Пріоритетні завдання виховання


Скачати 155.39 Kb.
Назва Пріоритетні завдання виховання
Дата 26.03.2013
Розмір 155.39 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Культура > Документи
Мета і завдання виховання
Мета виховання у кожному суспільстві залежить від багатьох факторів і обставин: суспільний розвиток, політичний режим, рівень демократії, цивілізованість і культура суспільства, національний менталітет тощо.

У загальному вигляді мету виховання підростаючого покоління можна сформулювати так: вироблення в кожній людині відданості загальнолюдським моральним цінностям, успадкування духовних надбань і культури як свого, так і інших народів світу, виховання в ній громадянського світогляду і готовності до активної участі в прогресі своєї Батьківщини і всього людства на ґрунті розкриття потенційних можливостей та індивідуальних рис особистості.

Стратегічною метою виховання особистості є її підготовка до виконання комплексу соціальних ролей , необхідних для суспільного життя: громадянина, трудівника, громадського діяча, сім’янина.

Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті та Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти визначили пріоритетні завдання виховання:

  • формування особистості – патріота України, який усвідомлює свою належність до сучасної європейської цивілізації, вироблення на цій основі досвіду громадянської поведінки, високої національної свідомості;

  • формування демократичного світогляду й культури, виховання поваги до прав і гідності інших людей, традицій і культурних надбань народів світу, вироблення расової, національної, релігійної терпимості;

  • виховання „глобальної громадянськості”, усвідомлення поняття про мир і безпеку як важливі цінності, що забезпечують виживання людства, екологічної культури, поваги до життя людини, усвідомлення її недоторканості;

  • виховання в кожної особистості гуманістичних моральних якостей і рис, залучення до цінностей сім’ї, виховання почуття честі свого роду, турботи про батьків, інших членів сім’ї, ґендерне виховання;

  • формування високої художньо – естетичної культури, розвиток естетичних потреб і почуттів;

  • виховання в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших людей як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення їх фізичного психічного і морального здоров’я;

  • виховання творчого і відповідального ставлення до праці як можливості виявити і розвинути свої потенційні здібності, людську суть, формування почуття господаря і господарської відповідальності, підприємливості та ініціативи;

  • розвиток творчих здібностей учнів, підтримка обдарованих дітей та молоді, забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її нахилів, здібностей, інтересів;

  • виховання соціальної активності учнів, звички брати безпосередню участь у справах своєї школи. міста, країни, розвиток почуття особистої відповідаль-ності за все, що відбувається навколо;

Планування виховної роботи
Перш ніж розпочати будь-яку роботу, в тому числі виховну, ми здійснюємо процес планування. В.О. Сухомлинський вважав планування складовою частиною загальношкільної виховної роботи. “Усе, що відвертає учителя від безпосередньої виховної роботи, - писав він, - всяка писанина для показу – зовсім непотрібна річ. Але планування виховної роботи не належить до такого виду папірців. Це складова частина виховної роботи. Без планування я не уявляю повноцінного виховання. Планування виховної роботи – це насамперед уявлення про ідеал виховання ... Вихователь повинен уявляти, що має вийти з доставленої в його майстерню “брили мармуру”. Від того, наскільки чітке це уявлення, залежить розуміння суті й необхідності планування виховної роботи”.

На жаль, практика нерідко засвідчує, що до плану часто ставляться як до адміністративної вимоги і процес обмежується тільки його складанням і написанням. При такому підході план має формальний характер і не може бути орієнтиром у діяльності.

Чітке, конкретне планування виховної роботи школи є важливою умовою її успішної діяльності, забезпечує ефективність виховної роботи, дозволяючи визначити найсуттєвіші напрями діяльності, концентрувати увагу на головному, уникати багатьох помилок. Воно забезпечує функціонування всіх підрозділів, створює умови для організації роботи педагогічного та учнівського колективів, раціонального використання часу, дає змогу прогнозувати розвиток виховного процесу.

Головне завдання плану – забезпечити науковий підхід до виховного процесу і таку його організацію, яка б дозволила вести цілеспрямовану, систематичну роботу з усіма учнями.

Тому планування виховної роботи має ґрунтуватися на науково-правовій базі освітньої галузі, яку становлять Конституція України, Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст.”, Національні програми, Концепції виховання, інші нормативно-правові документи, враховувати методичні рекомендації, а також педагогічну спадщину видатних вітчизняних та зарубіжних педагогів.

Планування має базуватися на загальнопедагогічних принципах: народності; культуровідповідності; гуманності; послідовності і систематичності; оптимального поєднання різних форм та методів виховної діяльності.

Призначення плану – упорядкувати педагогічну діяльність, забезпечити виконання таких вимог до педагогічного процесу, як планомірність і систематичність, керованість і наступність результатів.

У загальному уявленні план – це документ, який визначає орієнтири діяльності, порядок, обсяг, часові межі. Це не перелік заходів, а цілісна система виховних впливів.
План виконує такі функції:

  • спрямовуючу (відображає конкретні напрями і види діяльності);

  • прогнозуючу (відбиває задум, проектує результати через конкретні дії);

  • координуючу, організаційну (хто, що, коли і де повинен робити);

  • контролюючу (по-перше, сам педагог може контролювати реалізацію поставлених ідей, по-друге, рівень і якість плану свідчать про професійну компетентність педагога, завуча);

  • репродуктивну (через будь-який проміжок часу за планом можна відновити зміст і обсяг виконаної роботи).


При грамотній організації план стане не формальним папером, а документом, здатним захистити педагога від необґрунтованих претензій і довести системний підхід до організації виховного процесу. Тому насамперед необхідно ставитись до плану як до свого робочого документа, який потрібен самому педагогу, щоб діяти не хаотично, а згідно зі своїм задумом, цілями, можливостями та вимогами до педагогічного процесу.

План є помічником у виховній роботі, якщо відповідає таким вимогам:

  1. Цілеспрямованість. (Всі виховні завдання, зміст і форми роботи повинні сприяти здійсненню основної мети. Цілеспрямованість передбачає вміння проектувати, будувати роботу відповідно до визначеної “моделі”, обирати головні лінії для розв’язання основних виховних завдань).

  2. Орієнтація на реалізацію потреб та інтересів дітей, їхній розвиток, рівень вихованості, забезпечення особистісної орієнтованості виховання.

  3. Є результатом спільної творчості педагогів, учнів, батьків.

  4. Передбачає зв’язок виховного процесу з життям суспільства, практичною діяльністю дітей.

  5. Орієнтація на комплексний характер планів, що передбачає різноманітність змісту і форм роботи , спрямованість на розвиток різноманітних інтересів і здібностей, цілісність впливу на свідомість, почуття, поведінку дітей, єдність пріоритетних напрямів виховання.

  6. Забезпечення послідовності змісту і форм діяльності, виключення невиправданого дублювання, врахування попереднього досвіду, бачення перспективи в роботі.

  7. Конкретність і доцільність плану.

  8. Реальність і розумна насиченість плану.


У процесі планування виховної роботи необхідно враховувати:

  • результати виховної роботи і висновки, отримані в ході аналізу;

  • виховні та організаційно-педагогічні задачі;

  • можливості батьків, громадськості;

  • виховний потенціал соціального оточення школи;

  • традиції навчального закладу;

  • події, факти, пов’язанні з життям країни, міста, визначні дати;

  • плани роботи позашкільних закладів, освітніх, культурних установ.


Плани за змістом, структурою і формою можуть бути різноманітними.

Головне – вони повинні допомагати в організації виховної роботи, бути зручними для використання, тобто робочими, а не формальними документами.

Різноманітні плани, що розробляються на практиці, можна класифікувати за такими ознаками:

1.За обсягом змісту:

  • комплексний (загальний) план: планується діяльність у всіх її напрямах і видах (н-д, план виховної роботи школи на рік, план роботи вчителя з дитячим колективом);

  • тематичний план: планується один напрямок чи вид діяльності (н-д, план роботи батьківського університету, план правовиховної роботи);

  • предметний (конкретний) план: планується одна конкретна справа

(н-д, план конференції, план підготовки і проведення класної години, КТС).


  1. За тривалістю планованого періоду:

  • довгостроковий (перспективний): план на тривалий період часу (рік і більше) н-д, план роботи закладу;

  • етапний (періодичний): план на чверть, півріччя;

  • короткостроковий: план роботи на місяць, декаду, тиждень;

  • оперативний: плануються конкретні найближчі дії (план на день).

Як бачимо, перелічені види планів тісно взаємозв’язані: кожен наступний конкретизує, уточнює, коригує, попередній.
3. За масштабом планування:

  • загальні плани, які передбачають участь у запланованій роботі дітей різних класів, вчителів, батьків;

  • план первинних колективів (план роботи класу, об’єднання учнів).




  1. Залежно від суб’єкта планування:

  • індивідуальний: планує одна людина,

  • колективний: планує колектив, група.


Вибираючи індивідуальний чи колективний спосіб планування, потрібно обов’язково пам’ятати про те, що суб’єкт планування і суб’єкт реалізації плану має бути один. На жаль, практика часто свідчить про невідповідність між тим, хто планував, і тим, хто братиме участь у реалізації плану.
У нашій школі практикується складання таких планів з виховної роботи:

  • довгостроковий комплексний план – це розділ річного плану (основний офіційний документ, яким керуються класні колективи, учнівські об’єднання);

  • загальні короткострокові плани виховної роботи на чверть (плани-сітки, плани масових заходів на семестр, плани - органайзери);

  • тематичні плани (роботи РПП, з попередження бездоглядності, роботи з батьками, контролю і керівництва, місячника правових знань);

  • плани первинних колективів (Учнівського Парламенту, класів, гуртків);

  • плани підготовки та проведення загальношкільних справ.

Організація планування виховної роботи школи
Планування – це процес моделювання своєї діяльності (чи якогось напряму, виду діяльності) на певний період часу, коли педагог представляє подумки модель своєї роботи: змістовну, організаційну, структурну.

План – важлива передумова у вихованні школярів у тому випадку, коли він є підсумком колективної спільної творчості, пошуку педагогів і учнів, коли в основі процесу планування лежить тісна взаємодія, зацікавлене співробітництво вихователів і вихованців, старших і молодших.

Яка ж роль відводиться кожному з учасників навчально – виховного процесу у плануванні виховної роботи?

Звичайно керівна роль тут належить вчителю завдяки його життєвому досвіду, педагогічним знанням.

Саме педагогічний колектив забезпечує реалізацію вище викладених вимог до планування, без яких не може правильно і цілеспрямовано здійснюватися планування і врахувати які не завжди можуть самі школярі. Саме педагоги здатні передбачати перспективи і магістральні шляхи розвитку системи виховної роботи, врахувати можливості батьків і громадськості, зміни, що очікують в оточені школи. Вони продумують координацію зусиль педагогічного й учнівського колективів у досягненні поставлених задач. Педагоги допомагають школярам ознайомитися з передовим досвідом роботи школи, району, міста, країни, передбачають збереження і розвиток традицій у колективі, додають плану і плануванню ідейної спрямованості.

Керівна роль педагогів у процесі планування не означає, що дітям відведена пасивна роль виконавців. У міру розвитку колективу й учнів частина організатор-ських функцій передається активу школярів, органам самоврядування дітей; інформація, отримана від школярів, часто є визначальною під час висування ідей, вибору змісту і форми роботи, вносить істотні корективи в задуми педагога, адже усі виховні впливи повинні бути зорієнтовані на дітей – враховувати і розвивати їхні потреби та інтереси.

Отже, взаємодія учнівського і вчительського колективі в ході планування є необхідною.

При педагогічно грамотній взаємодії створюються сприятливі умови для прояву і формування в учнів активної позиції в реалізації наміченого. Діти здобувають аналітичні, конструктивні, організаторські вміння і навички, вчаться відповідальності та самостійності в прийнятті та виконанні планів.

Необхідність і важливість взаємодії педагогів і учнів у процесі планування обумовлені також тим, що знання і досвід дорослих доповнюються нестандартністю рішень дітей.

Характер і рівень взаємодії педагогів і учнів залежить від багатьох обставин.

По-перше, від віку дітей . Досвід показує, що в плануванні колективної діяльності можуть брати участь діти починаючи з молодшого шкільного віку. Володіння правильною методикою дозволяє вчителеві спочатку залучити дітей до обговорення плану зрозумілої та захоплюючої справи, а до п’ятого класу під керівництвом педагога школярі здатні спланувати комплекс взаємозалежних справ на визначений період. Головна задача педагога – розвинути у дітей інтерес і потребу до колективного пошуку, навчити їх спільної роботи в процесі планування. Поступово від класу до класу вплив педагога стає більш прихованим. Організатором планування стає актив школярів, спочатку підготовлений і спрямований учителем, а потім діючий самостійно. У старших класах педагоги в основному є учасниками роботи чи порадниками. Старшокласники стають організаторами планування в різновікових колективах, молодших класах.

Однак на практиці можливі ситуації, коли учні старших класів не здатні організувати планування навіть конкретних справ. Отже, характер і рівень взаємодії педагогів і школярів у процесі планування істотно залежить не лише від вікових можливостей дітей, але й від попереднього досвіду школярів, рівня їхньої підготовленості до самостійних дій, складності, ступеня новизни майбутньої справи чи проблеми, що потрібно вирішувати.

На взаємини педагогів і дітей у процесі планування впливає морально-психологічний клімат колективу, суспільна думка, норми поводження, прийняті в колективі, емоційний настрій дітей.

Рівень взаємодії вчителя і учнів у процесі планування залежить від того, в якому колективі планується робота.

У школі функціонують різні об’єднання дітей: класи, ради, клуби, гуртки. Кожен колектив вирізняється характером входження в нього школярів. По-різному будуються стосунки дорослих і дітей у цих колективах, взаємодія педагогів та учнів у процесі планування. Так, при плануванні роботи, справ в класному колективі педагог може бути безпосереднім організатором, активним учасником колективної діяльності. У клубі, іншому учнівському об’єднанні школярі самі планують свою роботу і справи, а педагоги приховано, непомітно направляють цей процес: виступають як порадники, помічники, а в період підготовки до планування ненав’язливо проводять свої ідеї через актив.

Якщо говорити про загальношкільний колектив, то на рівень і характер взаємодії дорослих і дітей у процесі планування впливає наповненість і кількість класів у школі. Так, розвиток взаємодії краще здійснюються в умовах невеликої кількості учнів. Тут легше, як показує практика, забезпечити співробітництво всіх дорослих і дітей, старших і молодших у процесі перспективного і поточного планування роботи школи, конкретних загальношкільних справ.

Різноманіття ситуацій, які виникають під час планування і впливають на характер взаємодії дорослих, вимагає від педагогів високого рівня педагогічної майстерності.

Підсумок, показник ефективності успіху цієї взаємодії, можна коротко виразити так: школярі включили в план те, що їм хотілося, але захотіли вони саме того, що вважали за доцільне педагоги.

Пропонуємо такі способи проведення своїх задумів, ідей у процесі планування:

  • попередня роз’яснювальна і підготовча робота з лідерами, авторитетними в колективі учнями, з якими проговорюються можливі варіанти ідей і задумів;

  • виступ перед учасниками планування учня або дорослого, який був учасником чи очевидцем важливої для колективу ідеї, форми роботи;

  • відвідування, зустрічі з колективом, де реалізується необхідна та педагогічно доцільна ідея чи де її апробовано;

  • створення проблемної ситуації, що виводить дітей, батьків на потрібне рішення, необхідну для колективу ідею;

  • вибір варіанта, ідеї, форми, засобу з декількох запропонованих і обґрунтованих педагогом;

  • включення педагога до роботи творчих пошукових груп “на рівних”;

  • конкурс на кращу пропозицію, створення “банку ідей”, коли педагог може внести і свою ідею як рядовий учасник пошуку;

  • узагальнення та інтеграція педагогом ідей, висловлених дітьми, батьками, коли педагог ненав’язливо включає і свою ідею в узагальнений варіант;

  • підказка проблемних питань у ході обговорення плану;

  • проведення “акту добровольців” з організації будь-якої справи, після чого добровольці стають провідниками ідей у колективі;

  • читання і обговорення літератури, що може підказати потрібну ідею, задум;

  • аналіз справи, в ході якої за відповідних акцентів і спеціально поставлених питань учні та батьки виходять на потрібну ідею.

Отже, як бачимо, планування виховної роботи є тривалим і складним процесом.
Процес колективного планування виховної роботи в школі на навчальний рік можна представити таким алгоритмом:

1 крок – аналіз роботи за попередній період, осмислення його результатів, досягнень у розвитку особистості й колективу. На цьому етапі можна виділити дві стадії: збирання інформації та її обробка.

2 крок – визначення і формування виховних задач. Він нерозривно пов’язаний з першим, тому що в ході аналітичної роботи визначаються й остаточно формуються задачі. Використовують такі прийоми: „мозкова атака”, анкетування, ранжування виховних проблем. Дуже важливо на даному етапі, щоб задачі виховної роботи, що стоять перед педагогами, трансформувалися в задачі всього учнівського колективу.

3 крок – колективний пошук корисних справ, правильних дій, що можуть забезпечити досягнення позитивних результатів, виконання наміченого. Пошук справ проводиться на різних рівнях і напрямах: загальношкільні (ключові) справ; зміст і форми роботи клубів, гуртків; шкільні свята та об’єкти повсякденної турботи. При цьому використовують такі прийоми залучення всіх членів колективу до пошуку: “розвідка” корисних справ, конкурс на кращу пропозицію до плану, “скарбничка” пропозицій, аукціон ідей, знайомство з досвідом інших шкіл, огляд цікавих справ колективів, анкетування тощо.

4 крок – добір змісту і форм роботи, узагальнення пропозицій членів колективу і складання проекту плану виховної роботи. Доцільно оформити проект у вигляді плану-сітки, щоб легше було уявити завантаженість плану, розподіл справ за часом. Така форма зручна і для ознайомлення з проектом інших членів колективу. Складають план педагоги під керівництвом заступника директора школи, залучаючи актив учнів, узгоджуючи з ними організаційні питання.

5 крок – обговорення та затвердження плану виховної роботи з учнівським колективом на загально шкільній конференції.

6 крок – складання планів, що забезпечують виконання поставлених задач в області виховання школярів і реалізації наміченої роботи з учнівським колективом. Це: план методичної роботи з вчителями, план контролю за виховною роботою, плани нарад, зборів тощо. У створені таких планів беруть участь усі члени педагогічного колективу, актив учнів.

7 крок – планування в первинних колективах з урахуванням загальношк. плану.

Підбиваючи підсумок, можна сказати, що планування значною мірою визначає результати та ефективність виховної роботи.

  1. Чітке планування допомагає вчителеві уникнути багатьох помилок і негативних явищ, тому що план дозволяє намітити загальні перспективи та конкретні шляхи вирішення поставлених виховних задач.

  2. План допоможе упорядкувати педагогічну діяльність, забезпечити виконання таких вимог, як планомірність і системність, керованість і наступність результатів.

  3. Плани за своїм змістом, структурою, формою дуже різноманітні, але головне їх призначення – це допомога в організації виховної роботи, тому вони мають бути зручними для користування, бути робочими, а не формальними документами.

  4. Таким чином, план є важливою передумовою у вихованні школярів і водночас він є підсумком колективної спільності пошуку педагогів та учнів, в основі якого лежить тісна взаємодія, зацікавлене співробітництво вихователів і вихованців, старших і молодших.


Алгоритм

колективного планування виховної роботи в школі на навчальний рік :
1 крок – аналіз досвіду роботи, осмислення його результатів, досягнень у розвитку особистості й колективу. На цьому етапі можна виділити дві стадії: збирання інформації та її обробка.
2 кроквизначення і формулювання виховних завдань. Він нерозривно пов’язаний з першим, тому що в ході аналітичної роботи визначаються й остаточно формуються задачі. Використовують такі прийоми : „мозкова атака”, анкетування, ранжування виховних проблем. Дуже важливо на даному етапі, щоб задачі виховної роботи, що стоять перед педагогами, трансформувалися в задачі всього учнівського колективу.
3 крокколективний пошук корисних справ, правильних дій, що можуть забезпечити досягнення позитивних результатів, виконання наміченого. Пошук справ проводиться на різних рівнях і напрямах: загальношкільні (ключові) справи; зміст і форми роботи клубів, гуртків; шкільні свята та об’єкти повсякденної турботи. Використовують такі прийоми залучення всіх членів колективу до пошуку: “розвідка” корисних справ, конкурс на кращу пропозицію до плану, “скарбничка” пропозицій, аукціон ідей, знайомство з досвідом інших шкіл, огляд цікавих справ колективів, анкетування тощо.
4 крок – добір змісту і форм роботи, узагальнення пропозицій членів колективу і складання проекту плану виховної роботи. Доцільно оформити проект у вигляді плану-сітки, щоб легше було уявити завантаженість плану, розподіл справ за часом. Така форма зручна і для ознайомлення з проектом інших членів колективу. Складають план педагоги під керівництвом заступника директора школи, залучаючи актив учнів, узгоджуючи з ними організаційні питання.
5 крок обговорення та затвердження плану виховної роботи з учнівським колективом на загальношкільних зборах.
6 крокскладання планів, що забезпечують виконання поставлених задач в області виховання школярів і реалізації наміченої роботи з учнівським колективом. Це: план методичної роботи з вчителями, навчання учнівського активу, план контролю за виховною роботою, плани нарад, зборів тощо. У створені таких планів беруть участь усі члени педагогічного колективу, актив учнів.
7 крок – планування в первинних колективах з урахуванням загально -шкільного плану

Схожі:

Перелік завдань і заходів Програми захисту прав дітей та розвитку...
Перелік завдань і заходів Програми захисту прав дітей та розвитку сімейних форм виховання
Доповідь начальника Заводського РВ Мазур В. А. «Про основні проблемні...
Заводського РВ Мазур В. А. «Про основні проблемні питання в організаційно-управлінській діяльності підрозділу, пріоритетні завдання...
ПЛЕНАРНЕ
Про підсумки розвитку освіти міста у 2012/2013навчальному році та пріоритетні завдання на 2013/2014 навчальний рік
Пріоритетні напрями розвитку позашкільної освіти та професійного самовизначення школярів
«Основні орієнтири виховання учнів 1 – 12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»[1], в основу якої покладено науково...
Класний керівник ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА
У забезпечення узгодженості роботи учнівського, вчительського, батьківського колективів
Завдань і заходів Програми розвитку малого підприємництва в м. Синельниковому...
Моніторинг виконання вимог чинного законодавства України з питань державної регуляторної політики
Завдань і заходів Програми розвитку малого підприємництва в м. Синельниковому...
Моніторинг виконання вимог чинного законодавства України з питань державної регуляторної політики
Про підсумки виховної роботи закладів району за 2012-2013 навчальний...
Концепції «Сім’я і родинне виховання, «Національної програми патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя,...
Завдань і заходів міської програми інформатизації на 2011 2014 роки...
Проведення щорічної інвентаризації інформаційних та програмно-технічних ресурсів усіх структурних підрозділів міської ради
Завдань і заходів Програми розвитку малого підприємництва в м. Синельниковому...
Відділ соціально економічного розвитку міста міської ради, головний спеціаліст з питань внутрішньої політики
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка