Повість Гоголя «Тарас Бульба»


Скачати 128.98 Kb.
НазваПовість Гоголя «Тарас Бульба»
Дата23.03.2013
Розмір128.98 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Історія > Документи
Тема: Повість Гоголя «Тарас Бульба». Козацька доба, зображена у творі.

Мета: Дослідити історію створення повісті «Тарас Бульба», розширити знання дітей про Запорізьку Січ та її героїв, національну боротьбу українського народу за незалежність, про звичаї й традиції та національний колорит твору; вчити любити свій край, захоплюватись його красою й неповторністю, ознайомити з визначними полотнами митців, що відтворили дану тему; виховувати патріотичні почуття, викликати повагу до героїчного минулого українського народу, шанувати і гордитись його звитягою.

Обладнання: комп’ютерно-тематичні слайди, відеофрагменти по мотивам повісті М. Гоголя «Тарас Бульба», аудіозаписи: народна пісня «Ой, на горі тай женці жнуть», опера М. Лисенка «Тарас Бульба», таблиці: «Жанри епосу», «Тарас Бульба», репродукції картин: «Козак в степу» – С. Васильківського; «Дума про козака Голоту» – М.Дерегуса; «Похорон кошового» – Мурашко; «Гість із Запоріжжя» – Ф. Красицького; «Похід запорожців у Крим» - М. Самокиша; «Запорожці пишуть листа» – І.Рєпіна;

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, інтегрований (зарубіжна література – історія – музика – образотворче мистецтво)

Так ось де вона, Січ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!

М. В. Гоголь

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань.

1. Слово вчителя.

Україна! Одне тільки слово, а серце охоплює невимовна туга, захоплення, любов, замилування щирою красою цього благодатного і чарівного краю та його людей. Саме ця земля виплекала на своїх руках великих постатей.

Один з таких титанів-геніїв є Микола Гоголь.
2. Бесіда.

  • Що вам відомо про зв’язки М. Гоголя з Україною?

Звісно, саме ця земля дала цьому письменнику силу до життя, натхнення для творчої роботи, а з молоком матері до нього перелилась та неймовірна любов до рідного народу, яка притаманна лише справжньому патріоту. Побувавши у багатьох прекрасних куточках України, цікавлячись життям народу, його звичаями та обрядами дали письменнику підґрунтя для написання багатьох його творів. Це збірки повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Миргород», та ін.

Не залишився він байдужим і до боротьби народу за національну незалежність, яку змалював у повісті «Тарас Бульба».
3. Бесіда.

  • З яким періодом історії України пов’язана повість «М. Гоголя Тарас Бульба»?

  • Що вам відомо про цей період з уроків історії?


ІІ. Оголошення теми і мети, епіграфа уроку.
ІІІ. Робота над темою уроку.

1. Слово вчителя. Історія створення повісті «Тарас Бульба».
(Перегляд відеофрагменту з кінофільму «Тарас Бульба» «Тарас Бульба»)
Роботі Гоголя над «Тарасом Бульбою» передувало ретельне, глибоке вивчення історичних джерел. Серед них варто назвати «Опис України» Боплана, «Історію про козаків запорізьких» Мишецького, «Запорожская старина» Срезневського, «История Малой России» Бантиш-Каменського, рукописні списки українських літописів - Самовидця, Величка, Грабянки.

Але ці джерела не задовольняли цілком Гоголя. У них багато чого йому не вистачало: насамперед характерних побутових деталей, живих прикмет часу, щирого розуміння минулої епохи. Спеціальні історичні дослідження й літописи здавалися письменникові занадто сухими, млявими й по суті мало допомагали художникові осягнути дух народного життя, характери, психологію людей.

Серед джерел, які допомогли Гоголю в роботі над «Тарасом Бульбою», був ще один, найважливіший: народні українські пісні, особливо історичні пісні й думи.

Гоголь вважав українську народну пісню дорогоцінним джерелом для історика й поета, що бажають «випитати дух минулого століття» і осягнути «історію народу». З літописних і наукових джерел Гоголь черпав історичні відомості, необхідні йому фактичні подробиці, що стосуються конкретних подій. Думи й пісні ж давали йому щось набагато більше істотне. Вони допомагали письменникові зрозуміти душу народу, його національний характер, живі прикмети його побуту. Він виокремлює з фольклорної пісні сюжетні мотиви, часом навіть цілі епізоди.

