|
|
Скачати 73.25 Kb.
|
|
В.І. Хрипун, старший викладач кафедри освітнього менеджменту і педагогічних інновацій ЧОІПОПП ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ Вихователь, який не затискує, а визволяє, не пригнічує, а підносить, не мне, а формує, не диктує, а вчить, не вимагає, а запитує, переживає разом з дитиною багато натхненних хвилин… Януш Корчак У наш час, коли все більше у практику повсякдення впроваджуються засади демократизації суспільства, втілення ідей гуманізму на рівні педагогічної системи є необхідною справою. Саме завдяки гуманному підходу у навчально- виховному процесі створюються умови для облагородження душі і серця кожної дитини, а відтак і формування духовно розвиненої особистості, що творитиме майбутнє нашої держави. Запроваджувати гуманний підхід у навчанні і вихованні дітей потрібно починаючи з дошкільного віку на рівні дошкільних навчальних закладів, а в початковій школі здійснювати наступність і продовжувати гуманізацію навчально-виховного процесу В основу своєї діяльності педагоги початкових класів можуть взяти ідеї гуманізації педагогічного процесу, обговорення яких нині знаходить широке відображення в педагогіці. Ці ідеї пронизують праці педагогів минулого – Я.А.Коменського, Ж.Ж.Руссо. К.Д.Ушинського, Л.М.Толстого, І .у працях Я.Корчака, В,О. Сухомлинського, А.С. Макаренка домінантною виступає ідея поваги до дитини, глибокого розуміння її потреб і вікових особливостей., неповторності особистості кожної дитини. Перехід від традиційної педагогічної теорії і практики( визначальною рисою якої є авторитаризм) до класичної, для якої характерний гуманізм вимагає формування психологічної готовності педагога до змін. Авторитарне виховання (від латин. вплив, влада ) – це виховання , яке засноване на незаперечному підпорядкуванні учня вчителю. Виховання, яке склалося в наших школах ,тяжіє до авторитаризму. В ньому домінує влада вчителя, а учень залишається в положенні підлеглості і залежності. Іноді таке виховання називають директивним ( керівним), тому що вихователь приймає рішення і направляє весь процес, а вихованець зобов’язаний тільки виконувати вимоги [5]. У педагогічній літературі зазначається, що гуманізація педагогічного процесу (від лат. людяний, людський) – це його олюднення, забезпечення з боку тих, хто виховує, любові і уваги до дітей, поваги до їхньої гідності. При цьому слід враховувати стан здоров’я вік, потреби, інтереси, рівень розвитку, стать, індивідуальність, створювати умови для різнобічного і повноцінного розвитку [1]. Для того щоб ефективніше здійснювати гуманізацію педагогічного процесу в початковій школі , бажано керуватись рядом принципів, які покладені в основу гуманістичних концепцій виховання. Назвемо їх. Принцип рівності. За цим принципом у системі взаємовідносин "вчитель-учень" вчителеві потрібно змінити своє відношення до учня. Позиція педагога по відношенню до учня, яку можна визначити прийменником "над" або так звана позиція "п’єдестал", яка характерна для авторитарного стилю, має змінитися на позицію, яку можна визначити прийменником " разом з учнем" .За таких умов вчитель і учень будуть виступати як рівноправні учасники педагогічного процесу. Принцип діалогу. Активність діалогічного спілкування за гуманістичного підходу має забезпечуватись у двохсторонньому напрямку: не лише вчителеві ставити запитання, а учням відповідати, а й заохочувати дітей ставити запитання, висловлювати свої пропозиції, вносити власні ідеї, тобто активно включатись в діалог. Запитання, які ставить дитина є важливим виявом її допитливості і є показником розвитку пізнавального інтересу. Якщо його, за даними досліджень, цілеспрямовано не розвивати , то він згасає. Отже, бажано розвивати допитливість і формувати уміння ставити запитання у молодших школярів. О. Я. Савченко, віце-президент АПН України рекомендує підготовчий етап формування уміння запитувати проводити переважно в першому класі. Його мета : заохотити дітей ставити запитання, привчати їх помічати такі ситуації, які потребують додаткових пояснень, чутливо реагувати на нове, невідоме, незрозуміле, несподіване. На цьому етапі першокласникам треба допомогти виділяти запитання з мовлення вчителя, усвідомлювати різноманітність формулювання запитань, стимулювати різні форми їх постановки. На навчально-тренувальному етапі формування вміння ставити запитання ( другий клас) увага дітей більше зосереджується на пізнавальній цінності запитань і ситуаціях, коли доцільно запитувати, потім на тому, як краще це зробити;поряд з" вільними " запитаннями учнів слід спонукати ставити запитання з певною метою. ( Наприклад: " Подумайте, які запитання можна поставити до цієї частини моєї розповіді? Як запитати про час описуваних подій?") [7, с. 142 ]. Використання діалогічного підходу передбачає наявність і подальший розвиток в учителя толерантного відношення до учня. О.А. Захаренко так говорив про толерантність: "Цей термін означає терпимість, а точніше, повагу до чужої думки. Поняття зрозуміле ще й тому, що причиною багатьох конфліктних ситуацій у світі є те, що обстоюється лише власна думка" [2,с. 76 ]. Толерантність можна пояснити ще як вміння людини сприйняти, прийняти і зрозуміти іншу людину чи культуру такою, яка вона є. Будуючи діалогічну взаємодію, вчителеві важливо вміти самому толерантно сприймати учнів і навчити Їх толерантності. Таким чином, замінивши монологізму у спілкуванні, який характерний для авторитарної педагогіки, і втілюється через монолог вчителя, де учні є пасивними учасниками такого процесу, на діалогічне спілкування , де вчитель буде мати можливість будувати рівноправні стосунки з учнями, педагог "олюднить" навчально – виховний процес. Принцип співробітництва. За цим принципом вчитель має організувати роботу з дітьми таким чином ,щоб учні включалися в роботу на уроці як його партнери. Керуючись ідеями гуманності в початковій школі потрібно створити умови співпраці педагога і учнів. О.Я. Савченко пропонує ефективний спосіб організації співробітництва на уроці – створення ситуації вільного вибору учнями навчального завдання. У чому їхня мотиваційна цінність? У тому, що дитина сприймає педагогічно необхідне навчальне завдання як самостійно обране. Ідея вільного вибору учнями навчальних завдань виявляється у різних способах їх постановки, а саме:
Ситуація вільного вибору ефективна і для визначення домашніх завдань, які можуть бути спільними для класу і пропонуватися окремим учням, Власне, це один із способів самовизначення учнями своїх можливостей, заохочення сумлінних і працездатних [7, с. 145]. Прийомом співробітництва на уроці є гра " Я – вчитель". Учень, який виступає в цій ролі, безпосередньо включається в проведення уроку. Змістова і мотиваційна підготовка до такої діяльності відбувається заздалегідь з допомогою вчителя. Учень повинен зрозуміти, як непросто розповісти щось класу, поставити своє запитання. Цікавою формою підготовки учнів до ролі вчителя є " Зошит для товариша", куди діти, користуючись правом вільного вибору, записують свої завдання і використовують їх потім у грі" Я – вчитель" [7, с.145]. Отже, використовуючи різноманітні завдання для організації умов співробітництва в системі взаємовідносин " вчитель – учень " і проявляючи творчість у підборі, розробці, способах використання цих завдань, вчитель має таким чином можливість вдосконалювати гуманне ставлення до учнів, сприймаючи їх як рівноправних учасників навчально –виховного процесу. За таких умов зміцнюється позиція учня, швидше формується самооцінка, розвивається почуття власної гідності, яке суттєво подавляється при авторитарному підході. Гуманний вчитель вірить в можливості учня, підтримує його зусилля в складних ситуаціях, виражає впевненість в досягненні позитивного результату. При гуманізації педагогічного спілкування змінюються пріоритети в оцінці особистісних вчинків учня. Педагог спрямовує свої зусилля на підтримку , зміцнення і розвиток всього того позитивного, доброго, розумного, що є в кожного учня, а не на боротьбу з поганим, негативним.. На шляху до гуманізації педагогічного процесу в початковій школі слушними будуть поради Ш.О.Амонашвілі, автора гуманно-особистісної школи, школи життя:
Гуманний підхід вимагає формування у педагога психологічної готовності до змін, відмови від авторитарної позиції, яка глибоко проникла в педагогічну практику. Цю позицію можна передати в таких вимогах: "Сідай, слухай, повторюй, виконуй, роби як я". Такий підхід зручний педагогу. Чому? Він економить час, сили педагога, напряму веде дитину до наміченої мети. Але ж при такому підході у школярів поступово знижується особиста зацікавленість у самому процесі пізнання, гаситься ініціатива, творчість [4]. Отже, залишаючи в минулому традиційну (авторитарну) педагогіку, яка реалізовує систему примусу і, орієнтуючись на класичну (гуманну), що пропонує творчий пошук, співробітництво, педагоги відкривають нові перспективи для виховання творчої, мислячої, гуманної особистості учня з розвинутою особистою гідністю і повагою до інших людей. Використана література 1. Білоусова В.О Теорія і методика гуманізації старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи. К.: ІЗМН, 1907. – 191с. 2. Захаренко О.А. Слово до нащадків. – К.: СПД, 2006 – 216 с. 3. Мостова Т. Світ на ім'я Амонашвілі // Освіта України. – 2002. – № 79. – с.8 4. Подготовка студентов к работе с учащимися 6-летнего возраста / Под ред. А.Я. Савченко. - К.: Вища школа, 1990. 5. Подласый И.П. Курс лекций по коррекционной педагогике. – М. , 2002 6. Проскура О.В. Психологічна культура праці завідуючої дошкільним закладом. КМІУВ ім.. Б.Грінченка, 1994.-123 с. 7. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. – К.: Ґенеза, 2002. – 368 с. |
|
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу... |
РОЗВИТОК І КОРЕКЦІЯ НА УРОЦІ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ В статті розглянуті деякі питання інтенсифікації навчально-виховного процесу через упровадження корекційно-розвивальних вправ у структуру... |
|
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу... У відповідності до листа МОНУ №1/9-368 від 24 травня 2013 року «Про організацію навчально-виховного процесу в 5-х класах загальноосвітніх... |
РОЗГЛЯНУТО Соціально-педагогічні аспекти організації навчально-виховного процесу в сучасній школі (Ведмеденко Д. В.) |
|
Про організацію навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх... Повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, умінь і навичок здорового способу життя. За роки навчання у початковій... |
„Наші земляки – учасники II світової війни”; операція „Салют ветеранам”;... Гуманізація виховного процесу як засіб утвердження гармонійних особистісних стосунків між учнями |
|
В. О. Огнев'юк Організація навчально-виховного процесу у початкових... України надсилає для використання у практичній роботі інструктивно-методичний лист "Організація навчально-виховного процесу у початкових... |
Державна підсумкова атестація в початковій школі у 2012 році. ДПА 4 клас У 2011/2012 навчальному році у початковій школі державній підсумковій атестації підлягають результати навчальної діяльності учнів... |
|
ЗРАЗОК Моніторинг навчально-виховного процесу ПОЛОЖЕННЯ про моніторинг... Сутність моніторингу полягає в його функціональному зв’язку з усіма етапами управління, разом з якими він утворює замкнений цикл... |
Національно патріотичне виховання у сучасній школі Становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство... |