, середовища для розуміння художніх образів. З урахуванням змістових і жанрових можливостей прочитаних творів здійснюється робота з формування в учнів усього спектра загально-навчальних умінь і навичок: формулювати запитання до текстів, будувати діалог, виділяти головні думки, доводити, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, узагальнювати тощо. Особлива увага має бути приділена удосконаленню умінь здійснювати структурний аналіз тексту. Зокрема, спостереженню за будовою тексту, виділенню у творах різних жанрів їх структурних елементів; складання плану оповідання, казки, статті. Використання плану для підготовки розповідей, переказів. У взаємозв’язку смислового і структурного аналізу прочитаного відбувається проникнення учнів у його смисл. Процес розуміння тексту завершує діалогічна взаємодія читача з текстом, виявом якої є самостійна постановка ним запитань за змістом прочитаного |
Учень: розуміє текст, свідомо і достатньо повно відтворює зміст прочитаного; визначає основний смисл твору і розповіді; вміє знаходити і пояснювати істотні ознаки певних подій, явищ; характеризувати дійових осіб; встановлювати смислові зв’язки між частинами тексту; уміє користуватися загально-навчальними уміннями: формулювати запитання до тексту; будувати діалог; аналізувати, порівнювати тексти різних жанрів, персонажів; виділяти основне у творі і характеристиці персонажів; знаходити причиново-наслідкові зв’язки, доводити і формулювати (з допомогою вчителя) уміє складати плани оповідання, казки, статті; використовує їх для розповіді, різних видів переказу |
Засоби художньої виразності, емоційно-оцінне ставлення читача до змісту твору |
|
Усі види роботи над текстом у цьому напрямі, що рекомендовані для 3 класу, зберігають своє значення і в 4 класі. Підкреслюємо переважаючу роль тих видів художнього аналізу тексту, які формують у дітей увагу до засобів створення художніх образів, серед яких одним з найголовніших є художня виразність мови, з’ясування ролі епітетів, порівнянь, метафор, повторів, гіпербол в усній народній творчості та у творчості поетів і прозаїків. Образність, як відомо, залежить не лише від лексичного значення слова, а й від його взаємозв’язку з іншими словами, мети, з якою воно використано автором. Ці особливості створюють варіанти художнього опису, основу для зіставлення різних способів художнього відображення. Однак у з’ясуванні ролі засобів художньої виразності аналіз тексту не повинен перетворюватись у “пояснювальне” читання. Формування в учнів емоційно-оцінного ставлення до прочитаного передбачає включення завдань на виявлення і оцінювання стану героїв твору шляхом формулювання власних оцінних суджень (моральних, естетичних), виявлення авторської позиції щодо зображеного |
Учень: уміє знаходити в тексті засоби художньої виразності (епітет, метафору, без вживання терміну) порівняння; з’ясовувати з допомогою вчителя їх роль у тексті, створенні художніх образів, описів; використовує художні засоби у власному мовленні (в описах, розповідях, творах), розуміє їх роль у тексті. уміє висловлювати емоційно-оцінні судження (морально-етичного і естетичного характеру); обґрунтовувати свою думку; виявляти ставлення автора до зображеного |
Робота з науково-художніми творами |
|
Науково-художні оповідання, повісті, казки |
Самостійно визначає тему, відбирає факти, слова і думки, які до них відносяться, складає план, визначає основну думку, робить висновки, переказує зміст за складеним планом |
Робота з дитячою книжкою; робота з інформацією |
|
Удосконалення умінь самостійно ознайомлюватись з новою книжкою, визначати її орієнтовний зміст з опорою на всі складові позатекстової інформації, засвоєні під час навчання в початковій школі Удосконалення умінь розрізняти зміст художньої, науково-художньої та науково-популярної книжки, спираючись на її ілюстративний та довідково-інформаційний апарат Удосконалення умінь самостійно складати коротку анотацію до прочитаної книжки (усно). Формування у школярів умінь самостійно та з допомогою вчителя читати й усвідомлювати фактичний зміст, основний смисл значних за обсягом творів (повістей, повістей-казок, біографічних творів тощо); визначати провідну тему твору, сюжетну лінію; розуміти цілісний зміст твору та окремих його частин, пояснювати, як вони пов’язані між собою; визначати головних та другорядних персонажів |
Учень: самостійно визначає орієнтовний зміст книжки, у т.ч. за типом видання, напр., збірка творів різних авторів про природу, авторська збірка казок і т.ін. розрізняє зміст художньої, науково-художньої, науково-популярної дитячої книжки, спираючись на її ілюстративний та довідково-інформаційний апарат; самостійно складає коротку анотацію до прочитаної книжки (усно); самостійно читає й усвідомлює зміст значних за обсягом творів (повісті, повісті-казки, біографічні твори): визначає провідну тему твору, розуміє цілісний зміст твору та окремих його частин, пояснює, як вони пов’язані між собою; визначає головних та другорядних персонажів |
