Реферат
на тему
«Науково-технічний прогрес і безпека праці»
учня групи № 13 Хоменка Ігора
План
1. Теоретична частина.
Людина і середовище проживання.
Негативні фактори техносфери
1.1. Розвиток науково-технічного прогресу і актуальність захисту життєдіяльності та охорони праці
1.2. Питання безпеки праці користувачів персональних ЕОМ
2. Практична частина.
2.1 Загальні відомості про організацію
2.1 Загальні відомості про організацію
2.2. Дослідження обстановки на робочих місцях у аналітичному відділі ЗАТ «ЕРІП»
Вступ
Сучасне суспільство характеризується високим рівнем використання технічних засобів, призначених для задоволення життєвих потреб людини. Сучасні технічні засоби стають все більш енергонасичені і автоматизованими. Проте як і раніше ключовим елементом на виробництві залишається людина, покликаний обслуговувати, керувати, контролювати технічні системи і технологічні процеси.
Природна Середа - біосфера - все інтенсивніше перетвориться людиною в його інтересах і перетворюється на техносферу. Завдання людства полягає в тому, щоб ці неминучі перетворення не погіршили умови існування на Землі. Завершився XX століття було століттям особливо інтенсивного впровадження в життя нових технічних засобів, об'єктів, технологій. І, що сумно - багато нововведення були не завжди обдуманими і часто не супроводжувалися аналізом наслідків. Тільки на порозі нового століття людство прийшло до розуміння того, що подальше безоглядне прагнення до задоволення своїх все зростаючих життєвих потреб може призвести до негативних наслідків для нашої планети і самої людини.
Це відбилося в зміні пріоритетів в розвитку суспільства, створення нових об'єктів техніки, впровадження нових технологій. В даний час вимоги безпеки та екологічності є визначальними при створенні та впровадженні нових технічних об'єктів і технологій. Ні один новий проект, що не відповідає нормам безпеки та охорони навколишнього середовища, не може бути реалізований.
Безпека життєдіяльності - це наука про комфортний і безпечний взаємодії людини з техносферою, метою якої є збереження здоров'я і життя людини, захист його від небезпек техногенного, антропогенного і природного походження і створення комфортних умов життя і діяльності.
Діяльність людини є основою його існування. На трудову діяльність на виробництві, в побуті доводиться не менше 50% життя людини. А саме в процесі трудової діяльності людина піддається найбільшій небезпеці. Трудова діяльність на виробництві - виробнича діяльність характеризується найбільшим рівнем небезпеки, так як сучасне виробництво насичене безліччю різноманітних енергоємних технічних засобів.
Аналіз виробничих аварій, травм, нещасних випадків, професійних захворювань показує, що основною причиною їх є недотримання вимог безпеки, незнання людиною техногенних небезпек і методів захисту від них. Причому людський чинник у багатьох випадках є головною причиною виникнення небезпек.
Тому вивчення небезпек трудової діяльності, причин їх виникнення, методів і засобів захисту повинно бути одним з основних елементів, що сприяють дієвої організації заходів з охорони праці працівників підприємства, що обумовлює актуальність обраної теми.
Метою роботи є вивчення впливу науково-технічного прогресу на безпеку трудової діяльності людини.
В завдання роботи входить розгляд негативних факторів техносфери, що впливають на людину і середовище її проживання, а також питань що стосуються неправильної розміщення і експлуатації комп'ютерної техніки, особливо в непристосованих для цього приміщеннях, що змінює умови та характер праці фахівців, веде до несприятливого впливу на функціональний стан і здоров'я працюючих. Своєчасне виявлення порушень в організації роботи з комп'ютерною технікою дозволяє усунути несприятливий вплив фізичних факторів на здоров'я користувачів.
В практичної частини досліджено стан робочих місць у ЗАТ «ЕРІП», на яких використовується персональні комп'ютери.
1. Теоретична частина.
Людина і середовище проживання.
Негативні фактори техносфери
1.1. Розвиток науково-технічного прогресу і актуальність захисту життєдіяльності та охорони праці
В життєвому циклі людина і навколишнє його місце існування утворюють постійно діючу систему «людина - середовище проживання».
Діючи в цій системі, людина безперервно вирішує, як мінімум, дві основні задачі:
забезпечує свої потреби в їжі, воді та повітрі;
створює і використовує захист від негативних впливів як з боку середовища проживання, так і з боку собі подібних.
Негативні впливу, властиві місці існування, стільки, скільки існує всесвіт. Джерелами природних негативних впливів є стихійні явища [1] в біосфері (зміни клімату, грози, землетруси і т.п.).
Постійна боротьба за своє існування змушувала людини знаходити і вдосконалювати засоби захисту від природних негативних впливів середовища проживання. До жаль, поява щодо безпечного житла, застосування вогню та інших засобів захисту, вдосконалення способів отримання їжі, крім захисту людини від негативних впливів, що призвели до його впливу на середовище існування.
На Протягом багатьох століть місце існування людини повільно змінювала свій вигляд, але мало змінювалися види та рівні негативних впливів. Так тривало до середини XIX ст. -- початку активного зростання впливу людини на середовище існування. У XX ст. на Землі виникли зони підвищеного забруднення біосфери, що призвело до регіональної деградації. Цим змін багато в чому сприяли:
високі темпи зростання чисельності населення на Землі (демографічний вибух) і його урбанізація;
зростання споживання і концентрація енергетичних ресурсів;
інтенсивне розвиток промислового і сільськогосподарського виробництва;
масове використання засобів транспорту;
зростання витрат на військові цілі і ряд інших процесів.
В процесі життєдіяльності людина систематично піддається впливу різних небезпек, під якими зазвичай розуміють явища, процеси, об'єкти, здатні за певних умов завдавати шкоди його здоров'ю безпосередньо або побічно, викликати небажані наслідки.
Людина піддається впливу небезпек і в своїй трудовій діяльності. Ця діяльність здійснюється в просторі, званому виробничої середовищем. В умовах виробництва на людину діють техногенні, тобто пов'язані з технікою, небезпеки, які прийнято називати небезпечними і шкідливими виробничими факторами [2] .
Техногенні події, аварії і катастрофи. До середини XX в. людина не мав здатність ініціювати великомасштабні аварії і катастрофи і тим самим викликати необоротні зміни регіонального та глобального масштабу, співмірні з стихійними лихами.
Поява ядерних об'єктів і висока концентрація насамперед хімічних речовин та їх виробництв зробили людину здатною надавати руйнівний вплив на екосистеми. Прикладом тому служать трагедії в Чорнобилі, Бхопале [3] .
Величезне руйнівний вплив на біосферу надали випробування ядерної (у м. Семипалатинську, на о. Нова Земля) та інших видів зброї. Для випробування хімічної зброї необхідний полігон розміром близько 500 тис. га. Ілюстрацією негативного впливу сучасних локальних війн є підсумки війни в зоні Перської затоки (величезні виплеск нафти в затоку, пожежі на нафтових свердловинах) і на Балканах.
XX століття ознаменувався також втратою стійкості в таких процесах, як зростання населення Землі і урбанізація. Це зажадало великомасштабного розвитку енергетики, промисловості, сільського господарства, транспорту, військово-промислового комплексу й зумовило значне зростання техногенного навантаження на природу. У результаті активної техногенної діяльності людини в багатьох регіонах нашої планети вже зруйнована біосфера і створений новий тип середовища проживання - техносфера.
Створюючи техносферу, людина прагнула до підвищення комфортності свого середовища проживання, до росту комунікабельності, до забезпечення захисту від природних негативних впливів. Все це сприятливо позначилося на умовах життя і в сукупності з іншими факторами (наприклад, поліпшенням медичного обслуговування) позначилося на збільшення тривалості життя людей (табл. 1.1).
Таблиця 1.
Тривалість життя людей в різні періоди
Період життя на Землі, століття
Тривалість життя, років
Мідний, бронзовий, залізний
До початку XIX ст.
Наприкінці XX ст.
