|
|
Скачати 1.29 Mb.
|
|
Тема, ідея, жанр, конфлікт, сценарний хід - найважливіші компоненти задуму. Але не менш важливими є і такі засоби, як слово, музика, витвір мистецтва тощо. Другий етап розробки задуму закінчується складанням сценарного плану. Що так сценарний план масового театралізованого заходу кожний з фахівців-теоретиків розуміє по-різному. Загальноприйнятої думки з цього приводу, на жаль, не існує. Тому у різних авторів можна зустріти не лише різні формулювання, але й методики розробки сценарного плану. Методика, що пропонується нижче, розроблена викладачами кафедри мистецтвознавства Харківської державної академії культури. Під час створення сценарного плану суттєву допомогу сценаристові може надати так звана схема сценарного плану, яку інколи називають сценарною розробкою. Ця схема уявляє з себе перелік питань, на які сценаристові треба дати письмові відповіді. Саме сума цих відповідей і складається сценарний план. Деяка частина відповідей матиме умовний характер, тобто може змінюватись під час роботи над сценарієм. До схеми сценарного плану входять чотирнадцять питань:
Сценарний план допомагає цілеспрямовано працювати над сценарієм, він виключає навіть незначний відхід від теми і дає загальне уявлення про структуру усього дійства. ІІІ етап – кінцеве оформлення задуму. Уточнення і збагачення задуму сценарію закінчується тільки тоді, коли поставлена остання крапка Відбір і опрацювання документального і художнього матеріалів Збирання сценарного матеріалу. Для створення кожного сценарію масового театралізованого видовища автор збирає найрізноманітнішій матеріал – документальний та художній, літературний та образотворчий, звуковий та музичний тощо. Саме через його барвистість матеріал майбутнього сценарію, а згодом і драматургічне першоджерело видовища, одержують яскраво визначений синкретичний характер. Що ж саме збирає до своєї творчої лабораторії сценарист, з чого складається отой самий сценарний матеріал? а) сценарний матеріал найчастіше складається з таких дуже поширених елементів: прозових та віршованих творів різних жанрів та тематичних напрямків одного або різних авторів, цілком та у фрагментах; музичних творів різних жанрів та напрямків, одного або різних авторів, цілком та у фрагментах; документальних текстів будь-якої спрямованості, цілком та у фрагментах; репродукцій творів образотворчого мистецтва або фотографій різних жанрів та тематичних напрямків одного або різних авторів, цілком та у фрагментах; кіноматеріалів, переважно фрагментів художніх, документальних та науково-популярних фільмів одного або різних авторів, різних жанрів та напрямків; концертних номерів різних жанрів та тематичних напрямків, одного або різних виконавців, цілком та у фрагментах; пам’яток матеріальної культури минулого та сучасності або їх зображення у будь-якій техніці; сценічного світла та звуку всіх можливих варіантів. Iснує, безумовно, ще велика кількість найрізноманітніших варіантів сценарного матеріалу, вище наведено лише найпоширеніші приклади. Перелік варіантів сценарних матеріалів, що використовується сценаристами під час створення драматургії масових театралізованих видовищ, можна продовжувати і продовжувати; б) джерела одержання сценарного матеріалу, без якого сценарій написати не можна, взагалі перелічити важко, бо інколи вони можуть бути вкрай несподіваними. Необхідний авторові матеріал можна одержати де завгодно, але найпопулярнішими джерелами є такі: літературні твори, твори багатьох інших видів мистецтв, всі існуючі різновиди засобів масової інформації, тобто газети, часописи, передачі радіо та телебачення, кіномистецтво, театр, музеї та архіви, сьогодні вже Інтернет, але найважливішим життєвим джерелом одержання необхідної інформації є спілкування з безпосередніми учасниками подій, про які буде розповідатися в сценарії, їх спогади, запропоновані ними документи, листи, фотографії тощо; в) як збирають сценарний матеріал. Існує чимало варіантів збору сценарного матеріалу та методичних рекомендацій з цього питання. Спробуємо назвати найвідоміші методики збирання та нотування потрібних сценаристові одиниць інформації. Щодо назв цих методичних засобів, то вони носять умовний характер. 1. Засіб паперово-випадковий. 2. Засіб зошитово-блокнотний. 3. Засіб графіково-табличний. 4. Засіб картковий або картотечний. Згідно методики використання цього пристосування сценаристові треба підготувати деяку кількість паперових карток, бажано розміром з усім добре відому бібліографічну картку. Їх можна нарізати з паперу будь-якої якості, навіть вже використаного з одного боку. А потім, маючи у кишені, сумці або у портфелі невеличку картонну коробочку з цими картками, можна спокійно збирати потрібний матеріал. Найголовніша умова використання цього засобу полягає у тому, що на кожну картку записується лише один факт, одне прізвище, одна дата або бібліографічні відомості про одне видання, взагалі запис робиться про щось одне. Тоді всі записи на картках, які сценарист робить зовсім не в потрібній йому послідовності, можна якось перекласти, перетасувати, розташувати у послідовності, яка уявляється авторові зручнішою. А якщо на карточці будуть зафіксовані, скажімо, дві одиниці інформації замість однієї, то знайти їм необхідну послідовність буде важче чи зовсім неможливо, бо таку картку вже треба буде різати навпіл. Маючи якусь кількість вірно заповнених карток, їх можна розкласти як треба авторові, а зміст цих карток у сумі складає умовну схему майбутнього сценарію; д) вивчення зібраного сценарного матеріалу. Та ось весь сценарний матеріал зібраний. Що далі? Далі заповнені картки розкладають згідно тематиці окремих епізодів майбутнього сценарію, а це можна зробити лише коли сценарист ретельно вивчить весь зібраний матеріал. Саме у процесі вивчення матеріалу виникає в автора остаточне бачення структури та художньо-образної концепції майбутнього сценарію. Це вкрай необхідний етап роботи драматурга, під час якої загальне уявлення про ще нестворений сценарій перетворюється у остаточний варіант сценарного плану; е) скільки сценарного матеріалу потрібно? Сценаристові слід обов’язково пам’ятати, що зібраний ним матеріал повинен містити цікаву, важливу інформацію. Але скільки ж її потрібно? Що таке багато інформації, а що таке мало інформації? Що головніше: кількість знайденого матеріалу чи його якість, можливість його використання у сценарії? На ці питання дуже важко відповісти, бо важливе і те, і інше. Якщо інформації багато, то слід чекати зниження активності сприйняття глядачами усього видовища, їх стомлення та, як результат – їх байдужості до того, про що йдеться. Тому перевантаження сценарію – це наслідок або непрофесійності сценариста, або результат наївного бажання вмістити в один-єдиний сценарій все, що знає і вміє автор. В цих випадках сценарний матеріал, якого було б достатньо для кількох сценаріїв, силоміць вштовхується в один – і він втрачає все: структуру, форму, зміст. Ненабагато краще, якщо зібраного матеріалу мало. Це викликає появу в сценарії загальних місць, звертання до загальновідомої інформації, яка вже нікого не цікавить, використання багатослівного коментарю. Цінність сценарного матеріалу складається з багатьох чинників – перш за все враховується не кількість інформаційного матеріалу, а ступінь його оригінальності, його попередня використаність. Недостатня інформація, відсутність потрібної кількості матеріалу викликає негативну глядацьку реакцію; є) який сценарний матеріал потрібен сценаристові? Сценарний матеріал, в якому є нова інформація, треба використовувати дуже обережно, поступово, не весь одразу. Треба також пам’ятати, що відеоінформація сприймається і запам’ятовується глядачами краще ніж аудіо інформація, тому нею не слід зловживати; ж) особливості роботи сценариста з документальним матеріалом. Обробляючи документальний матеріал майбутнього сценарію, автор повинен приділяти найбільшу увагу тим фактам, які мають безпосереднє відношення до глядацької аудиторії та до сценарного задуму. Шукаючи чітку послідовність документального матеріалу, треба мати на увазі, що майже кожен документ має декілька значень, з яких сценарист вибирає найдоцільніше, найпотрібніше, пам’ятаючи, що зміст кожного факту залежить від того контексту, в якому він знаходиться. Документальний матеріал лише виграє від неочікуваної форми показу, оригінальної трактовки. Сценарний матеріал слід збирати з деяким запасом, його повинно бути трохи більше, ніж потрібно, щоб дати авторові змогу вибору та драматургічного маневру. І в той же час одним з найважливіших факторів професійності сценариста вважається вміння автора відмовитись від деякої частини накопиченого, навіть вже обробленого матеріалу та окремих фрагментів вже готового сценарію заради більшої компактності та якісності сценарію. Остаточний розподіл матеріалу у структурі вже готового сценарію повинен робитись за такою вже відомою схемою: найцікавіший, найяскравіший матеріал не треба використовувати одразу, на початку сценарію, його треба приберегти для заключної частини. Засоби ідейно-емоційного впливу Можливості колективного сприймання, своєї черги, вимагають найбільш раціонального використання засобів ідейно-емоційного впливу, до яких у сценарії масової вистави належить живе слово, музика, кіно тощо. Зупинимося на можливостях використання кожного з них окремо. Живе слово. У театралізованих дійствах слово залишається важливим засобом впливу. Воно створює атмосферу спілкування між сценічним майданчиком і аудиторією, слово виступаючого несе конкретний матеріал. Через виступи учасників часто проходить лінія розвитку дії. Проте, слово в сценарії масового дійства важливий, але не головний, а рівноправний, рівноцінний елемент. Тому зловживати словом не слід. На практиці помічено, що в масовій аудиторії краще звучить і легше запам’ятовується поетичне слово, звідси ми й маємо практично в кожному сценарії два види текстів: віршований і прозовий. Необхідною умовою роботи сценариста зі словом є його попередня підготовка, яка складається з попередньої роботи зі словом (відбір найяскравішого матеріалу для сценарію) та емоційної підготовки (наданню слова передує художній номер, який тематично немов би готує вихід героя чи героїні). Поширеним видом використання слова у сценарії є текст ведучого. Важливим засобом виразності є інсценізації, фрагменти спектаклів, кінофільмів. Вони впливають силою художніх образів, дозволяють передати історичну обстановку, перенести учасників з одного місця в інше тощо. Засоби мистецтва, використані в масовому дійстві, емоційно налаштовують його учасників, підсилюють вплив подій, що відбуваються на майданчику, передають почуття дійових осіб і розвивають дію. Дуже велика і роль музики в сценарії масового дійства. Визначають такі основні її функції у сценарії театралізованого дійства: сюжетну, емоційну, ілюстративну, допоміжну. Сюжетна музика грає особливу роль і може бути стрижнем сюжету масового дійства (віночок пісень). Емоційна функція музики є однією з головних у масових заходах. Зазвичай така музика висловлює найбільш яскраві почуття – торжество чи скорботу і ніби «договорює» дію, завершуючи її емоційним виплеском. Ілюстративна функція музики у святі виражається у використанні різноманітних музичних творів і фрагментів, які підкреслюють тему. Вона використовується в різних компонентах свята – вогниках, конкурсах, тематичних концертах тощо. Допоміжна функція музики також необхідна в організації масового дійства. Вона виявляється у подачі різноманітних музичних сигналів до початку або продовження дії тощо. У комплексі засобів ідейно-емоційного впливу значна роль належить також декоративно-художньому оформленню. Перед художньо-декоративним оформленням ставиться двоєдине завдання: висловити ідейно-тематичну основу дійства, сучасне світорозуміння та створити незвичайний, по-справжньому яскравий колорит. Воно повинне створювати яскраве убрання території, на якій проводиться торжество, і художньо оформити людські маси (колони, карнавали, видовища, гуляння тощо). Важливим елементом художньо-декоративного оформлення є і колір свята. Адже сукупність святкового вбрання накладає невидимий відбиток на настрій людини, пробуджує почуття, емоції, викликає пені асоціації. Чимала роль у створенні художньо-декоративного оформлення належить електричній ілюмінації. Іноді вона може становити основу оформлення. Багатство світлової палітри у сукупності зі звуком може стати основою світлозвукових вистав. Світло і звук значно розширюють можливості образного рішення дійства. Чітке та логічне поєднання у сценарії засобів ідейно-емоційного впливу створює не лише можливість цілісного дійства, а й задовольняє потребу присутніх в одержанні того чи іншого виду значущої інформації, а також уможливлює задоволення естетичних потреб завдяки театралізації. ТЕМА ЛЕКЦІЇ 8: АКТИВІЗАЦІЯ УЧАСНИКІВ СВЯТА ЯК ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС
Значення документалістики та «місцевих фактів» в активізації уваги та пробудження інтересу в учасників театралізованого дійства. Театралізація в сценарії театралізованого дійства Театралізовані свята та обряди – це багатогранне суспільне явище, яке відображає життя окремої людини і суспільства в цілому. Усі масові свята і театралізовані вистави розвиваються в кількох напрямках: відзначення визначних історичних подій; відзначення традиційних дат народного календаря; ознаменування дат і поточних свят професійного календаря; художнє оформлення значимих для тієї чи іншої групи людей поточних подій. Виявляється ж таке відзначення в різних формах святкування: свята, карнавали, гуляння, процесії, театралізовані вистави і концерти, презентації, шоу-програми тощо. Усе це, звичайно не може не диктувати своїх вимог і до драматургії, і до режисури масових форм. Тому серед їх специфічних особливостей є, передусім, звернення до події, яка викликала появу того чи іншого мистецького заходу, тобто звернення до фактів та документів, без яких немислиме художнє рішення. У драматургії театралізованих форм роботи, де існує більш-менш стабільна аудиторія (село, підприємство, навчальний заклад), найбільш ефективно на присутніх впливають так звані місцеві факти. Відомо, що в селі всі знають один одного, і коли називають імена загиблих під час війни односельців, зачитують їх листи з фронту, і ці факти входять до театралізованої композиції, реакція глядачів у емоційному плані примножується, викликає додаткові асоціації. Багато авторів погоджуються із значенням використання факту в драматургії театралізованого дійства, але сам по собі факт – ще не забезпечує успіх дійства, тут необхідна художня обробка реального факту, художнє осмислення події, тобто – театралізація як засіб організації колективного та емоційного дозвілля людей, вона є невід’ємним елементом будь-якої театралізованої вистави чи дійства. |
| Конспект лекцій У двох частинах Частина 2 Суми Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни «Банківський менеджмент» |
Конспект лекцій Частина II Суми Стратегічний маркетинг : конспект лекцій / укладачі: В. В. Божкова, Ю. М. Мельник, Л. Ю. Сагер. – Суми : Сумський державний університет,... |
| Курс лекцій Київ 2006 Київський Національний Університет культури і мистецтв Безклубенко Сергій Данилович. Основи філософських знань. Курс лекцій для слухачів Академії пепрукарського мистецтва та студентів... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання Проектний аналіз : конспект лекцій / укладачі: О. І. Карпіщенко, О. О. Карпіщенко. – Суми : Сумський державний університет, 2012.... |
| Курс лекцій СУМИ 2003 МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ... Курс лекцій спрямований на надання студентам допомоги по вивченню навчального курсу з „Торгового права” та розрахований на студентів... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ Ч – 46 Чередник Г. Ю. Конспект лекцій з курсу «Соціальна психологія» [Текст] / Г. Ю. Чередник, О. О. Лоза. – Д.: РВВ ДНУ, 2009. –... |
| КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ЧАСТИНА 2 ПЛАНОВІ ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ Лісевич М. П., Ільків Є. Ю Геодезія. Планові геодезичні мережі.: Конспект лекцій.Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. 131с |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ» Конспект лекцій з курсу «Психологія» (для студентів 2 курсу денної форми навчання спец.: 092100 – «Промислове та цивільне будівництво»,... |
| Конспект лекцій з дисципліни “ Історія України ” Друкується за рекомендацією... У конспекті лекцій висвітлено історію України від найдавніших часів до сьогодення. На основі джерел та аналізу історіографії авторським... |
Реферат Активізація розумової діяльності учнів на уроках хімії методом... ... |