Методи активізації навчально – творчої діяльності


НазваМетоди активізації навчально – творчої діяльності
Дата15.12.2013
Розмір57.5 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
Методи активізації

навчально – творчої діяльності.

Запропоновані види навчально – творчої діяльності можна впроваджувати на уроках початкової школи за допомогою евристичних методів навчання.

Евристичних методів навчання – це упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованої на розвиток інтуїції учнів у розв’язанні навчально – творчих завдань. Пропоную методи, які використовую в своїй практиці ті з них.

Метод « Мозковий штурм»

Він створений американським психологом А. Осборном у кінці 30-х років.

Під час проведення мозкового штурму створюються 2 групи учасників: «генератори» та «експерти». На першому етапі проведення — генеруванні — заборонена будь-яка критика, навіть невербальне несхвалення. Навпаки, кожну ідею варто розвивати, якою б абсурдною вона не здавалася. Хід штурму обов'язково записується вчителем.

На другому етапі — оцінці — кожна ідея піддається експертизі і вибираються оптимальні варіанти вирішення поставленої проблеми.

Застосування цього методу допомагає активізувати творчу думку учнів, розвинути гнучкість мислення, діалогічні ланки в структурі мислення, а саме:

мислення насамперед для себе – формування певної ідеї;

мислення насамперед для іншого – вміння стати в позицію іншого і мислити ніби як він;

мислення спільно з іншим – спільний вибір раціональної ідеї і розробка остаточного рішення.

Також можна запропонувати дітям інший варіант творчої діяльності:

(5-7 учнів) за вільним вибором завдань.

Метод фокальних об'єктів. Запропонований у 1926р. професором

Берлінського університету Е.Кунце та вдосконалений в 1953р. американським спеціалістом І.Вайтингом. Суть методу полягає в тому, що вибирається об'єкт, систему тримають у фокусі уваги і переносять на неї властивості інших, що не мають до неї ніякого відношення, об'єктів. При цьому виникають незвичайні сполучення, які прагнуть розвивати далі шляхом асоціацій. Даний метод застосовують таким чином:

  • вибирають об'єкт, який необхідно вдосконалити;

  • формується мета його вдосконалення;

  • вибирають із книг, газет, журналів кілька випадкових об'єктів, записують їх ознаки;

  • ці ознаки переносять на даний об'єкт.

Наприклад: Об'єкт — річка

Випадкові об'єкти:

бджола к і ш к а

працелюбна гнучка

маленька зубата

кусюча пухнаста

Працелюбна річка має увесь час працювати, перевозити вантажі, крутити турбіни, напувати поля. Річка гнучка, має багато поворотів, звивається..

Метод фантограм був запропонований Г. Альтшулером. Прості прийоми перетворення застосовуються не лише до об'єкта та його частин, а й до універсальних властивостей предмета природи. При складанні фантограм по одній лінії записується характеристика предмета: речовина, фізичні властивості, місце існування і т.д., а по іншій — типові прийоми.

Карась риба Перенесемо у ліс:

вкрита лускою як буде рухатися?

тіло видовжене як дихати?

як рятуватися від ворогів?

Метод інциденту сприяє виробленню адекватних способів поведінки у стресових ситуаціях – у момент дефіциту інформації, часу тощо. Метод інциденту використовується у процесі виконання завдань, де значення робота кожного учня для перемоги команди. Так під час усного рахунку учням можна запропонувати змагання між командами у розв’язанні «ланцюжкових прикладів», у яких відповідь є початком іншого. Під час вивчення словникових слів на уроках рідної мови, під час вивчення тем «Тварини лісу», « Лікарські рослини», з курсу « Я і Україна»

У 2 класі можна запропонувати завдання: « Складіть приклади на табличне множення і ділення , так щоб відповідь одного прикладу була початком іншого». Організовуються команди , які за короткий час безпомилково складе найбільше прикладів. У цьому перемога буде залежить від кожного учня. Дитина перебуває у своєрідній стресовій ситуації, відчуваючи певну відповідальність за свій результат. Дитина має сконцентрувати увагу, швидко і правильно відповісти, щоб не підвести команду.

Метод ключових ( евристичних) запитань застосовується як елемент проблемного навчання для того, щоб учні розглядали кожне завдання з різних точок зору. З цією метою, у процесі розв’язування певної навчальної задачі, треную дітей відповідати на евристичні запитання: Де? ,Чому?, Коли? ,Як?, Звідки?, Чим? ,Хто?, Що?, ставити їх перед іншими та перед собою.

Метод інверсії ( обернення) це пошук ідей розв’язування творчого завдання у нових , несподіваних напрямках. Застосування цього методу сприяє розвитку діалектичного мислення учнів. На уроках математики застосовуємо цей метод під час рішення задачі іншим способом, скласти різні задачі до виразу – розв’язання, виконати завдання на кмітливість, конструювання, з логічним навантаженням тощо.

Дидактична гра як метод навчання забезпечує максимальну емоційність та зацікавленість до навчання. Дидактична гра є дійовим засобом формування єдності когнітивних (інтелектуальних) , емоційних та вольових компонентів особистості.

  • У процесі проведення дидактичних ігор використовую такі прийоми та методи розвитку творчої уяви дітей. Відшукання ходів у звичайних і числових лабіринтах;

  • Перерахування предметів, зображених неодноразово пересічними контурами;

  • Відшукання чисел по таблицях Шульте;

  • Швидше намалюй;

  • Знайди, хто сховався;

  • Знайди подібність і розходження;

  • Прочитай розсипані слова.

Фантазування

1. Типові прийоми фантазування:

а) інверсія або зробити навпаки. Змінити властивості, дію, принцип, закон на протилежний. Наприклад, гарячий вогонь став холодним (бо його намалювали на льоду); вовк став добрим (бо тепер він — травоїдна тварина);

б) збільшення або зменшення об'єкта природи. Збільшуємо комара до величезних розмірів. Що трапиться ?;

в) прискорення чи уповільнення дії об'єкта або його властивостей.

На Землі дерева майже не ростуть. Чому? Чим усе це закінчиться?;

г) перервні процеси зробити безперервними чи навпаки.

На Землі постійно світить Сонце. Що трапиться? Повітря буде подаватися порціями. Як жити?;

д) зміна середовища існування для певного об'єкта: риба живе в пустелі...;

е) надати живому об'єкту рис неживого та навпаки.

Метод асоціацій чи каталогу служить для перенесення властивостей одного об'єкта на інший. А потім за допомогою вільних асоціацій виводиться велика кількість наслідків, генеруються нові фантастичні ідеї.

Живий об'єкт Неживий об'єкт

крокодил стілець

зелений дерев'яний зубатий

складний плавучий м'який

Переносимо властивості одного об'єкта на інший:

Дерев'яний крокодил — сувенір.

Складний крокодил — іграшка.

Стілець зелений — пофарбований зеленою фарбою.

Вправа «Робінзон Крузо».

Ситуативні завдання, мета яких — знайти способи виживання в екстремальних умовах.

Вправа «Чорний ящик».Її мета: знайти секрет «чорного ящика» за допомогою мінімальної кількості запитань.У чорному ящику плід.

— Сухий чи соковитий? Великий чи малий?

— Круглий чи продовгуватий?

— Їстівний чи ні?

— Червоний чи зелений? і т.п.

Метод синектики це синтез декількох чи всіх вищеназваних методів. Якщо застосувати метод синектики, то урок будується як цілісний творчий процес у формі , наближеній до ділової гри. Це може бути урок –подорож, урок – змагання, урок – звіт, урок - блок тощо. У ході забезпечується єдність змістового, операціонального і мотиваційного компонентів – необхідних елементів структури творчого мислення. Бо в процесі ділової гри для кожного учня характерне певне напруження думки, вольових зусиль, вияв емоцій. Все це допомагає долати труднощі під час розв’язування певного творчого завдання, яке лежить в основі гри. Успіх на шляху подолання труднощів зміцнює мотив досягнення, що надихає на подальшу творчу роботу.

Схожі:

ВІДДІЛ ОСВІТИ СТАРОБІЛЬСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ НАКАЗ
З метою активізації професійної діяльності педагогічних працівників, підвищення їх компетентності, підняття особистої відповідальності...
Методи організації та здійснення навчально – пізнавальної діяльності
Методи організації та здійснення навчально – пізнавальної діяльності для сліпих і слабозорих дітей на уроках історії
Розвиток спрямованості школяра на навчально- пізнавальну діяльність
У доповіді розкриті педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності на уроках
ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ОСВІТИ, НАУКИ, СІМ’Ї ТА МОЛОДІ
Відповідно до річного плану роботи Львівського обласного дитячого еколого-натуралістичного центру, та з метою активізації творчої...
ТЕТІВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ ВІДДІЛ ОСВІТИ Наказ
Тетіївської райдержадміністрації від 05. 04. 2013 р., з метою активізації творчої діяльності, стимулювання неперервної фахової та...
Положення трудової акції
Головною метою акції є формування екологічної культури особистості та відповідальності за збереження природного середовища перед...
План роботи творчої групи по впровадженню ІКТ у навчально-виховний...
Формування творчої групи по проблемі впровадження ІКТ у навчально-виховний процес
ВСТУ П Аналіз роботи методичної ради за 2009- 2010 н р
«Підвищення результативності навчально-виховного процесу, створення умов для розвитку творчої ініціативи педагогічного колективу,...
Функціональна структура науково-методичної роботи навчально-виховного комплексу
Управління організаційно-функціональною системою інтелектуальної творчої діяльності вчителів і учнів
Методи навчання інформатики
Проблемне навчання належить до проміжної групи, оскільки воно рівною мірою передбачає як засвоєння готових знань, так і елементи...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка