«Таланти твої, Україно!»

Скачати 97.91 Kb.

Назва	«Таланти твої, Україно!»
Дата	28.10.2013
Розмір	97.91 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Культура > Документи

Виховний захід

Вчителя вищої категорії

Звання: методист

Моргунової Ольги

Вікторівни загально-освітньої

школи 1-3 ступенів№19

м. Антрацит

2013 р

Тема: «Таланти твої, Україно!»

Мета: Збагатити знання учнів про українську народну вишивку, різні види рукоділля, про національну кухню, про народну пісню; відроджувати звичаї, традиції та обряди нашого народу, виховувати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне минуле й багату творчу спадщину.

Обладнання: святково прибрана світлиця, інтер’єр української оселі, піч, вишивки, столи зі стравами, інтер’єр корчми.

Хід заходу

Ведучий. Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи одержали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дісциплину і порядок, поляки – здатність до торгівлі, італійські діти – хист до музики… Обдарувавши всіх, Бог раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була одягнена у вишиту сорочку, а на голові багрянів вінок із червоної калини. І запитав Бог:

Голос за кадром. Хто ти? І чому така сумна?

Дівчина. Я –Україна, а плачу я, бо стогне моя земля… Сини мої чужині, на чужій роботі, а в своїй хаті немає ні правди ні волі.

Голос за кадром. Чого ж ти не підійшла раніше? Я всі таланти роздав. Не знаю, чим можу зарадити твоєму горю?

Ведучий. Дівчина хотіла пити, але Бог зупинив її.

Голос за кадром. Зачекай. Є в мене неоціненний дар, який прославить твій народ на цілий світ. Відсьогодні все горітиме у твоїх руках. Візьмеш ти шаблю – і буде нескорений твій народ. Візьмеш плуг – і заколоситься на ваших полях жито – пшениці. У хаті твоїй буде панувати краса й затишок, а пісня твоя звучатиме у віках. Усе це стане можливим, дякуючи вірі твого народу у власні сили й бажанню працювати заради власного добробуту.

Ведучий. Прийняла з вдячністю дівчина божий подарунок і відтоді славиться Україна своїми майстрами, а серед них ті, котрі присвятили себе мистецтву народної вишивки, художнього в’язання та іншим видам рукоділля.

Учитель. Сьогодні на сторінках нашого тележурналу ми з вами повернемося в минуле й відвідаємо стародавню українську оселю, де представлені експонати найтрадиційніших видів рукоділля, завітаємо до старої корчми, і в цій подорожі нас буде супроводжувати українська пісня.

Щасливі ми, що народилися і живимо в Україні. Тут жили наші батьки, діди та прадіди, тут коріння українського народу. Знати свій народ – це знати мамину пісню, що сіяла в душу дитини зернятка, котрі, зійшовши, виростало в добро, любов і ласку людини; це любити батьківську хату, від якої веде у великий шлях Батьківщини; це шанувати бабусину вишиванку, пам’ятати дідусеву казку. Україна – це милозвучна рідна мова, вишитий рушник, задушевна лірична пісня і крилатий танець. Тож сьогодні піде мова про усе це.

Ведуча. Ми повинні знати і думати про свої корені, про те, без чого не мислиться жоден народ: народні звичаї, традиції про нашу Берегиню, обереги на рушниках.

Ведуча 2. У нас сьогодні свято!

Милують око диво –рушники.

Дівочий спів лунатиме у школі.

Як добре, що є звичаї такі.

Ведуча. Багато треба нам, повірте,

Щоб розказати про майстерність і скарби.

Але сьогодні ми прийшли сюди,

Щоб розповісти вам про рушники.

Учениця 1. Рушник на стіні – давній наш звичай. Не було жодної в Україні оселі, котрої не прикрашали рушниками. Хоч би яке убоге судилося ім. життя, а все ж естетична принада повсякчас знаходила місце у помешканнях – хай то була одинока хатина вдови чи затісна багатодітна оселя. Всюди палахкотіли багатством кольорові рушники. Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей.