Формування умінь самостійно орієнтуватись у збірках творів, хрестоматіях для позакласного читання |
самостійно орієнтується у збірках творів, хрестоматіях з метою пошуку відповідної інформації; визначає за допомогою змісту (переліку) творів, передмови, які розділи увійшли до книжки; за яким принципом систематизований літературний матеріал, наприклад, за тематичним, жанровим чи іншим; швидко знаходить потрібний твір, узагальнює інформацію |
Удосконалення умінь самостійно орієнтуватися у світі дитячих книжок здійснювати пошук потрібної книжки, користуючись відкритим фондом бібліотеки, засобами бібліотечно-бібліографічної допомоги, у т.ч. Інтернет-ресурсами дитячої бібліотеки, а також пошук навчально-пізнавальної інформації, користуючись різними джерелами друкованої продукції (науково-популярні книжки з різних галузей знань, словники, енциклопедії, періодичні видання для дітей) |
самостійно добирає дитячі книжки за завданням учителя, а також з власної ініціативи, користуючись відкритим книжковим фондом бібліотеки, різними видами бібліотечно-бібліографічної допомоги, з якими ознайомилися під час навчання; знаходить потрібну навчально-пізнавальну інформацію, користуючись різними джерелами друкованої продукції (науково-популярні книжки з різних галузей знань, словники, енциклопедії, періодичні видання для дітей); |
Формування умінь підтримувати колективну дискусію за змістом прочитаного: врахову-вати різні думки, міркування однокласників, співвідносити їх, доповнювати власними; обстоювати власну позицію дотримуватись норм культури спілкування і т.ін. |
бере участь у колективному обговоренні змісту прочитаного (уважно слухає й розуміє запитання вчителя, думки, міркування однокласників, аргументовано доповнює їхні відповіді, обстоює власну позицію); дотримується норм культури спілкування під час дискусії; висловлює власні оцінні судження щодо прочитаного |
Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного |
|
Коло літературного читання і його методичне опрацювання створюють передумови для самовираження дітей через творчу діяльність у зв’язку з прочитаним. У 4 класі, як і в попередніх, рекомендуються з цією метою: словесне малювання та ілюстрування прочитаного, творчий переказ, читання за ролями, інсценізація, доповнення віршованих і прозових творів, зміни текстів; складання з допомогою вчителя казок, небилиць, творів-мініатюр, віршів, лічилок, загадок тощо. В організації цієї діяльності використовується комплексний вплив різних видів мистецтв: художнє слово, живопис, музика |
Учень: уміє самостійно та з допомогою вчителя виконувати творчі види завдань до прочитаного (доповнення, певні зміни тексту); знає і вміє користуватися прийомами казок, загадок, лічилок; складання римованих рядків; бере участь в інсценізації прочитаних творів |
Програму підготували: |
Савченко О.Я. – керівник групи, головний науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор |
Мартиненко В.О., старший науковий співробітник лабораторії початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук Науменко В.О., професор кафедри початкової освіти Київського університету ім. Б.Грінченка, кандидат педагогічних наук Колеснікова Н.М., вчитель-методист ліцею «Поділ» (ЗНЗ № 100 м. Києва) Лаптєва Л.І., вчитель-методист Українського колежу ім. В.О.Сухомлинського (ЗНЗ № 272 м. Києва) |
|
2. (З. М. №3) Методика читання. Уроки класного читання Добукварний період навчання грамоти. (З. М. №1) Тема (З. М. №3) Методика читання. Уроки класного читання |
Українське читання. 3 клас Мета. Учити дітей самостійно добирати тексти для позакласного читання на задану тему, розвивати усне мовлення, удосконалювати техніку... |
|
ПРОГРАМА з літературного читання Читання у сучасних початкових класах є пропедевтичним курсом до освоєння в основній школі навчального предмета “Література”. Таке... |
Тема уроку: Читання. Ю. Ярмиш. Їжачки Розвиток мовлення. Слова ввічливості. Діалог Мета Мета: читання: вдосконалювати навички правильного виразного читання; розвивати усне мовлення шляхом обґрунтування відповідей, групового... |
|
УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ «В’ЄТЬСЯ, НАЧЕ СТРІЧКА, НЕСПОКІЙНА РІЧКА» Мета: на зразках художніх творів поглиблювати уявлення дітей про природу рідного краю. Розвивати мовлення учнів, працювати над збагаченням... |
ДО ЧИТАННЯ Такий учень не буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілкування з книгою, бо читання приносить йому не задоволення,... |
|
ТЕМА. Читання Навчати учнів бачити, відчувати створені словами образи природи, використовувати засоби виразності під час читання текстів: міміку,... |
Урок з читання 3 клас Тема. Буду я природі другом Розвивати мислення, уяву, фантазію, діалогічне і монологічне мовлення, навички читання. Виховувати любов до природи, бережливе ставлення... |
|
Тема. Закріплення знань про звукове значення букв “Щ”, “щ” (ща).... Розчитування за таблицею М. О. Зайцева. Читання рядка складів, передаючи голосом правильну інтонацію |
Для чого ми проводимо Конкурс дитячого читання? ... |