|
|
Скачати 407.35 Kb.
|
|
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА Ашукин Н.С., Ашукина М.Г. Крылатые слова. Литературные цитаты. Образные выражения. – М.: Художественная литература, 1987. Батюк Н.О. Фразеологічний словник. – К.: Радянська школа, 1966. Душенко К.В. Больша книга афоризмов. – М.: Эксмо, 2003. Закувала зозуленька: Антологія української народної творчості. – К.: Веселка, 1989. Калашник В.С., Колоїз Ж.В. Словник фразеологічних антонімів української мови. – К.: Довіра, 2001. Коваль А., Коптілов В. 1000 крилатих виразів української літературної мови. – К.: Наукова думка, 1964. Коваль А., Коптілов В. Крилаті вислови в українській літературній мові. – К.: Вища школа, 1975. Кожуховська Л.П. Шкільний фразеологічний словник. – К.: Торба, 2001. Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Короткий словник перифраз / За ред. М.М. Пилинського. – К.: Радянська школа, 1985. Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Словник фразеологічних синонімів / За ред. В.О. Винника. – К.: Радянська школа, 1988. Корж Н.Г., Луцька Ф.Й. Із скарбниці античної мудрості. – К.: Вища школа, 1994. Крылатые латинские выражения / Автор-составитель Ю.С.Цыбульник. – М.: ООО “Издательство АСТ”; Харьков: Фолио, 2003. Народ скаже – як зав’яже: Українські народні прислів’я, приказки, загадки, скоромовки. – К.: Веселка, 1985. Нема приповідки без правди / Пословица не мимо молвится: Російські прислів’я та приказки з українськими відповідниками / Укладачка Н.Бєленькова. – К.: Дніпро, 1969. Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник. – К.: Радянська школа, 1991. Прислів’я та приказки / Упорядкування, передмова М.Дмитренка. – К.: Редакція часопису “Народознавство”, 2000. Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. – К.: Наукова думка, 1996. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови: У двох томах. – К.: Вища школа, 1984. Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологічний словник української мови. – К.: Освіта, 1998. Українська афористика: Х-ХХ ст. – К.: Видавничий центр “Просвіта”, 2001. Українська мова: Енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2000. Українські народні прислів’я та приказки / Упорядники В.Бобкова, І.Багмут, А.Багмут. – К.: Державне видавництво художньої літератури, 1963. Українські прислів’я, приказки та порівняння з літературних пам’яток / Упорядник М.М.Пазяк. – К.: Наукова думка, 2001. Фразеологічний словник української мови: У 2-х томах. – К.: Наукова думка, 1999. Українські народні прислів’я та приказки. – Харків: МОСТ-Торнадо, 2002. Ханкевич О. Мудрость древних. – Минск: Завигар, 1997. Грищенко А.П. та ін. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 1997. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. Мацько Л.І., Мацько О.І. Стилістика української мови. – К.: Вища школа, 2003. Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища школа, 2001. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – К.: Либідь, 1992. Пономарів О.Д. та ін. Сучасна українська мова. – К.: Либідь, 1997. Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова. – К.: Літера, 2000. Ющук І.П. Українська мова. – К.: Либідь, 2003. Бевзенко С.П. Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови. – К.: Вища школа, 1991. Білецький А. Про мову і мовознавство. – К.: АртЕК, 1997. Коваль А.П. Крилате слово. – К.: Радянська школа, 1983. Коваль А. Слово про слово. – К.: Радянська школа, 1986. Коваль А. Спочатку було Слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. – К.: Либідь, 2001. Кононенко В. Рідне слово. – К.: Богдана, 2001. Коптілов В. У світі крилатих слів. – К.: Веселка, 1968. Матвієнко А.М. Рідне слово. – К.: Всеукраїнське товариство “Просвіта”, 1994. Медведєв Ф.П. Українська фразеологія: Чому ми так говоримо. – Х.: Вища школа, 1977. Мокиенко В.М. В глубь поговорки. – М.: Просвещение, 1975. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К.: Наукова думка, 1973. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія. / За загальною редакцією І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1973. Сучасна українська літературна мова: Стилістика. / За загальною редакцією І.К.Білодіда. – К.: Наукова думка, 1973. Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. – К.: Радянська школа, 1988. Бондаренко Н. Фразеологія. 