ОСОБЛИВОСТІ АКТИВІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ПРАЦІ

Скачати 362.52 Kb.

Назва	ОСОБЛИВОСТІ АКТИВІЗАЦІЇ ТВОРЧОЇ ПРАЦІ
Сторінка	2/3
Дата	19.05.2013
Розмір	362.52 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Культура > Документи

1 2 3

Обсяг наукових та науково-технічних робіт, виконаних власними силами організацій (підприємств) за видами робіт [13, с. 138]

(у фактичних цінах, млн. грн)

	Усього	У тому числі
	Усього	фундаментальні дослідження	прикладні дослідження	науково-технічні розробки	науково-технічні послуги
1995	709,3	81,9	209,7	393,5	24,4
2000	1978,4	266,7	436,6	1106,3	168,8
2001	2275,0	353,3	304,9	1317,2	299,6
2002	2496,7	424,8	343,6	1386,6	341,7
2003	3319,8	491,2	429,8	1900,2	498,6
2004	4112,4	629,7	573,7	2214,0	695,0
2005	4818,6	902,2	708,8	2406,9	800,7
2006	5354,6	1141,0	842,5	2741,6	630,5
2007	6700,7	1504,1	1132,5	3303,1	761,0
2008	8538,9	1927,4	1545,7	4088,2	977,7

Глибинною основою повинні стати зміни у підходах до стимулювання праці, що стикаються з низкою проблем, серед яких головною є слабкість і розпорошеність основних соціально-економічних інститутів, що не дає змоги належним чином реалізовувати репрезентуючі інтереси працівників у змістовній та цікавій роботі. Розглядаючи мотиваційну систему через призму економічної науки зазначимо, що її функціонування завжди дає, з одного боку, можливість застосування вже існуючих форм і методів стимулювання, а з іншого - визначає імперативу вільного вибору та використання більш прогресивніших її видів. На нашу думку, це відбувається тому, що критеріями виділення методів стимулювання трудової активності часто виступають умоглядні конструкти, які складно верифікувати на предмет їх пріоритетної значущості для того чи іншого працівника в залежності від виду і змісту праці та з врахуванням флуктуацій, які визначають нову структуру і місткість мотиваційної системи. Перебудова методів спонукання праці потребує серйозного теоретичного супроводу у пошуках нових підходів. Це перш за все врахування ступеня складності виконання завдання, його змісту та інтелектуального навантаження, при нарахуванні заробітної плати і премій, тобто застосуванні матеріальної системи мотивації праці. По-друге, це використання широкого спектру соціальних інвестицій, які посилюють значущість нематеріальної мотивації.

Визначальним елементом системи стимулювання інноваційної діяльності працівників підприємства є – матеріальне основою якого виступає гідна заробітна плата. Як зазначає український економіст В. Геєць від її розміру залежить соціально-економічна активність працюючих, їх інновація та ініціатива, ат же дешева робоча сила не схильна до інновацій і підвищення продуктивності праці [14, с. 10]. Для того, щоб матеріальна зацікавленість стала дієвим стимулом активізації участі працівників у створенні та впровадженні інновацій, розмір винагороди має співвідноситись з результативністю інтелектуальної праці і тим самим стимулювати її. За даними спеціальних досліджень заробітна плата працівників розумової праці у середньому перевищує заробіток робітників: у Німеччині – на 20%, Італії і Данії – на 22%, Люксембурзі – на 44%, Франції і Бельгії – на 61%. Середньо-тижнева заробітна плата американських інженерів майже у 2 рази більша за середню плату робітників [15]. Рівень оплати праці в інноваційній сфері у Японії у 2,7, у США у 2,5, у Швеції – у 2,1 рази вищий, ніж у промисловості. В Україні ж мотиваційний потенціал оплати інтелектуальної праці використовується недостатньо. За даними дослідження, проведеного «YE Austion Associates» (YAA), за обсягом «втечі мізків» Україна посідає 52-гу позицію серед 60 країн. Поряд із «втечею назовні» спостерігається і “внутрішня”, тобто перехід найбільш здібних молодих фахівців зі сфери досліджень до сфери бізнесу [16, с. 534], внаслідок чого престижними стають ті види діяльності, які легко приносять дохід і не потребують високого освітньо-кваліфікаційного рівня.

Справедлива винагорода за працю відповідає уявленню працівників про добробут і розглядається апологетами концепції якості трудового життя як чинник трудової мотивації, на основі якого розвиваються вищі потреби. Встановлення меж мінімальної заробітної плати формує проблематику поєднання її з прожитковим мінімумом, який не забезпечує фізіологічного виживання навіть наполовину, і тому вона не може бути нижчою за цю межу. Як показують соціологічні дослідження намічені паростки позитивних тенденцій у політиці українського уряду стосовно зростання ставки оплати праці не ведуть до суттєвих змін, працівники розглядають таке підвищення як необхідність. Про те його розмір не вирішує проблему якості праці, оскільки з позиції працівників заробітна плата залишається низькою і не впливає суттєвим чином на зростання їх трудової активності. За даними ОЕСР, нині продуктивність української робочої сили на 40 % нижча ніж у країнах Центральної та Східної Европи. Протягом 2000–2007 рр. фізичний обсяг ВВП збільшився на 55 %, а зайнятих – лише на 2,75 %. Відтак середньорічні темпи приросту продуктивності праці в Україні становили 6,8 % [17, с. 51]. Водночас середньорічний темп приросту реальної заробітної плати складає 19,2 %, тобто у 2,7 раза більше. Хоча, згідно доповіді Міжнародної організації праці «Заробітна плата в світі 2008–2009» [18], за період з 1995 р. по 2007 р. у цілому в світі при зростанні ВВП на душу населення на 1 % середня заробітна плата збільшується лише на 0,75 %.

Рис. 3. Рейтинг України серед країн Європи по купівельній спроможності населення

На жаль, більшість опитаних українців (понад 80 %) щороку вважають себе бідними, відчувають соціальний дискомфорт. Дані останнього дослідження компанії GFK свідчать, що Україна зайняла 40 місце серед 41 країни Європи по купівельній спроможності населення. Впродовж 2008 року кожен європеєць витрачав на споживчі товари в середньому 12500 євро, середньостатистичний українець – 1688 євро (табл. 3). В той же час українці можуть витратити тільки 9% від тієї суми, яку на споживчі товари витрачають німці, відзначають в дослідженні GFK Purchasing Power Europe 2008, 2009 [19]. Проведення науковцями Інституту економіки промисловості НАН України щорічного опитування населення стосовно достатності доходу для задоволення тих потреб, які безпосередньо формують людський капітал показує, що рівень достатності доходів підвищився, водночас більше половини опитаних зазначають що їм не вистачає доходу для медичного обслуговування, відпочинку та освіти.

Таблиця 3

Структура сукупних витрат домогосподарств України у 2000 – 2007 рр. [20]

Показник	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Сукупні витрати в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн	541,3	607,0	658,3	736,8	903,5	1229,4	1442,8	1722,0
Структура сукупних витрат домогосподарств, %
Споживчі сукупні витрати	93,3	93,7	92,8	93,3	92,6	91,1	90,5	90,0
продукти харчування та безалкогольні напої	64,9	62,6	59,1	58,6	57,5	56,6	53,2	51,4
алкогольні напої, тютюнові вироби	3,0	2,8	2,6	2,8	2,8	2,9	2,6	2,6
непродовольчі товари та послуги	25,4	28,3	31,1	31,9	32,3	31,6	34,7	36,0
в тому числі
Одяг і взуття	х	х	5,4	5,3	5,7	5,7	5,8	5,9
житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива	х	х	10,5	10,4	9,7	8,5	9,6	10,9
предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла	х	х	1,7	2,0	2,3	2,6	2,8	2,9
охорона здоров'я	х	х	3,0	2,8	2,8	2,5	2,5	2,5
транспорт	х	х	3,0	3,3	3,0	3,0	3,7	3,4
зв'язок	х	х	1,3	1,5	1,8	2,1	2,6	2,6
відпочинок і культура	х	х	1,9	2,3	2,4	2,6	2,4	2,4
освіта	х	х	1,2	1,1	1,3	1,1	1,4	1,3
ресторани і готелі	х	х	1,1	1,4	1,6	1,7	2,2	2,3
різні товари і послуги	х	х	2,0	1,8	1,7	1,8	1,7	1,8
Неспоживчі сукупні витрати	6,7	6,3	7,2	6,7	7,4	8,9	9,5	10,0
Оплата житла, комунальних послуг та продуктів	6,9	9,0	9,2	8,7	7,7	6,4	7,1	8,5

Для забезпечення ефективного розвитку людського капіталу цих показників є недостатньо. Так, для прикладу, за даними опитування [21], 3/4 американців ладні відмовитися від купівлі більшості товарів на користь задоволення потреб нематеріального характеру. Від 14 до 42 % усіх робітників і службовців висловлюються за збільшення вільного часу навіть за рахунок зменшення заробітків. Як бачимо перехід до «економіки споживання» посилив значущість соціальної інфраструктури, яка охоплює інститути підтримки і розвитку культури охорони здоров'я, політики зайнятості тощо. Вже в 20-ті роки у структурі особистого споживання 40 % становили витрати на послуги, більше 12 % – на товари довгострокового споживання. Так, частка витрат на харчування становила у Японії – 27 %, в той час як у Західній Європі – 20 %, США – 15 %. Такі структурні зрушення є свідченням поліпшення матеріального добробуту домогосподарств, адже за умов зменшення частки витрат на харчування має місце зростання питомої ваги інших витрат, а саме на непродовольчі товари та послуги. Саме тому, вважаємо за доцільне перетворення в Україні на законодавчому рівні мінімальної заробітної плати в дійсно мінімальну соціальну гарантію для працюючого населення, що «не розмиватиме» межі диференціації і не сприятиме стиранню різниці між рівнями кваліфікації працівників з точки зору гідної для них оплати праці.

Неухильне формування постекономічного порядку основний акцент робить на працівниках, які в ході соціальних взаємодій породжують, підтримують та змінюють елементи свого соціального та культурного оточення. Водночас мотиваційні цінності розглядаються як продукт культури, що працює на рівні свідомості й реалізується в конкретних моделях поведінки. Для працівника творчої праці характерною стає здатність до швидкої зміни культурних контекстів (етичні норми стають імперативом життєдіяльності) на відміну від працівників традиційних форм зайнятості, які основну частину життя перебувають в одному культурному середовищі. Більш затребуваною стає доступність якісних культурних послуг, надання яких стає можливим завдяки розвитку національних культурних індустрій. Такий зсув є наслідком певної (виняткової) економічної стабільності і на передній план висуває турботу про якість життя. Необхідність розрахунку цього показника пов'язана з тим, що якість життя – це та ознака успішності держави загалом та її уряду зокрема, яку безпосередньо відчувають на собі пересічні громадяни. Держава може мати високі макроекономічні показники, великий міжнародний авторитет, потужний науковий, виробничий або оборонний потенціал, Але доки все це не знайде відображення у поліпшенні повсякденного життя звичайних людей, уряд не може вважати своє завдання виконаним [22, с. 111]. Так, показники таблиці 4 засвідчують, що Україна займає 62 позицію у загальному рейтингу індексу якості життя. Найгірші результати в нас з економічної ситуації, а порівняно непогані – з вартості проживання, відпочинку та культури. Водночас результати України в усіх сферах досить посередні, що погіршує її становище щодо інших країн, які компенсують свої невдачі в одних сферах успіхами в інших.

Таблиця 4

1 2 3

Схожі:

Методи активізації навчально – творчої діяльності Запропоновані види навчально – творчої діяльності можна впроваджувати на уроках початкової школи за допомогою евристичних методів...	Особливості формування ринку праці в Україні та раціональної зайнятості населення в а регіонах Трудоресурсна ситуація та ринок праці в Україні. Регіональні особливості безробіття
ВІДДІЛ ОСВІТИ СТАРОБІЛЬСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НАКАЗ З метою активізації професійної діяльності педагогічних працівників, підвищення їх компетентності, підняття особистої відповідальності...	ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ, СІМ’Ї ТА МОЛОДІ Відповідно до річного плану роботи Львівського обласного дитячого еколого-натуралістичного центру, та з метою активізації творчої...
ТЕТІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ВІДДІЛ ОСВІТИ Наказ Тетіївської райдержадміністрації від 05. 04. 2013 р., з метою активізації творчої діяльності, стимулювання неперервної фахової та...	Положення трудової акції Головною метою акції є формування екологічної культури особистості та відповідальності за збереження природного середовища перед...
Івано-Франківський інститут права Особливості і види договірних відносин у галузі реалізації результатів творчої діяльності	«ХУДОЖНЯ ОБРОБКА ДЕРЕВИНИ ЗА ТРАДИЦІЯМИ МІСЦЕВИХ НАРОДНИХ ПРОМИСЛІВ»... Програма розрахована на один рік занять гуртка і орієнтована на забезпечення умов для конкретної творчої праці, одного із видів народної...
ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки Загальна частина Ця Програма розроблена з метою запровадження нових підходів до модернізації пріоритетних галузей національної економіки на найближчі...	Особливості працевлаштування неповнолітніх Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) неповнолітні, тобто особи, що не досягли 18 років, у трудових правовідносинах прирівнюються...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання