Тема: Михайло Старицький. Життя і творчість. Багатогранність діяльності. Історико – романтична повість «Облога Буші». Мета

Тема: Михайло Старицький. Життя і творчість. Багатогранність діяльності. Історико – романтична повість «Облога Буші». Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю письменника, розкрити багатогранність його спадщини, допомогти усвідомити ідейно – художній зміст, проблематику та формувати інформаційну компетентність; виховувати почуття патріотизму, власної відповідальності за долю Батьківщини; пошану до героїчного минулого народу. Обладнання: портрет письменника, видання творів, ілюстрації до біографії, мультимедійна презентація. Тип уроку: урок – дослідження за проектною технологією. Перебіг уроку: …Як не хочеш іти в світові наймити, а в житті цьому вищої прагнеш мети, поспіши до Буші, на коліна упадь і святої землі поцілуй кожну п’ядь.. Валентина Сторожук Організаційний момент. Мотивація навчальної діяльності школярів. Слово вчителя. …Співай, ридай і будь готовий Замість лаврового – терновий Вінець узяти на чоло… Так за Шевченком, Лесею Українкою та іншими українськими діячами писав Михайло Старицький. Із постаттю цієї талановитої, самовідданої і цілеспрямованої людини ми й познайомимось сьогодні на уроці. Повідомлення теми та мотивація завдань. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу. Хто ж він такий, Михайло Старицький ? Творча група «Біографів» презентує нам свої дослідження. Творча група №1 «Біографи» Об’єктом нашого дослідження є життєвий та творчий шлях митця. Ми розглянули такі питання: 1.Дитинство письменника. 2.Роки навчання і трудова діяльність. Перегляд та коментар мультимедійного проекту. Учитель. Михайло Старицький – багатогранна особистість, поет, драматург, прозаїк,перекладач, видавець, актор, режисер, організатор українського професійного театру. Він належний до однієї з уславлених українських родин – Старицьких – Лисенків, що своєю подвижницькою працею сприяла розвиткові культурного руху останньої третини XIX – початку ХХ століття, плеканню цілого літературного покоління. Творча група «Літературознавці» презентує свої дослідження. Творча група №2 «Літературознавці» Об’єктом нашого дослідження є ознайомлення з багатогранністю творчої спадщини Михайла Старицького. Ми розглянули такі питання: Переклади та переспіви творів. Лірика. Драматургія. Проза. Перегляд та коментар мультимедійного проекту. Учень. Поетичну творчість Михайло Старицький розпочав перекладами та переспівами російських і зарубіжних поетів. Він перекладав твори Крилова, О. Пушкіна, Байрона, Гете та інших поетів. Його переклади були значним кроком уперед у порівнянні з попередниками. Перекладам Старицький надавав великого значення. Вони мали розширити можливості української мови, піднести її культуру, збагатити лексично. Переклади та переспіви творів Й.Гете Й.Гейне Ч.Байрон В.Шекспір А.Міцкевич І.Крилов М.Лермонтов В.Гюго О.Пушкін М.Красилов словацький та сербський фольклор. Спой мне песню, как синица Заспівай мені про волю , Тихо за морем жила; Що вже мохом поросла; Спой мне песню, как девица Що тепер, немов дитина, За водой поутру шла. В сповиточку спать лягла. О.Пушкін М.Старицький 2-й учень. Як поет М. Старицький насамперед лірик. Його ліричні твори мають агітаційний характер, у них поет ставить і в міру своїх можливостей розв’язує актуальні проблеми життя, закликаючи прогресивну українську інтелігенцію не тільки словом, але й щоденною працею вірно служити своєму народові. Основні мотиви лірики М.Старицького 3-й учень. Як драматург М.Старицький зростав на прогресивних традиціях української, російської та зарубіжної драматургії. Особливо велике значення для нього мала драматична спадщина І.Котляревського, Т.Шевченка, О.Гоголя, О.Островського, В.Шекспіра і Ф.Шіллера. Саме завдяки Старицькому в 1883 році з’являється перша українська театральна трупа, де працювали М.Кропивницький, І.Карпенко-Карий, П.Саксаганський, М.Садовський, М.Заньковецька. Тематика драматичних творів Учень. Значне місце у спадщині М.Старицького належить художній прозі. Теми для творів автор брав із життя українського народу. Як прозаїк М.Старицький писав на історичні теми, відтворював найважливіші періоди героїчного минулого своєї батьківщини. З-під його пера вийшли романи: «Останні орли», «Руїна», «Розбійник Кармелюк», «Богдан Хмельницький», «Молодість Мазепи». Повісті: «Облога Буші», «Розсудили», «Верба», «Безбатченко». Оповідання: «Понизив», «Лихо», «Орися», «Буланко». Учитель. Провідною темою у прозі М.Старицького залишається історична. Національна пам’ять, національна самосвідомість, багатостраждальна доля України – саме ці питання турбують прозаїка. Повість «Облога Буші» - один із творів антимілітаристського спрямування. Прочитайте, що означає слово антимілітаризм. Антимілітаризм – широкий міжнародний рух проти політики мілітаризму, гонитви озброєнь, підготовки і розв’язання імперіалістами загарбницьких та грабіжницьких воєн. Війна і мир. Якими кривавими дорогами історії довелося пройти нашим пращурам. Старицький уславив тих, хто стояв за землю, за віру, за волю. Своїм твором він заперечує війну, як шлях помсти й крові. Змушує нас, прийдешніх, не допустити війни. ( Зачитати епіграф ) Творча група «Історики» презентують свої дослідження. Творча група №3 «Історики» Учень . Об’єктом нашого дослідження є історична основа повісті. Перегляд та коментар мультимедійного проекту. Учитель. Облога Буші, облога Буші, Це для кожного з нас – оборона душі, Це видіння про те, що на кругах століть, В іскрах славних легенд Україна стоїть. Михайло Каменюк Учитель. Творча група «Дослідники» презентує свої дослідження. Творча група№4 «Дослідники» Учень. Об’єктом нашого дослідження є історія написання твору. М.Старицький мандрував селами, знайомився з людьми, з усною поетичною творчістю. Бував і в містечку Буші, бачив руїни фортеці. Під враженням побаченого і почутого про трагедію, яка там сталася, почав працювати над повістю «Облога Буші», яку написав у 1891 році. Це був його перший історичний твір. Спочатку твір було написано російською мовою «Осада Буши» і опубліковано в газеті «Московский листок».Згодом (1894-1895 р.) в українському перекладі автора повість під назвою «Облога Буші» друкувалася у львівському журналі «Зоря». Актуалізація опорних знань учнів . Бесіда за запитаннями. Коли відбуваються події повісті М.Старицького «Облога Буші ?» (Восени 1654 року.) Хто раніше володів замком «Орлине гніздо» в Буші? (Рід польських шляхтичів Чарнецьких .) Від кого обороняли Бушу і чому? (Від поляків, які хотіли повернути свої володіння і помститися.) Хто керував обороною Буші? (Сотник Завісний.) 5. Кому доручили очолювати оборону замку? (Дочці сотника Завісного Орисі.) 6. Знайдіть і зачитайте опис містечка й фортеці Буші «Орлине гніздо», яке колись належало магнатові Чарнецькому. 7. Хто такий Антось Корецький? Ким він був для Орисі? (Названий брат Орисі, якого батько ще малим знайшов напівживого, врятував, виростив і виховав доброго козака.Орися його дуже кохає, але після того, як Корецький перейшов на бік шляхти, Орися, тяжко страждаючи, викинула його з думок.) 8. Як козаки зустріли поляків? (Козаки відкрили такий вогонь, що атака захлинулася. Загинуло безліч нападаючих. Потоцький аж синів з люті й наказав будь-що до вечора здобути фортецю. 9. Яку таємницю розповів отець Василь Орисі? (Що під церквою пороховий погріб і дав ключі від дверей.) 9. Де і при яких обставинах зустрілися Антось із Орисею? (Антось приїхав парламантером . Орися сказала, що ніяких перемовин не буде і наказала вистрілити, але ядро не попало. Пар- ламентери послали стрілу із запискою, де говорилося про те,що їх відпустять живими, якщо здадуться й полишать зброю та замок. Корецький зробив приписку для Орисі – він просив останнього побачення, бо не хотів гинути непрощеним . Орися порадилася з народом і вирішили не здаватися. Наказала впустити одного Коре- цького.Антось запропонував Орисі втекти разом. Без Орисі йому життя немиле, а загибель разом із нею – щастя. Дівчина дає йому ключ від льоху і просить прийти туди за її умовним сигналом. 9. Як чинили козаки, потрапивши в безвихідь, в оточення ворогів ? ( Убивали одне одного ) 10. Чим закінчується твір ? Зачитайте, будь ласка . (Орися підриває фортецю із собою, коханим, захисниками та ворогами). Учитель. Дослідники вважають М.Старицького зачинателем історико – пригодницького жанру. Заповнивши таблицю, доведіть, що цей твір історико – романтична повість. Учитель. Невеликий обсяг не завадив авторові порушити багато проблем, загалом характерних для всієї прози письменника. А які ж саме проблеми автор порушує у повісті ? Патріотизм, служіння Вітчизні і зрада. Самопожертва. Кохання. Життя і смерть. Засудження братовбивчої війни. Учитель. Остання проблема дуже важлива. З поняттям антимілітаризм ви познайомилися. То у чому ж антимілітаристське спрямування повісті? Учні. Детально виписані батальні сцени, змальовано, як молоді, дужі люди гинуть, страждають і мучаться, як руйнуються сім’ї, нехтуються почуття. Показано безглуздя війни, її антигуманну сутність, пов’язану з людськими вадами, аморальністю. Автор наполягає на тому, що війна з боку загарбників несправедлива, люди змушені захищати рідну оселю, своїх близьких. Учитель. Діти, на цьому наша робота ще не закінчена. Над твором ви ще попрацюєте вдома. Домашнє завдання: дати цитатну характеристику героям: I група – Михайло Завісний II група - Орися III група - Антось IV група – Стефан Потоцький Плинуть тихо води старої Мурахви і малої Бушанки, розповідаючи легенди про давню історію цього подільського поселення, про історію його мешканців. Каміння бушанських скель задумливо зустрічає кожного перехожого. Про що воно думає? Що хоче розповісти? По широких яругах, понад річками гуляє вітер, здуваючи з доріг нашого життя порохи минувшини. Вітер шепоче: « Життя продовжується... Продовжується історія... Бережіть її... Вивчайте... І ви будете щасливою Людиною...» Оцінювання.

Схожі: