Тема. Розвиток драматургії і театру 70-90 р.р. 19ст. Створення професійного театру. Трупа корифеїв та їх діяльність театру. Трупа корифеїв та їх діяльність.
Мета: дати уявлення про принципи формування театральної культури;
поглибити знання про жанр драматургії; поширити знання про основні періоди розвитку драматургії;
ознайомити учнів із творчістю класиків української драматургії;
розвивати асоціативне мислення та вміння висловлювати власні враження під час спілкування;
виховувати мистецький смак, повагу до культурних надбань народу, духовних святинь.
Тип уроку:бінарний ( художня культура та українська література).
Обладнання: портрети драматургів, літературознавчий словник, тести, слайд-шоу, афіші до вистав «Наталка Полтавка» І.Котляревського та «За двома зайцями» М.Старицького, літературна газета.
Хід уроку
Театр повчає так, як цього не зробити
товстій книзі.
Вольтер
1. Організаційний момент
2. Мотивація навчальної діяльності
1). Вступне слово вчителя художньої культури.
- Діти, сьогодні у нас з вам інтегрований урок – української літератури і художньої культури. Ці два шкільні предмета мають багато спільних тем. Однією з них і є драматургія і театр. Драматургія і театр другої половини 19 ст. дуже багата на події та імена. Щоб охопити весь матеріал, ви отримали завдання по групах. Протягом уроку кожна з груп презентуватиме свою роботу. Крім того, у вас на парті є план уроку і зведена таблиця, до якої ви коротко записуватимете головне.
3.Повідомлення теми та мети уроку
4. Актуалізація опорних знань учнів
1). Показ інсценівки фрагменту п’єси І.Котляревського «Наталка Полтавка».
Н. Петре, Петре! Де ти тепер? Може де скитаєшся в нужді та горі і проклинаєш свою долю; проклинаєш Наталку, що утеряв пристанище; а може, забув, що я живу на світі. Вернися до мого серця! Нехай глянуть очі мої на тебе іще раз і навіки закриються…
В. Благоденственного і мирного пребиванія!
Н. (кланяясь) Здорові були, добродію, пане Возний!
В. Добродію! Добродію! Я хотів би, щоб ти звала мене – теє-то як його – вишеупом’янутим ім’ярек.
Н. Я вас зову так, як все село наше величає, шануючи ваше письменство і розум.
В. Не о сем, галочко, - теє-то як його – хлопочу я, но желаю із медових уст твоїх слишати умилительноє названіє, сообразноє моєму чувствію. Єй-єй, люблю тебе до безконечності.
Н. Бог з вами, добродію! Що ви говорите! Я річі вашей в толк не возьму.
В. Лукавиш – теє-то як його – моя галочко! І добре все розумієш. Ну, коли так, я тобі коротенько скажу: я тебе люблю і женитись на тобі хочу.
Н. Гріх вам над бідною сиротою глумитися; чи ж я вам рівня? Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна.
В. Оная любов все – теє то як його – ровняєть. Рци одне слово: «Люблю вас, пане Возний!» - і аз, вишеупом’янутий, виконаю присягу о вірном і вічном союзі з тобою.
Н. У вас єсть пославіца: «Знайся кінь з конем, а віл з волом»; шукайте собі, добродію, в городі панночки.
В. Бачив я многих – і ліпообразних, і багатих, но серце моє не імієть – теє-то як його – к ним поползновенія.
Н. Воля ваша, добродію, а ви так з-письменна говорите, що я того і не розумію; та і не вірю, щоб так швидко і дуже злюбитись можна.
В. Не віриш? Так знай же, що я тебе давно уже – теє-то як його – полюбив, як тільки ви перейшли жити в наше село. Скажи, говори, отвічай, могу лі бить – теє-то як його – мужем пристойним і угодним душі твоєй!
Н. Перестаньте жартувати надо мною, безпомощною сиротою. Моє все багатство єсть моє добре ім’я; через вас люди начнуть шептати про мене, а для дівки, коли об ній люди шепчуть...
2). Запитання на клас ( Опитування проводить учитель української літератури).
Ваше враження від побаченої сцени?
Хто автор п’єси?
Проблемне запитання.
Як ви думаєте, чому ми обрали для перегляду саме п’єсу І.Котляревського «Наталка Полтавка»? (З появою «Наталки Полтавки» І.Котляревського почалася нова сторінка в розвитку аматорського театрального руху).
3). Слово вчителя української літератури.
- Отже в основі театральної вистави лежить текст. Процес роботи над спектаклем полягає у перенесенні драматургічного тексту на сцену. Це свого роду «переклад» з однієї мови на іншу. В результаті літературне слово стає словом сценічним. Збираючись поставити спектакль, його творці спочатку вибирають п’єсу, неодмінно звертаються до драматургії.
1). Слово вчителя художньої культури.
- І так, ми вже багато знаємо про театр. Давайте пригадаємо матеріал 9-го класу, провівши клоуз-тести.
