|
|
Скачати 291.8 Kb.
|
|
Розробка уроку світової літератури у 7 класі на тему “М.В. Гоголь. «Тарас Бульба». Гоголь і Україна. Зображення в повісті любові до України, героїзму, мужності й козацької звитяги в боротьбі за рідну землю. Картини українського степу. Їхній зв'язок з головною думкою та подіями в повісті.” Підготувала вчитель світової літератури Прилуцької загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 2 Прилуцької міської ради Чернігівської області Плаван Наталія Михайлівна м. Прилуки 2012 Світова література 7 клас Уроки за творчістю М.В. Гоголя Технологія 3 по 30 хвилин Тема. М.В. Гоголь. «Тарас Бульба». Гоголь і Україна. Зображення в повісті любові до України, героїзму, мужності й козацької звитяги в боротьбі за рідну землю. Картини українського степу. Їхній зв'язок з головною думкою та подіями в повісті. Мета: показати любов Гоголя до народу і природи України, неповторність і красу світу, що оточував письменника, витоки поетичного світосприйняття, познайомити з місцями, де проходили життєві шляхи Гоголя; підготувати учнів до вивчення повісті письменника «Тарас Бульба»; розвивати навички дослідницько-пошукової роботи, навички виразного читання; показати ідейно-естетичну функцію пейзажу в повісті, своєрідність поетичного світобачення письменника; з'ясувати, як картини природи, сприяють розкриттю внутрішнього стану героїв; допомогти учням осягнути символічний образ степу, підкреслити взаємозв'язок природи з життям героїв; виховувати патріотичні почуття, спонукати до читання, виховувати в учнів зацікавлення творами М. В. Гоголя. Тип уроку: засвоєння нових знань Обладнання: карта України, ілюстрації з українськими пейзажами, портрет Гоголя, портрети його батьків , виставка книг письменника, слайди до мультимедійної презентації, репродукція картини І.Рєпіна «Козаки пишуть листа турецькому султану» та С.Васильківського «Козаки в степу», підручник Епіграф: Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну! М. В. Гоголь Степ що далі, то ставав прекрасніший. М. В. Гоголь Проблемне запитання уроку: "Чому так важливо знати своє минуле? " Очікувані результати: Учень (учениця):
Міжпредметні зв’язки: історія, образотворче мистецтво Методи і прийоми: випереджувальне завдання, технологія «Мікрофон», робота в творчих групах, виразне читання художнього тексту; інсценування Хід уроку І. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності З'ясування емоційної готовності учнів до уроку. (Учні виражають свій настрій за допомогою дієслів: хвилююся, чекаю, сподіваюся тощо. Учитель бажає успіху на уроці.) Технологія «Мікрофон»: «Від сьогоднішнього уроку я очікую ...» Перша 30-хвилинка. Учитель. У кожної людини свій неповторний шлях. Яким же був шлях одного з великих сучасників Пушкіна, гордості нашої літератури М. В. Гоголя — людини, яка любила Україну, її природу, героїчне минуле, а понад усе — поетичний світ українських легенд, пісень, живого народного слова? II. Актуалізація опорних знань (Учні пригадують відомі твори М. Гоголя, їх значення в житті і творчості письменника) — Які твори М. В. Гоголя вам відомі? («Ніч перед Різдвом», «Вечір напередодні Івана Купала», «Сорочинський ярмарок» — усі ці повісті входять до збірки «Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Це була перша книга Гоголя, що здобула йому успіх, — книга про Україну, її минуле, народ, його звичаї, побут. Гоголь у статті «Про малоросійські пісні» писав: «Якщо історик захоче напевне дізнатись про побут, стихії характеру, всі відтінки почуттів, страждань, веселощів зображуваного народу, дух минулих епох, йому допоможуть у цьому народні пісні — історія народу відкриється перед ним у ясній величі».) III. Сприйняття нового матеріалу (Використання мультимедійної дошки) (Під час роботи на уроці учні проводять необхідні записи в робочих зошитах на розсуд учителя) 1.Пояснення епіграфа: Прокоментуйте вислови М.Гоголя, що є епіграфом до нашого уроку: Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну! М. В. Гоголь Степ що далі, то ставав прекрасніший. М. В. Гоголь 2. Слово вчителя. Проблемне питання: У ході роботи на уроці ми маємо знайти відповідь: "Чому так важливо знати своє минуле? " Кажуть, що душа митця — в його творах. З них ми дізнаємося про його думки й почуття, погляди й настрої. Повість «Ніч перед Різдвом» ввібрала в себе світлу віру письменника в духовні сили народу. «Вечір напередодні Івана Купала» — відбиває тривожні роздуми автора про долю тих українців, які всупереч народним традиціям, здобули багатство нечесним шляхом; «Страшна помста» — гнівне засудження зрадництва. Дія повістей розгортається то в Сорочинцях , то поблизу Диканьки, то біля дніпровських круч. Перед очима письменника — вся степова Україна. Ваші товариші - «екскурсоводи» проведуть заочну екскурсію «Гоголівськими шляхами». (Слайд № 4) 3. Випереджувальне завдання. Розповідь «учнів-літературознавців». Екскурсія 1. «Гоголь на Полтавщині». Розкішно сяяв один з днів гарячого серпня тисяча вісімсот... вісімсот... Та років із тридцять буде тому, коли шлях, верст за десять до містечка Сорочинці, кипів народом, що поспішав з усіх околишніх і далеких хуторів на ярмарок». Так Сорочинці стали відомі світові, бо саме «Сорочинським ярмарком» відкривалася збірка «Вечори на хуторі біля Диканьки», яка принесла славу 22-річному Миколі Гоголю. «Ви в'їжджаєте в село, і Микола Васильович, мудрий і простодушний, веселий і сумний, зустрічає вас (цей чудовий пам'ятник споруджено 1911 р. скульптором І. Гінцбургом)». (Слайд № 5) На березі живописної річки Псел розкинулося село Великі Сорочинці. Саме тут, у селі Сорочинці , у будинку лікаря Миколи Яковича Трохимовського в 1809 р. 20 березня (1 квітня за новим стилем) у сім'ї Василя Панасовича та Марії Іванівни Гоголів-Яновських народився син, Микола, майбутній письменник. Марія Іванівна, мати Гоголя, приїхала сюди з родового маєтку Василівка (Яновщина) до лікаря М. Я. Трохимовського. Нині у Великих Сорочинцях працює меморіальний музей Гоголя. Батьки Гоголя були люди високоосвічені. (Слайд № 6) Василь Опанасович Гоголь-Яновський (1777-1825) писав вірші, комедії російською та українською мовами; Марія Іванівна (1791-1868) знала німецьку та французьку мови, любила літературу, захоплювалась музикою, знала безліч народних легенд, казок і розповідала їх дітям, вона була сповнена самозреченої і тихої любові до своїх дітей. Затишним царством краси і спокою називали садибу Гоголів у Василівці. (Слайд № 7) Старий, невисокий будиночок з білими колонами. Розлогий тінистий парк. Повноводий став, обсаджений журливими вербами і стрункими сріблястими тополями. А навколо — родючі поля, затишні луки. Тут і спливало раннє дитинство М. Гоголя. Василівка, нині Гоголеве, стала колискою генія, ростила й виховувала його. Українські пісні, розмаїтий гамір ярмарків (бо Василівка ярмаркувала чотири рази на рік). Яскраві образи, що поставали в уяві з переказів та легенд — усе бентежило душу М. В. Гоголю і спонукало до фантазії. У вісімнадцять років у листі до дядька П. П. Косяровського Гоголь напише: «У години і туги, і радості буду згадувати той час, коли ми разом жили дружним сімейством, як працювали в саду, трудились і, нарешті, збиралися до домашнього простого обіду...» А пізніше, звертаючись в листі до батьків, скаже: «Бачу все, що любе серцю, бачу рідну домівку. Бачу рідну річку Псел». Екскурсія 2. Кибинці Д. П. Трощинського – «Миргородські Афіни» Батько майбутнього письменника захоплювався театром і сам писав комедії, які ставилися на сцені в Кибинцях у багатого поміщика, державного діяча Д. П.Трощинського. «Великий будинок, оточений кількома флігелями... італійський сад на узгір'ї, статуї античних богів, заокруглений портик над ставком, повитим молоком туману... Звуки оркестру...» «Миргородськими Афінами» називали Кибинці на Полтавщині. (Слайд № 8) На честь «його превосходительства» тут влаштовувалися бали, театральні вистави. «Урочисто сиділи в перших рядах вельможні старці — колишні законодавці мод і смаків театральних столиць. І поруч з ними — зовсім інша, «старосвітська» публіка, яка навряд чи могла опинитися в сусідніх кріслах з Трощинським і Капністом у справжньому театрі Петербурга або Москви: те, що відбувається на сцені, вони сприймають майже з такою простодушністю, що й прислуга, і сільські мужики і козаки-хуторяни, які гуртом збилися біля входу». А малий Микола, спостерігаючи за дійством на сцені, багато чому навчиться в цьому першому в житті театрі. А ось «те, що відбувається в залі, підкаже сюжети». Так сцена і зал кибинського театру сприятимуть появі цікавих історій та персонажів. У Трощинського також була прекрасна бібліотека, що налічувала сотні томів (Микола Гоголь «знав всі до одної книги»), багата колекція картин, монет, медалей, зброї. Цей світ пізнання «казкових Кибинців» підсвідомо впливав на майбутній талант. А він уже давав про себе знати в перших віршах. Недалеко від Василівки розташоване село Обухівка «Миргородського полку», що належало сім'ї Капністів. Василь Васильович Капніст — відомий російський і український письменник, завітавши одного разу до Василя Панасовича, побачив за столом Миколку, що схилився над якимось аркушем. Капністові вдалося умовити сором'язливого хлопчика показати, що то є. Нікому Василь Васильович не сказав, що він почув від хлопчини. А тільки ніжно погладив малого по голівці і проказав: «З нього буде великий талант...» Сорочинці, Василівка, Кибинці, Обухівка, Диканька, річка Псел, «річка-красуня», що «пишно відкривала срібне лоно своє, на яке розкішно спадали зелені кучері дерев». 4. Виразне читання уривка з повісті «Майська ніч, або Утоплена». (Відповідний емоційний настрій можна створити переглядом репродукцій картин А. Куїнджі «Українська ніч» (1876), «Вечір в Україні» (1878-1901), «Місячна ніч на Дніпрі» (1880). (Слайд № 9) 5. Бесіда: — Якою уявили ви ніч, зображену М. В. Гоголем у творі «Майська ніч, або Утоплена»? Які художні деталі, використані письменником і художником, є близькими? Якими художніми засобами користувалися митці, щоб показати красу чудової української ночі? Що вплинуло на формування характеру майбутнього письменника та його таланту? (Літературний талант батька, теплота, любов матері Марії Іванівни, український фольклор, шляхетне оточення, мальовничість Полтавщини). Екскурсія3. Навчання в Полтаві «Не можу примовчати, що... помістив дітей моїх в Полтавське училище... змушений віддати в Полтавське училище, бо не маю коштів вибрати їм краще місце для виховання», — писав В. П. Гоголь до А. Т. Трощинського. З серпня 1818 року Миколу та його молодшого брата Івана відвезли до полтавського училища яке, на жаль, серед навчальних закладів Полтави вважалося (за словами директора училищ Полтавської губернії І. Д. Огнева) найгіршим, «пропащим місцем». Не зміг Микола Гоголь сподобатися своїм наставникам, не побачили вони в ньому «жодних талантів», а тільки те, що він «посередній», «пустотливий» за поведінкою і «ледачий» за вдачею. Але уже через рік, провчившись «у приватного вчителя Гаврила Сорочинського, який за домовленістю з батьком мав