|
|
Скачати 495.78 Kb.
|
| Тема 4.Техногенні небезпеки та їх наслідки 1.а)Небезпечні події на транспорті й аварії на транспортних комунікаціях. б)Вимоги до транспортування небезпечних речовин. в)Маркування небезпечних вантажів із небезпечними речовинами а)Будь-який транспортний засіб – це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалася послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху. Наявність в Україні розвиненої мережі транспортних комунікацій, перевезення ними у великій кількості потенційно небезпечних речовин, стан самих комунікацій і транспортних засобів часто стають загрозливими для населення, економіки та природного середовищ. Щорічно в Україні перевозиться транспортом загальногокористуванняпонад 900 млн. тонн вантажів (у тому числі велика кількістьнебезпечних) і понад 3 млрд. пасажирів. На залізничний транспорт припадаєблизько 60 % вантажнихперевезень, автомобільний — 26 %, річковий і морський — 14 %.Через те, що транспортом перевозяться і потенційнонебезпечнівантажі (вибухонебезпечні, пожежонебезпечні, хімічні та іншіречовини - 15 % відзагальногообсягувантажів), небезпекажиттю і здоров'ю людей збільшується. Скоротилося оновлення основних фондівусіхвидів транспорту. Рівеньзношеннятранспортнихзасобів становить понад 50 %, а на деяких підприємствах і значнобільше, велика кількість транспортних засобів підлягає списанню. Найбільшакількістьнадзвичайнихситуацій, особливо з загибеллю людей, припадає на транспорт, щосвідчить про високупотенційнунебезпечність транспорту як галузігосподарства. 1998 р. сталося 109 аварій та надзвичайнихподій на транспорті, внаслідокякихзагинуло 64 та потерпіло 80 людей. б) «Правила перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом »(далі - ППОГ). ППОГ висувають певні вимоги до організацій, які займаються транспортуванням небезпечних вантажів, що використовується автотранспорту і супроводжує персоналу. Перевезення небезпечних вантажів підлягає ліцензуванню відповідно до чинного законодавством України. Для перевезень деяких небезпечних речовин потрібно також спеціальний дозвіл Мінтрансу України, а для перевезення особливо небезпечних вантажів (їх список також визначається ППОГ) - відповідний дозвіл від органів внутрішніх справ. Особливе увага в ППОГ приділяється маршрутом, за яким слід вантаж. Маршрут не повинен проходити поблизу великих населених пунктів, промислових підприємств, зон відпочинку, заповідників і т.д. Всередині населених пунктів маршрут прокладається далеко від навчальних, дошкільних, лікувальних і т.п. закладів. У багатьох випадках маршрут обов'язково необхідно погоджувати з підрозділами ДАІ МВС України. Ще більш суворі вимоги встановлюються щодо транспортних засобів та умов проведення транспортування. У першу чергу звертається увага на систему інформації про небезпеку: спеціальну забарвлення і написи на транспортних засобах, інформаційні таблиці для позначення транспортних засобів, аварійні картки для визначення заходів з ліквідації аварій та їх наслідків і т.д. Автомобілі повинні мати запас ходу без дозаправки не менше 500 км, а при транспортуванні вантажів на більшу відстань - комплектуватися запасним паливним баком. Заправка автомашин, навантажених горючими або вибухонебезпечними вантажами, на АЗС загального користування або ПАЗС виробляється на спеціально обладнаній майданчику, розташованому на відстані не менше 25 м від території АЗС, нафтопродуктами, отриманими на АЗС у металеві каністри. Швидкісний режим руху під час перевезення небезпечних вантажів встановлюється ДАІ МВС України з урахуванням конкретних дорожніх умов при узгодженні маршруту перевезення. Також в ППОГ вказані умови перевезення небезпечних вантажів автоколоною. Перевезення особливо небезпечних вантажів повинна здійснюється з автомобілем супроводу, обладнаним проблисковим маячком оранжевого і жовтого кольору або супроводжуватися патрульним автомобілем ДАІ МВС України. Стоянки дозволяються тільки в спеціально відведених місцях поза населеними пунктами, не ближче 200 метрів від житлових будівель та місць скупчення людей. Забезпечення безпеки при роботі з небезпечними речовинами неможливо без належного технічного оснащення та регламентування умов проведення таких робіт. в) На кожнім вантажнім місці (упакуванню) з небезпечними вантажами повинні бути нанесені виготовлювачем вантажу ясне маркування, що включає знаки небезпеки за ДСТ 19433-88 і ДОПОГ і маніпуляційнізнаки за ДСТ 14192-77. Знаки небезпеки наносяться: на впакуваннях, що мають форму паралелепіпеда ( у тому числі на контейнери й пакети), на бічний, торцевий і верхньої поверхнях; на бочках - на одному із днищ і на обичайці із двох протилежних сторін; на мішках - у верхній частині у шва із двох сторін; на стосах і тюках - на торцевий і бічний поверхнях. На інших видах тари знаки небезпеки наносяться в найбільш зручних і видимих місцях. Маніпуляційнізнаки наносяться після знаків небезпеки. Якщо вантаж має більш ніж одним видом небезпеки, то на впакування наносяться всі знаки небезпеки, що вказують види цих небезпек. Номер класу наноситься на знаку основного виду небезпеки. 2.а)Чорнобильська катастрофа: події, факти, цифри. б)Категорії зон радіоактивно забруднених територій унаслідок аварії на ЧАЕС. в) Режими захисту населення Чорно́бильськакатастро́фа — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986 року, розташованої на території України (у той час — Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім[1]. На думку багатьох людей, зокрема Валентини Семенівни Шевченко, тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розвалу СРСР. Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики до вибуху на АЕС «Фукусіма-1», як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік були евакуйовані із зон забруднення. Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії мінявся з часом і повністю єдиної думки не існує досі. Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на Фоксмаркській АЕС були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження. б) Залежно від рівня забруднення ґрунтів, ст. 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає такі зони радіоактивно забруднених територій: зона відчуження — це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році (30 км від епіцентру вибуху); зона безумовного (обов’язкового) відселення (50—60 км від епіцентру вибуху); зона гарантованого добровільного відселення; зона посиленого радіоекологічного контролю. в)Режим радіаційного захисту - це порядок дій людей, використання заходів і засобів захисту в зонах радіоактивного зараження, який включає радіаційні ураження і опромінювання людей більше встановлених доз. Режими радіаційного захисту людей передбачають послідовність і тривалість використання людьми захисних споруд, житлових і виробничих будинків, перебування на відкритій місцевості з використанням засобів індивідуального захисту. Режими радіаційного захисту розраховані для використання їх в умовах радіоактивного зараження місцевості внаслідок застосування противником ядерної зброї або при виникненні аварій з викидом радіоактивних речовин на підприємствах, які їх використовують. Режими захисту опрацьовані для типових за характером забудов населених пунктів у вигляді таблиць. Всього розроблено 8 типових режимів радіаційного захисту: режими № 1, 2, 3 — для непрацюючого населення; режими № 4, 5, 6,7 — для захисту робітників, службовців і виробничої діяльності підприємства (об'єкту); режим № 8 — для захисту сил цивільної оборони ( загонів, ланок і т.п.) при проведенні РіІНР в зонах радіоактивного зараження. Література:Губський «Цивільна оборона» (1995) Дятлов А. С. «Чернобыль. Какэтобыло» (рос.) Легасов В. А. «Об аварии на Чернобыльской АЭС» (рос.) Михайлик Андрій «Барліг для ядерного звіра» Тема 5. Соціальні, соціально-політичні та психологічні небезпеки Питання 1.Види поведінки людини та її психічна діяльність: психічні процеси, стани, властивості Намагання проникнути в психічне життя особистості включає вивчення психічних процесів як моментів конкретної діяльності особистості, її властивостей, які проявляються і формуються у діяльності, та її психічних станів, які закріплюють певну сталість, статичність психічного через вчинкову дію. Психічні процеси — це складні утворення, в яких беруть участь різні психофізіологічні функції та різні сторони свідомості. Психічні процеси мають свій специфічний зміст (пізнавальні, емоційні, вольові) і розкриваються через розвиток цього змісту. Цілеспрямована дія, починаючись з мотивів (спонукань), включає цілі, завдання, що закономірно проявляється у властивостях особистості: її установках, здібностях, рисах характеру. Ці властивості не дані одвічно, ними не визначається і в них не розчиняється особистість. Психічні властивості одночасно є і передумовою, і результатом діяльності. Так, від здібностей залежить результат діяльності, і в діяльності вони формуються, розкриваються. Психічні властивості — це ті риси, які, визначаючи спрямованість особистості, її здібності та характер, входять до основної характеристики особистості і складають її психологічне обличчя. Психічні процеси і властивості важко розірвати, вони невід'ємні одні від одних. Психічні процеси, їх індивідуальні вияви залежать від властивостей особистості (наприклад, сприймання — від вразливості), і психічні процеси переходять у властивості особистості в ході діяльності. Індивідуально-психологічні особливості в емоціях і волі — то вже емоційна збудливість і стійкість, рішучість, ініціативність як властивості особистості. Всі властивості особистості взаємопов'язані і взаємозумовлені, сплетені в одне в конкретній діяльності. Так, здібності в одних випадках можуть породжувати у людини рішучість, в інших — самовпевненість тощо. Психічні властивості людини, повторюючись і закріплюючись у певних ситуаціях, можуть переходити в психічні стани людини, які відображають певну статичність психічних проявів. Об'єкт чи явище як сукупність властивостей реалізується через стан і не може без нього розглядатися. Через психічний стан розкривається суперечливість психічного відображення взаємодії — ЇЇ сталості та змін. У кожний даний момент емоційне переживання вже не те, яким було перед цим, і ще не те, яким ми його передчуваємо. І в той же час чи помічаємо, наприклад, що певні переживання на деякий час стають панівними, забарвлюючи всю поведінку людини, проявляючись у настрої як емоційному стані. Психічні стани можуть переходити у властивості людини. Часте виникнення стану тривоги як реакції на можливу психічну загрозу може перетворитися на тривожність як властивість особистості. Література: Киричук О.В. «Основи психології» Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення й організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно-територіальних одиниць у надзвичайних ситуаціях Питання 1.Головні положення про навчання персоналу підприємств, установ і організацій, дій та способів захисту в разі виникнення надзвичайних ситуацій та аварій 1. Загальні положення 1.1. Порядок здійснення підготовки населення напідприємствах, в установах та організаціях до дій при виникненнінадзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (далі -Порядок) розроблено відповідно до статей 33, 34 Закону України"Про захист населення і територій від надзвичайних ситуаційтехногенного та природного характеру" ( 1809-14 ). 1.2. Порядок визначає структуру організації та основні формиі методи підготовки населення, що мають на меті створення вдержаві умов безперервності, єдності і поступовості зобов'язкового вивчення громадянами України основних способівзахисту і дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природногохарактеру (далі - надзвичайні ситуації). 1.3. Підготовка населення до дій у надзвичайних ситуаціяхздійснюється на підприємствах, в установах та організаціяхнезалежно від форм власності і господарювання та представляє собоюсукупність взаємодій навчально-організаційних заходів з підготовки керівногоскладу Цивільної оборони, органів управління та навчання населеннядо дій у надзвичайних ситуаціях, що застосовуються у системіпідготовки та навчання Цивільної оборони України; функціональних програм навчання у сфері цивільного захисту тацільових тематичних семінарів різного рівня і спрямованості зпідготовки і перепідготовки посадових осіб органів виконавчоївлади з питань запобігання і реагування на надзвичайні ситуаціїтехногенного і природного характеру та керівного складу і фахівціваварійно-рятувальних служб України; методик для навчання всіх категорій населення з питаньнадання першої медичної допомоги в разі виникнення надзвичайнихситуацій, що розроблюються Міністерством охорони здоров'я Україниза погодженням з МНС; установлених видів навчально-виховної роботи та чинних формдержавного контролю за результатами навчання з питань цивільногозахисту та безпеки життєдіяльності населення у системі освіти; інструктажів та навчання для працівників підприємств, установта організацій щодо надання першої допомоги потерпілим, з правилповедінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж,стихійного лиха, що проводяться у системі навчання з питаньохорони праці. 2. Система інструктажів Вступний протипожежний інструктаж. Під час проведення вступного протипожежного інструктажа, особи, яких приймають на роботу, повинні бути ознайомлені з: -наявністюпожежонебезпечних (ділянок, виробництв, робіт) і їх загальною характеристикою; -правилами, що діють на о`єкті, інструкціями, наказами, положеннями по питаннях пожежної безпеки, загальними вимогами по дотриманню протипожежного режиму; -порядком куріння, використання відкритого вогню, проведення вогняних та інших пожежонебезпечних робіт; -можливими причинами пожеж і запобіжними засобами проти них; -відповідальністю за порушення правил пожежної безпеки; -місцем знаходження об`єктової пожежної охорони, а у випадки відсутності - найближчій пожежній частині; -порядком (системою) сповіщення людей, що діє на підприємстві, про пожежу; -діями у випадки виникнення пожежі (порядком виклику пожежної охорони, евакуації людей, матеріальних цінностей, и т. д.); -правилами використання первинних засобів пожежогасіння. Первинний і повторний протипожежні інструктажі. Під час проведення первинного і повторного протипожежного інструктажів необхідно ознайомити працівників з: -короткою характеристикою пожежної небезпеки агрегатів, установок, речовин і матеріалів, які використовуються в даному приміщенні або відповідній споруді; -можливими причинами пожеж, попереджувальними заходами і діями відносно їх (зокрема в процесі роботи і після її закінчення); -правилами і інструкціями пожежної безпеки, встановленими для працівників даного приміщення, ділянки або споруди, вказавши місце куріння, якщо воно не заборонене; -засобами зв`язку і місцем знаходження найближчого телефону; -правилами нагляду шляхів евакуації; -призначення існуючих установок пожежної сигналізації і автоматичного пожежогасіння; -місцем знаходження первинних засобів пожежогасіння та правилами їх використання; -діями у разі виникнення пожежі і (порядком виклику пожежної охорони, сповіщення людей, проведення евакуації, и т. д.). 3.Програми підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях Навчання населення заходам безпеки та підготовка його до дій у разі виникнення надзвичайних, несприятливих побутових або нестандартних ситуацій є своєрідною профілактикою небезпек. Кінцевим підсумком цього має стати значне зменшення людських і матеріальних втрат. Процес навчання має бути безперервним: починатися з дитинства і тривати протягом усього життя людини. Підготовку населення з питань ЦЗ проводять диференційовано, тому його умовно поділяють на категорії: – керівний склад органів управління у сфері цивільного захисту; – особовий склад невоєнізованих формувань ЦЗ і АРС; – робітники і службовці, які не входять до складу формувань ЦЗ; – населення, яке не зайнято у сфері виробництва та обслуговування; – учні та студенти. Підготовку, організаційно-методичне забезпечення кожної категорії населення здійснюють відповідно до постанови КМУ від 26.07.2001 р. № 874 та наказу МНС від 23.04.2001 р. № 97. Організація і планування навчання населення до дій у разі виникнення НС здійснюється за програмами підготовки, розробленими для кожної категорії населення. Підготовка населення, яке не зайняте у сфері виробництва і обслуговування з питань захисту і дій у НС, здійснюється за місцем проживання у мережі навчально-консультаційних пунктів місцевих органів самоврядування, а також самостійного вивчення пам’яток, посібників, іншого навчально-інформаційного матеріалу. Просвітницько-інформаційна робота повинна забезпечити доведення до населення інформації про потенційну небезпеку, що характерна для місця проживання, методи реагування на неї, рекомендації щодо дій населення у разі виникнення можливих надзвичайних, несприятливихпобутових або нестандартних ситуацій, користування засобами захисту та надання першої медичної допомоги постраждалим. Пропаганда знань із ЦЗ серед населення організовується начальниками ЦЗ всіх рівнів за сприяння пофспілкових, громадських організацій, товариств, засобів масової інформації через проведення представницьких заходів (Дня рятівника, виставок, змагань, оглядів-конкурсів тощо), розповсюдення друкованих матеріалів, створення відео- та електронної програмної продукції, наприклад такої, як на телебаченні – «Надзвичайна ситуація», на радіо – «Запобігти, врятувати, допомогти», періодичних видань – журнал «Надзвичайна ситуація», газета «Рятувальник», «Вісник Чорнобиля». 4. Спеціальні об’єктові навчання й тренування Урок практичного навчання, як правило, проводиться із слухачами, які пройшли курсове навчання за навчальними категоріями: керівник групи управління комплексним об’єктовим навчанням, тренуванням; начальник штабу з ліквідації НС; керівний та начальницький склад невоєнізованих формувань цивільного захисту, працівники диспетчерських служб. Урок проводиться майстром виробничого навчання безпосередньо на робочому місці слухачів або на спеціально обладнаних навчальних місцях по плану навчання, тренування. При індивідуальної формі проведення уроку передбачається, що слухач безпосередньо на своєму робочому місці за консультацією майстра виробничого навчання виконує різні за змістом навчальні елементи відповідного навчально-виробничого завдання програми практичної підготовки до дій у НС. Під час проведення уроків виробничого навчання з керівниками тактико-спеціальних навчань крім розробки документів з навчання, визначення заходів з імітації, об’єму робіт із створення та вдосконалення навчальних місць, додатково перевіряється укомплектованість та оснащення формувань, хід їх спеціальної підготовки, а при необхідності надаються рекомендації щодо питань, які потребують від учасників навчання їх додаткового теоретичного вивчення. При груповій формі навчаннявсі слухачі на навчальному містечку, ділянці або виробничої території, яка планується за планом навчання, тренування під обладнання навчальних місць або місць імітації виконують відповідно до програми однакові або однотипні завдання. Допомога майстром виробничого навчання слухачам надається у формі групових консультацій з виконання конкретного навчального завдання з послідуючою організацією контролю за виконанням робіт. Групова форма найбільш ефективна при виконанні слухачами простих робіт або тих, що носять однотипний характер. Інструкторсько-методичні заняття проводяться майстрами виробничого навчання з персоналом підприємств, установ, організацій, які під час проведення спеціальних об’єктових навчань, тренувань виконують обов’язки заступників, помічників керівника навчанням, тренуванням, начальників спеціалізованих служб ЦЗ, входять до складу посередницького апарату, штабу з ліквідації НС. Окремо проводяться заняття з керівниками навчальних груп з підготовки працівників на підприємствах, в установах та організаціях з питань захисту і дій у НС. Комплексні об’єктові навчання, тренування є завершальним етапом підготовки підприємств, установ і організацій до вирішення завдань з цивільного захисту і вищою формою підготовки органів управління, керівного складу цивільного захисту, командно-начальницького складу невоєнізованих формувань та навчання виробничого персоналу діям за планами дій органів управління та сил у разі загрози та виникнення НС, планом ліквідації аварій (катастроф), реагування на НС. Штабні об’єктові тренування сприяють всебічній підготовці підприємств, установ, організацій до підготовки і проведення комплексних об’єктових навчань, тренувань та є формою практичної підготовки працівників, які за планами реагування на НС, локалізації і ліквідації аварій (катастроф) входять до складу об’єктових штабів з ліквідації НС, очолюють об’єктові невоєнізовані формування й аварійно-рятувальні служби. У ході тренувань, без порушення виробничого процесу у відносно короткий час (до 8 годин) удосконалюється підготовка особового складу штабів за посадами, які вони займають, та відпрацьовуються питання злагодження штабів у цілому щодо забезпечення сталого управління діями у НС. Тактико-спеціальні навчання з невоєнізованими формуваннями є основною формою перевірки готовності формувань до виконання дій за призначенням. Керівником навчання із формуваннями загального призначення є штатний або в порядку сумісництва працівник об’єкту з питань цивільного захисту або залучений об’єктом сторонній фахівець з питань цивільного захисту на договірних засадах. Керівником навчання із формуваннями служб є відповідний начальник об’єктової спеціалізованої служби цивільного захисту Навчально-тренувальні заняття або навчальні тривоги проводяться протягом року, з персоналом всіх об’єктів, на яких розроблений План ліквідації аварійних ситуацій (ПЛАС). Керівник заняття - керівник об’єкту, до заняття, або навчальної тривоги залучаються організації, участь яких передбачена оперативною частиною ПЛАС. Заняття, тривоги проводяться із застосуванням наявних систем оповіщення, іншого обладнання, засобів, інструменту, матеріалів, що можуть використовуватися для виявлення небезпечних речовин та ліквідації їх наслідків. До спеціальних навчально-організаційних заходів з цивільного захисту у професійно-технічних та загальних середніх навчальних закладах відносяться організація та проведення “Дня цивільного захисту”, а у дошкільних навчальних закладах “Тижня безпеки дитини ”. 5. Функціональне навчання керівних працівників і фахівців, які організовують та здійснюють заходи у сфері цивільного захисту Метою такого навчання є: - набуття навичок створювати, приймати і реалізовувати управлінські рішення в межах посадових обов'язків щодо запобігання виникненню, локалізації та ліквідації НС та управління силами і засобами цивільного захисту. Підготовка керівного складу і фахівців цивільного захисту включає: підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації та функціональне навчання, що проводиться в Інституті державного управління у сфері ЦЗ та його регіональних філіях, на курсах (навчально-методичних центрах) ЦЗ, в навчальних закладах підвищення кваліфікації, а також практичну підготовку на своїх об’єктах. Особи керівного складу проходять функціональне навчання з відривом від виробництва в перший рік призначення на посаду і в подальшому не рідше одного разу на 3–5 років залежно від категорії осіб керівного складу ЦЗ. На обєкті господарювання підготовку керівного складу планують і проводять згідно з тематикою в обсязі 15 год у групі начальника ЦЗ обєкта, до якої входять зпаступники начальника ЦЗ, начальники служб та головні спеціалісти, начальники цехів та інших структурних підрозділів, командири формувань загального призначення. Заняття в групі проводять начальник ЦЗ обєкта, його заступники, начальники служб, головні спеціалісти. Вивчають теми програми на зборах або планових заняттях. Окремі теми можуть відпрацьовуватись самостійно. Література: С.І. Осипенко, А. В. Іванов «Організація функціонального навчання у мережі навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності» «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Закон України» « Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя Населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України». — 1994. — № 27. « Про охорону праці: Закон України». — К., 1992. |
|
Безпека життєдіяльності – як поняття. Безпека абсолютна й відносна.... Сучасна людина живе у світі небезпек – природних, технічних, антропогенних, екологічних та ін |
Безпека життєдіяльності : дидактичні картки / упор. І. Майданюк.... Безпека життєдіяльності : дидактичні картки / упор. І. Майданюк. – К. Шк світ, 2014. – 112 с. – (Б-ка " Шкільного світу") |
|
Теми рефератів з дисципліни «Безпека життєдіяльності» Життєдіяльність як комплекс взаємозв’язків у системі “Людина – життєве середовище” |
Задача 2 (Додатки 1,3) Теоретичні основи безпеки життєдіяльності. Поняття – безпека, ризик, небезпека. Аксіома про потенціальну небезпеку. (4-7,14,26) |
|
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ... |
Панорама досвіду Формування культури здоров’я та навичок здорового способу життя на уроках “Основи здоров’я» та «Безпека життєдіяльності” |
|
БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ Хто такий незнайомець” (яких дорослих ти знаєш, хто вони такі, з ким і як можна поводитись) |
План-конспект Література: С. М. Літвак «Безпека життєдіяльності» Тема 8: Екологічні проблеми в сучасному світі й Україні. Надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру. Заходи щодо їх... |
|
Реферат на тему «Науково-технічний прогрес і безпека праці» Розвиток науково-технічного прогресу і актуальність захисту життєдіяльності та охорони праці |
Реферат на тему «Науково-технічний прогрес і безпека праці» Розвиток науково-технічного прогресу і актуальність захисту життєдіяльності та охорони праці |