«Тарас Бульба» має велику й складну творчу історію. Цей твір вперше надрукований в 1835 році в збірнику «Миргород». В 1842 році в другому томі своїх «Творів» Гоголь помістив «Тараса Бульбу» до нової, докорінно переробленої, редакції. Робота над цим добутком тривала з перервами дев'ять років: з 1833 року до 1842-го. Між першою й другою редакціями «Тараса Бульби» був написаний ряд проміжних редакцій деяких розділів.

У Гоголя є одна досить примітна риса. Написавши й навіть надрукувавши свій добуток, він ніколи не вважав свою роботу над ним закінченою, продовжуючи невтомно вдосконалювати його. От чому цей твір має безліч редакцій. Гоголь, за свідченням Н. В. Берга, розповідав, що він до восьми разів переписував свої наробки: «Тільки після восьмої переписки, неодмінно власною рукою, праця є цілком закінченою, досягла вершини створення».

У роботі над остаточним змістом «Тараса Бульби» Гоголь безсумнівно урахував художній досвід історичної прози Пушкіна. Саме в другій редакції повість придбала ту реалістичну повноту й завершеність поетичної форми, що відрізняє цей великий добуток російської класичної літератури.
2. Робота по теорії літературі

  1. До якого роду відноситься повість? (епос)

  2. Які ще є літературні роди? (лірика, драма)

  3. Яка особливість епосу? (зображення картин суспільного життя, людей і подій)

  4. Схема «Жанри епосу»:


5. Що таке повість? (Повість - епічний прозовий твір з однолінійним сюжетом, де акцентується увага на аналізі одного чи кількох конфліктів і характерів.)
3. Слово учителя:

  • Яка ж це повість? Про це дізнавались літературні дослідники, їм слово.


4. Літературні дослідження

Багато літературних дослідників називають повість літературною. І справді, події, зображені в повісті відносяться до далекого минулого, коли Україна була захоплена боротьбою з іноземними завойовниками за свою незалежність.

З другої точки зору, її впевнено можна назвати героїчною.

Відтворюючи картину минулої епохи письменник вільно оперував історичними фактами, подіями. Так події повісті спочатку відносяться до ХV століття, потім – ХVІ, а ряд фактів реальної історії (Київська академія, осада Дубно, гетьман Потоцький) відносяться до середини ХVІІ століття. І Тарас Бульба не історична особа, а один із характерів, які склались в той час.
5. Слово вчителя.

М. В. Гоголь у своїй повісті будував загальний образ героїчної, пісенної, ідеальної козаччини. Давайте поринемо у ту козацьку добу і разом з істориками дамо відповіді на запитання: «Що таке Запорізька Січ», «Хто такі козаки?», «Яким було життя цих мужніх та сильних людей».
6. Група істориків.

Історія козацтва.

Українська козацька епопея, що тривала протягом більше двох сторіч (XVI - XVII), - одне з героїчних подій світової історії. Жменя селян, що бігли від покріпачення, що виросла незабаром у грізну запорізьку вольницю й стала фактично хазяїном усього середнього й південного Придніпров'я, наводила протягом багатьох десятиліть страх на турків, татар і польську шляхту, навалившихся на українську землю.
(Перегляд відеофрагменту з кінофільму «Тарас Бульба» «Січ»)
В історичному минулому українського народу було таке неповторне і легендарне явище, як Запорізька Січ. Справді, з особливою теплотою і гордістю Гоголь змальовує Січ - це гніздо, «звідки вилітають всі ті горді й міцні як леви!.. звідки розливаються воля й козацтво на всю Україну». Ці слова є епіграфом сьогоднішнього нашого уроку. Створений художником поетичний образ Січі невіддільний від яскравих могутніх характерів, її що населяють.

Козаччина – соціальний символ України. Без неї немає української національної історії. Назву свою – «козаки» отримали, - може, від татарського слова «каймак», що значить «вільний чоловік», «безстрашний вояк».

П'єр Шевальє, французький історик так писав про козаків: "Мешканці України, які сьогодні називають себе козаками і які з гордістю носять це ім'я, мають гарну постать, бадьорі, міцні, спритні до всякої роботи, щедрі і мало дбають про нагромадження майна, дуже волелюбні і не здатні терпіти ярма, невтомні, сміливі й хоробрі... Мова козаків... є слов'янською. Вона дуже ніжна і сповнена пестливими виразами та незвичайно витончених зворотів"

Спершу жили козаки невеликими гуртами по степах, там вони полювали, а на зиму верталися крадькома в села.

Але пізніше згуртувалися разом у великі військові загони, вибирали собі своїх отаманів і жили разом на великих островах серед ріки Дніпра. (Всього по Дніпру в межах земель запорозьких козаків було 265 островів). Те місце називалося Січ або Січовий Кіш, бо острів був відгороджений (відсічений) навколо, наче кіш, і до нього не було приступу. Інша ж теорія походження назви Січ повідомляє, нібито Січ дістала назву від давньокиївського способу спорудження фортець шляхом засік – частоколів із загострених паль і слово "Січ" походить від слова "сікти", тобто "рубати", і означало первісно укріплення з дерева й хмизу; а люди облаштовувались на островах серед лози і очерету за дніпровськими порогами – тому Запорізька.
7. Слово вчителя.

Отже, цікаво буде довідатися, як виглядала Запорізька Січ і які звичаї були на Запорожжі (на Січі) та взагалі - як жили запорожці.

  • А тепер знайдіть в повісті Гоголя, як він описує Запорізьку Січ. Зачитайте.

Січ для козаків була не лише домівкою, вони там жили постійно, збиралися, вчилися військової справи і готувалися до воєнних походів, мали батька – отамана або кошового, якого завжди поважали і не мали права ослухатись.

Стати козаком було досить складною справою, хоча кажуть, що у козаки приймали всіх, хто приходив і вмів перехреститися. Прибулий з’являвся тільки до кошового, який звичайно казав:

  • Здоров будь! Що, в Христа віруєш?

  • Вірую! – відповідав прибулий.

  • І в Тройцю святу віруєш?

  • Вірую!

  • І до церкви ходиш?

  • Ходжу!

  • Ану, перехрестися!

  • Прибулий перехрестився.

  • Добре, - відповідав кошовий, - іди ж до котрого сам знаєш куреня. На цьому й кінчалась вся церемонія…


(Перегляд відеофрагменту з кінофільму «Тарас Бульба» «Посвята в козаки»)
Проте це не так. Потрібно було пройти спеціальну школу навчання та іспити (фехтування, влучно стріляти, добре сидіти на коні). Керували навчанням «титуловані» козаки, а також досвідчені воїни і полководці, яких обирали на загальних козацьких зборах.
(Перегляд відеофрагменту з кінофільму «Тарас Бульба» «Вибори кошового»)

Запорізьку Січ завжди сприймали як міні державу, яка мала свій прапор, герб, клейноди.

Прапор Січі був червоного кольору із зображенням на лицьовому боці архангела Михаїла, а на зворотному – білого хреста, оточеного золотими небесними світилами: сонцем, півмісяцем та зірками. Хоча кожен курінь мав свій прапор, переважно вони були малинового кольору із зображенням святих або хреста.

Герб мав таке зображення - козак в кунтуші, підперезаний поясом із шаблею при лівому боці, у шапці. Ліва рука підтримує рушницю, оперту на рам’я, права упирається в бік.

Клейнодами (коштовностями) Запорізької Січі вважалися: бунчук, булава, когогва, пернач, печатка, литаври, значки. Вони зберігалися військовій скарбниці або в Покровській церкві. Винесення їх супроводжувалося церемоніями.
8. Словникова робота.

Булава й бунчук – символ влади гетьмана, кошового.

Бунчук – палиця, прикрашена пасмами кінського волосся.

Печатка зберігалась у військового судді або у курінного отамана.

Пернач (жезл) носив за поясом полковник.