підготувати вступу в гімназію», «успішно опанував предмети в обсязі з класу губернської гімназії». Хлопця готували до Ніжинської гімназії, яка відкрилася в 1820 р. і вважалася найкращим навчальним закладом в Україні. «Треба сказати, що вчитель дуже любив тишу та добру поведінку и терпіти не міг розумних і гострих хлопчиків: йому здавалося, що вони неодмінно з нього глузуватимуть. Досить було тому, хто потрапив на увагу з боку дотепності, досить було йому тільки ворухнутися, або як-небудь ненавмисно підморгнути бровою, щоб підпасти відразу під гнів. Він його гнав і карав немилосердно: «Я, брат, з тебе вижену задирливість і непокору, — казав він, — я тебе знаю наскрізь, як ти сам себе не знаєш. Ось ти в мене постоїш навколішках! Ти в мене поголодуєш!» — і бідний хлопчик, сам не знаючи за що, натирав собі коліна й голодував цілі доби. «Здібності й обдарування? Усе це дурниці! — казав він, — я дивлюся тільки на поведінку. Я поставлю повні бали з усіх наук тому, хто ні аза не знає, та поводиться похвально; а в кому я бачу лихий дух та насмішкуватість, я тому нуль, хоч би він Солона заткнув за пояс!». («Мертві душі»). Екскурсія 4. Ніжинська гімназія вищих наук. (Слайди № 10,11,12) Гімназія вищих наук відкрилася в 1820 р. За своїм статутом вона прирівнювалася до університету, чимось нагадувала Царськосільський ліцей. За 12 років існування гімназії відбулося 8 випусків, її закінчило 105 чоловік, серед яких Є. Гребінка, В. Забіла, Н. Кукольник. Цікавою була сама споруда, збудована в 1805-1817 рр. у стилі класицизму за проектом архітектора Руска. Фасад будівлі прикрашають 12 білих колон (за словами студентів «білих лебедів»). Курс навчання в Ніжинській гімназії був розрахований на 9 років. Навчався Гоголь охоче. Особливо його цікавила історія та література. Ліцеїсти випускали журнали та альманахи, і дуже скоро в них з'явилися гоголівські вірші. Справжньою відрадою для серця були гімназійні спектаклі, жіночі ролі в яких грали юнаки. М. Гоголь блискуче виконав одну з таких ролей — пані Простакової в п'єсі «Недоросток» Фонвізіна. Майбутній письменник також збирав народні пісні. Написав п'єсу з українського життя і зіграв у ній роль дуже старого кумедного діда. Часто бував на Магерках, у передмісті Ніжина, де слухав розповіді селян. Результатом такої роботи став щоденник «Книга всілякої всячини, або Підручна енциклопедія», яка була наповнена піснями, легендами, оповідями, цитатами з книг. Написав він також трагедію у віршах «Розбійники», сатиру «Дещо про Ніжин, Або Дурням закон не писаний». Завершував ніжинський період «Ганц Кюхельгартен», виданий у Петербурзі в 1829 р. Цей твір Гоголь викупить у книжкових крамницях і спалить. У 1909 р., у сторічний ювілей письменника, викладач історико-філологічного інституту П. А. Заболотський говорив: «Минуть роки; нинішнє покоління, яке відсвяткувало 100-річчя народження Гоголя, змінять нові покоління; на місці теперішніх Історико-філологічного інституту і гімназії кн. Безбородька виникнуть, мабуть, навчальні заклади іншого типу, — але завжди ті, хто навчався в цих стінах, будуть пам'ятати, що вони співучні великого Гоголя!» Гоголь ішов у велике життя, сповнений надій та планів. Уже з Петербурга він буде писати своїй матері: «... Не гнівайтесь, моя великодушна матінко, коли я вас часто турбую проханням подавати мені відомості про Малоросію або щось подібне. Це мій хліб. Я і тепер прошу вас зібрати декілька таких відомостей, коли де-небудь почуєте кумедний анекдот між мужиками в нашому селі, чи в другому якому, або поміж поміщиками. Зробіть милість, виписуйте для мене також звичаї, повір'я. Та розпитайте про давнину хоч у Ганни Матвіївни або Агафії Матвіївни..., які анекдоти та історії траплялися в їхні часи, смішні, забавні, сумні, жахливі. Не зважайте нічим , все має для мене ціну». Саме в Ніжині було споруджено за кошти жителів міста перший пам'ятник Гоголю (1881 р., скульптор П. П. Забіла). Іменем Гоголя названі центральна вулиця, площа, педагогічний інститут (колишній ліцей), при якому було створено літературно-меморіальний музей письменника. Тільки в цьому музеї можна побачити написаний художником Д. Варакутою портрет Гоголя в дитинстві, книги та інструменти, якими він користувався під час навчання. Екскурсія 5. «Гоголь і Київ». (Слайд № 13) Уперше М. В. Гоголь побував у Києві ще 1827 р., коли приїхав сюди на канікули разом із професором Ніжинської гімназії вищих наук Білоусовим. Місто полонило його пам'ятками старовини, природою. Зачарував 18-річного юнака Дніпро-Славутич. З тієї першої подорожі Київ став його мрією, з ним він хотів пов'язати своє життя: викладати історію словесності в університеті, разом із другом М. Максимовичем видати збірку українських пісень, купити будинок, із вікон якого було б видно Дніпро, і оселитися в ньому. У Києві Гоголь відвідував Києво-Печерську лавру, Софіївський собор. Востаннє він приїздив до Києва 1848 р. після повернення з-за кордону. Він зупинився у свого гімназійного друга Данилевського в будинку по вулиці Нікольській, 2 (нині — вулиця Січневого повстання). За спогадами сучасників, милувався околицями, часто бував на Андріївській горі, звідки відкривалися Поділ і Дніпро. Любов до Києва у нього була невіддільна від любові до української землі, її історії. До теми історичного минулого він уперше звернувся в повісті «Страшна помста». У вересні 1831 р. окремим виданням вийшла перша книга «Вечорів на хуторі біля Диканьки», яка об'єднувала «Сорочинський ярмарок», «Вечір проти Івана Купала», «Майська ніч, або Утоплена» і «Втрачена грамота», на початку 1832 р. вийшла друга книга, яка відкривалась повістю «Ніч перед Різдвом». (Слайди № 14, 15) |
|
Уроки-змагання Вона виділяє: уроки змістовної спрямованості; уроки на інтегративній основі; уроки-змагання; уроки суспільного огляду знань; уроки... |
Уроки-бесіди, уроки-конференції, уроки-зустрічі з письменниками,... Головне управління освіти і науки Дніпропетровської державної обласної адміністрації |
|
З Україною в серці Шляхи творчої долі Миколи Гоголя М. В. Гоголя, складність його ідейних шукань, показати поеднання романтичних та реалістичних тенденцій у спадщині Гоголя на прикладі... |
4. Уроки вчителів, які по-особливому пройнялися творчістю Великого Кобзаря Месевря О.І., завідувач лабораторії гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників... |
|
Урок № Тема: Зображення в повісті М. Гоголя героїзму, мужності українського народу Обладнання: кабінет комп’ютерних технологій, ПК, учительська презентація по темі Зображення в повісті М. Гоголя |
Франц realisme матеріальний, предметний літературний напрям, який... Франка. А перших російських письменників-реалістів, послідовників М. Гоголя, їхній опонент Ф. Булгарін зневажливо назвав «натуральною... |
|
Схема маршруту Вул. Веригінська, вул. Маяковського, вул. Київський шлях, вул. Матросова, вул. Києво-Московська, пров. Поштовий, вул. Києво-Московська,... |
Уроку Мета уроку: ознайомити учнів з історією краю, відомостями про чумацький промисел на Україні, зокрема на Донбасі, з усною народною... |
|
Уроки. Художні особливості твору (2 слайд) Навчати учнів через художнє слово осмислювати та сприймати морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі... |
IV. КОНФЛІКТИ Урок 7 Б59 Усі уроки до курсу «Людина і світ». 11 клас. Стандартний, академічний та профільний рівні. — X. Вид група «Основа», 2011. — 301... |