|
|
Скачати 145.17 Kb.
|
|
Урок №30 Тема. Діяльність більшовиків у сфері культури. Культурно-освітня діяльність громадських організацій. Культури здобутки українських урядів в освітній політиці. Відкриття УАН і університетів. Мета: вчити характеризувати особливості розвитку культури України в період національно-визвольних змагань, культурні здобутки українських урядів в освітній політиці, освітню політику більшовиків, стан науки, значення відкриття УАН і університетів; розвивати в учнів уміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, здійснювати порівняння історичних явищ та подій, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, давати історичну характеристику діячам культури; сприяти патріотичному вихованню учнів, а також виховувати в них естетичні смаки та уподобання. Тип уроку: засвоєння нових знань. Поняття: Народний комісаріат освіти, «єдина трудова школа», робітничі факультети, Народний комісаріат агітації і пропаганди Дати: 24 листопада 1918 р.— відкриття УАН, лютий 1919 р., січень 1919 р серпень 1919 р, 1919-1920 рр. ,1920 р., Хід уроку І. Організаційна частина ІІ. Актуалізація опорних знань У ч и т е л ь. Для того щоб далі успішно працювати, необхідно оцінити, наскільки ми готові до сприйняття нової інформації. Завдання Установіть відповідність між іменами українських науковців та галузями науки, у яких вони працювали. 1 Д. Багалій А Фізика 2 Д. Граве Б Економіка 3 М. Туган-Барановський В Історія 4 О. Палладін Г Математика Д Біохімія Відповідь: 1В, 2Г, 3Б, 4Д ІІІ. Оголошення теми і мети уроку Епіграф Культура не існує сама пособі, її плекає і творить народ Метод «Мікрофон» Назвіть історичні події,особи, які, на вашу думку, мали найбільший вплив на розвиток культурного життя в Україні на початку ХХ ст. Ігор Сікорський - основоположник важкої авіації М. Садовський заснував перший в Україні стаціонарний театр А. Шептицький- митрополит галицький 1905 – 1910 рр. – відкриття університету в Харкові, Києві Микола Лисенко, Микола Леонтович… ІV.Вивчення нового матеріалу Робота в парах (групах) Учні отримують завдання опрацювати відповідний текст та скласти тези. Учні інших груп повинні записати ці тези та поставити запитання доповідачу. 1 пара(група) 1. Освітня політика радянського уряду. Ставлення більшовиків до діяльності культурно-освітніх громадських організацій. Після встановлення радянської влади почалися соціалістичні перетворення в усіх сферах життя українського суспільства. Не обминули вони і культуру. Правлячий режим добре розумів, що культура може стати важливим чинником у подальшій політичній боротьбі. Радянське керівництво вважало за доцільне поширювати здобутки загальнолюдської культури, але надавало їм ідеологічного забарвлення. У 1919 р. на значній частині українських земель було встановлено радянську владу. Освітню справу очолив Народний комісаріат освіти. Основна його діяльність була направлена на перетворення шкільних закладів різних типів, зокрема приватних гімназій та ліцеїв на стандартизовану державну установу з семирічним навчанням – «єдину трудову школу», яка мала поширення в радянській Росії. Навчання у такій школі проголошувалося в два ступені: перший – охоплював дітей віком з 8 до 13 років (чотири класи), другий – з 14 до 17 років (три класи). Особливий наголос робився на трудовому характері навчально-виховного процесу, поєднанні навчання з продуктивною працею. Після закінчення семирічки діти могли продовжити навчання у професійно-технічних школах і технікумах.
Але через рік позиція Народного секретаріату освіти змінилася. Враховуючи матеріальну скруту більшості українських сімей, у забезпеченні навчання і виховання дітей, а також велику кількість безпритульних, освітянське керівництво запропонувало реорганізувати школу першого ступеня, поклавши в її основу дитячий будинок, в якому дитина перебувала не тільки під постійним контролем, а й підпадала під вплив виховної системи, основаної на комуністичній ідеології. Школу другого ступеня мали заступити професійно-технічні навчальні заклади, де підлітки залучалися до реального процесу виробництва і мали випускатися фахівцями з необхідних державі робітничих та селянських професій. Порівняно з 1917 р. кількість учнів у загальноосвітніх школах зросла з 1,7 до 2,25 млн чол. На кінець 1920 р. в Україні нараховувалося 21,9 тис. загальноосвітніх шкіл. Майже в половині шкіл навчання відбувалося українською мовою. Звернімося до джерел Із декрету ВУЦВК про застосування в усіх установах української мови нарівні з великоруською (1920 р.) На всій території Української СРР, в усіх цивільних і військових установах повинна застосовуватись українська мова нарівні з великоруською. Ніяка перевага великоруській мові неприпустима. Всі установи, як цивільні, так і військові, зобов'язані приймати заяви та інші справи як на великоруській, так і на українській мовах, і за відмовлення або ухиляння від прийому винні притягатимуться за всією суворістю військово-революційних законів. 3 постанови РНК про українську мову в школах і радянських установах (1920 р.) Рада Народних Комісарів постановляє:
Запитання
Значні зміни сталися з приходом до влади більшовиків і у вищій школі. Звернімося до джерел Декрет РНК України «Про вступ у вищу школу» Двері вищої школи відкриті для всіх охочих отримати вищу освіту. Відповідно до цього:
У березні 1919 р. Народний комісаріат освіти УСРР розпочав демократизацію управління вищою освітою. Вона, в основному, зводилася до ліквідації автономії навчальних закладів та закріплення за ними комісарів. Водночас обмежувались повноваження вчених факультетських рад, вони почали формуватися наполовину із студентів. Окрім того, більшовики взяли курс на ліквідацію університетів як осередків буржуазних настроїв у суспільстві. На базі університетських факультетів започатковувалися інститути - галузеві навчальні заклади інститути народної освіти, які мали готувати вчителів для шкіл. Для підготовки селянської і робочої молоді до навчання у ВНЗ в 1920 р. були відкриті робітничі факультети (робфаки). Тільки у 1920 р. в Україні відкрилося 20 інститутів, 48 технікумів і близько сотні курсів педагогічного профілю. В кінці 1920 р. в Україні діяло 13 робфаків, 38 ВНЗ, в яких навчалося понад 57 тис. студентів і слухачів, що у декілька разів перевищувало дореволюційну кількість студентів. За цей рік було випущено тільки 3 тис. спеціалістів з вищою освітою. Звернімося до джерел Декрет Ради Народних Комісарів УСРР «Про скасування плати за навчання в школах». 4 березня 1919 р. Плата за навчання в школах усіх типів скасовується незалежно від відомства, що в ньому вони перебувають. Для шкіл всіх типів, крім вищої, постанова ця набуває чинності з 1 вересня 1919 р. Для вищих шкіл – з березня 1919 р. Радянська влада, як і всі державні утворення, що діяли в Україні у 1918-1921 рр. прагнули використати у власних інтересах величезний потяг мас до культури. Газети і журнали видавалися російською і українською мовами. Сумарна кількість віддрукованої у 1920 р. пропагандистської продукції перевищила 18,5 млн. примірників. При цьому «буржуазні» газети закривалися. Більшовики прагнули поставити «Просвіти» під свій контроль, перетворивши їх на знаряддя комуністичного виховання. Проте перебудувати діяльність «Просвіт» не вдалося і більшовики в 1921 р. пішли на їх знищення. Протягом громадянської війни більшовики створили свою систему культурно-просвітницьких закладів, яких до кінця 1920 р. налічувалося близько 15 тис. Це були: клуби, народні будинки, бібліотеки тощо . У липні 1920 р. було затверджене положення про хату-читальню як опорний пункт просвітньої роботи в селах. Отже, в період визвольних змагань в Україні здійснювався активний процес формування національної системи освіти. Політика різних урядів сприяла розбудові цього процесу, але кожен з них намагався трансформувати в ньому свої ідеологічні принципи і підпорядковувати його власним інтересам. 