30
35-40
60-63
На ранніх стадіях свого розвитку, навіть за відсутності технічних засобів, людина безперервно відчував вплив негативних факторів природного походження: знижених і підвищених температур повітря, атмосферних опадів, стихійних явищ, контактів з дикими тваринами. В умовах сучасного світу до природним додалися численні фактори техногенного походження: вібрації, шум, підвищена концентрація токсичних речовин у повітрі, водоймах, грунті; електромагнітні поля, іонізуюче випромінювання.
Антропогенні небезпеки багато в чому визначаються наявністю промислових і побутових відходів, неминуче виникають при будь-якому виді діяльності людини. Вони надходять у навколишнє середовище у вигляді викидів в атмосферу, скидів у водойми, виробничого та побутового сміття, потоків механічної, теплової та електромагнітної енергії. Кількісні і якісні показники відходів, а також регламент поводження з ними визначають рівні і зони виникають при цьому небезпек.
Значним небезпекам піддається людина при попаданні в зону дії технічних систем: транспортні магістралі; зони випромінювання радіо-і телепередающіх систем, промислові зони. Рівні небезпечного впливу на людину в цьому випадку визначаються характеристиками технічних систем і тривалістю перебування людини в небезпечній зоні. Виявляється небезпеку і при використанні людиною технічних пристроїв у побуті. Рівні що виникають при цьому небезпек визначаються енергетичними показниками технічних пристроїв.
В Нині перелік реально діючих негативних факторів нараховує більше 100 видів.
Шкідливим виробничим чинником (ВПФ) називається такий виробничий фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до захворювання або зниження працездатності. Захворювання, які виникають під дією шкідливих виробничих факторів, називаються професійними. До шкідливих виробничих факторів відносяться:
несприятливі метеорологічні умови;
запиленість і загазованість повітряного середовища;
вплив шуму, інфра-та ультразвуку, вібрації;
наявність електромагнітних полів, лазерного і іонізуючого випромінювань і ін
Небезпечним виробничих факторів (ВПФ) називають такий виробничий фактор, вплив якого на працюючого в певних умовах призводить до травми або іншого раптового різкого погіршення здоров'я. Травма - це пошкодження тканин організму і порушення його функцій зовнішнім впливом. Травма є результатом нещасного випадку на виробництві, під яким розуміють випадок впливу небезпечного виробничого фактора на працюючого при виконанні ним трудових обов'язків або завдань керівника робіт.
До небезпечних виробничих факторів слід віднести:
електричний струм певної сили; »розпечені тіла;
можливість падіння з висоти самого працівника або різних деталей і предметів;
обладнання, що працює під тиском вище атмосферного, і т.д.
Певну небезпеку представляють іонізуюче випромінювання (природний фон, медичні обстеження, фон від будівельних матеріалів, випромінювання приладів, предметів побуту); медикаменти при надмірному і неправильному споживанні; алкоголь; тютюновий дим; бактерії, алергени.
Світ небезпек, що загрожують особистості, досить широкий і безупинно наростає. У виробничих, міських, побутових умовах на людину впливають, як правило, декілька негативних факторів одночасно. Комплекс негативних факторів, що діють в конкретний момент часу, залежить від поточного стану системи «людина-середовище проживання».
В даний час при вивченні різних аспектів впливу навколишнього природного середовища на благополуччя людини найбільш кращий факторний підхід: вивчаються відповідні фактори ризику, які можуть ускладнити існування.
Таким чином, системи безпеки по об'єктах захисту, реально існуючі в даний час, розпадаються на такі основні види:
система особистої та колективної безпеки людини в процесі його життєдіяльності;
система охорони природного середовища (біосфери);
система державної безпеки;
система глобальної безпеки.
Так, використання плазмової обробки матеріалів зажадало створення засобів захисту працюючих від токсичних аерозолів, впливу електромагнітних полів, підвищеного шуму, вібрацій.
Створення двигунів внутрішнього згоряння вирішило багато транспортні проблеми, але одночасно призвело до підвищеного травматизму на дорогах, породило труднорешаемие завдання по захисту людини та природного середовища від токсичних викидів автомобілів (відпрацьованих газів, масел, продуктів зносу шин, використаних акумуляторів). Таким чином, прагнення людини до досягнення високих результатів своєї діяльності, комфорту та особистої безпеки в інтенсивно розвивається техносфери супроводжується збільшенням числа завдань, вирішуються в системі «безпека життєдіяльності людини».
Оціночні дані свідчать про те, що щорічно в світі на виробництві від травмують факторів гинуть близько 200 тис. чоловік і одержують травми 120 млн чоловік. У нашій країні травматизм зі смертельними наслідками на виробництві, автошляхах, в побуті безперервно зростає. Так, в СРСР в 1986 р. загинули 247,8, а в 1989 р. - 287 тис. чоловік. У Росії в 1999 р. на виробництві загинули 723,8 і отримали інвалідність близько 13 тис. чоловік.
Найбільше кількість нещасних випадків відзначено на підприємствах і в організаціях агропромислового комплексу, вугільної, лісової, паперової промисловості. Тривогу викликає зростання травматизму з летальним результатом у галузях, що визначають технічний прогрес: машинобудуванні, радіоелектроніці, верстатобудівної, оборонної промисловості. У машинобудуванні Росії в 1998 р. травмовано 56,4 тис. осіб, загинуло близько 460 чоловік.
Основні функції БЖД повинні забезпечити безпеку праці і життєдіяльності людини, охорону навколишнього природного середовища через:
опис життєвого простору, його зонування за значеннями негативних чинників на основі експертизи джерел негативних впливів, їх взаємного розташування і режиму дії, а також з урахуванням кліматичних, географічних та інших особливостей регіону чи зони діяльності;
формування вимог безпеки до джерел негативних факторів - призначення гранично допустимих викидів (ПДВ), скидів (ПДС), енергетичних впливів (ПДЕВ), допустимого ризику та ін;
організацію моніторингу стану середовища перебування й інспекційного контролю джерел негативних впливів;
розробку і використання коштів біозахисту;
реалізацію заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
навчання населення та працівників підприємств основам БЖД (ОБЖ), підготовку фахівців всіх рівнів і форм діяльності.
Чіткі кордону між небезпечним і шкідливим виробничими чинниками встановити важко. Як приклад можна розглянути вплив на людину розплавленого металу. Якщо людина потрапляє під його безпосередній вплив (термічний опік), то це призводить до тяжкої травми і може закінчитися смертю. У цьому випадку вплив розплавленого металу на працюючого є згідно з визначенням небезпечним виробництві?? вим чинником.
Якщо ж людина, постійно працюючи з розплавленим металом, знаходиться під дією променевої енергії, що випромінюється з цього джерела, то під впливом опромінення в організмі відбуваються біохімічні зрушення, настає порушення діяльності серцево-судинної та нервової систем. Крім того, тривалий вплив інфрачервоних променів шкідливо впливає на органи зору (небезпека помутніння кришталика ока). Таким чином, у другому випадку вплив променевої теплоти від розплавленого металу на організм працюючого є шкідливим виробничим фактором.
Стан умов праці, при якому виключено вплив на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, називається безпекою праці. Безпека праці - це стан трудової діяльності (праці), що забезпечує прийнятний рівень її ризику. Для виробничої діяльності застосовне поняття виробничої безпеки. Безпека праці забезпечується комплексної системою заходів захисту людини від небезпек, які формуються в робочій зоні конкретним виробничим (технологічним) процесом, технічним об'єктом.
Безпека життєдіяльності в умовах виробництва має й іншу назву - охорона праці. Під охороною праці розуміється система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують безпеку праці, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Безпека праці забезпечується методами і засобами виробничої санітарії, гігієни праці, виробничої безпеки.
Охорона праці вирішує чотири основні завдання:
ідентифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
розробка відповідних технічних заходів та засобів захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
розробка організаційних заходів щодо забезпечення безпеки праці і керування охороною праці на підприємстві;
підготовка до дій в умовах прояву небезпек.
При безпечних умовах праці має бути виключений вплив на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Але не завжди в умовах реального виробництва це досягається: абсолютна безпека або технічно недосяжна, або економічно недоцільна. Тому при розробці сучасного обладнання прагнуть створити максимально безпечні машини, обладнання, установки і прилади, щоб звести ризик при роботі з ними до мінімуму.
Існуючі нормативи безпеки поділяються на:
гранично допустимі концентрації (ГДК), що характеризують безпечне вміст шкідливих речовин хімічної і біологічної природи в повітрі робочої зони;
гранично допустимі рівні (ПДУ) впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів фізичної природи (шум, іонізуючі і термічні випромінювання, вібрація, ультра-та інфразвук, електромагнітні поля).
Конкретні значення ГДК і ПДУ встановлюються нормативними актами Державної системи санітарно-епідеміологічного нормування Російської Федерації (наприклад, забруднення навколишнього середовища електромагнітними випромінюваннями радіочастотного діапазону регламентуються Санітарними правилами і нормами СанПиН 2.2.4/2.1.8.055-96). Для оцінки забруднення атмосферного повітря в населених пунктах встановлено клас небезпеки і допустимі концентрації забруднюючих речовин.
1.2. Питання безпеки праці користувачів персональних ЕОМ
Остання десятиліття минулого століття був відзначений бурхливим розвитком інформаційних технологій і, як наслідок, широким впровадженням комп'ютерної техніки в усі сфери професійної діяльності.
Серед гігієнічних проблем сучасності проблеми гігієни праці користувачів ПЕОМ відносяться до числа найбільш актуальних, оскільки безперервно розширюється коло завдань, що вирішуються ПЕОМ, і всі великі контингенти людей залучаються до процесу використання обчислювальної техніки. В останні роки різні центи гігієни та громадського здоров'я проводять комплексні гігієнічні дослідження з оцінки умов праці та стану здоров'я працюючих з персональними обчислювальними машинами. Аналіз результатів дозволяє скласти певне уявлення про фактори ризику здоров'ю користувачів ПЕОМ.
Сукупність змін, які спостерігаються у стані здоров'я професійних користувачів ПЕОМ, включає захворювання опорно-рухового апарату, органів зору, центральної нервової і серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, алергічні розлади. Автори відзначають ускладнення вагітності та пологів, несприятливий вплив на плід. Отримані дані про підвищений рівень онкологічних захворювань.
За міру накопичення нових даних розглянутої проблеми стають усе більш очевидними причинно-наслідкові зв'язки між умовами праці та станом здоров'я користувачів ПЕОМ. Так захворювання опорно-рухового апарату (рук, шиї, плечового пояса, спини) пов'язані з вимушеною робочою позою, гіподинамією в поєднанні з монотонністю праці. Часто на робочих місцях відсутня спеціалізована меблі і з ергономічних позицій організація робочих місць незадовільна.
Характерною особливістю праці за комп'ютером є необхідність виконання точних зорових робіт на світному екрані в умовах перепаду яркостей в полі зору, наявності мерехтіння, нестійкості і нечіткості зображення. Об'єкти зорової роботи знаходяться на різній відстані від очей користувача (від 30 до 70 см) і доводиться часто переводити погляд у напрямках екран-клавіатура-документація (згідно хронометражних даними від 15 до 50 разів на хвилину). Часта переадаптація ока до різної яскравості і відстаней є одним із головних негативних чинників при роботі з дисплеями. Несприятливим фактором світлового середовища є невідповідність нормативним значенням рівнів освітленості робочих поверхонь столу, екрану, клавіатури. Нерідко на екранах спостерігається дзеркальне відображення джерел світла та оточуючих предметів. Всі вище викладене ускладнює роботу і призводить до порушень основних функцій зорової системи. Працюючі з Дмитрий терміналами (ВДТ) висувають скарги на біль і відчуття піску в очах, почервоніння повік, труднощі перекладу погляду з близьких на далекі предмети. Відзначається швидке стомлення і затуманення зору, двоїння предметів. Комплекс виявляються порушень був охарактеризовано фахівцями як "професійна офтальмопатія" [5] .
Праця оператора ПЕОМ відноситься до форм праці з високим нервово-емоційним напругою. Це обумовлено необхідністю постійного спостереження за динамікою зображення, розрізнення тексту рукописних та друкованих матеріалів, виконанням машинописних і графічних робіт. В процесі роботи потрібно постійно підтримувати активну увагу. Праця вимагає високої відповідальності, оскільки ціна помилки досить велика, аж до великих економічних втрат і аварій.
На користувачів ЕОМ впливає електромагнітне випромінювання видимого спектру, вкрай низьких, наднизьких і високих частот. Так дослідженням реакцій біоелектричної активності мозку випробуваних на амплітудно-модульоване світлове випромінювання ВДТ в типових умовах роботи з комп'ютером [6] встановлено, що у трьох з п'яти обстежуваних на електроенцефалограмі реєструвалися статистично достовірні викликані потенціали (зміна електричної активності головного мозку), що являють собою ритмічні коливання синхронізовані з кадрової розгорткою відеомонітора частотою 60 Гц. Дослідники вважають, що довготривала кортикальна синхронізація проекційних зон зорової системи негативним чином впливає на функціональний стан навколишніх зон і структур мозку і, зокрема, на роботу автономної нервової системи.
При експлуатації Дмитрий Мансуров на електронно-променевих трубках в робочих зонах реєструються статичні електричні й імпульсні електричні й магнітні поля низької і наднизької частоти, що створюються системами кадрової і рядкової розгортки при цьому наявність на ВДТ маркування ТСО-95 або MPR-II не гарантує дотримання допустимих значень параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань. Так, істотно впливає на інтенсивність випромінювання від моніторів тип ПЕОМ, відсутність ефективного заземлення обладнання. Таким чином, незважаючи на наявність сертифікатів відповідностей і гігієнічних сертифікатів, в реальних умовах експлуатації ВДТ електромагнітні випромінювання часто перевищують допустимі рівні.
На робочому місці користувачів ПЕОМ, крім ВДТ джерелами електромагнітних полів (ЕМП) є процесор, принтер, клавіатура, численні сполучні кабелі. На жаль санітарними нормами і правилами регламентуються ЕМП тільки ВДТ. У той же час, наприклад, у першому нормованому діапазоні частот 5 Гц ..... 2 кГц допустимі рівні індукції магнітних полів (МП) складають о, 25 мкТл. За нашими даними, виміряні значення індукції МП досягали в окремих типів процесорів і принтерів 12 мкТл., клавіатур 4,5 мкТл.
Вплив ЕМП широкого спектру частот, імпульсного характеру, різної інтенсивності в поєднанні з високим зоровим і нервово-емоційною напругою викликає суттєві зміни з боку центральної нервової і серцево-судинної системи, які проявляються в суб'єктивних і об'єктивних розладах. Працюючі найчастіше скаржаться на головні болі, іноді з нудотою і запамороченням. У них частіше ніж в осіб контрольних груп діагностуються неврози, нейроциркулярними дистонії, гіпо та гіпертонія [7] . У що працюють з ПЕОМ можуть спостерігатися алергічні захворювання і підвищений рівень захворюваності органів дихання [8] . З одного боку, це може бути обумовлено змінами імунітету (відомо вплив ЕМП на імунну систему). Слід також звернути увагу, що, зважаючи наявності статичних електричних полів, до екрану ВДТ притягуються пилові частинки, які можуть містити антигени і бактеріальну флору. Це також сприяє розвитку вищезазначеної патології.
В літературі є вказівки на підвищений рівень онкологічних захворювань у професійних користувачів ПЕОМ. Однак це питання недостатньо вивчено. Так, експериментальні дані свідчать про здатність випромінювань ВДТ надавати стимулюючу дію на розвиток новоутворень молочної залози, індукованих хімічними речовинами. Вплив на онкогенез ЕМП, що створюються всім комплексом обладнання, потребує вивчення.
Крім перерахованих факторів на робочому місці операторів можуть мати місце шум, порушений іонний режим, несприятливі показники мікроклімату. У повітрі можуть міститися хімічні речовини (озон, фенол, стирол, формальдегіди і інші), що спостерігається при установці на малих майданчиках великого числа комп'ютерів та недотримання вимог до організації робочих місць.
Як випливає з викладеного на користувачів ПЕОМ можуть діяти безліч несприятливих чинників. Деякі аспекти роботи з ПЕОМ ще не вивчені. У Зокрема, вимагає наукового дослідження можливість інформаційного впливу ЕМП, якщо враховувати ту роль, яку відіграють наднизькочастотних ЕМП в біологічному світі. В даний час в електромагнітної екології інформаційні процеси у взаємодії ЕМП з живими організмами виходять на перший план, відсуваючи енергетичні - на другу. Чи не вивчені питання впливу програмного забезпечення на нервово-психічний статус користувачів. Відомо, що перебування в неадекватною інформаційному середовищі може приводити до серйозних невротичних розладів в плоть до психічних порушень. Потрібно вивчення впливу на центральну нервову систему людини технологій віртуальної реальності. Потребують вдосконалення медичні критерії відбору осіб для роботи з ПЕОМ.
Слід підкреслити, що в кожному конкретному випадку оцінка ризику здоров'ю працюючих повинна базуватися на якісної та кількісної характеристики чинників. Істотним з позиції впливу на організм є характер професійної діяльності та стаж роботи. Безсумнівно важливу роль відіграють індивідуальні особливості організму, його функціональний стан.
Зараз вже очевидно, що комп'ютерні технології будучи великим досягненням людства, мають негативні наслідки для здоров'я людей. На сьогодні стоїть завдання знизити збитки від шкоди здоров'ю. Для цього необхідне дотримання встановлених гігієнічних вимог до режимів праці та організації робочих місць [9] . На наш погляд вкрай необхідна розробка Державного стандарту, регламентує ЕМП, що створюються всім комплексом обладнання, встановленого на робочому місці оператора ПЕОМ. Професійні користувачі ВДТ та ПЕОМ повинні проходити обов'язкові попередні при вступі на роботу і періодичні медичні огляди. Вагітні жінки не допускаються до виконання робіт, пов'язаних з ВДТ та ПЕОМ. Необхідно використовувати вже наявні розробки з профілактики порушень у стані здоров'я працюючих.
2. Практична частина.
Дослідження негативного впливу ЕОМ на персонал
(на прикладі ЗАТ «ЕРІП»)
2.1 Загальні відомості про організацію
ЗАТ «ЕРІП» займається здобуття економічно виправданих проектів у різних галузях промисловості з розрахунком економічної рентабельності, а також обчисленням передбачуваних прибутків з подальшим складанням документів для надання кредитної та консалтингової лінії.
Чисельність персоналу, що працює безпосередньо з допомогою ПЕОМ, складає в загальній складності 120 чол. Дослідження проводилося в аналітичному відділі.
Підприємство розташоване в будівлі колишнього НДІ за адр. пр. Миру, 101.
2.2. Дослідження обстановки на робочих місцях у аналітичному відділі ЗАТ «ЕРІП»
ЗАТ «ЕРІП» є енергетично насичений об'єкт. Періодичні медичні огляди працівників, що проводяться в поліклініці в останні роки виявляють патології з боку серцево-судинної, нервової систем та зору людини, що призвело до необхідності поставити завдання повного обстеження електромагнітної обстановки.
Оцінка умов праці користувачів персональних комп'ютерів, проведена на підприємстві, показує, що розміщення комп'ютерної та оргтехніки, як правило, здійснюється виходячи з прагнення встановити максимальну кількість коштів механізації конторського праці і проводиться в будівлях і приміщеннях, спочатку не пристосованих для цих цілей. Використання комп'ютерної техніки в таких умовах, з урахуванням поєднання дії комплексу виробничих факторів з інтелектуальної, емоційної і сенсорної навантаженнями, звичайно веде до порушення санітарно-гігієнічних вимог і погіршує організацію праці працюючих. Згідно з "Гігієнічним критеріями оцінки та класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу "умови праці користувачів персональних комп'ютерів можна віднести до 3 класу шкідливості I ступеня небезпеки.
В результаті обстеження було встановлено:
-- на підприємстві експлуатується трифазна чотирипровідна система енергопостачання, система захисного заземлення не реалізована в повному обсязі;
електромагнітне поле (ЕМП) 50 Гц промислової частоти у виробничих приміщеннях інституту істотно перевищує санітарні норми;
в виробничих приміщеннях підприємства перекіс фаз мережі живлення пов'язаний з використанням великої кількості однофазних радіовимірювальних і потужних побутових електроприладів (мікрохвильові печі, каміни, холодильники, електрочайники та інші) і оргтехніки (ксерокси та ін);
-- корпусу цих приладів не заземлені.
Обстежено 50 робочих місць з комп'ютерами. При цьому встановлено:
ні одна з робочих місць не відповідає вимогам СанПиН № 2.2.2.542-96;
практично всі комп'ютери, за винятком ПК останніх модифікацій починаючи з Pentium III є джерелом ЕМП як в НЧ-так і ВЧ-діапазоні, з перевищенням санітарних норм в 6-8 разів;
комп'ютери типу laptop створюють ЕМП за електричною складовою і перевищують санітарні норми в 6-8 разів;
неправильна організація робочого місця щодо розеток харчування та інших елементів мережі.
Також слід зазначити, що найбільша кількість невідповідностей виявлено за наступними факторів:
-- аероіонної обстановка в приміщенні (недолік позитивних легких аероіонів в приміщенні в 85,5% випадків, нестача негативних легких аероіонів в приміщенні в 100% випадків);
-- значення освітленості на поверхні столу користувача в зоні розміщення робочого документа (недостатня освітленість у 49,3% випадків);
-- напруженість змінного електричного поля в діапазоні 5 - 2000 Гц (підвищений рівень у 40,5% випадків);
-- електростатичний потенціал на екрані Дмитрий терміналу (підвищений рівень у 37,8% випадків);
-- щільність потоку магнітної індукції в діапазоні 5 - 2000 Гц (підвищений рівень в 20,9% випадків), в діапазоні 2 - 400 кГц (підвищений рівень у 16,6% випадків);
-- температура повітря в приміщенні (знижений рівень в холодну пору року в 18,0% випадків, підвищений рівень в теплу пору року в 60,0% випадків).
Зважаючи невеликій площі займаного приміщення комп'ютери розташовані дуже близько один до одного. У деяких місцях робочі столи розташовані так, що монітори знаходяться під прямими променями світла, що створює додаткову напругу для очей. Сильний негативний вплив ПК робить на зоровий апарат, так як зір людини виявилося погано пристосованим до роботи з комп'ютерним зображенням. Очі від довгої роботи за монітором втомлюються, тому рекомендуються перерви і використання спеціальних окулярів. Симптоми наступні: паління в очах, відчуття "піску" під століттями; болі в області очних ямок і лоба; болі при русі очей; горезвісне почервоніння очних яблук; болі в області шийних хребців, і як результат - швидке стомлення при роботі.
Недотримання простих правил може привести і до більш важких наслідків: зниження гостроти зору, сповільненої перефокусировки, двоїння предметів, розвитку короткозорості. Ці явища об'єднуються одним терміном "астенопія" - відсутність сили зору.
Практично у всіх користувачів при безперервній роботі за комп'ютером протягом шести годин наступає КЗС. У багатьох користувачів синдром може наступити і набагато раніше - через 4 або 2 години. При недотриманні елементарних правил обладнання свого робочого місця КЗС наступає буквально за годину.
Хоча, взагалі ж, ніякої небезпеки, що сприяє появі катаракти або глаукоми, не виявлено, але все-таки немає гарантії від появи короткозорості або прогресії вже наявної. У деяких користувачів помічена і тимчасова (помилкова) короткозорість.
Таким чином, за результатами проведення атестації робочих місць можна відзначити, що в аналітичному відділі на даному підприємстві комп'ютерне обладнання не заземлені або контур заземлення виконаний неправильно, що призводить до високого рів напруженості.
|