Буковина – край, де варто жити
|
|
Скачати 466.07 Kb.
|
|
Тема: Буковина – край, де варто жити. Мета: Розширити знання учнів про Буковину. Розвивати пізнавальний інтерес. Формувати громадянські якості учнів: патріотизм, людяність, працьовитість. Виховувати любов до рідного краю, його традицій, історії. Обладнання: карта Чернівецької області, карта України, «Буковина по неповторних місцях», вирізані з кольорового паперу квіти, сердечка. Хід уроку
Чернівці рідний край села   школа  мама  ліси  міста        Буковинабук тато дім поля вчителька
Край
Розповідь з елементами бесіди про Чернівецьку область та місто Чернівці:
Найдавніші житла з’явились понад 400 років тому (с. Молодове Сокирянського району).
Перша письмова згадка про місто Чернівці датується 8 жовтня 1408 року.
Існує кілька думок щодо походження назви міста. За однією з легенд на місці нинішнього міста було колись давнє місто Чернівці. Його мешканці переселились на правий берег і заснували нове місто – Чернівці. За іншою легендою, тут розводили і продавали чорних овець – чорні вівці. З часом ці два слова перетворились в одне – Чернівці.
Сірет – лівий доплив річки Дунаю.
Легенда Прут Джерельце, з якого витікає струмок, люди дуже любили, бо в ньому завжди була чиста і приємна на смак вода. До того ж вона влітку холодна, а взимку, навіть у найбільші морози, не замерзала. Любовно селяни називали струмок Прутиком, мабуть, за те, що був він дуже жвавим і прудким. Але панував у цих місцях чужинець. Він не любив народних назв, одягу, мови і взагалі всього буковинського. Зібрав він людей і наказав, щоб ніхто й ніколи не називав цей струмок Прутиком. Вигадав свою чи то румунську, чи то німецьку, чи хтозна-яку назву. Люди мовчки погодилися з новою панською примхою, бо жорстокості цього нелюда не було меж. Та не скорилася панові наша рідна земля. Вона заховала в собі Прутика і джерело зникло. Тільки сухе каміння на дні нагадувало про його існування. Повертався якось з далеких заробітків буковинець. Не знав він та й не хотів би миритися з панськими заборонами. Нахилився над висохлим джерелом і промовив:
І в ту ж мить задзюркотіла, завирувала водичка. Чиста, свіжа і приємна. Пострибала вона через камінці, полилася по леваді, покотилася між деревами. Став струмок повноводною річкою. Назвали люди його Прутом. І більше не хотіли коритися панським примхам.
Майже всі гори вкриті лісами, в яких здебільшого ростуть буки і смереки. В Буковинських Карпатах є багато цікавих місць: Німчицький перевал, печера Довбуша, скеля Кам’яна Багачка.
Вірші про свою Батьківщину – про рідний край. Учень 1. Моя Батьківщина - це наша сім’я, Затишний куточок і хата. Це мама, татусь, бабця, дід і я, Всі рідні і друзів багато. Учень 2. Моя Батьківщина – це злагода й мир, Та небо бездонне й чудове. Це пісня чарівна, що лине до зір, Й дитинство моє світанкове. Учень 3. Моя Батьківщина – ліси і поля. Від в них в нас і радість, і сила. Це та найсвятіша і рідна земля, Що кожного з нас народила. Учень 4. Як проснуся рано-рано, У садочок вийду я. Пiд калинонькою стану, Вивчу пiсню солов'я. Буду так і я співати, Бо і в мене голос є. Мама каже: «В нас у хаті Солов'ятко є своє».
Робота в групах.
Ваші сердечка розмістіть навколо карти Буковини, щоб вона була захищена любов’ю, теплом наших сердець, долонь, наче дівчинка у вінку. Ми будемо завжди пам’ятати, що ми буковинці, ми патріоти нашого краю, а тому робитимемо все для того, щоб Буковина наша процвітала.
Заключне слово вчителя.
В добрий час, дорогі діти! 3 клас Тема уроку: Буковина – край, де варто жити. Мета уроку: Узагальнити і розширити раніше набуті знання учнів про природу та працю людей своєї місцевості, розвивати почуття патріотизму, почуття Батьківщини; виховувати емоційно-позитивне ставлення до рідного краю; виховувати любов до рідної землі, країни. Обладнання : карта України, вірш-добавлянка, запис пісні С.Ротару, гра «дешифрувальники», макет книги «Буковина», ілюстрації природи Буковини, виробів майстрів, зразки вишиванок, гончарних виробів, писанок, виробів з дерева, квітка-семицвітка, мікрофон. Хід уроку 1. Вступне слово вчителя. Доброго дня, любі діти! Швидко промайнуло літечко, позаду веселі канікули. Сьогодні ви знову прийшли до школи, знову шкільний дзвінок сповістив про початок навчального року. Вас знову кличе веселковий світ знань. Я вітаю вас. Дзвенить дзвінок, до школи він скликає, Канікули скінчились, в школу час! Щасливі усмішки, скрізь музика лунає, І поспішають діти в рідний клас. Заждались парти і книжки в чеканні, Старенький глобус весело крутнувсь. Дерева гілочками шлють вітання І клас привітно учням усміхнувсь! Яке це щастя в білім світі жити, І усміхатися, співати і любить! Стрічати ранки, з усіма дружити… Яке це щастя – на землі цій жить! Так, діти, щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій і мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємось аж до сліз, зачувши рідне слово. Моя рідна Батьківщина Має назву Україна. В мене нація своя – Українець з вами я. Є у мене рідна мова, Де вкраїнське кожне слово. 2. Повідомлення теми уроку. - То яку назву має наша Батьківщина?
Гра «Дешифрувальники» «виБунако –райк, ед товар тижи» (Буковина – край. де варто жити) 3. Робота з адміністративною картою України.
Вірш – добавлянка Ми маленькі…(українці), Ще й до того… (буковинці). Діти гарні, діти …(щирі), Тому й будем жить…(щасливо). 4. Подорож сторінками книги «Буковина»
(Звучить пісня С.Ротару «Рідний край») Сторінка 1. Легенда про рідний край «Від молодого Бука засіялася наша земля.». (малюнок бука) Буковина – це край стрімких і чистих лісів, цікавих легенд. І ось одна із легенд розповідає, чому саме таку назву носить наш край. Ніхто не відає. Коли це було, тільки розповідають, що в наших краях жила не просто багата поміщиця, а така, що вміла чаклувати. Підкорила собі вона чимало Вільних селян і закріпачила їх. Тримаючи їх у покорі, вона слухати не хотіла про їх вольність. І ось, об’їжджаючи свої широкі володіння, вона помітила під горою невелику хатинку. Жив у ній молодий юнак. Мав отару овець звали його Буком. Веліла пані слугам покликати хлопця до неї. А юнак і каже:
І повели його. Глянув хлопець на пані, а вона зла-презла. - Як це ти смієш у моїх володіннях овець випасати? – запитала вона. – Хочеш по-доброму, йди до мене у найми. – Ні, я вільний, - відказав хлопець і подався додому. Знову присилає вона за юнаком і пропонує йому бути старшим слугою. Але хлопець відмовляється, бо він вільний і не хоче нікому служити.
Засміявся юнак:
Розсердилася пані і зачарувала хлопця. Він відчув, як холоне його серце, як німіють ноги, вкриваються корою, вростають у землю. Руки видовжилися і перетворилися у гілля. Ось уже затріпотіли листочки. «Я вільний, я – вільний…» І виросло гарне зелене дерево. Засіялася його насінням уся наша земля, яку й стали відтоді називати Буковиною. Сторінка 2. Природа Буковини. (Ілюстрації краєвидів, рослин і тварин Буковини). Буковинський край – це неповторний край полонин та смерекових і букових лісів. Це край гірських річок. -А чи знаєте ви, які ріки є на Буковині? Всього на території Чернівецької області нараховується біля 4000 річок. Дуже різноманітний на Буковині рослинний і тваринний світ. (Учні розглядають малюнки рослин, тварин, які є на Буковині. Учитель звертає увагу на рослини і тварини, які є лише на Буковині і які занесені до Червоної Книги України ) Буковинські Карпати – чудове місце відпочинку. Гра «Можна – не можна» Ламати гілки дерев …. Підгодовувати птахів… Рвати багато квітів… Розчищати джерельця … Милуватися красою природи… Прибирати місце відпочинку… Сторінка 3. Буковина – край трудівників і майстрів. (Ілюстрації виробів буковинських майстрів)
машинобудівного заводу, ВО «Трембіта» відомі далеко за межами України. Погляньте на вишивки вмілих буковинських майстринь. Кожна з них гарна й неповторна. У візерунках на сорочках, рушниках, килимах люди відтворили красу рідної землі. Вироби гончарів, різьбярів по дереву, твори народних художників знані у всьому світі. Безліч людей різних професій . в тому числі і ваші батьки своєю працею роблять нашу - Буковину привабливою, багатою, цікавою, краєм, де… (варто жити). -А чи можете ви щось зробити для рідного краю? (Висловлювання учнів) Гра «Квітка - семицвітка» Всі ви пам’ятаєте казку «Квітка-семицвітка». Варто було від квітки-семицвітки відірвати пелюстку, підкинути її догори, сказати бажання і відразу воно виконувалось. Робота в групах. Клас ділиться на сім груп. Кожна група одержує пелюстку, на якій кожна дитина групи пише, яку професію обере в майбутньому і що зробить для розквіту Буковини. Пелюстки з побажаннями прикріплюються на дошку і утворюють квітку-семицвітку. 5. Підсумок уроку. Гронування.
______БУКОВИНА_________ ___________ ___________ __________ ______________ ___________ ___________ (Зелена, багата лісами, цілющі джерела, працьовиті люди, пісенні таланти і т. п.) Гра «Мікрофон». Підбийте підсумки нашої роботи, закінчивши речення:
4 клас |
Схожі:
| Виховна година “Шкідливі звички” Мета На вашу думку, чи можна жити у своє задоволення, не порушуючи норм моралі? Як ви вважаєте, чи варто вносити моральні норми в кримінальний... |
Варто учнів зробити співучасниками процесу вироблення цілей, задач,... Моє педагогічне кредо: Варто учнів зробити співучасниками процесу вироблення цілей, задач, змісту й напрямів уроку, варто урок зробити... |
| Учений-літературознавець і фольклорист – етнограф. Учениця Учениця. Милий серцю волинський край! Край предковічних дубів, незайманих борів, таємничих озер із смарагдовими берегами |
ЕТИКА 5 КЛАС Моральність визначає індивідуальну життєдіяльність людини й формує ціннісний простір суспільства. Споконвіку, скільки існує людство,... |
| «Неповторний привабливий край на Дніпрі» Мета: Розширити та поглибити відомості учнів про рідний край – Дніпропетровську область та місто Дніпропетровськ; ознайомити з відомими... |
Важко жити без музики. Ми чуємо музику усюди: на вулицях, удома,... ... |
| «Всеукраїнське громадське об’єднання «КРАЙ», припинення членства... Положення про прийом у члени Громадської організації «Всеукраїнське громадське об’єднання «КРАЙ», припинення членства в ній та облік... |
300-річчю Гетьманської столиці присвячується Мета: розширити знання учнів про рідний край, про місто, у якому живуть, навчаються, про людей, іменами яких пишається наш край;... |
| Хто без мови зумів би жити? Я обожнюю нашу мову, обожнюю всією душею. І здається мені, що саме любов до мови спонукає моє серце битися частіше, розкриває мої... |
Лінійка «Подвигу народу жити у віках» Понад півстоліття віддаляє нас від буремних років Другої світової… Для історії- це небагато, а для людини- це майже все життя. Та... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua