|
|
Скачати 0.61 Mb.
|
Тема. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848 –1849 рр. в Австрійській імперії
ХІД УРОКУ
Бесіда за запитаннями
ІІІ . Мотивація навчальної діяльності У ч и т е л ь. Революційна хвиля охопила країни Європи, народи яких повстали проти монархічної влади і вимагали демократичних перетворень, проголошення рівноправності і демократичних свобод. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії передбачав відродження української державності. Ця революція увійшла в історію під назвою «весна народів». ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Питання про революційні події в Галичині вивчається шляхом поєднання розповіді вчителя та одночасного складання хронологічного ланцюжка історичних подій після опрацювання історичних джерел. Робота в малих групах Працюючи над складанням хронологічного ланцюжка, учитель одночасно організовує роботу учнів з історичними джерелами. Ці завдання можна виконати в малих групах. 1-а група працює на початку уроку, коли йдеться про цілі, які ставили перед собою українці, беручи участь в революції. Учні опрацьовують уривок з книги О. Субтельного «Україна: історія». Із праці О. Субтельного «Україна: історія» «Перед українцями у 1848 р. стояло два першочергових і тісно переплетених питання. Одне за своєю суттю було соціально-економічним і торкалося традиційної проблеми селянства, зокрема нестерпно тяжких феодальних повинностей. Інше пов’язувалося з новою концепцією національної незалежності, і в тому числі зі співіснуванням в одній провінції двох народів — поляків та українців, котрі до недавнього часу вважали себе просто селянством чи шляхтою, греко- чи римо-католиками, а тепер починали визначати себе за окремі етнокультурні спільності, або нації, з різними національними прагненнями». Завдання
2-я група досліджує питання про утворення Головної руської ради для визначення її завдань. Учні опрацьовують текст «Першої відозви Головної Руської Ради від 10 травня 1848 року». Завдання
Складання історичного портрету Лук'я́н Кобили́ця (1812 - 1851) — ватажок народних повстань 1843–1844 і 1848–1849 років на Путильщині (Буковина), депутат австрійського парламенту (1848). Керовані ним жителі 22 буковинських сіл захопили ліси й пасовиська, відмовилися від повинностей, вигнали чиновників і встановили самоуправління. Народився 1812 року в сім'ї селянина-кріпака в селі Путила-Сторонець. 1839 року був обраний селянами уповноваженим, якому доручалося відстоювати громадські інтереси. Проте звернення його та інших уповноважених у державні установи залишалися без наслідків. У 1843–1844 роках очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами, зажадали переведення їх на становище державних селян. У березні 1844 року повстання було придушено за допомогою урядових військ, а Кобилицю заарештовано і ув'язнено. Під час Революції 1848–1849 років в Австрійській імперії селяни Буковини обрали його депутатом парламенту. В австрійському парламенті виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу. В листопаді 1848 року на багатолюдних зборах у Вижниці закликав селян до повстання. Селянські виступи під його керівництвом тривали до літа 1849. У квітні 1851 був заарештований у Жаб'єму. Після катувань в ув'язненні він тяжко захворів. Його вислали до міста Ґура-Гумора (тепер Ґура-Гуморулуй, Румунія), де він і помер. Високу оцінку його діяльності дав Іван Франко. Він показав, що Лук'я́н Кобили́ця був дуже розумною і хитрою людиною, тому завжди знаходив справедливе покарання. V. Узагальнення та систематизація знань Чому українці Галичини були покликані до самостійності? Відповідь обґрунтуйте. VІ. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 2. Скласти історичний портрет Лук’яна Кобилиці. Дата: 30.11 Урок № 22 Клас: 9 Тема. Освіта та науки України в першій половині ХІХ ст. Мета: охарактеризувати особливості розвитку української культури в кінці XVIII — першій половині ХІХ ст., а також з’ясувати основні досягнення українців у галузі освіти та науки в даний період; розвивати в учнів уміння працювати з документами, таблицями, аналізувати історичний матеріал, виділяти головне й другорядне, робити висновки, складати порівняльну характеристику та зіставляти інформацію з різних історичних джерел; виховувати в учнів естетичні смаки й уподобання, вчити їх культури спілкування. Обладнання: підручник. Тип уроку: вивчення нового матеріалу ХІД УРОКУ
Евристична бесіда 1. Яку політику провадили Російський та Австрійський уряд на українських землях? Як вона могла вплинути на культурний розвиток в Україні?
Головним явищем історичного процесу в Україні в першій половині ХІХ ст. було українське національне відродження. І перш за все великий вплив воно мало на розвиток української культури: мовознавства, історичної науки, етнографії, літератури, науки, освіти, мистецтва. Але розвиток української культури відбувався за складних умов. ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Робота з таблицею
Завдання Із наведених факторів визначте ті, що негативно чи позитивно впливали на розвиток української культури, Пригадайте основні тенденції розвитку української культури другої половини ХVІІІ ст. У чому полягали особливості розвитку української культури в першій половині ХІХ ст. порівняно з другою половиною ХVІІІ ст. Самостійна робота учнів у группах Питання «Розвиток освіти» та «Розвиток науки» теми вивчаються шляхом самостійної роботи учнів у групах. Клас поділяється на дві групи. Перша опрацьовує питання про розвиток освіти, друга — про розвиток науки. На чолі кожної групи призначається учень-експерт з даного питання (ті учні, які готували питання вдома). Тепер вони керуватимуть роботою своєї групи. Учні працюють з підручником, додатковим матеріалом та документами. На виконання завдання їм дається 7–8 хв. Потім відбувається обговорення вивченого матеріалу. 1-а група для роботи з документами ділиться на дві підгрупи. На опрацювання їм пропонуються два документи. Розпорядження попечителя Київського учбового округу ректору Київського університету про встановлення таємного нагляду за викладачами (30 листопада 1834 року) «Беручи до уваги умови тутешнього краю, я вважаю за потрібне запропонувати вашому високородію доводити негайно до мого відома про такі обставини: 1. Якщо б у лекціях панів викладачів університету міг вкрастися хибний напрям, що протидіяв вірі, моральності, покірності властям, і викликав любов до якоїсь батьківщини, відокремленої перекрученими думками від спільної улюбленої вітчизни, для цього я покладаю на вас пильний, але таємний нагляд за викладанням університетських лекцій. 2. Якщо б на нарадах університетських присутственних місць міг вкрастися дух непокори властям і протидія планам уряду. 3. Якщо б ви зі свого боку помітили особисті недозволені вчинки членів університету або зв’язки з людьми неблагонадійними чи підозрілими». (Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — початок ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 101) Завдання
Із висловлювання Міністра народної освіти О. С. Шишкова «…Наставлять земледельческого сына в риторике было бы приуготовлять его быть худым и бесполезным или еще вредным гражданином. Но правила и наставления в христианских добродетелях, в доброй нравственности нужны всякому, не выводят никого из определенного ему судьбою места и во всех состояниях и случаях делают его и почтенным, и кротким, и довольным, и благополучним». (Історія України. Курс лекцій у двох книгах. Книга 1. Від найдавніших часів до кінця ХІХ ст. — К.: Либідь, 1991. — С. 427) Завдання
2-а група опрацьовує діячів української науки М. Остроградського, Т. Осиповського, М. Максимовича,М. Костомарова, М. Маркевича та ін. Завдання для обговорення
Робота з таблицею За результатами роботи учні складають таблицю.
V. Узагальнення та систематизація знань Завдання Порівняйте розвиток освіти та науки на українських землях у складі Російської та західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії. VІ. Домашнє завдання
|
||||||||||||||||
|
Тема. Здоров’я потрібно цінити Мета. Виховувати у дітей почуття національної самовідданості, патріотизму, відповідальності за майбутнє нашої нації. Дати розуміння... |
Урок 1 Дата: Клас: 4 Тема: Країни та нації Т.: Учитель роздає картки з зображенням прапорів країн, називає одну з вивчених країн, учні повинні підняти картки |
|
Як в нації вождів нема, тоді вожді її поети Тема: Як в нації вождів нема, тоді вожді її – поети ( «Празька поетична школа». Є. Маланюк) |
Конкурс з добору кандидатів до Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації» З метою створення механізму добору до Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації» найбільш обдарованих громадян України,... |
|
1. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ПРАВА Вступ Нація не заперечує етносу, а якісно перетворює його шляхом вивільнення індивідів від обмежених принципом «землі і крові» зв’язків... |
Урок-психологічне дослідження Мета Роман,,Жовтий князь“ Василя Барки твір про голодомор.Історія родини Катранників як символ трагічної долі української нації. Глибоко-психологічне... |
|
Модуль з ґендерних досліджень Заголовок: „Від ґендеру до нації”1: ґендерні стереотипи в пострадянській політиці національної розбудови в Україні |
До Програмових засад ВГОРУ, прийнятих ІІ З’їздом в процесі розробки Програми ВГОРУ України, лояльних до Української ідеї та нації, а також для іноземців українського походження. Іншим же громадянам України всебічно... |
|
Тема: «Чорнобиль не має минулого часу» Обладнання: плакати: «У 10 разів збільшилася кількість онкозахворювань у дітей», «Демографічна криза», «Дегенерація нації», «Земля... |
Уроку 45 хв.; вік дітей 9-11 класи. Тема: «Профілактика йододефіциту здоров י я нації» Б. Куртуа у 1811 році при обробці золи морських водоростей сірчаною кислотою. Досконало йод був вивчений англійським хіміком Г. Деві... |