5 клас // Дивослово. – 2004. – №9. – С.15-20. Герасимчук В. Власні імена в українських фразеологізмах // Дивослово. – 2005. – №4. – С.43-47 Донченко Т.К. Організація навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови. – К.: Фундація імені О.Ольжича, 1995. Тесленко О. Фразеологія на уроках рідної мови як етнографічний фактор // Українська мова і література в школі. – 2003. – №6. – С.2-3. Тесленко О. Міжпредметні зв’язки як дидактична умова підвищення рівня знань учнів з фразеології // Дивослово. – 2000. – №1. – С.24-26. Ужченко В. Вивчення фразеології в середній школі. – К.: Радянська школа, 1990. Ужченко Т. Дидактичний матеріал з української мови. Лексика і фразеологія. – К.: Освіта, 1995. Чукіна В. Мовна картина світу українців (на матеріалі фразеологізмів) // Українська мова та література. – 2004. – №8. – С.3-8. СТОРІНКАМИ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО ПОСІБНИКА «Факультативний курс “Фразеологія української мови (11 клас)” Антономази у фразеологічному фонді української мови Структурна класифікація фразеологічних одиниць передбачає їх поділ на фразеологізми-слова, фразеологізми-словосполучення та фразеологізми-речення. Фразеологізми-слова (слова-символи) називають антономазами (від давньогрецьких слів анти – заміна, оніма – назва). Антономази виникають унаслідок антономазії – тропа, який являє собою заміну прямої назви особи іншою – з міфології, історії, літератури тощо, наприклад: Крез – багатій, Мафусаїл – довгожитель, Юда – зрадник, Наполеон – амбіційник і под. Утворення антономазів спирається на основу певних асоціацій метафоричного характеру, тобто подібності за певною ознакою. Антономази як лінгвістичне поняття порівняно нове в науці, їх почали пов’язувати з фразеологією не так давно, до недавнього часу їх розглядали в складі лексики літературної мови, нині ж виділяють в окрему групу структурно-компонентних фразеологічних одиниць. Головною підставою такого ототожнення антономазів із фразеологізмами є саме метафоричний характер постання цих одиниць, їхня співвідносність із фразеологізмами за особливостями значення та побутування, а також спільність їхньої джерельної бази. Вагомим критерієм такої кваліфікації слів-символів є також їх активна участь в утворенні великої кількості фразеологізмів інших структурних типів (наприклад: Аріадна – Аріаднина нитка, Геракл – подвиги Геракла, Пенелопа – Пенелопина вірність і под.). Від антономазів слід відрізняти слова, що постали внаслідок використання певної власної назви для називання поняття, яке має загальне значення, наприклад: болонья – назва тканини, що походить від назви міста в Італії, де її почали виготовляти; ампер – одиниця виміру сили струму, що походить від прізвища її винахідника, ватман – назва паперу особливого гатунку, що походить від прізвища його розробника, і под. Ці слова не мають образного значення, як антономази, тому не виконують відповідних стилістичних функцій у мовленні, а тільки суто номінативні, що й не дає підстав зараховувати їх до антономастичного фонду. Антономази, з огляду на потужний заряд образності, який вони мають, активно використовуються в мовленні, насамперед у художньому його стилі, для образного позначення певних об’єктів, для посилення експресії зображуваних персонажів і реалій. Джерельна база становлення та поповнення фонду антономазів української мови є, по суті, тією ж, що й для всіх одиниць фразеологічного фонду загалом. Проте, слід відзначити, незрівнянно більшу кількість фразеологізмів цього структурного різновиду складають одиниці книжного походження, тобто такі, що потрапили до мови з книжних стилів (художнього, наукового й ін.). За ознакою походження антономази можна поділити за такими групами:
Національний фонд антономазів поповнюється не тільки іноземними одиницями, але й українськими, наприклад: Перун, Лада, Святополк Окаянний, Калитка, Пузир тощо. Антономази на українському мовному ґрунті утворюються з тих самих джерел, що й у світовій фразеології (національна міфологія, історія, література та ін.). Вправа №1 (“Хто є хто”) Установіть відповідність між антономазами та їхніми значеннями. З п’ятьма антономазами (на вибір) складіть речення. Антономази: Кармен, Кассандра, Торквемада, Манілов, Вашингтон, Квіслінг, Мойсей, Нарцис, Нефертиті, Леді Макбет. Значення: пристрасна, вольова, рішуча жінка; людина, пророцтвам і порадам якої ніхто не вірить; жорстокий убивця, рафінований кат, фанатик, який винищує людей із садистичною насолодою в ім’я ідеї, якій служить; пустий мрійник, бездіяльний фантазер, солодкаво-ввічливий балакун; правитель, що орієнтується на демократичні цінності, намагається утвердити верховенство закону; зрадник рідного народу, запроданець, колаборант; величний, мудрий вождь, досвідчений і цілеспрямований провідник народу; самозакохана, егоїстична людина; витончена, надзвичайно красива, екзотично вродлива жінка; жорстока, хижа, владолюбна жінка, що підштовхує, надихає інших на злочини. Вправа №2 (“Установіть відповідність”) Установіть якнайточнішу відповідність між антономазом та значенням, яке він виражає. Дайте характеристику наведеним одиницям відповідно до стилістичних особливостей їх уживання. Антономази: Соломон, Сізіф, Бєліков, Мюнхгаузен, Ксантиппа, Аеліта, Хам, Гамлет, Чингізхан, Ікар, Юда, Авраам, Герострат, Гуллівер, Лисенко, Муцій Сцевола, Марія Магдалина, Сарданапал, Тартарен, Зоїл. Значення: мудра, досвідчена людина, рішення якої завжди виважені, продумані; людина, яка тяжко працює, але її праця не має результатів; людина, яка хворобливо боїться всього нового, будь-яких змін, патологічний консерватор; фантазер, вигадник, брехун; сувора, лайлива дружина, яка тримає чоловіка у страху й цілковитій покорі; таємнича, загадкова жінка; груба, невихована людина; людина, яка через сумніви неприпустимо довго приймає рішення; жорстокий, лютий правитель, який будує свою владу на страху, пригніченні, фізичних розправах, мрійник, що задля досягнення своєї мрії йде на будь-які жертви; людина, що беззавітно служить комусь або чомусь і жертвує заради цього всім; марнославець; людина, що має хворобливий потяг до слави і йде заради цього на будь-який злочин; людина, яка має високий зріст або вивищується над іншими завдяки своїм особистим якостям; псевдонауковець, що висновує безглузді, ненаукові теорії; герой, що здатен пожертвувати всім, піти на муки заради батьківщини; людина, яка щиро кається у чомусь; деспотичний, жорстокий правитель, який відзначається використанням негуманних, нелюдяних форм влади; великий брехун, неймовірний базіка, нечуваний хвалько; заздрісна людина, що несправедливо, грубо й дуже в’їдливо критикує інших; зрадник і лицемір. Вправа №3 (“Відгадайте за підказкою”) За наведеними підказками визначте зашифрований антономаз.
2. Єремія.
|
| Програма курсу за вибором «Рідний край» для учнів 8 9 класів загальноосвітніх... Програма курсу за вибором «Рідний край» розрахована на учнів 8 – 9 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Вона є логічним доповненням... |
Програма факультативного курсу «Українознавство» призначена для вивчення... Проблема пробудження національної свідомості вимагає особливого патріотизму як від учителя, так і від школяра. Реалізації такої важливої... |
| Програма факультативного курсу «Вступ до філософії» авт. Степанова Н. М. 9 Програма для загальноосвітніх навчальних закладів "Історія філософії" авт. Огневюк В. О. та ін |
Уроку Анотація. Урок української мови у 10 класі «Прислівник як частина мови» відповідає чинній програмі з української мови для профільного... |
| Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту... |
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класи Програма з української літератури для 5—9 класів загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до Державного стандарту... |
| Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Програма розроблена відповідно до Державних стандартів освітньої галузі “Технології” і базового навчального плану загальноосвітніх... |
Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів Програма розрахована на вивчення інформатики 9 класі основної школи в обсязі 1 година на тиждень. Автори виходили з припущення, що... |
| Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів Програма розрахована на вивчення інформатики 9 класі основної школи в обсязі 1 година на тиждень. Автори виходили з припущення, що... |
З української літератури для 8 класу Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням української літератури. 8-9 класи / Програму підготували... |