Учениця 2. Від сивої давнини і до сьогодні у радості і в горі рушник – не від’ємна частина нашого побуту. Рушник був своєрідним обличчям оселі та господині. По тому, скільки і які були рушники, створювалася думка про жінку та її дочок. Ознака охайності, працьовитості кожної жінки – прибрана хата, а в ній рушник на похваті. Не випадково у народній пісні мати навчає доньку:

Тримай хаточку, я к у віконечку,

І рушничок на кілочку.

Тримай відерця всі чистенькі

І водиці повнесенькі.

Учениці 1. Ось як співається про рушник – утирач у народній пісні.

Вода у відеречку –

Братику, вмийся.

Рушник на кілочку –

Братику, втрися.

Учениця 2. Якими проникливими словами можна сказати про святкові рушники:

Задрімали на калині

Золото жар-птиці,

Заглядали зорі сині

У вікно світлиці.

Тільки ти не помічала,

Як горіли зорі.

Вишивала, вишивала.

Золоті узори.

Учениця 3. Рушник щиро простелений близьким і далеким гостям. Високою ознакою української гостинності є хліб-сіль на вишитому рушнику. Прийняти рушник, поцілувати хліб-символізує духовну єдність, злагоду, глибоку пошану до господарів дому. Цей звичай пройшов через віки і став доброю традицією у наш час. Найперші рушники були лише з червоним орнаментом. Одним із самих розповсюджених кольорів на рушниках є червоний та чорний. Чорний – це сум, а червоний – це любов.

Пісня «Два кольори» на слова Д. Павличка.

Учениця 4. Зі сльозами на очах цілують рушники іноземні, для яких Україна – рідна земля, земля їхніх батьків і дідів. І як найдорожчий подарунок з України везуть до себе додому рушник. Бо на ньому вишиті до болю знайомі та рідні спомини – шум дібров, кетяги калини, довгі коси українських верб, - усе те, чого немає на чужині.

На рушник розшитий

Хліб кладемо з сіллю,

Щоб легкі дороги

Славили країну,

Щоб у нашій праці

І в гучнім весіллі

Шанували в світі

Над усе людину.

Учитель. Хотілось би додати, що на сході України, у тому числі на Луганщині, переважає голубий та синій кольори. Квіти: волошки і дзвіночки. Український рушничок оздоблений квітами, зірками, птахами. Скільки він промовляє серцю кожного із нас! Це прекрасне і неповторне творіння й нині прикрашає наше житло. Багато ми розповідали про нього, але не все , тому що в рушникові, як у пісні, закладена душа народу, яку неможливо збагнути до кінця, скарбниця якої безмежна.

Учениця 5. Не меншої пошани заслуговує вишита сорочка. Андрій Малишко, розповідаючи про нелегкі воєнні дороги, з яких не повернулося багато його побратимів, наостанок сказав: « І, може, тому, що мама подарувала мені вишиванку, я лишився живим.»

Пісня «Мамина сорочка» на слова А. Малишка.

Учениця 6. Традиції вишиванки завжди бережно передавалися за покоління в покоління, від матері до дочки. Наша землячка народилась у звичайній сільський родині. Любов до вишивання її прищепила мама. У вишиванні молода дівчина знаходила розраду. «Коли сумно було на серці брала голку – чарівницю, кольорові нитки – і на сніжно-біле полотно лягали чарівні візерунки». У кімнатах майстрині все вишите її руками, і вона цим гордиться. Багато вишиванок майстриня подарувала. Коли заходиш в її оселю, ніби потрапляєш у вишиване царство. Майстриня сьогодні присутня у нас на тележурналі, давайте попросимо її сказати декілька слів.

Виступ.

Учениця 7. Майстриня ще займається в’язанням, любить все красиве і з задоволенням вирощував квіти. «Майстриня на всі руки» - про неї кажуть.

Учениця 8. Як різновид декоративно-ужиткового мистецтва існує в’язання, і в нашій оселі представлені вив’язані спицями та гачком вироби. Їх призначення – різноманітне. Серветки прикрашають оселю, створюючи затишок та даруючи естетичну насолоду. Є і вироби одягового призначення: різноманітні хустки, шкарпетки. Отже, кожна жінка, яка вміє в'язати, буде гарною господинею, яка створить своєрідний затишок у своєму домі, тому що вироби, зв’язані рідною людиною, є носієм позитивної енергетики, бо виконанні з любов’ю, теплом і ніжністю.

Учениця 9. Встановити достеменно, коли зародилося ручне в’язання важко, адже трикотаж – не камінь, і не зберігається тисячоліттями. Проте установлено, що 20 тис. років до н.е. єгиптяни носили в’язаний одяг. Найбільш майстерним в’язальниками були араби. Від них у 12-13 ст. в’язання потрапило до Італії, Іспанії, Франції. Укінці 15-17 ст. в'язати почали у всій Європі. Широкого розповсюдження набули в’язані панчохи, які користувалися успіхом у королівської знаті. Шведський король Ерік 14 заплатив за такі панчохи суму, що дорівнювала річному заробітку королівського шевцю. В Україні в’язані речі також не новинка, проте масовим цей вид рукоділля став аж на початку 20 ст., і зараз в кожному селі є майстри художнього в’язання, які присвітили себе цьому виду мистецтва. Істино земля вкраїнська багата талантами. Вступ майстерні.

Учениця 1. Ми продовжуємо наш тележурнал і запрошуємо Вас до корчми. Народна кухня – це також культурна спадщина українського народу; як, наприклад, мова, література. Мистецтво, яким треба пишатися і яке не слід забувати.

Учениця 2. Народ України славиться своєю гостинністю. В український хаті на столі на вишитому рушникові завжди лежав хліб, а поряд – сіль. І в український кухні знайшли своє відображення культурно-побутові особливості кухні. Наприклад, у гірських районах Карпат переважають страви з кукурудзи, борошна, грибів, молочних продуктів, як-от:куліш, бринза, гулянка. У підніжжі гір готують страви з пшеничної муки та овочів. Це галушки, вареники, пироги, деруни. Їжу готували залежно від типу домашнього вогнища.

Троє козаків за столом п’ють узвар і розмовляють.

Козак 1. Ти знаєш, друже, в яку хату не зайдеш, а в центрі житла піч – душа його.

Козак 2. У гарної господині і піч чепурненька, біленька, бо вона постійно її підмазує та малює.

Козак 3. Слухайте, а нащо ж моя дружина кожен вечір глечик із водою ставить?

Козак 2. (сміється) ну ти, телепню, та тож, щоб піч справу добре готувала.

Козак 3. Так он чому в моєї дружини такі смачні вареники.

Учениця 3. Вареники, пироги – найтрадиційніші українські справи. Вони бувають різні: з сиром, вишнями, м’ясом, картоплею, маком, капустою, чорницями… А скільки українських пісень оспівують ці найсмачніші страви. Давайте послухаємо одну з них.

За столом сидять 3 дівчини. «Пісня про вареники».

Дівчина 1. А моя бабуся робила вареники з лівером, сиром, грибами та яблуками. Записуйте рецепт вареників із сиром: у борошно влити воду або іншу рідину (молоко, кисляк, сироватку), всипати сіль, вбити яйця і замісити тісто. Свіжий сир потерти крізь сито, додати цукор, сирі яйця, сіль та добре вимішати. А вже потім можна і вареники ліпити.

Дівчина 2. А колись вареники готували на повсякдень нечасто. Інша страва, неділя або якась урочистість – храмове свято, весілля, хрестини або поминки. Варили їх на толоку та обжинки. Вареники з сиром і сметаною були неодмінно на столі із млинцями, оладками, налисниками під час сироп усного посту.

Дівчина 3. А моя мама нещодавно купила книгу «Українська стародавня кухня». В неділю ми наробили багато вареників за рецептами, що є в книзі. Було дуже смачно.

Дівчина 2. Тісні зв’язки українського народу з сусідніми народами не могли позначитися на національній кухні. Українська кухня запозичила щі, солянку, пельмені, шашлик. Але в нашій корчмі ми пропонуємо спробувати вареники, крученики та пампушки. Пригощайтесь на здоров’я.