Значки видавалися куреням, а палиці – осавулам.

Корогви (хоругви), тобто прапори, і литаври належали всьому війську.

Як будь яка держава Січ мала свої закони і урядову структуру.

Всі козаки складали Головну військову раду на якій відкритим голосуванням обирався гетьман. На період війни він назначав собі заступника з числа полковників.

До генеральної старшини входили:

Обозний – заступник гетьмана;

Осавули – гетьманські старшини (виконували особливі доручення);

Хорунжий та бунчужний – відповідали за військові корогви і символи гетьманської влади.

Писар;

Судді.

Для козаків характерними були лицарські чесноти: мужність, доброта, сердечність, безкорисливість, щедрість, совість, повага, чуйність. Дуже цінували вони літніх людей, славились гостинністю.
– Які ж звичаї панували на Січі? Знайдіть цитати з твору.

На Січі в новеньких не питали імені, відразу давали своє, з яким козак не розлучався аж до смерті. «Не ймення тебе красить, а ти його прикрась», - говорили січовики.

За крадіжку козака прив’язували до стовпа, поруч клали кия, і кожен повинен був ударити ним винуватця.

Того, хто напозичався і не віддавав борг, прив’язували до гармати, доки боржника не викупить хтось з товаришів.
(Перегляд відеофрагменту з кінофільму «Тарас Бульба» «Покара за борги»)
Убивцю хоронили разом з убитим. Домовину ставили на голову вбивці і закидали землею.

(Перегляд відеофрагменту з кінофільму «Тарас Бульба»

«Покара за вбивство побратима»)

Також серед козаків існував дуже гарний звичай – побратимство. Ніхто не міг порушувати клятви у вірності один одному. Це був союз не тільки воїнів, а й людей однієї думки, вдачі і долі. Побратими жертвували навіть життям у бою, коли це треба було для визволення з біди, неволі. Це найвищий моральний закон людської дружби.

Ще один із звичаїв якого суворо дотримувались козаки – це закон який забороняв проводити жінок до фортеці Запорізької Січі. Також заборонялося козакам одружуватись з молодих років. В основі цих звичаїв було, те що запорожці хотіли мати регулярне військо з високою бойовою готовністю. Це досягалось за рахунок відречення їх від сімей.
9. Теорія літератури

Національний колорит – наявність у художньому творі описів побуту, звичаїв, одягу, своєрідних пейзажних картин, специфічних слів і мовних виразів, що допомагають читачам «побачити» місце подій і характерні прикмети конкретного історичного моменту із життя якогось народу.

– Які риси національного епосу зустрічаються у творі?
10. Учень-мистецтвознавець:

Наша розповідь про звичаї козаків буде неповною, якщо ми не згадаємо про пісню, бо саме вона через вуста кобзарів приносила їм звістки з рідної домівки, почуття родини, розповідала про долю рідного народу. Саме пісня передавала з покоління в покоління лицарський дух козацтва, їх подвиги.

(Прослуховування аудіозапису народної пісні «Ой, на горі тай женці жнуть»)
Також відомі композитори створювали свої шедеври присвячені козацтву під впливом повісті М. Гоголя. А саме опери: М. Лисенко "Тарас Бульба", П. Сокальського "Андрій Бульба", Е. Ріхтера "Тарас Бульба", А. Берутті «Тарас Бульба».

(Прослуховування уривку опери М. Лисенка «Тарас Бульба»)
До козацької теми також зверталися і художники. Я запрошую вас в нашу класну картинну галерею, яка яскраво відтворює дух життя запорожців (перегляд картин, що знаходяться на підготовлених стендах). Картини:

  • «Козак в степу» – С. Васильківський

  • «Дума про козака Голоту» – М.Дерегус

  • «Похорон кошового» – Мурашко

  • «Гість із Запоріжжя» – Ф. Красицький

  • «Похід запорожців у Крим» - М. Самокиш

  • «Запорожці пишуть листа» – І.Рєпін


11. Слово вчителя.

Більш детальніше пропоную зупинитись на картині Іллі Рєпіна "Запорожці пишуть листа турецькому султанові". Він захоплювався образами запорізьких козаків. Художник працював над нею більше тринадцяти років. В її основі лежить правдива історична подія. Як в 1676 р. турецький султан Махмуд ІІ прислав запорожцям «грізну грамоту», в якій наказав їм добровільно здатися. Запорожці відповіли йому гумористичним листом.

Перед нами сильні, мужні, сміливі, веселі люди. Рєпін змалював їх в той момент, коли вони, згрупувавшись, складають свого «знаменитого листа». Подивіться, як зухвало вони відносяться до свого ворога. Ми не знаємо, про що вони пишуть у своєму листі, але бачимо, що всі вони сміються над його думкою про те, що зможе їх перемогти..

Пропоную переглянути уривок з кінофільму «Тарас Бульба», де відтворено написання листа турецькому султану.
(Перегляд відеоролику «Козаки пишуть листа турецькому султану»)
12. Слово вчителя.

Отже, як бачимо до теми козацтва зверталися не лише історики, а й літератори, художники, композитори.
ІV. Підведення підсумку уроку:

1. Бесіда.

Що нового ви дізналися на уроці про історію створення повісті «Тарас Бульба» М. Гоголя? (Висновок учнів узагальнюємо у вигляді таблиці)

2. Міні-вікторина:

  1. Де знаходила Запорізька Січ? (Низини Дніпра, острів Хортиця)

  2. Хто такі запорожці? Які на вигляд? Опишіть.

  3. Чому така назва? (За порогами Дніпра – запорізька. А січ – будували укріплення з дерев, що утворювали засіки. По українські січ)

  4. За що воювали?

  5. Які риси притаманні запорожцям?

  6. Як народ ставився до запорожців?


3. Слово вчителя.

Отже, Запорізька Січ у зображенні Гоголя - це царство волі й рівності, це вільна республіка, у якій живуть люди широкого розмаху душі, абсолютно вільні й рівні, де виховуються сильні, мужні характери, для яких немає нічого вище, ніж інтереси народу, чим воля й незалежність Вітчизни.
V. Домашнє завдання

Скласти кодекс козацтва, спираючись на повість М. Гоголя «Тарас Бульба».

(Кодекс – це 1) Сукупність законів у якій-небудь галузі права.

2) Сукупність правил поведінки, звичок, переконань тощо).


Схожі:

Україна очима М. Гоголя і Р. М. Рільке (за повістю «Тарас Бульба»...
Тема: Україна очима М. Гоголя і Р. М. Рільке (за повістю «Тарас Бульба» та оповіданням «Пісня про правду») 7 клас
Урок-дослідження
М. В. Гоголя “Тарас Бульба”, прослідкувати зображення історичних подій в Україні, побуту та звичаїв Запорізької Січі
Уроки за творчістю М. В. Гоголя
М. В. Гоголь. «Тарас Бульба». Гоголь і Україна. Зображення в повісті любові до України, героїзму, мужності й козацької звитяги в...
Урок № Тема уроку
...
Микола Гоголь «Тарас Бульба»
Гоголь увійшов у російську літературу як глибоко самобутній письменник, творчість якого мала значний вплив на розвиток реалістичного...
З Україною в серці Шляхи творчої долі Миколи Гоголя
М. В. Гоголя, складність його ідейних шукань, показати поеднання романтичних та реалістичних тенденцій у спадщині Гоголя на прикладі...
“М. В. Гоголь. «Тарас Бульба». Гоголь і Україна. Зображення в повісті...
М. В. Гоголь. «Тарас Бульба». Гоголь і Україна. Зображення в повісті любові до України, героїзму, мужності й козацької звитяги в...
Урок № Тема: Зображення в повісті М. Гоголя героїзму, мужності українського народу
Обладнання: кабінет комп’ютерних технологій, ПК, учительська презентація по темі Зображення в повісті М. Гоголя
Біографія: Тарас Шевченко
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого (9 березня за н ст.) 1814р в с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії
Франц realisme матеріальний, предметний літературний напрям, який...
Франка. А перших російських письменників-реалістів, послідовників М. Гоголя, їхній опонент Ф. Булгарін зневажливо назвав «натуральною...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка