Програми для загальноосвітніх навчальних закладів РІДНА МОВА


Скачати 1.39 Mb.
Назва Програми для загальноосвітніх навчальних закладів РІДНА МОВА
Сторінка 3/11
Дата 23.03.2013
Розмір 1.39 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Культура > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ЛІНГВІСТИЧНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ



ВСТУП

(1 год)

Краса і багатство української мови.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

(2 год)

Словосполучення і речення; члени речення (у тому числі однорідні); звертання, вставні сло­ва. Просте і складне речення. Пряма мова і діа­лог. Розділові знаки в простому і складному ре­ченні, а також у реченні з прямою мовою.

Орфограми в коренях, префіксах, суфіксах та на межі значущих частин слова та основ.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ

(6 год)

Походження слів: власне українські і запози­чені слова. Розвиток словникового запасу: застарілі слова і нові слова (неологізми). Використання слів: загальновживані (нейтральні) і стилістично забарв­лені слова; діалектні, професійні слова і терміни.

Ознайомлення із словником іншомовних слів. Правопис слів іншомовного походження.

Поняття про фразеологізми. Джерела україн­ських фразеологізмів. Прислів'я, приказки і афо­ризми як різновиди фразеологізмів. Фразеологіз­ми в ролі членів речення.

Культура мовлення


Доречне вживання професійних слів, термінів, запозичених, стилістично забарвлених слів.
Міжпредметні зв'язки

Діалектизми, застарілі слова, неологізми, фра­зеологізми в художніх творах; терміни (літерату­ра, історія, математика та ін.).
Учні повинні знати:

основні відомості про власне українські слова, запози­чені, застарілі слова, неологізми, загальновживані і сти­лістично забарвлені слова, діалектні, професійні слова і терміни, фразеологізми.

Учні повинні вміти:

знаходити в тексті і доречно використовувати в мов­ленні вивчені категорії слів, пояснювати значення фразе­ологізмів і правильно використовувати їх у мовленні: ви­значати їх синтаксичну роль; користуватися різними видами словників.

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧАСТИН МОВИ

(1 год)

ІМЕННИК

(17 год)

Іменник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники, що означають назви істот і неістот (повторення). Загальні і власні назви.

Рід іменників (повторення). Іменники спільного роду.

Число іменників (повторення). Іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини. Відмінки іменників. Кличний відмінок в українській мові. Типи відмін іменників. Незмінювані іменники. Норми відмінювання іменників. Особливості відмінювання іменників, що вживаються тільки в множині.

Основні способи творення іменників, найчастіше вживані суфікси.

Правопис іменників

Велика буква і лапки у власних назвах.

Не з іменниками.

Букви -а(-я), -у(-ю) в закінченнях іменників II відміни.

Букви е, и, і в суфіксах -ечок-, -ечк-, -ичок, -ичк, -інн(я)-, -енн(я), -н(я), -инн(я), -ив(о), -ев(о).

Написання і відмінювання чоловічих та жіночих імен по батькові.

Міжпредметні зв'язки

Вживання великої букви у власних назвах (історія, географія).

Культура мовлення

Використання в мовленні іменників-синонімів.

Запобігання помилкам у визначенні роду окремих іменників (рояль, зал, рукопис).

Правильне вживання відмінкових закінчень іменників. Уживання кличного відмінка при звертанні: земле, Василю, Сергію Олексійовичу, добро­дію, батьку.

Синоніміка деяких відмінкових конструкцій: купив сіль (солі), хліб (хліба), твого ім'я (імені), пас ягнята (ягнят).

Правильне вживання незмінюваних іменників у мові.

Міжпредметні зв'язки

Слова із суфіксами зменшувально-пестливого значення та суфіксами означення згрубілості в художніх творах (література).
ПРИКМЕТНИК

(13 год)
Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Якісні, відносні та присвійні прикметники. Повні і короткі форми прикметників. Ступені порівняння прикметників. Утворення вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників.

Прикметники твердої і м'якої груп, їх відмінювання.

Способи творення прикметників. Найчастіше вживані суфікси (практично).

Правопис прикметників

Правопис голосних у закінченнях прикметників (повторення).

Не з прикметниками.

Букви ь, е в суфіксах на означення пестливості та неповноти ознаки (-еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, юсіньк- , -уват-, -юват-).

Букви ь, е, о, и в прикметникових суфіксах -ськ-, -ев- (-єв-), -ов-(-йов-, -ьов-), -ин-, -ін-, -ичн-, а також у прикметниках на -зький, -цький.

Букви н та нн у прикметниках. Написання складних прикметників разом і через дефіс.

Написання прізвищ прикметникової форми.

Культура мовлення

Використання в мовленні прикметників-синоні-мів.

Використання в мовленні вищого і найвищо­го ступенів порівняння прикметників.

Міжпредметні зв'язки

Використання прикметників для точного опису предметів, явищ і подій (географія, історія, бота­ніка), епітет і метафора (література).

