“ З А Т В Е Р Д Ж У Ю ”
в.о. Начальника ДПЧ-21 ВОНПР на з/о
капітан внутрішньої служби
Ю.В. Черниш
“_____” _____________ 2006р.
ПЛАН-КОНСПЕКТ
проведення заняття з гуманітарної підготовки
з особовим складом 1 караулу ДПЧ-21
Тема 8: Екологічні проблеми в сучасному світі й Україні. Надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру. Заходи щодо їх запобігання та ліквідації наслідків.
Навчальна мета: Вивчити з особовим складом екологічні проблеми в сучасному світі й Україні. Надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру. Заходи щодо їх запобігання та ліквідації наслідків.
Час: 1година.
Місце проведення: учбовий клас
Навчально-матеріальне забезпечення: план-конспект
Література: С.М.Літвак «Безпека життєдіяльності» Навчальний посібник
В.В.Добровольський «Екологічні знання»
Порядок проведення заняття:
1. Організаційний момент - 5 хв.
перевірка присутніх;
оголошення теми і мети заняття, питань, які мають вивчатися.
2. Контроль знань -5 хв.
перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
3. Викладення матеріалу теми - 25 хв.
Питання, які вивчатимуться:
3.1. Екологічні проблеми в сучасному світі й Україні.
3.2. Класифікація надзвичайних ситуацій.
3.3. Заходи щодо запобігання та ліквідації наслідків НС.
3.4. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на промислових об'єктах.
|
|
Сьогодні важливо усвідомлювати нерозривний зв'язок природи і суспільства, яке носить взаємний характер. Тут доречно пригадати слова А.І.Герцена про те, що "природа не може суперечити людині, якщо людина не суперечитиме її законам". З одного боку, природне середовище, географічні і кліматичні особливості надають значну дію на суспільний розвиток. Ці чинники можуть прискорювати або уповільнювати темп розвитку країн і народів, впливати на суспільний розвиток праці.
З другого боку суспільство впливає на природне середовище незаселеного людини. Історія людства свідчить як про благотворний вплив діяльності людей на природне середовище незаселеного, так і про згубні її наслідки.
Найбільшою техногенною катастрофою XX століття стала аварія на Чорнобильській АЕС. Ця катастрофа змусила евакуювати із понад 1200 міст та сіл приблизно 135 тисяч чоловік (90 тисяч - в Україні), близько 1,8 млн. чоловік продовжують проживати на радіаційно забруднених територіях України. Понад 1500 тисяч осіб, у тому числі майже 60 тисяч дітей, уражені радіаційною дозою, вищою за допустиму. З них 13 тисяч дітей отримали понад 200 бер, а 8 тисяч дорослих - понад 500 бер. Чорнобильська катастрофа виявила основні помилки, яких було припущено на стадії вибору місця для АЕС: густонаселена територія (поблизу Києва) та область великого водного басейну (Дніпро). Крім того, місце для АЕС взагалі повинно бути ізольованим з точки зору можливих переносів радіоактивних речовин із газами та рідинами.
На території України в її господарчій діяльності працюють практично всі типи потенційно небезпечних об’єктів господарчої діяльності (ОГД), причому в значній кількості. На жаль, на території країни відбуваються й інші НС: численні вибухи на шахтах, на залізниці — схід з рейок та перевертання вагонів, цистерн, катастрофічні затоплення, аварії, коли відбуваються значні руйнування, загибель людей та матеріальних цінностей. Дослідження причин виникнення тяжких аварій, послідовності розвитку подій дає можливість зробити висновки щодо деяких загальних тенденцій.
Класифікація надзвичайних ситуацій
Метою класифікації НС є створення ефективного механізму оцінки події, що сталася або може статися у прогнозований термін, та визначення ступеня реагування на відповідному рівні управління.
Відповідно до причин походження подій, що можуть зумовити виникнення НС на території України, розрізняються:
НС техногенного характеру - транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.
Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є:
• недоліки та помилки при проектуванні, будівництві, монтажі або виготовленні;
• порушення технологічного процесу виробництва, правил експлуатації, зберігання і транспортування, а також недотримання заходів щодо техніки безпеки та охорони праці;
• низький рівень підготовки і трудової дисципліни, халатність, некомпетентність виробничого персоналу, що призводять до помилкових дій;
• зовнішні події: стихійні лиха, аварії на комунально-енергетичних мережах, транспортних магістралях, залізниці, об'єктах господарчої діяльності.
НС природного характеру - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.
Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій природного і екологічного характеру є:
• руйнівні, непідвладні людині сили природи, що виникають як незалежні одне від одного або у взаємодії;
• антропогенний вплив господарчо-виробничої діяльності людини на природне середовище, який сприяє активізації, посиленню і навіть виникненню небезпечних природних явищ (землетрусів, зсувів, обвалів тощо).
Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт на промислових об'єктах
Рятувальні та інші невідкладні роботи - це організована за єдиним планом діяльність органів влади і управління, сил ЦО в напрямку рятування та надання в короткий термін всебічної допомоги населенню, яке опинилось в осередках ураження, районах стихійних лих, а також запобігання подальших руйнувань та втрат, забезпечення життєдіяльності населення, господарських об'єктів та безпечного проведення подальших робіт.
Всі роботи в осередку ураження розподіляються на дві частини:
1. Рятувальні роботи (РР ).
2. Невідкладні роботи (HP ).
Рятувальні та інші невідкладні роботи проводяться одночасно.
До рятувальних робіт належать:
* пошук та діставання людей з-під завалів, зруйнованих, пошкоджених, палаючих будівель, завалених сховищ та інших споруд, з осередків радіоактивного та хімічного ураження, з зон сильного задимлення, катастрофічного затоплення;
* надання першої медичної допомоги, вивіз уражених з осередків ураження в медичні формування і заклади, надання першої лікарської допомоги та евакуація їх до лікарні;
* розвідка маршрутів руху та ділянок (об'єктів) робіт;
* локалізація та гасіння пожеж на маршрутах руху та ділянках (об'єктах) робіт;
* подання повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою фільтровентиляційною системою;
* вивіз населення з небезпечних місць до безпечних районів;
* санітарна обробка людей, спецобробка техніки та майна і знезараження одягу; дегазація, дезактивація техніки, транспорту і засобів захисту; знезараження території та споруд, продуктів харчування, харчової сировини, води та фуражу.
До невідкладних робіт належать:
* прокладання колонних шляхів та проїздів в завалах і на заражених ділянках;
* локалізація аварій, що загрожують життю людей або призводять до вибухів, пожеж, і додаткових руйнувань і уражень, забезпечення необхідних умов для відновлювання діяльності об'єктів;
* укріплення або завалення конструкцій, що загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і веденню рятувальних робіт;
* локалізація аварій на газових, енергетичних, водопровідних, каналізаційних та технологічних мережах для забезпечення проведення рятувальних робіт;
* ремонт і відновлення ушкоджених та зруйнованих ліній зв'язку і КЕМ з метою забезпечення рятувальних робіт.
* ремонт та відновлення пошкоджених захисних споруд для захисту від можливих повторних ядерних ударів супротивника.
Успішне проведення рятувальних робіт за цих умов досягається вчасною організацією та безперервним веденням розвідки, отриманням від неї вірогідних відомостей у встановлений термін; швидким вводом формувань в осередки ураження для виконання завдань; високим вмінням та психологічною стійкістю особового складу; знанням та суворим дотриманням особовим складом правил поведінки та заходів безпеки при проведенні робіт; завчасним вивченням командирами формувань особливостей вірогідних ділянок ( об'єктів ) робіт, характеру їх забудови, наявності КЕМ, місць зберігання СДОР, місць розташування та характеристики захисних споруд; безперервним та твердим управлінням, чіткою організацією взаємодій сил та засобів, що залучаються до роботи, та їх всебічним забезпеченням.
|
|
4. Закріплення вивченого матеріалу - 5 хв.
Питання для закріплення:
4.1. Які екологічні проблеми існують в сучасному світі й Україні?
4.2. Класифікація надзвичайних ситуацій.
4.3. Які існують заходи щодо запобігання та ліквідації наслідків НС?
4.4. Як організується й проводиться рятувальні та інші невідкладні роботи на промислових об'єктах?
5. Підведення підсумків - 5 хв.:
вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;
оголосити оцінки;
відповісти на запитання.
План-конспект склала:
Начальник караулу ДПЧ-21
капітан внутрішньої служби В.М.Теленко
|