2 пара(група) 2. Вплив українських радянських урядів на стан науки Стан науки. Відкриття УАН і університетів У березні 1917 р. почалась робота із заснування першого українського народного університету із завданням — «дати загальну наукову освіту і такі наукові відомості, які дає університет державний, … поставивши в центр викладання українознавство». Його було офіційно відкрито в Києві 5 жовтня 1917 р. А вже через рік, з 27 липня 1918 р. народний університет було перетворено на Київський державний український університет. Професура в ньому майже вся складалася з українських науковців, багато з них — видатні вчені: М. Кравчук, Ф. Міщенко, А. Кримський, С. Тимошенко, Б. Кістяківський, I. Огієнко, А. Лобода, М. Туган-Барановський, О. Корчак-Чепурківський та ін. У березні 1918 р. рада лекторів Київського українського університету порушила питання в уряді про заснування мережі подібних закладів по всій Україні. В результаті 22 жовтня того ж року було відкрито Український державний університет у Кам’янець-Подільському. Очолив його I. Огієнко, якого сучасники називали невтомним вартовим українського Ренесансу, викладали там Д. Дорошенко, М. Драй-Хмара, В. Біднов, М. Столяров та ін. Заклад був опорою українського державотворення. Того ж 1918 р. було засновано Український історико-філологічний факультет у Полтаві, де на той час зібралася група викладачів з університетів Харкова, Петрограда, Казані і серед них — Д. Багалій, Ф. Шміт, М. Сумцов, С. Кульбані, Н. Мірза-Авакянц. Створений на кошти полтавських губернського земства, міської думи та спілки споживчих товариств, він замислювався ініціаторами як перший факультет нового українського університету. Iснування в регіонах таких закладів мало велике культурне і наукове значення й суттєво сприяло українізації. Українські університети ставали просвітницькими та громадськими центрами, сприяли поширенню української літературної мови, активізували краєзнавчу роботу. Все сказане повною мірою можна віднести також до Катеринославського університету, Педагогічної академії, Ніжинського історично-філологічного інституту кн. Безбородька, вищих жіночих курсів та ін. Українізація існуючих вищих шкіл зустріла рішучий опір з боку більшості старих професорів, насамперед університетів Київського св. Володимира, Новоросійського та Харківського, Київського політехнічного інституту, які після тривалих дебатів дійшли згоди створити в університетах кафедри з української історії, філософії та інших дисциплін. Спочатку на історично-філологічних факультетах було відкрито кафедри української історії, згодом — кафедри українського письменства, історії українського права та історії української літератури й мови. Водночас наукові інституції організували по всій країні систематичні українські університетські курси. Великою є заслуга гетьманського уряду у відновленні та подальшому розвитку української науки. Влітку 1918 р. було створено комісію у складі відомих вчених, яка мала виробити проект статуту Української академії наук (УАН). У вересні цього ж року проект було розглянуто і затверджено Радою Міністрів, а 14 листопада ухвалено закон про заснування Української академії наук у Києві, затверджено її статут, штат, а також склад установ. Передбачалося, що УАН має стати найвищою науковою державною установою і перебуватиме в безпосередньому віданні верховної влади. Метою УАН визначалося поглиблення й поширення наукових дисциплін, збагачення їх на користь народу; сприяння об’єднанню та організації наукової праці в Україні; створення нових науково-дослідних інститутів. Академія, окрім розв’язання загальнонаукових завдань, мала вивчати й досліджувати сучасні й минулі проблеми України, української землі та народу. У складі УАН було три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний, соціальних наук, а також такі установи: національна бібліотека, астрономічна обсерваторія, хімічна лабораторія, фізичний інститут, зоологічний музей, ботанічний сад, геологічний музей і низка інших наукових закладів. УАН мала свою друкарню і літографію. Членами академії мали право обиратися громадяни України та українські вчені Галичини, Буковини і Закарпаття. Першим президентом УАН став В. Вернадський. (Учитель звертає увагу учнів на схему.) Українська академія наук (УАН)
Освітня політика в 1917—1920 рр.
3. Культурно-ідеологічеий вплив більшовиків на мистецтво та релігійне життя Прихід до влади більшовиків позначився у театральній сфері націоналізаціями, перейменуваннями та закриттям «ідейно-ворожих» закладів. У серпні 1919 р. уряд УСРР перетворив на державні усі кращі театри. Звернімося до джерел Постанова Тимчасового робітничо-селянського уряду України від 18 січня 1919 р. “О передаче всех театров и кинематографов в ведение отдела просвещения“ Все театры и кинематографы передать в ведение отдела просвещения. Возложить на отдел просвещения обязанность разработать инструкцию местным советам о порядке заведования театрами и кинематографами. Як ви думаєте, чому радянській владі були потрібні державні заклади культури? Як це відбивало загальний напрям культурних перетворень радянської влади? Навесні 1919 р. театр драми і опери і «Молодий театр у Києві» були об’єднані у перший театр Української Радянської Республіки ім. Шевченко. Однією з кращих вистав об'єднаного колективу була інсценізація поеми великого Кобзаря «Гайдамаки» (автор інсценізації та постановник Лесь Курбас). На сцені цього театру виросли такі видатні українські митці, як художник А.Петрицький, актори Г.Юра, В.Чистякова, В.Василько, О.Ватуля, П.Самійленко, П.Долина та інші. У січні 1920 р. у Вінниці було засновано Новий драматичний театр ім. І.Франка, на чолі якого став Гнат Юра. Згодом цей театр переїхав до Києва став одним з провідних в Україні. Більшовики надавали великого значення монументальній пропаганді. Щоб революційна ідея в монументальній пропаганді знаходила шлях до умів і сердець, її часто пов'язували з національною традицією. У травні 1919 р. уряд радянської України прийняв декрет «Про знесення з майданів та вулиць пам’ятників, збудованих царям та царським посіпакам». Звернімося до джерел Декрет РНК УРСР від 7 травня 1919 р. «Про знесення з майданів та вулиць пам’ятників, збудованих царям та царським посіпакам» Пам’ячники, збудовані царям та царським посіпакам, що не становлять вартості ні історичного, ні з художнього боку, зносяться з майданів та вулиць і почасти переносяться до музейних склепів, а почасти утилізуються. Всеукраїнському комітетові охорони пам’ятників мистецтва та старовини наказується цей декрет здійснити. Найбільш тиражованими виявилися в Україні пам'ятники К.Марксу і Т.Шевченку. Замість високохудожніх пам’ятників коронованим особам почали масово відкриватись монументи видатним революціонерам. Переважна більшість таких споруд не мали художньої цінності. Вони були потрібні новій владі як ідеологічний символ. V.Закріплення вивченого матеріалу.
VІ. Підсумок уроку VІІ. Домашнє завдання
|
||||||||||||||||||||||||
| Розглянувши звернення Тернопільського міського об"єднання "Спілка... Виділити на статутну діяльність організацій за рахунок коштів, передбачених в бюджеті на фінансову підтримку громадських та інших... |
Опитувальний лист щодо адміністративних витрат, які несе підприємець/підприємство... Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту |
| ГРОШОВІ ПОТОКИ ПІДПРИЄМСТВА Ключові слова: ГРОШОВІ ПОТОКИ, ВАЛОВІ ДОХОДИ, ВИРУЧКА ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ, ЗВИЧАЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ОПЕРАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ,... |
Про виділення коштів на статутну діяльність організацій Розглянувши звернення громадських організацій міста та враховуючи рекомендації постійної комісії міської ради з питань планування,... |
| СПІЛКА ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ СПОРТИВНОГО ТАНЦЮ УКРАЇНИ, МОЛОДІЖНА РАДА СГОСТУ, ТСК „ЧЕМПІОН” Місце проведення: м. Київ, проспект Комарова 1, НАУ (Національний авіаційний університет), Центр культури та мистецтв |
В.І. Чанишев «06» березня 2013 П. Д. (в/ч 1419), Піскун А. В.( в/ч А2019), начальник відділу культури Чернєва О. Д., керівники громадських організацій: Подколзін... |
| Опис досвіду роботи учителя фізичної культури Старобабанівської загальноосвітньої... Свою педагогічну діяльність розпочала в 1991році учителем фізичної культури Томашівської школи. Згодом в ДЮКФП тренером-викладачем... |
Урок: Вступне заняття. Технологія як перетворююча діяльність людини ( 1 год.) Мета уроку. Засвоєння знань про техніку, технології, основні види технологічної діяльності, правила безпечної праці та внутрішнього... |
| Розглянувши звернення громадських організацій міста, виконавчий комітет міської ради ВИРІШИВ ... |
Урок з художньої культури 10 клас України за польсько-литовської доби; показати місце культури України на тлі тогочасних явищ світового мистецтва; розвивати уміння... |