Учні повинні знати:

загальне значення прикметника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; основні способи творення прикметників;

вивчені орфографічні правила.

Учні повинні вміти:

розпізнавати прикметники, визначати їх форми в мовленні:

знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити і виправляти помилки на вивчені правила.

ЧИСЛІВНИК

(7 год)

Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Числівники кількісні (на означення цілих чисел, дробові і збірні) і порядкові. Числівники прості й складені.

Відмінювання кількісних числівників. Відмінювання порядкових числівників.

Правопис числівників

Буква ь на кінці числівників та перед закінченням у непрямих відмінках.

Роздільне написання складених числівників.

Написання разом порядкових числівників з –тисячний.

Культура мовлення

Правильне вживання форм непрямих відмінків кількісних числівників.

Правильне вживання числівників для позначення дат, часу (годин).

Міжпредметні зв'язки

Правильне використання форм числівників під час читання і усного пояснення прикладів і задач (математика); використання числівників у відпові­дях на уроці (географія, історія).

Учні повинні знати:

загальне значення числівника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;

вивчені орфографічні правила.

Учні повинні вміти:

розпізнавати числівники, визначати їх граматичні ознаки, правильно утворювати форми числівників і вживати їх у мовленні;

знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити і виправляти помилки на вивчені правила.
ЗАЙМЕННИК

(9 год)

Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Розряди займенників: особові, присвійні, вказівні та зворотний; питальні, заперечні та відносні; неозначені й означальні (ознайомлення). Творення заперечних та неозначених займенників. Відмінювання займенників.

Правопис займенників

Написання прийменників із займенниками окремо (повторення).

Н в особових займенниках 3-ї особи після прийменників.

Дефіс у неозначених займенниках.

Ні в заперечних займенниках.

Культура мовлення

Уживання займенників для зв'язку речень у тексті.

Правильне вживання особових займенників (відповідно до змісту попереднього речення).

Уживання займенників ви, вам у ввічливому значенні при звертанні до однієї особи. Написання цих займенників з великої букви у пошанному значенні.

Учні повинні знати:

загальне значення займенника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль, утворення неозначених і заперечних займенників;

вивчені орфографічні правила.

Учні повинні вміти:

розпізнавати займенники, визначати їх граматичні ознаки, правильно вживати займенники в мовленні;

знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допомогою орфографічних правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити і виправляти помилки на вивчені правила.

ДІЄСЛОВО

(20 год)

Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Особливі форми дієслова: дієприслівник, дієприкметник (загальне ознайомлення).

Неозначена форма (інфінітив) та особові форми.

Доконаний і недоконаний види дієслова.

Часи дієслова. Минулий час. Зміна дієслів у минулому часі. Теперішній час. Майбутній час. Відмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часу.

Дієслова І і II дієвідмін.

Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Творення дієслів умовного способу. Творення дієслів наказового способу.

Безособові дієслова.

Способи творення дієслів.

Правопис дієслів

Не з дієсловами (повторення).

Правопис -ться, -шся в кінці дієслів (повторення).

Букви е, и в особових закінченнях дієслів І і II дієвідмін (повторення).

Буква ь у дієсловах наказового способу.

Культура мовлення

Використання в мовленні дієслів-синонімів. Практичне засвоєння дієслівних словосполучень, у яких допускаються помилки у формі залежного слова. Вживання форм теперішнього і майбутнього часу замість минулого. Використання форм 2-ї особи однини в художньому мовленні і форми 3-ї особи множини в ділових висловлюваннях типу інструкції (у реченнях з одним головним членом). Правильне наголошування дієслів.

Практичне засвоєння особових форм дієслів з чергуванням кінцевого приголосного основи.

Уживання одних способів дієслів замість інших, уживання інфінітива в значенні різних способів.

Міжпредметні зв'язки

Метафора, уособлення (література).

Учні повинні знати:

загальне значення дієслова, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; способи дієслів, творення дієслів; вивчені орфографічні правила.

Учні повинні вміти:

розпізнавати дієслова, визначати їх граматичні ознаки, правильно вживати форми дієслів у мовленні;

знаходити вивчені орфограми і пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами; знаходити і виправляти помилки на вивчені правила.
ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ

(2 год)
КОМУНІКАТИВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

(24 год)

Відомості про мовлення

Повторення вивченого про спілкування і мовлення; види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання говоріння, письмо). Загальне уявлення про ситуацію спілкування та її складові: той, хто говорить (пише), адресат мовлення, тема та основна думка висловлювання, мета і місце спілкування (практично).

Повторення вивченого про текст. Структура тексту: зачин, основна частина, кінцівка.

Види зв'язку речень у тексті (практично). Основні джерела матеріалу для твору, прийоми добору матеріалу для твору і його систематизація (практично). Складний план готового тексту;

простий план власного висловлювання (практично).

Повторення відомостей про стилі мовлення. Поняття про офіційно-діловий стиль.

Повторення вивченого про типи мовлення. Особливості побудови опису приміщення і природи. Сполучення в одному тексті різних типів мовлення (розповіді й опису, розповіді з елементами роздуму).
Види робіт

Сприймання чужого мовлення:

Аудіювання (слухання-розуміння), читання текстів різних стилів типів і жанрів мовлення.

Відтворення готового тексту:

Виразне читання текстів різних типів, стилів, жанрів мовлення.

Перекази (за простим і складним планом). Докладний і вибірковий (усний і письмовий перекази) художніх текстів розповідного характеру з елементами опису приміщення та роздуму.

Докладний і вибірковий (усний) перекази текстів наукового стилю.

Створення власних висловлювань:

Діалог відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов'язаної з особистими враженнями, спостереженнями, життєвим досвідом учнів.

Твори (за простим планом). Усний і письмовий твір-опис та роздум на основі особистих вражень і за картиною.

Усний і письмовий твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень.

Усний і письмовий твір-оповідання на основі побаченого і за жанровою картиною. Замітка в газету типу роздуму про вчинки людей. Усна відповідь на уроках української мови та інших предметів на основі докладного і вибіркового переказу текстів наукового стилю (за таблицею, готовим планом); повідомлення на лінгвістичну тему (типу елементарного роздуму).

Ділові папери. План роботи. Оголошення.

Міжпредметні зв'язки

Інтер'єр і пейзаж у літературному творі, усна характеристика літературного героя; письмовий відгук про невеликий твір (література); переказ текстів наукового стилю (історія, природознавство); усні роздуми на математичні теми (математика); усний опис змісту та художніх засобів творів живопису, які зображують інтер'єр, пейзаж; усна розповідь за змістом жанрової картини про вчинки людей; теплі і холодні кольори; властивості, кольорове багатство довкілля (образотворче мистецтво).

Учні повинні вміти:

сприймаючи чуже мовлення:

уважно слухати інших людей (розповіді, лекції, повідомлення та ін.), швидко і вдумливо читати, осмислювати і запам'ятовувати почуте і прочитане; фіксувати в думках найважливіші змістові віхи; аналізувати структуру тексту, виділяти в ньому мікротеми, розуміти зміст висловлювань, виражений словами в підтексті, визначати композицію висловлювання залежно від його типу і стилю мовлення; складати простий план прослуханого і складний план прочитаного тексту;

відтворюючи готові тексти:

виразно читати тексти різних стилів, типів, жанрів мовлення з достатньою швидкістю, плавно, з гарною дикцією відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм;

переказувати почуте, прочитане за самостійно складеним простим і складним планами докладно, вибірково (усно і письмово);

створюючи власні висловлювання:

складати діалог певного обсягу відповідно до запропонованої ситуації спілкування, досягати комунікативної мети, висловлювати особисту позицію щодо обговорюваної теми, додержувати правил спілкування (не перебивати співрозмовника, заохочувати його висловити власну думку, зацікавлено і доброзичливо вислуховувати її, вміти висловити незгоду з позицією співрозмовника так, щоб не образити його); дотримуватися норм літературної мови;

складати усні та письмові твори (вказаних у програмі видів), ураховувати особливості ситуації спілкування, самостійно добирати для висловлювань матеріал на основі різних джерел, систематизувати його, складати простий план власного висловлювання; обирати відповідний до ситуації спілкування стиль мовлення (розмовний, науковий, художній, офіційно-діловий); уживати різні типи мовлення (в т. ч. опис приміщення і природи); складати план роботи, оголошення, добирати мовні засоби відповідно до задуму висловлювання і стилю мовлення; вдосконалювати написане;

додержувати основних правил спілкування.
КУЛЬТУРОЛОГІЧНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5 12 класи
Календарне планування для 8 класів складено відповідно до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Українська мова. 5 –...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим...
України від 16. 11. 2000 №1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”,...
О. Д. Єременко ВІДДІЛ ОСВІТИ ГОРОДИЩЕНСЬКОЇ
Рідна мова, 8 – 11 кл.: Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням української мови, ліцеїв та гімназій...
Видавництво
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою. Українська мова
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 7 11
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи економіки, 10 кл. Основи підприємницької діяльності
1. Асоціативно-образна мова (площина, об’єм) 8 год
Міністерством освіти і науки України за редакцією Е. Бєлкіної (Художньо-естетичний цикл. Програми для загальноосвітніх навчальних...
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка....
Вивчення географії у 2012-2013 навчальному році буде здійснюватись за збірниками програм
ПРОГРАМА ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ...

Привіт, друзі! Hello, Friends!
Планування складено відповідно до чинної програми, передбаченої Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України з предмета...
ПРОГРАМА для загальноосвітніх навчальних закладів Англійська мова

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка