РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВО-КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ НАРОДНОЇ КАЗКИ
У статті розкрито поняття комунікативної діяльності дошкільника, описано особливості розвитку мовленнєво-комунікативних умінь дітей дошкільного віку засобами народної казки.
Ключові слова: мовленнєва комунікативна діяльність, мовленнєво-комунікативні уміння, творчість, дитяча творчість, народна казка.
У дошкільному віці потреба в спілкуванні з дорослими й однолітками визначає становлення особистості дитини, її відношення до оточуючого середовища. Значення спілкування в дошкільному віці є одним із актуальних питань на сьогодні, а пояснюється це тим, що саме пізнавальне спілкування дошкільнят і допомога оточуючих спрямувати це "пізнання" в правильне русло є важливим у процесі становлення майбутньої особистості.
Досліджуючи це питання, ми поставили основною метою статті розкриття значення народних казок для формування мовленнєвих здібностей дітей дошкільного віку.
Мовленнєвотворча діяльність дошкільників - феномен мовленнєвої культури, що відбиває рівень психічного розвитку, мовленнєвої компетентності, внутрішнього духовного і душевного стану, вираження переваг та інтересів дітей, вона також є могутнім засобом їхнього художньо-естетичного, інтелектуально-творчого розвитку, формування креативного начала кожної особистості.
Для того, щоб дитина проявила творчість необхідно збагачувати її життєвий досвід яскравим художнім враженням, надати необхідні знання і вміння. Чим багатше досвід малюка, тим яскравішим будуть творчі прояви в різних видах діяльності. Тому так важливо з самого раннього дитинства заохочувати дитину до казки,
У дошкільній лінгводидактиці проблема мовлення висвітлюється в працях (А. М. Богуш, О. І. Білан, Н. В. Водолага, Н. В. Гавриш, А. А. Зрожевська, Н. П. Орланова, Л. І. Фесенко та ін.). У процесі вивчення особливостей мовлення дошкільників науковці встановили не лише вікові й індивідуальні властивості дитячого мовлення, а й розкрили взаємозв'язок між структурою мовлення та його змістом, а також залежність цієї структури спілкування дитини з її співрозмовником.
Науковцями визначається, що комунікативно-мовленнєвий розвиток - це важлива складова характеристики особистісного становлення дитини, що відображає емоційні, когнітивно-лінгвістичні, вольові, творчі, особистісні якості її зростання, конкретизує процес формування психологічних якостей цілісного явища на різних рівнях (поведінка, і відомість, особистість) [4, с. 54 -55].
Аналізуючи останні дослідження комунікативного розвитку дошкільників, виділяють наступні ознаки:
І.Конативний рівень (поведінка)
Комунікативні властивості:
спрямованість на партнера, установка на відповідну реакцію.
розмаїтість експресивно-мімічних засобів спілкування.
наявність контактовстановних засобів взаємодії.
ІІ. Когнітивно-лінгвістичний рівень (свідомість)
А. Когнітивні властивості мовлення:
розуміння дитиною просторово-часових характеристик ситуації спілкування (значення слів, що характеризують місце, час, зміст подій).
розуміння дитиною емоційного змісту ситуації спілкування через аналіз стану дійових осіб (значення слів, що стосуються емоційного стану людини).
розуміння дитиною характеру дійових осіб у спілкуванні (значення слів, що стосуються рис, якостей особистості).
Б. Мовні (лінгвістичні) властивості мовлення:
словникове багатство (різноманітне й адекватне ситуації спілкування вживання лексики, що відповідає).
граматична правильність, зміна й узгодження слів у висловлюванні, згідно з нормативними вимогами мови.
фонетичні властивості мовлення (звуковимова, дикція, сила голосу).
ІІІ. Особистісний рівень (суб'єктний рівень регуляції і самовираження в мовленнєвому спілкуванні)
А. Довільність мовлення:
прагнення до розгорнутості, логічності, зв'язності тексту.
можливість довільного керування мовленням відповідно до динаміки ситуації.
характер тексту (за наочною ситуацією, з досвіду, творчий), який відображає відповідність мовлення цілі взаємодії.
Б. Особистісні якості, що виявляються в мовленнєвій комунікації:
прояв самооцінки у спілкуванні з людьми.
риси характеру, що забезпечують успішність взаємодії (дружелюбність, комунікабельність тощо)
ціннісні орієнтації, зв'язані з людиною.
широта і дієвість мотивів спілкування [7.с 20-22].
Важливою складовою комунікативно мовленнєвого розвитку дитини є комунікативна діяльність - це система мовленнєвих актів, мовленнєвої поведінки, яка забезпечує спілкування, взаєморозуміння між людьми [10, с. 35 - 38].
Комунікативна діяльність - це специфічна форма взаємодії людей у процесі їхньої пізнавально-трудової діяльності, що складається із комунікативних актів, в яких беруть учать комуніканти (різні люди), котрі породжують і продукують висловлення (тексти) та інтерпретують їх.
Комунікативна мовленнєвотворча діяльність займає більше місця в житті дитини, ніж у ситуаційних регламентованого навчання. Це не випадково, адже цей вид творчості є природнім для дитини, важливим засобом самовираження, самореалізації, який виявляється у різних видах дитячої діяльності: у сюжетно - рольовій грі - через сюжетоскладання, казкові, ігрові діалоги, сценарії; у пізнавальній діяльності - через вислови - міркування, вислови-пояснення, вислови - запитання, головна мета яких упорядкувати, систематизувати власні уявлення про довкілля, пояснити самому собі невідповідності, незрозумілості, проблеми з якими постійно стикається дитина; в образотворчій, музичній, конструктивній, театральній діяльності - через акомпанемент дій, їхній коментар, словесне малювання, у спілкуванні з однолітками і дорослими - через само презентацію і фантазування; і нарешті, в художньо - мовленнєвій діяльності - через складання за власною ініціативою казок, оповідань, віршів, а також мовні ігри ( дражнилки, лічилки, скоромовки, загадки, заклички, тощо). Ініціативна мовленнєвотворча діяльність базується на досягненнях, шинних дитини, які вона здобула в процесі навчання.
Серед найважливіших складових розвитку та формування мовленнєво комунікативної діяльності дошкільників є уміння розповідати казку - досить важлива педагогічна вимога. Одна й та сама казка у різних оповідачів може сприйнятись неоднаково. Потрібно спонукати дитину задавати питання. Але не треба пояснювати їй все по - дорослому. Краще вияснити, що ж їй саме хочеться дізнатись. Казки з їх перебільшеннями і гротескними персонажами часто дитині саме ту відповідь на її питання, якої вона потребує, навіть якщо батьки і не завжди це розуміють. Тому що казки відповідають дитячому світосприйняттю в більшій мірі, ніж розсудливий світ дорослих.
Ініціативній творчості дитина зосереджена переважно на самому творчому процесі, у якому вона - головна особа. Її цікавить сюжет, літературна чи ігрова інтрига, результат подій, які вона собі уявляє. Дитина діє самостійно, і будь - яке втручання вихователя з метою вдосконалити результат може загальмувати творчий процес, а то й зупинити його.
Дитяча творчість - своєрідна сфера дитячого життя. Займаючись нею, дитина діє, спілкується з дорослими та однолітками, спостерігаючи за дітьми та проаналізувавши їхню діяльність, можна помітити, що все чим вони займаються, є творчість: адже саме в грі малюк має змогу проекспериментувати, багаторазово виконати будь-яку дію, від якої отримує задоволення. Творча мовленнєва діяльність виникає в дошкільному віці, що є сенситивним періодом для її становлення у процесі спілкування з ровесниками і дорослими, активного пізнання довкілля.
Старших дошкільників один із улюблених видів гри - театралізація, коли вони організовують за своєю ініціативою колективну гру в театр. Її важливим етапом є сюжетоскладання, у якому діти привчають підкоряти власну ідею загальній, не відходити від основної сюжетної лінії, виявляти ініціативну в її вдосконаленні.
Отже, можна зробити висновок, що казка є невід'ємна від краси, сприяє розвитку естетичних почуттів, без яких неможливе благородство душі, сердечна чуттєвість до людського нещастя, горя, страждання. Завдяки казці дитина пізнає світ не лише розумом, але й серцем. Саме з казки черпаються перші уявлення про справедливість і несправедливость.
В подальшому ми ставимо перед собою мету - розробити комплекс творчих завдань з розвитку комунікативно-мовленнєвих здібностей дошкільників.
|