- Театральне мистецтво в Україні брало початок з …
- Примітивний театр в Київській Русі започаткували…
- Вертеп – це…
- Перші українські драми називалися шкільними, тому що…
- Інтермедії або інтерлюдії – це…
- Шкільна драма, інтермедії заклали основу для…
2). Слово вчителя української літератури.
- Так як мова на сьогоднішньому уроці піде про драматургію і театр, то давайте пригадаємо деякі поняття з теорії літератури, тому що драматичний твір, як відомо, має свої особливості. У вас на парті є літературознавчий словник, укладений творчою групою літературознавців.(З’ясувати, хто такий драматург, що таке драма, драматургія, особливості драматичних творів).
3) Робота з літературознавчим словником
5. Вивчення нового матеріалу
1). Слово вчителя української літератури.
- Історичний шлях, пройдений українським театром протягом ХІХ століття, багатий на великі імена та події. Про кріпацький театр першої половини ХІХ століття ми говорили, вивчаючи творчість І. П. Котляревського. Після Котляревського цю театральну традицію продовжили Г. Квітка-Основ’яненко, Т. Шевченко, С. Гулак-Артемовський.
Драматургія другої половини ХІХ століття має своїх видатних театральних діячів: М.Старицького, І.Карпенка-Карого, М.Кропивницького.
1881 рік – рік утворення першої української професійної трупи, яка ставила своїм завданням створення на сцені реалістичних образів. Типовою рисою театральних вистав цієї доби також був побутовий реалізм, але більш поглиблений.
У 80-90-х роках українська драматургія збагатилася майже тридцятьма визначними п’єсами різних жанрів, що їх створили М.Старицький, М.Кропивницький, І.Карпенко-Карий, Панас Мирний, І.Франко, Б.Грінченко. Більш детально про творчість драматургів нам розкажуть літературознавці.
2). Презентація групи літературознавців з показом слайд-шоу та літературної газети.
«Значення драматургії для розвитку театру».
Творчість Марка Кропивницького – засновника українського професійного театру.
Багатогранність таланту Михайла Старицького.
Творчість І.Карпенка-Карого – найвище досягнення української драматургії.
3). Вірш М. Рильського «Три брати».
Колись, на славу Україні,
Зродила мати трьох синів.
Дала крилята їм орлині,
Дала їм очі соколині
І душі, повні мрій і снів…
Садовський славний! Ти між ними
Отой орел, і в слові сім
Чи пізнаєш себе з братами,
Широкоплечими орлами,
Що штуки мир скорився їм?..
І ось брати твої з тобою:
Карпенко старший чарівник,
Що так звабляє всіх нас грою,
Що надихає й вас порою
І що відкрив нам свій тайник…
А слава сцени – Саксаганський!..
Кого він з нас не чарував…
Живіть на славу Україні,
Чаруйте скрізь її синів,
І славні будете в родині,
І як тепер при сій хвилині,
Скрізь привітають трьох братів!..
3). Слово вчителя художньої культури.
- Діти, сьогодні ми з вами продовжимо розмову про театр – цей дивний світ, у якому існує своя особлива мова. Осягаючи її, ми пізнаємо мистецтво людей, які створюють виставу: драматурга, що пише п’єсу і готує сценарій, композитора, який створює музику, режисера, художника, артистів і багатьох інших. Як тільки ми зрозуміємо цю мову, навчимося дивитися та бачити, слухати й чути, та багатьом іншим речам, - це буде означати, що ми стали театральними глядачами. А це ж так важливо! Адже театр оживає тоді, коли у нього глядачі розумні, чутливі, виховані, одним словом, талановиті. Бути глядачем також мистецтво: глядач – перший помічник акторів.
То й не дивно, що епіграфом до нашого уроку стануть слова Вольтера: «Театр повчає так, як цього не зробити товстій книзі».
Поява на початку 80-х років театру корифеїв – унікального явища в національному мистецтві – сколихнула не лише театральне життя, а породила драматургію, яка стала класикою українського письменства. До вашої уваги творчий звіт групи мистецтвознавців (звернутися до словника).
4. Робота з літературознавчим словником. З’ясувати значення термінів: корифей, аматорський, трупа, плеяда.
4). Презентація групи мистецтвознавців з показом слайд-шоу та афіш до театральних вистав.
6. Закріплення вивченого матеріалу
Тести для взаємоперевірки.
1. До корифеїв українського театру належать усі названі митці, крім:
А) Марії Заньковецької;
Б) Івана Карпенка-Карого;
В) Михайла Старицького;
Г) Тараса Шевченка.
2.Засновником театру корифеїв був:
А) М. Старицький;
Б) М.Кропивницький;
В) П. Саксаганський;
Г) І.Карпенко-Карий.
3. Єдність місця, часу і дії – це ознаки:
А) ліричного твору;
Б) епічного твору;
В) ліро-епічного твору;
Г) драматичного.
4. П’єси «Сто тисяч», «Хазяїн», «Мартин Боруля», «Сава Чалий» написав:
А) І.Карпенко-Карий;
Б) Марко Кропивницький;
В) Михайло Старицький;
Г) Панас Мирний.
5. Свою першу роль Марія Заньковецька зіграла в п’єсі:
А) «Лимерівна» П.Мирного;
Б) «Глитай або ж Павук» М.Кропивницького;
В) «Наталка Полтавка» І.Котляревського;
Г) «Не судилось» М.Старицького.
6. У якому році театральна трупа корифеїв розпалася на дві автономні трупи:
А) у 1880 році;
Б) у 1884 році;
В) у 1883 році;
Г) у 1885 році.
7. «Хазяїн», «Сто тисяч» за жанром – це:
А) комедія;
Б) мелодрама;
В) трагедія;
Г) водевіль.
8. До відомої родини Тобілевичів належать усі, крім:
А) Миколи Садовського;
Б) Марії Садовської-Барілотті;
В) Панаса Саксаганського;
Г) Марка Кропивницького.
9. Хто з українських драматургів вправно обробляв твори інших авторів, даючи їм нове життя:
А) М. Старицький;
Б) І.Карпенко-Карий;
В) І.Франко;
Г) М. Кропивницький.
10. Драматичний твір, в основу якого покладено гострий конфлікт, напружену боротьбу та складні переживання героїв, але розв’язка не має трагічного характеру називається:
А) комедія;
Б) трагедія;
В) водевіль;
Г) драма.
11. Слово «корифей» означає:
А) найкращий;
Б) перший, заспівувач;
В) найактивніший;
Г) домінуючий.
7. Підбиття підсумків уроку
1). Заключне слово вчителя української літератури.
- Отож маємо феноменальний випадок в історії світової культури, коли, жертвуючи задля розпочатої справи маєтками, нехтуючи кар’єрою, здоров’ям, а деколи й свободою, театральні діячі зводили храм мистецтва. Ті, кого називають корифеями українського театру, маючи дворянське походження і неабиякі інтелектуальні здібності, могли б у славі і розкоші працювати артистами Імператорського театру. Та ці талановиті люди обрали шлях служіння рідному народові. Всупереч обставинам, ніхто з них не зрадив своїх ідеалів, незважаючи на злидні, переслідування й життєві випробування. «Ради України, нам дорогої, ради скривдженого народу, не маючого навіть і порозуміння об нашій праці,- ми зробимо, що в наших силах!» (І. Карпенко-Карий).
2). Оцінювання.
8. Домашнє завдання
1). Скласти систему запитань до теми «Драматургія».
2). Доведіть або спростуйте істинність однієї з тез:
«Сучасна драма, як і взагалі театр стоїть на роздоріжжі, переживаючи переломну добу» ( Микола Вороний).
«Життя – не трагедія і не комедія. У ньому поєднуються і комічне, і трагічне одночасно. Руки долі міцно тримають нас за мотузки…і смикають то в один, то в інший бік» ( О’Генрі).
«У діалозі з життям важливим є не його запитання, а наша відповідь» (Марина Цвєтаєва).
3). Прочитати п’єсу І.Карпенка-Карого «Мартин Боруля».
Тести для взаємоперевірки.
1. До корифеїв українського театру належать усі названі митці, крім:
А) Марії Заньковецької;
Б) Івана Карпенка-Карого;
В) Михайла Старицького;
Г) Тараса Шевченка.
2.Засновником театру корифеїв був:
А) М. Старицький;
Б) М.Кропивницький;
В) П. Саксаганський;
Г) І.Карпенко-Карий.
3. Єдність місця, часу і дії – це ознаки:
А) ліричного твору;
Б) епічного твору;
В) ліро-епічного твору;
Г) драматичного.
4. П’єси «Сто тисяч», «Хазяїн», «Мартин Боруля», «Сава Чалий» написав:
А) І.Карпенко-Карий;
Б) Марко Кропивницький;
В) Михайло Старицький;
Г) Панас Мирний.
5. Свою першу роль Марія Заньковецька зіграла в п’єсі:
А) «Лимерівна» П.Мирного;
Б) «Глитай або ж Павук» М.Кропивницького;
В) «Наталка Полтавка» І.Котляревського;
Г) «Не судилось» М.Старицького.
6. У якому році театральна трупа корифеїв розпалася на дві автономні трупи:
А) у 1880 році;
Б) у 1884 році;
В) у 1883 році;
Г) у 1885 році.
7. «Хазяїн», «Сто тисяч» за жанром – це:
А) комедія;
Б) мелодрама;
В) трагедія;
Г) водевіль.
8. До відомої родини Тобілевичів належать усі, крім:
А) Миколи Садовського;
Б) Марії Садовської-Барілотті;
В) Панаса Саксаганського;
Г) Марка Кропивницького.
9. Хто з українських драматургів вправно обробляв твори інших авторів, даючи їм нове життя:
А) М. Старицький;
Б) І.Карпенко-Карий;
В) І.Франко;
Г) М. Кропивницький.
10. Драматичний твір, в основу якого покладено гострий конфлікт, напружену боротьбу та складні переживання героїв, але розв’язка не має трагічного характеру називається:
А) комедія;
Б) трагедія;
В) водевіль;
Г) драма.
11. Слово «корифей» означає:
А) найкращий;
Б) перший, заспівувач;
В) найактивніший;
Г) домінуючий.
|