3 дівчини пригощають присутніх.

Учениця 7. Україна завжди славилася своєю кухнею. Це зумовлено високими смаковими якостями, різноманітністю використанням продуктів та способів кулінарної обробки. Адже тільки способів приготування борщу нараховують близько 30, а до його складу входять близько 20 найменувань продуктів. А в народі кажуть, що шлях до серця чоловіка лежить через шлунок, тож чоловіки в гарних господинь чуйні та добрі. Бо інакше може статися так, як у наших подружок - Параски та Палажки.

Виступ Параски та Палажки.

Учениця 6. Ще з давнини повелося, що весь тижневий розпорядок харчування ґрунтувався на чергуванні днів із піснею (понеділок, середа, п’ятниця) та молочно –м’ясною їжею. Понеділок традиційно залишився в Україні пісним днем. Понеділкування – значить нічого не їсти до вечора. Коли ж дозволялося їсти м’ясні страви, то їх традиційно споживали із квашеною, свіжою або тушкованою капустою. Це сприяло якісному засвоєнню. Пращурам було відомо, що одна й та ж страва в різних частинах доби та в різні пори року по-різному засвоюється організмом. Великий реформатор античної медицини Гіппократ казав, що всяка їжа повинна бути ліками для людини, а ліки їжею. В кожній родині з роками складається певна система раціонального харчування, яка стає однією із гілок дерева національної кухні.

Ми багато говорили

Тут про різне ремесло.

Мандрівочка закінчилась,

І, здається, все пройшло.

Ні це просто не проходить,

Бо народне ремесло

У серця до нас заходить,

Воно в них ожило.

Ми про вишивку дізнались,

Що це давнє ремесло,

Наше давнє, східне,

Славу краю принесло.

Ведучий. Наш тележурнал підійшов до кінця. Ми вдячні присутнім за перегляд, а учасникам за артистизм та гумор. До побачення, до нових зустрічей!

Виконується пісня:

Одна земля, одна надія

І сонечко на всіх одне.

Воно усіх теплом зігріє,

Воно нікого не мине.

І буде знов весна на світі

Надію людям дарувати.

І будем ми на світі жити,

І про добро пісні співати.

Прислів

А ми бажаєм вам добра,

А ми бажаєм вам тепла,

Любові завтра і сьогодні.

А ми бажаєм вам добра,

Щоб, наче сад, душа цвіла,

Щоб зорі падали в долоні.

Схожі:

О. І. Приблуда, вчитель математики Клинцівської ЗШІ-ІІІ ступенів... Мета: поглибити знання учнів про історію, природні ресурси, культурну спадщину України; формувати культуру взаємовідносин між людьми,...	Звучить пісня Т. Петриненка «Україна» Ведучий І Ведучий І. Україно… Мила моя Україно! Тихії води і яснії зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії...
Результати конкурсної програми Всеукраїнського фестивалю-конкурсу...	Список друкованих джерел Бережіть воду // Дивосвіт: Твої перші кроки: Кн для дітей від 6 р. – К., 2000. – 129 с
До кого з батьків найчастіше ви звертаєтесь за допомогою? Чи добре твої батьки знають твоїх друзів, їх характер, інтереси, ваші взаємостосунки?	Амвросіївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 Живи з людьми так, щоб твої друзі не стали недругами, а недруги – друзями. (Піфагор)
Істина тікає крізь засохлі губи все так просто й легко, коли твої...	Василь Стус. Пам’яті поета. Нестандартний урок у 10 класі Мета В. Стуса, зрозуміти його трагічну долю; виховувати в учнів гордість за наші національні таланти, почуття любові до рідної землі
Україно! Чарівна моя ненько, солов'їна пісне! Ти прекрасна, але найбільше... Ведуча 1: Україно! Чарівна моя ненько, солов'їна пісне! Ти прекрасна, але найбільше твоє багатство – народ, чесний, працелюбний,...	Спільний україно-американський проект «Жодної дитини поза увагою». В цілому у проекті беруть участь 20 шкіл-інтернатів та 3 загальноосвітні школи області

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання